Зоря - Олександрія 1:1. Зараховується...

Кубок України 2014/15. 1/8 фіналу. Матч-відповідь

Запоріжжя. Стадіон "Славутич-Арена"

Головний арбітр: Олександр Білокур (Донецьк)

"Зоря" (Луганськ) - ФК "Олександрія" 1:1

Голи: Сегбефія 15 - Імереков 45

"Зоря": Шевченко, Хомченовський, Будківський, Білий, Любенович (Малиновський 46), Караваєв (Ліпартія 82), Ігнатьєвич, Вернидуб, Сегбефія (Чайковський 63), Малишев, Каменюка

ФК "Олександрія": Новак, Банада, Імереков, Старенький (Кича 79), Шендрик, Грицук, Запорожан, Чорний (Леонов 63), Пономар (Коломоєць 46), Ломко, Сухоцький

Попередження: Ігнатьєвич 43 - Новак 18, Імереков 39
Нереалізований пенальті: Любенович 19

Той чи інший матч дуже швидко обростає ярликами. Наприклад, про поєдинок "Зорі" та "Олександрії" говорили не тільки як про матч за право зіграти в 1/4-й фіналу Кубка України, а й як про тест олександрійської команди на готовність грати у елітному дивізіоні. Хоча, то, звісно, притягнута за вуха інтрига. Якщо колектив впевнено лідирує у Першій лізі, якщо того лідерства не розгубить, і не матиме організаційних проблем, то, звісно, він буде готовим до Прем’єр – ліги. Справа тут не в тому. Справа в тому, що "Олександрія" мала шанс створити гучну сенсацію. "Зоря" – сильна команда, один з фаворитів Кубка України, тож перемога над луганчанами зробила б підопічних Володимира Шарана героями. Ось реальна інтрига і родзинка.

Тренер номінальних гостей не мав інших варіантів, окрім як виставляти бойовий склад. Андрій Новак зайняв місце в воротах, Антон Шендрик, Максим Імереков, Олександр Ломко та Артем Сухоцький сформували лінію захисту. Андрій Запорожан та Євген Банада розташувались в центрі поля, Василь Грицук – вище них. Артем Чорний з Сергієм Стареньким відповідали за фланги, а Віталій Пономар виконував роль форварда.

Юрій Вернидуб обрав варіант з Прінсом Сегбефія в центрі поля. Африканець в опорній зоні допомагав Максиму Малишеву, в той час як Желько Любенович грав більше на атаку. Хомченовський, Караваєв і Будківський – то люди, без яких уже не можна уявити напад "Зорі". З воріт Микита Шевченко керував захисною лінією, яка складалась з Каменюки, Вернидуба, Білого та Ігнатьєвича.

"Зоря" дуже спокійно почала. Спокійно не в тому плані, що пасивно, спокійно - тобто легко. Луганчанам вдавались якісні атаки, тож суперник мусив захищатись, не маючи часу на свої випади. Відразу кинулось у вічі те, що луганчани не намагались тримати м'яча, перепасовуватись, а дуже часто використовували довгі передачі з власної половини поля. Саме так виник момент імені Будківського/Любеновича, коли спочатку Пилип, отримавши шкіряного у вільній зоні в штрафному майданчику, не переграв в ближньому бою Новака, а потім Любенович, добиваючи в порожні ворота, запустив кулю значно вище поперечини.

Але довгі передачі – то була не єдина зброя в арсеналі Юрія Вернидуба. Не забувала "Зоря" розганяти свої атаки й флангами. Зокрема, на 16-й хвилині класний прохід Хомченовського завершився не менш класним прострілом, на який, втім, ніхто з партнерів Дмитра не відгукнувся.

А потім був гол. Власне, знову пройшла довга передача від захисників, Будківський виграв позицію і головою скинув на Любеновича, той на фланзі підключив Караваєва, а вже Олександр виконав зрячий навіс в центр штрафного майданчика. Будківський готувався пробити, але із-за спини Пилипа блискавично вискочив Сегбефія і вколотив м'яча в сітку. Добре для "Зорі", що саме так все склалося, бо Будківський, як здалося, перебував у положенні "поза грою".

Все у "Зорі" виходило і важко було в цей момент уявити, що щось в луганчан може піти не так. Майже відразу номінальні господарі заробили право на пенальті. Провал захисту "Олександрії" в цьому моменті передачею на хід Караваєву увінчав Сухоцький. Олександр на швидкості увірвався в володіння Новака і від зіткнення з голкіпером упав. Арбітр вказав на одинадцятиметрову позначку, однак Любенович з "точки" не забив. То трохи пробудило олександрійців.

Ні, "Зоря" й далі проводжувала володіти ініціативою, але тепер вже перевага луганчан була не такою тотальною. Та й олександрійці, нарешті, змогли налагодити контргру, відповідаючи на випади суперника своїми атаками. Так, непогано зі штрафного пробивав Хомченовський, на що у "Олександрії" знайшлась відповідь у вигляді пострілу Грицука. Але найважливіше те, що на й гол гості не забули відповісти. Одна з останніх атак у першому таймі призвела до взяття воріт Микити Шевченка. Голкіпер "Зорі" спочатку героїчно врятував свою команду, але "Олександрія" продовжила наступ і скористалась з неуважності опонентів. Пройшов навіс в воротарську зону, Вернидуб з Каменюкою не розібрались, давши можливість Імерекову з близької відстані розстріляти ворота Шевченка. У захисника "Олександрії" було достатньо часу для прийняття рішення.

"Зоря" мусила дуже обережно проводити другий тайм. Грати на утримання рахунку, як і стрімголов бігти в атаку, було надто ризиковано. Луганчани мусили витримати баланс і зіграти у щільний, але в той же час прагматичний футбол. І, можна сказати, підопічним Юрія Вернидуба це вдалося повністю. Гострота виникла на стартових хвилинах тайму (на атаку "Олександрії" з ударом Сухоцького та спробою добивання когось із його партнерів луганчани відповіли пострілом Малиновського), а далі була в’язка боротьба без роботи для голкіперів. "Зоря" на правах фаворита більше тримала м'яч і тримала в напрузі захист суперника постійним переміщенням гравців атаки, а також розіграшами стандартів, на яких особливо старався Руслан Малиновський. А от "Олександрія" більше нічого цікавого організувати не змогла. Навіть на останній штурм гості не спромоглися.

Не сказати, що надто впевнено, але "Зоря" свою роботу зробила. Луганчани пройшли до наступного раунду турніру, довівши, в принципі, "Олександрії" справедливість саме такого розвитку подій. Ну а олександрійці можуть сконцентруватись на матчах чемпіонату.