Олег Солдатенко: То лише зовні фанати – бешкетники

Впродовж трьох днів, з 6-го по 8-ме червня у Львові відбуватиметься восьмий за ліком міжнародний фанатський фестиваль з назвою «Єврофан». Цього разу у футбольному турнірі візьмуть участь команди з 17-ти країн – Білорусі, Болгарії, Грузії, Ірландії, Молдови, Північної Ірландії, Польщі, Словаччини, Словенії, Фінляндії, Хорватії, Швеції та України. З програмою «Єврофану» можна ознайомитися в матеріалі «Львів прийме футбольний фестиваль». Нині ж, за два дні до старту, про внутрішню складову унікального в своєму роді турніру турніру читачам UA-Футболу розповів його співзасновник, один з найавторитетніших у місті Лева фанатів Олег Солдатенко.

- Ідея створення такого турніру у мене визріла під час чемпіонату світу-2006, - бере слово пан Олег. – Тоді впродовж тижня знаходився в Гамбурзі. Там практично щодня ми відвідували фан-зону і пройнялися відчуттям свята, коли поряд спілкуються й розважаються вболівальники з усього світу, сповна. То надзвичайно позитивна енергетика. Коли повернувся додому, захотілося відтворити щось схоже у нас, у Львові. Відразу спала на думку ідея з турніром серед вболівальників. Попрохав про підтримку тодішнього генерального директора «Карпат» Олександра Єфремова і президента клубу Петр Димінського, бо ідеї – це добре, але їх треба чимось підкріпити. Керівники «Карпат» пішли нам на зустріч. За їхнього сприяння ми разом з Славіком Новицьким і Тарасом Танчаком у 2007 році провели перший «Єврофан».

Щоправда, до цієї назви спершу ставилися скептично, адже на дебютному турнірі виступали прихильники трьох українських команд (київскього «Динамо», донецького «Шахтаря» та «Карпат») і російського «Зеніта» з Санкт-Петербургу. Через це казали, що «Єврофан» - то занадто пафосно. Але з часом ми довели, що така назва справедлива. Перші команди з Західної Європи з’явилися вже через рік. Волею випадку, там все ж. На той час я працював у футбольному клубі «Карпати». До нас тоді заходив чоловік з Вельсу, здається, футбольний агент. Зрештою, його спеціальність значення не має. Просто позитивний дядько, з яким ми іноді спілкувалися. Ось йому й запропонував запросити на «Єврофан» вболівальників з Вельсу. Так у 2008 році до Львова приїхали валлійці. Крім того, під час поїздки до Кракова запросив до нас на турнір прихильників місцевої «Вісли». Тим самим, на другому турнірі у нас з шести команд дві вже були не представниками колишнього СССР.

Видно, приїзд валлійців позначився на іміджі «Єврофану» позитивно. Валлійські вболівальники розповіли про турнір у соцмережах і надалі представники Західної Європи відгукувалися на наші запрошення охоче. Люди зрозуміли, що до нас їхати безпечно і що у нас привітна атмосфера. «Єврофан» набував популярнорсті і торік на ньому виступали вже 27 команд. Знаєте, чим ми найбільше пишаємося? Тим, що на усіх семи турнірах були різні переможці. Фаворитів у нас немає й інтрига зберігається до останнього дня.

- Цьогоріч буде 22, але з 17-ти країн.

- Зважаючи на ситуацію в нашій країні, то дуже серйозний показник. Звісно, були такі, кого нинішні українські реалії трохи налякали і запрошення, які надсилав Славік Новицький, вони відхилили. Але ті, хто у нас вже був, чекають на «Єврофан» і на нагоду приїхати до Львова з нетерпінням. Особливо подобається у нас гостям з Західної Європи. Найперше їх приваблюють низькі ціни. Пригадую, коли до нас вперше приїхали валлійці, один з них підходить і каже: «У нас велика проблема». Я злякався, думав, щось серйозне. «Нам складно усвідомити, що пиво коштує менше долара» - кажуть. Додам, що кількість учасників могла бути більшою, якби справдилася обіцянка про введення додаткових рейсів Wizair з Риму й іще кількох європейських міст. Але через політичні обставини цю ідею відклали на потім.Через те кілька команд, які дуже хотіли приїхати до нас, зрештою змушені були відмовитися від участі.

Розклад матчів «Єврофану-2014»

- Після Євро-2012 популярність турніру, мабуть, зросла ще більше?

- То палка в двох кінцях. З одного боку, про Україну і Львів зокрема дізналося більше людей. З іншого ж, в парні роки, коли проводяться Євро або мундіалі, запрошувати гостей складніше, бо люди розраховують витрати і, звісно, влітку їздять на головні футбольні форуми, щоб підтримувати там свої збірні, а не на львівський турнір. Власне, тому під час проведення українсько-польського чемпіонату Європи ми вирішили змінити формат «Єврофану» і провести його за участю вболівальників усіх збірних, які виступали на континентальній першості. Зазвичай, у нас порівно команд, складених з прихильників клубів і збірних.

