Юрій Куліш: Футбольне життя у Херсоні зупинилося

Після широкомасштабного вторгнення росії в Україну в життєдіяльності нашого футболу все порушилося. Через війну низка клубів припинили своє існування, доля інших опинилася у повній невизначеності. Довгий час було неясно, що чекає на одного із старожилів другої ліги - херсонський "Кристал". Однак у розпал літа стало відомо, що на базі цього клубу окупаційна влада вирішила створити новий - "Фрегат". Ця новина стала для Юрія Куліша, який очолював "Кристал" з середини минулого року, повною несподіванкою.

– Те, що у сезоні-2022/23 я не зможу виконувати свої обов'язки у херсонській команді, стало зрозуміло після окупації Херсонщини, – сказав Куліш. - Тим більше, що контракт з "Кристалом" у мене закінчувався цього літа, а про його продовження в таких умовах, ясна річ, не йшлося. Всі ці п'ять із лишком місяців я постійно контактував зі своїми колегами по клубу - президентом, тренерами та футболістами. Від них і черпав інформацію про поточні справи в регіоні та події кожного з них. На жаль, війна все перевернула з ніг на голову.

- Що відчували, вимушено опинившись не біля справ?

- Зрозуміло, дуже засмутився тим, що футбольне життя в Херсоні зупинилося. Адже в зимовий період була виконана величезна робота - як щодо тренувань та ігор, так і селекції. До "Кристала" було запрошено десять нових футболістів, на допомогу яких ми покладали великі надії. Усі запрошені хлопці награвалися у складі, формувався кістяк команди, який мав проявити себе у весняній частині минулого сезону. Стосовно відношення хлопців до своїх обов'язків було видно, що вони прагнуть довести невипадковість їхнього запрошення до нашого колективу. Усі новачки були молоді та дуже перспективні. На жаль, 24 лютого всі плани "Кристала" були зібгані вторгненням північного сусіда. Невиправдана війна принесла багато горя, смертей та руйнувань. Досі не віриться, що таке відбувається у ХХІ столітті!

– Про долю футболістів, які працювали з вами до початку війни, вам щось відомо?

– Одна частина хлопців поїхала із сім'ями та дітьми за межі України, інша залишилася у Херсоні. А нападник Віктор Мартян, наскільки мені відомо, слідом за своєю дружиною, покликаною на військову службу як медпрацівник, також вирушив захищати Батьківщину. Спілкуючись із футболістами по телефону або за допомогою повідомлень у Viber, завжди намагаюся підтримати їхній моральний стан. Зараз це хлопцям як ніколи потрібно. Варто зазначити, що в такий непростий час керівництво клубу протягом майже п'яти місяців підтримувало футболістів і тренерів фінансово, за що дякую директорові клубу Володимиру Лебедю. Він, як людина, що багато років віддала футболу як гравець (українські вболівальники добре знають його по виступам за "Кристал", дніпропетровське "Дніпро" та одеський "Чорноморець" - прим. авт.) чудово розуміє, наскільки це важливо. Але так вже склалися обставини на Херсонщині, що в розпал літа зі зрозумілих причин фінансування було припинено.

- Чим займаєтесь у період війни?

- Як і багато моїх колег по ремеслу, перебуваю в очікуванні її закінчення та настання миру. Дуже хочеться, щоб український футбол знову ожив, засяяв колишніми фарбами та радував людей. А тим часом мені пощастило з'їздити до Львова, де я провів три тижні у гостях у свого колеги Леоніда Кучука, з яким ми працювали разом упродовж багатьох років, починаючи з 2004-го у тираспольському "Шерифі". Було приємно поринути у футбольну атмосферу, побувати на двох турнірах за участю львівського "Руху" та поспостерігати за тренувальним процесом цієї команди.

- Як сприйняли новину про трансформацію "Кристала" у "Фрегат" та появу біля його керма Сергія Шевченка?

- Прочитав про це в інтернеті, тож не можу сказати, наскільки можна довіряти цій інформації. Кажуть, що Шевченко обдзвонює футболістів із метою зібрати команду. Більше нічого про це невідомо. Якщо він погодився стати біля керма команди під дулом пістолета - це одне, а якщо добровільно - зовсім інше. У такому разі це не робить йому честі.

- Чи слідкуєте ви за виступами українських клубів у єврокубкових турнірах?

- За місяці війни неабияк нудьгував за футболом, тому всі матчі наших команд дивлюся з особливим інтересом. Тішить, що незважаючи на всі витрати, пов'язані з війною, "Динамо", "Ворскла" та "Зоря" у зіграних єврокубкових матчах загалом виглядали гідно. Динамівцям у другому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів вдалося виявити волю і у важкій боротьбі все ж таки здолати "Фенербахче". Сподіваюся, що й мінімальна перемога над "Штурмом" на черговому етапі турніру додасть впевненості та стане фундаментом для проходу у плей-офф турніру. В іграх із турками та австрійцями особливо проявили себе Бущан та Караваєв: перший не раз виручав команду у воротах, а другий стабільно забивав переможні м'ячі. "Ворскла" чудово провела перший матч зі шведським АІКом, непогано виглядала і в другому. Але на жаль, незважаючи на хорошу гру у зустрічі-відповіді, полтавцям не вистачило волі і старанності. Не пропусти вони м'яч у самому кінці першого тайму і чини опір у другому – дивишся, заслужено пройшли б у наступний раунд Ліги конференцій. Щодо "Зорі", то її дії у четвер проти "Університаті" в рамках того ж турніру мені дуже сподобалися. Незважаючи на нестачу офіційних матчів, луганці показали якісний футбол, у якому були швидкий перехід від оборони в атаку, гарні комбінації та націленість на ворота. Упевнений, обігравати румун "Зоря" мала з великим рахунком. Сподіваюся, у поєдинку у відповідь у підопічних Патріка ван Леувена не повинно виникнути проблем з подоланням "університетського" бар'єру. Головне – показати таку саму гру, як у першому матчі.