Аматорський футбол
Аматорський футбол

Аматорський футбол - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Байки від Вербицького. Футбол, якого немає


Про гру, яку ми загубили

Байки від Вербицького. Футбол, якого немає


Гра на контрасті. Минулі вихідні присвятив поїздці до рідного Тернополя. Присвятити то присвятив, але ж футбольний сезон набирає обертів, а отже довелося паралельно з відпочинком висвітлювати матчі українського чемпіонату й Бундесліги. Так ось, у суботу передивився один за одним два поєдинки. Спершу слідкував за дебютом у Німеччині Артема Федецького. Дебютом невдалим, але мова не про те.

На матчі «Кьольна» і «Дармштадта», команд, які вочевидь боротимуться за місця в нижній частині таблиці, трибуни 50-тисячного стадіону були заповнені вщент. Та настав час перемикатися на телеканал «2+2». Там розпочиналася зустріч представників топ-п’ятірки української Прем’єр-ліги – «Динамо» й «Ворскли». Сіра телекартинка, порожні трибуни – усі, крім вивіски, супутні складові від перегляду цього видовища відштовхували.

Україна – нефутбольна й взагалі неспортивна країна. Щоб збагнути це, не треба навіть порівнювати трансляцій двох різних за значенням подій з футбольного життя різних держав. Для мене орієнтиром слугує ось цей, розміщений внизу цього абзацу фотознімок.

Байки від Вербицького. Футбол, якого немає - изображение 1

То – стадіон у моєму рідному селі Пронятин. Точніше, селом цей населений пункт був раніше. Зараз Пронятин – мікрорайон Тернополя, розташований у семи кілометрах від центру міста. В роки мого дитинства ми, 10-14-річні дітлахи розрівнювали цю, порослу височенною травою і вкриту кретовинням галявину власноруч. Носили важкі жердини злісу, самотужки встановлювали ворота. Після того возили тачками пісок і насипали лінії.

Дарма, що поле було не дуже рівним і в один бік похиленим. Головне – було де грати. Щодня, вранці і ввечері, поки пасли хто корів, а хто кіз.

Звісно, що через 20 з гаком років дерев’яні ворота давно перегнили, а нових ніхто не встановив. Галявина заросла будяками високими аж настільки, що крізь них до убережжя Серету вже не пробратися.

Сумно і дивно водночас, адже у мої школярські роки аби побігати в футбол, треба було вчасно прийти. Бажаючих було більше, ніж тиж приблизно «вісім на вісім», які на зеленому прямокутнику вміщалися.

Звичайно, був тоді в Пронятині й інший стадіон. По інший бік села. «На лонці», або «на кручі», як у нас кажуть. Стадіон – центральний пронятинський, зі значно ліпшим у порівнянні з тим, біля водокачки, газоном. Поруч теж ріка, а також – кілька природніх джерел. Поле там теж не було стандартним – 11 на 11 не побігаєш. Втім, сходилися туди щонеділі. Проводили «дербі»: спершу один кінець села на інший, потім – «старики» проти молоді.

Байки від Вербицького. Футбол, якого немає - изображение 2

Нині те поле розрослося, ворота вже не дерв’яні, а з металевих труб. Тут хлопці з ФК «Пронятин» проводять матчі чемпіонату району. Про такий рівень ми тоді могли тільки мріяти. Наш «міжнародний досвід» обмежувався протистояннями село на село, чи село проти котроїсь зі шкіл. Однак тоді було головне – масовість. Стадіони по обидва боки села ніколи не пустували. Та що стадіони – навіть неасфальтовані вулиці, на яких була небезпека спіткнутися й розбити коліно чи голову. Але ж, бігаючи за гумовим бальоном, падали, підіймалися, витирали шмарклі й гнали далі.

Футбол люди грали від мала до велика. Сьогодні масовість, за великим рахунком, обмежується тими двома десятками претендетнів на місце в складі аматорського колективу. Дворового футболу як такого немає взагалі. Власне, тому й не дивно, що стадіон на поєдинках першолігового «Тернополя», не кажучи вже про аматорську «Ниву», пророжній. І то в місті, де на початку 90-х та сама «Нива» могла похизуватися найвищою серед українських представників вищої ліги відвідуваністю.

Футбол у Тернополі, звісно, жевріє. На рівні ентузіастів і нечисленних у порівнянні з 80-90-ми любителів. А ще – кількох десятків великих любителів футболу, які їздять на єврокубкові матчі «Шахтаря» до Львова. Банер «Тернопіль з вами» взявся не з неба.

До Дня міста був проведений турнір серед аматорських команд на честь загиблого під Іловайськом воїна Андрія Юркевича. Серед учасників зокрема були нинішні учасники українсько-російської війни, фанати «Ниви», представники громадських організацій.

Проте загалом футболу в Тернополі стало вкрай мало. Та й не лише Тернополі. Відпочивав не так давно в Лазурному на Херсонщині. Бачив там оброслі буряном і давно не торкані стадіони. Схожа картина спостерігається ледь не в кожному українському місті. То звідки ж взятися людям на стадіонах?

