Кубок Украины - результаты и расписание матчей, турнирная таблица, новости.
Кубок України. "Карпати" - "Металіст" 2:1. Характер Львова
"Карпати" виходять до чвертьфіналу Кубка України
Львів. Стадіон "Україна"
Головнй арбітр: Юрій Мосейчук (Чернівці)
"Карпати" (Львів) - "Металіст" (Харків) 2:1
Голи: Штіліч 77, Кенія 107 - Кристальдо 72
"Карпати": Богатінов, Даушвілі, Лукас, Озарків, Пластун, Штіліч (Ткачук 109), Кополовець (Ксьонз 59), Худобяк (к), Гладкий (Кенія 105), Ощипко, Мілошевич
"Металіст": Дишленковіч, Ребенок (Вілліан 46), Марлос (Едмар 70), Бланко, Обрадовіч (к), Кристальдо, Торрес, Пшеничних, Шарпар, Торсільєрі (Барвінко 111), Березовчук
Попередження: Лукас 36, Озарків 52, Штіліч 95, Ощіпко 96, Ксьонз 116 - Обрадовіч (к) 9, Березовчук 45+1, Бланко 51, Шарпар 74, Кристальдо 80, Едмар 89
Вилучення: Озарків 67 - Шарпар 87
Львів живе не стільки футболом, скільки після футболу. Принаймні, таке враження склалося в людини, яка не була в місті Лева після Євро-2012. Тепер вже зрозуміло, що Львів готувався не стільки до футбольного єврофоруму, скільки чепурив себе. Продовжує чепурити й нині. Бо ті «розкопки» в центрі міста, зміна бруківки продовжуються, наче головної футбольної події в нашому житті й не було.
Самі ж львів’яни про футбол трохи забули. Точніше, ті, хто його любив, той любить. Мова про фанатів «Карпат». Вони напередодні матчу з «Металістом» провели марш, в якому взяли участь понад тисяча вболівальників. То було щось неймовірне і непритаманне нашій країні. По-перше, вразила лояльність правоохоронців. Звісно, клуб з МВС співпрацює і якесь лоббі своїм шанувальникам робить. Проте, уявити, щоб у Києві чи Дніпропетровську міліціянти спокійно й навіть з розумінням спостерігали, як вболівальники палять фаєри й розривають петарди, важко. Точніше, неможливо. Показова картина. Напередодні маршу один з прихильників «Карпат» шкільного віку відбився від загальної групи й вжив «делікатний» термін «мусори». Правоохоронець, який то почув, лише пожурив порушника: «Я тобі зараз дам - мусори!» Малий налякався, всі посміялися і розійшлися.
А фанатська хода буда вражаючою. Такої, кажуть, не було навіть в роки розквіту львівської команди часів Олега Кононова. Фаєри, димові шашки, петарди спалахували, починаючи від площі Ринок, де знаходиться львівська мерія, спалахували з вражаючою постійністю. І ніхто проти тих речей, окрім випадкових дам бальзаківського віку, не протестував. Навпаки, всім подобалося. Ось лишень мало хто з випадкових перехожих розумів, що відбувається. І добре, коли серед тих, хто не розуміє, було двоє італійців. Вони спершу запитали: «Що то за демонстрація?» «Не демонстрація, то футбольні фанати» - відповідаємо. «А яка команда?» «Еф-Сі Карпати, прямують на стадіон». «Поважно!», – чуємо реакцію.
Фото - Тарас Кузьменко
Проте, здивувало, що майже так само вели себе місцеві жителі. Бачачи всю ту вогняну феєрію, літній чоловік запитав автора цих рядків, що відбувається, а почувши відповідь, запитав, де буде трансляція й коли. Власне, вкотре переконуєшся, що головна футбольна ознака й окраса футбольного Львова – то його фанати.
Склади на гру тренери виставили майже прогнозовані. Звісно, сюрпризів можна було очікувати від Мирона Маркевича, котрий відразу сказав, що привезе до міста, де зробив собі футбольне ім’я, тих, хто не втрапляє в основу «Металіста». Але виявилося, що наше видання спрогнозувало склад харків’ян з доволі високою, як для цих обставин, точністю, помилившись лише з двома позиціями. Владімір Дишленковіч грав у воротах. На флангах оборони діяли Мілан Обрадовіч (справа) і Сергій Пшеничних (зліва), в центрі – Марко Торсільєрі і Андрій Березовчук. На місці опорних хавів діяли Чако Торрес і В’ячеслав Шарпар. На вістрі атаки – Джонатан Кристальдо. Під ним – Бланко, Марлос і Ребенок.
У ворота «Карпат» після двоматчевої дискваліфікації повернувся Мартін Богатінов. Центральний оборонець Ґреґор Балажіц, який через пошкодження пропустив зустріч у Дніпропетровську проти «Дніпра», відновитися не встиг, тому в парі з Іваном Мілошевічем вийшов Ігор Пластун. На правий фланг оборони повернувся Ігор Озарків, зліва, як звично, діяв Ігор Ощипко. В опорній зоні діяли Ігор Худоб’як і Муртаз Даушвілі. Центрфорварда Олександра Гладкого підтримували Семір Штіліч, Лукас (справа) і Михайло Кополовець (зліва).
Львів’яни спробували нав’язати свої умови стартовою активністю. Власне, вона й повинна була приводити до першого голу в ворота Дишленковіча в той момент, коли експериментальний склад «Металіста» пробував шукати точки взаєморозуміння. Досі дивно, яким чином Гладкий, отримавши передачу справа від Штіліча, примудрився влучити не у ворота, а в стійку. Почнемо з того, що Олександр занадто довго підбирав ногу для удару, а коли підібрав, пробити точно не зміг.