- Чи залучаєте ви до проведення «Єврофану» відомих особистостей, приміром, колишніх і нинішніх футболістів «Карпат»?

- На нагородження ми, зазвичай, запрошуємо Степана Юрчишина. У 2010-му, коли чемпіонами стали вболівальники «Карпат», нагородити їх приїхали головний тренер команди Олег Кононов та президент клубу Димінський. Попервах, ми бажали зробити обличчям «Єврофану» Олега Лужного, вели перемовини, але в останню мить щось зірвалося.

Цікаву ідею мали й стосовно цього турніру. Як відомо, цьогоріч – 45-річний ювілей з дня перемоги «Карпат» в Кубку СССР-1969 і 25 років з моменту відродження команди. Ми планували відзначити ці дати проведенням благодійного матчу між ветеранами «Карпат» та футбольними зірками з різних європейських країн. Запрошенням іноземних гравців займалися друзі-фанати з тих держав, які вони представляють. Втім, ситуація в Україні ці плани перекреслила. Нині вже немає сенсу перелічувати прізвища тих футболістів, які могли приїхати до Львова. Зазначу лишень, що то мали бути відомі футболісти з Польщі, Грузії, Словенії, Румунії. Фішка цієї гри була б у тому, що вболівальники організували її самотужки. Втім, збираємося повернутися до цієї ідеї наступного року. Наразі ж переконати умовного Каху Каладзе, що у нас тут безпечно, складно. Про що казати, якщо з міркувань безпеки відмовилися приїхати до нас окремі фанатські команди?

- Чим, окрім організації змагань, намагаються привабити учасників «Єврофану» творці турніру?

- Житло учасники оплачують самостійно. Ми намагаємося підшукати варіанти з демократични цінами, адже розуміємо, матеріальні можливості в гостей, скажімо, з Білорусі та Швеції різні. Також крім змагальних моментів і медичного забезпечення організовуємо екскурсії Львовом. Скажімо, в попередні роки возили наших гостей до Олеського замку. Впродовж кількох років паралельно з футбольним проводили й турнір з покеру. Звісно, проводимо й тематичні вечірки, щоб вболівальники з різних країн, які живуть у різних готелях, мали нагоду поспілкуватися між собою чи познайомитися ближче.

Також щороку усі учасники привозять гуманітарну допомогу для сиротинців та інтернатів. Дехто привозить живі гроші. Ми їх не беремо, а скеровуємо на допомогу тим, кому це потрібно. Скажімо, торік північноірландці вручили чек на чималу суму для будівницва дитячого будинку сімейного типу в Буську Львівської області. Завдяки їхній допомозі притулок добудували й відкрили торік на День Незалежності. Цьогоріч ці люди збираються подивитися, що з того вийшло і збираються профінансувати будівництво дитячого майданчика на території дитбудинку.

- Згодні з тим, що спортивна складова в таких турнірах – другорядна?

- Такої думки притримується більшість учасників. Люди з’їжджаються найперше для того, щоб поспілкуватися, отримати задоволення від самої атмосфери. Хоча завжди є група команд, для яких перемога теж дуже важлива. Вони постійно тренуються, виступають і не люблять програвати. Хтось ментально не налаштований на поразки. Приміром, фанати львівських «Карпат», ті, хто реально «катає» за команду виїзди, готуються навіть взимку. Таких колективів теж немало. Але головне – то атмосфера. Зважте, що усі волонтери, які допомагають гостям добиратися до стадіонів й вирішувати інші поточні питання, займаються цим безкоштовно. Вони теж знайомляться з іноземцями і потім їздять один до одного в гості.

Були у нас і «лав сторі», а різних комічних, цікавих ситуацій просто безліч. Колись зберуся і напишу на цих прикладах книгу. Іде якось наш волонтер по стометрівці в напрямку Львівського оперного театру, й помічає, що на лавці спить наш ірландський гість. Загубився бідолага, загулявши вночі і не міг знайти готелю. Наш хлопець допоміг і з тих пір вони близькі друзі. Чи одного разу приїхали до нас вболівальники з голландського «Геренвена». В першу ніч вони загуляли так, що прийшли грати в футбол безпосередньо з нічного закладу. Разом з однією з нових знайомих, стриптизеркою, яка у цьому поєдинку зіграла у складі голландців (на фото вгорі). Інша історія теж стосується наших нідерландських гостей, які дізналися, що один з наших волонтерів, уболівальник «Карпат» отримав виробничу травму (серйозні опіки шкіри на руках і ногах) прислали йому на лікування гроші. То зовні фанати – бешкетники. Насправді ми благородні люди.