Слідкуйте за нами:


Оцініть цей матеріал:
Поділитися з друзями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Коментарі (19)
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
TIRAN (Донецк)
да когда вы уже сайт почините???
Ответить
0
0
TIRAN (Донецк)
да когда вы уже сайт почините???
Ответить
0
0
TIRAN (Донецк)



Bodivin (Хмельницький)
01.09.2016 10:18

--------------------------------------------
а на асфальте резиновым мячом за 3 р. 10 коп., который так хорошо "сушит" при попадании в ногу, поиграть класс на класс? или зимой на снегу? во то были зарубы - открытый футбол: 7:5, 9:8, 14:12! )))
Ответить
+1
0
TIRAN (Донецк)



Bodivin (Хмельницький)
01.09.2016 10:18

--------------------------------------------
а на асфальте резиновым мячом за 3 р. 10 коп., который так хорошо "сушит" при попадании в ногу, поиграть класс на класс? или зимой на снегу? во то были зарубы - открытый футбол: 7:5, 9:8, 14:12! )))
Ответить
0
0
Bodivin (Хмельницький)
Схожа штука і на моєму районі- район забудови початку 90х.... стадіонів тоді ніхто не будував... Робили свої- так само таскали дерева з лісу на ворота, рівняли поле. Мали щось до 4х таких саморобних майданчиків) В кожного своя назва була "Інтер", "ДеляАльпі"(і тільки так, а не інакше), лісний(бо під лісом) і желізяка(там ворота з труб були- зроблені будівельниками для нас за 0,5 літри самогонки) А тепер лісний і Інтер- забудовані, Деля Альпі- це тільки в нас так може бути- перед виборами в середині 00х- закатали в асфальт, загородили- провели дві дискотеки для дітей і кинули...короче гроші списані з бюджету, +1 до карми кандидата...... Одна желізяка збереглась... правда десь весною одні ворота пропали(15 років як мінімум стояли і пропали).... а на інших бачу 4-6 чоловік підлітків раз в місяць в "одне касаніє" грають....
А ще інший кандитат теж в середині 00х зробив спорт майданчик- і теж перед виборами.... тільки тоді так і ніхто непоняв- шо це за технологія така- футбольний і баскетбольний майданчик покривати щебнем з мучкою))))))) Це так було зручно))) Я сам там аж рази 3 побігав- думав може мені дойде))) Недойшло....коліно роздерте підтвердило)
Ответить
0
0
наварін (Київ)
І в радянскі часи і зараз заняття масовим спортом, мало матеріальне підгрунття. Люди бачили про привілейі фу болістів, зарплати, квартири,машини, на які в нормальних умовах прийшлося б горбатитися пів життя. А тут , прискорити надбання благ за рахунок власних фізичних можливостей. Звичайно, наявність інтернету майе відволікаючий вплив, таце не головний фактор пустуючих майданчиків. Я не думаю щоу крайінах бувшойі Югославійі, рівень життя нижчий від нашого, і у тамешніх дітей менше можливості копирсатися в інтернеті.На майданчики йіх виводить можливість добитися деяких висот за рахунок спорту. Держава якщо не допомагайе то і не заважайе. У нас передумови до переходу на ринкові важелі розвитку спорту - відсутні. Навіть розтрезвонений пржект про урок футболу в школах залишився лише красивим гаслом. Нейдуть до нас і европейскі клуби, відкривати свойі академійі, бо затопчуть усякими перепонами. Таки зараз у нашій крайіні час. І діти не винні.
Ответить
+1
-5
scorpius (Черкассы)
Не знаю, я например гонял в баскет на площадке в свою юность не потому что я хотел квартиры, машины и кучу шлюх как у звезд НБА, а потому что мне и моим друзьям это было в первую очередь интересно!
Ответить
+6
0
трамвай за трамваєм (найкращий)
Ще не вмерла ... !
У мене біля 31-ої школи за макдонольсом (Володимира Великого, Львів )
ще шпіляють .
треба то все пережити ,*ля ...
Ответить
+3
0
Spokoyno (Киев)
Дійсно у нас у дворі ми замолоду всі кущі витовкли... а зараз останній раз дітей з м'ячем чи в минулому чи скоріш позаминулого року бачив. Принаймні у футбол у цьому столітті у нашому подвір'ї НЕ грали. Та і сам мабуть років ТРИДЦЯТЬ тому у футбол ганяв.
Авжеж 40... 50 років тому ні на телефони, ні на телевізори більшість людей заробити не могли... І не вередували раділи тому що Є! А зараз, благо за критику держави / влади не "посадять", можна обурюватись, розповідати, що все погано / пропало, всі навкруги. а особливо на верху, скотиняки...
Це ж легше ніж вийти м'яча побуцати... але скільки при цьому "футбольних фахівців" більшість з яких останні "живого м'яча" не бачили... принаймні у цьому столітті.
Ответить
+5
0
RADNYK (Київ)