Фото - Тарас Кузьменко
Активність господарів і їхня агресія були визначальними впродовж перших хвилин 15-ти. Потім перевагу захопили більш технічні харків’яни. Завдяки високій командній швидкості вони перегравали суперника в центральній зоні, а це приводило до провалів в обороні суперника. Щастя львів’ян, що надто невдало в першій половині діяв Кристальдо. Спершу він, виведений партнерами на ударну позицію, невдало пробив метрів з 20-ти. Минає трохи більше хвилини, як Джонатан отримав пас зліва й підкрутив м’яч у дальню «дев’ятку» - хрестовина. Згодом здалеку б’є Ребенок. Богатінов не очікував пострілу, тому відбив м’яч ногами. В другій половині тайму львів’яни обрізалися в середині поля ще двічі й це призводило до наступних ударів Кристальдо. Але в обох епізодах після вдалої взаємодії з Марлосом він бив вище.
Після перерви Маркевич замість Ребенка випустив Вілліана. При цьому наставник «Металіста», видно, дав установку вгамувати «Карпати» їх же зброєю. Гості розпочали другий тайм дуже агресивно. Вони застосували ту ж тактику, що й в недавньому матчі проти «Динамо» в Києві. Тотальний пресинг на всіх ділянках поля призвів до стартової переваги гостей і чималої кількості небезпечних моментів поруч з ворітьми Богатінова. Правда, справжньої гостроти не було. В одному випадку суддя не повірив у симуляцію Бланко в межах штрафного майданчика, в іншому надійно зіграв Богатінов.
Взагалі, своєю самовідданістю львів’янам вдалося відбити той шалений натиск і було трохи дивно, що Ніколай Костов зняв одного з найактивніших гравців своєї команди Кополовця, випустивши замість нього Павла Ксьонза. Хоче, можливо, тренер відчував, що вихованець закарпатського футболу, який відзначався на полі надзвичайною бойовитістю, почав підсідати фізично. Проте, не встиг свіжий гравець адаптуватися на полі, як господарям довелося адаптуватися заново. Через те, що грубим підкатом проти Вілліана заробив собі друге попередження Озарків.
Фото - Тарас Кузьменко
Поки «Карпати» перебудовувалися, «Металіст» скористався чисельною перевагою миттю. Зрештою, то було не дивно, зважаючи на технічний, десь навіть хокейний стиль гри харків’ян. На 72-й хвилині Едмар навісив, а Кристальдо з п’ятого разу нарешті влучив у ворота – 0:1. Втім, як то не дивно, надалі чисельна перевага більш мобілізуюче подіяла саме на господарів. Вони стали більш агресивними, самовідданими. Натомість суперник, мабуть, вважав справу зробленою. Банальна психологія. Гості трохи втратили концентрацію і, самі того не очікуючи, пропустили прорив Штіліча по самому центру. Семір обіграв двох оборонців суперника й, опинившись перед воротами, пробив в дальній від себе, лівий від Дишленковича кут – 1:1.
Власне, з того часу почалася гра, яка вже мала односторонній характер. Харків’яни не були націлені на те, щоб вступати в бійню вдруге. Вони були морально вбиті. Мабуть, врятувати їх могли лише пенальті. Особливо після вилучення Шарпара, який грубо збив Штіліча на 87-й хвилині. В додатковий час «Карпати» діяли з надзвичайним куражем. Вони мали вражаючу, найперше, моральну перевагу. Вже на 92-й хвилині Штіліч після пасу Ощипка мав виводити свою команду вперед. Але Семір дивовижним чином влучив у стійку. Щоправда, в кінці тих 15-ти хвилин «Металіст» таки згадав, що вміє володіти м’ячем краще й перевів гру на іншу половину поля. Однак те явище можна сприйняти й як застосування принципів аритмії хлопцями Костова.
Коли в кінці першого додаткового тайму замість Гладкого вийшов Леван Кенія, львівський вболівальник з великим стажем сказав автору цих рядків, що йде попити квасу, а повернувшись, побачить рахунок 2:1. Чоловік висловлював переконання, що заб’є саме свіжий гравець, який, за його словами, має надзвичайний потенціал. Може, то були емоції, але помилився чоловік лише в тому, що квасу він встиг купити ще до того, як Кенія зіграв у стінку з Штілічем і, вийшовши на побачення з Дишленковічем, обіграв голкіпера, і відправив м’яч у порожні ворота – 2:1! Відразу після того на львівській «Україні» залунало «Хлопці з Бандерштаду» безсмертних «Гадюкіних». Їх виконували як чотири фанатські сектори, так і решта стадіону. То був тріумф і ейфорія, якої Львів не відчував, мабуть, з часу славетного поєдинку з дортмундською «Боруссією» в Лізі Європи-2010/11.
Популярное сейчас
-
Лунин: Пенальти Бернарду Силвы? Мы решили рискнуть
-
"Герой. Он сделал невероятное, чтобы спасти Мадрид". Испанская пресса в восторге от Лунина после четвертьфинала с Сити
-
"Великий Лунин!". Куртуа поздравил украинца с выдающейся игрой в четвертьфинале с Сити
-
Гвардиола: Холанд и Де Брюйне попросили их заменить, они не могли продолжить матч
-
Бывшая жена Кака инициировала развод из-за идеальности футболиста
-
Лидер Атлетико поддерживает феноменальную форму благодаря "диете пещерного человека". Как это?
Комментарии 402