Люди тупо не вміють читати. Основна думка статті - ми не спортивна нація. Біля мого будинку школа, три майданчики і жодної дитини впродовж дня. Нажаль, і мій семикласник теж туди не ходить. Він правда багато років є у гуртку з народного танцю, вже займається майже професійно. Але мова не про те - дворовий футбол (баскетбол, волейбол) зник. Так, віддати дитину у гурток з футболу не кожен взмозі - одни бутси затягуть доларів 500. Але я бігав у китайських кедах "Два м'ячи", а мий син не хоче, друзі його так само. Думаю,що правил з баскетболу він не знає. Фізкультура в школі на рівні катастрофи. Діти від меншого навантаження гинуть прямо на уроках.
Ответить
+4
0
scorpius (Черкассы)
А что вы хотели? Век технологий! Это нам было интересно везде бегать и лазать, летом целыми днями по жаре и в дождь носиться на спортивных площадках. А сейчас дети уже с малых лет имеют приставки, планшеты, телефоны - зачем куда-то ходить, если можно в нете целыми днями втыкать, а некоторые родители как пример! А потом километр на физре прбежали, у половины сердце стало, у других легкие отказали, так и живем.
Ответить
+3
-1
usovvictor (Kharkov)
...насколько я помню в свое время и в селе и в городе мальчишек дотемна палкой с улицы не вытянешь, гоняли в футбол (сам такой был), люди тоже тянулись от зарплаты до зарплаты, не шибко хорошие времена были, но футбол то был!!! Гоняли от мала до велика, у нас вместо мячика "катанка" долгое время была, а резиновый мячик - это как мяч с чемпионата Европы. И ничего-пыль, синяки, оторванные уши родителями. Сейчас молодежь просто "ушла" в "игрушки" и в "виртуальность". А футбол - это прежде всего общение, причем ярко эмоциональное, личностное - чего молодь сегодня не то что боится - сторонится, так что ли. Уйти в инет, там и "футболы" и "общение" и "развлечения", вот в чем беда, - теряем реально личностные качества проявить себя, ...ну разве что "надраться" и как в Николаеве выразить свою "муть".
Поэтому и гоняет 2-а десятка на стадионе... Спортивные школы тоже "просели", они для престижа личных нужд собственных детей у имеющих возможности родителей - это не Бразилия и Аргентина, где во дворе вопли стоят и битые стекла.
Ответить
+8
0
Счётчик шансов (Полтава)
Безплатно зараз ніхто грати не хоче. )))
Ответить
+3
-1
наварін (Київ)
Не слухайте пане Іване дописувача із Черкас, сер1977, в африці набашато злиденніше живуть сім' йі ніж у нас, а наглядачі із провідних футбольних клубів европи не вилазять із африканських стадіонів(не самих зелених до слова) Теж саме і латинська америка. Проблема у відсутності перспективи у хлопчаків через футбол пробитися до якихось вершин. У ентузіастів первиннойі ланки( вчителів фізкультури) немайе ні найменшойі матеріальнойі зацікавленості, навіть на рівні доплат за факультатив, не говорячи про нарахування за виховання футболіста професіонала. У клубів в украйінських реаліях вище третього мвсця не буде, тому достатньо і тих отприсків грошовитих батьків які підвозятся до воріт спортивних шкіл свойіх чад, щей кишеньковими відрахуваннями годують дитячих тренерів Так , того футболу вже не буде, а новий ринковий , ще не наступив.
Ответить
+4
-5
krakow (Херсон)
Может автору с себя начать, "присвятив вихiднi" походом на футбол? А, еще,было бы лучше автору, не покидать когда-то родное село. Сильно сомневаюсь,что в жизненном рейтинге нынешнего Ивана Намнеизвестного,футбол занимал бы,хоть какое-то место.
Ответить
+5
-3
ser-gio (kiev)
люди виноваты. да?
Ответить
+8
-2
luga_nova (Луганск)
ser1977 (Черкаси)
31.08.2016 18:11

I.Вербицький:"я только учусь"(с)
Ответить
+5
-1
ser1977 (Черкаси)
з"явилось багато інших "розваг", пане Іване: як заплатити за комуналку, чим нагодувати та в що вдіти дитину та й взагалі як протягнути до зарплати..., я вже не кажу про те, що в країні йде війна і багато хто думає про те, як там мій чи живий чи ні, голодний чи ситий..., а ваші діти, пане Іване, багато грають у футбол, чи більше за компьютером просиджують? Не хвилюйтесь так, налагодиться економіка, зростуть зарплати і люди знову повернуться на стадіони, хотілося б ще, щоб футболісти грали для глядача, а не на контори, коли огидно дивитись на ті ігрища. І будь ласка не порівнюйте Німеччину де достаток у людей в десятки разів більший ніж у нас з Україною, це просто неетично і непрофесіонально...
Ответить
+17
-1
scorpius (Черкассы)
Плюсую, и добавить нечего.
Ответить
+3
-1


Новини Футболу

Кращі букмекери

Букмекер
Бонус

загрузка...