Кубок України. Фінал. Динамо - Шахтар - 0:0 (пен. 5:4). Визначальний фактор Вічно Першого

Кубок України-2014/2015. Фінал

4 червня. Київ. НСК "Олімпійський". 60 000 глядачів

"Динамо" (Київ) - "Шахтар" (Донецьк) 0:0 (пен. 5:4)

Пенальті: Міґел Велозу – 0:0 (повз ворота). Срна – 0:1. Драґовіч – 1:1. Луїс Адріано – 1:2. Антунеш – 1:2 (воротар). Дуґлас Коста – 1:3. О. Гусєв – 2:3. Тайсон – 2:3 (воротар). Ярмоленко – 3:3. Ракицький – 3:3 (поперечина). Беланда – 4:3. Алекс Тейшейра – 4:4. Хачеріді – 5:4. О-др Гладкий – 5:4 (воротар)

"Динамо": Шовковський (к) – Даніло Сілва (Антунеш 46), Хачеріді, Драґовіч, Віда – Рибалка – Ярмоленко, Міґел Велозу, С. Сидорчук (Беланда 102), Ленс – Артем Кравець (О. Гусєв 76)

Тренер – Сергій Ребров

"Шахтар": П’ятов – Срна (к), О-др Кучер (С. Кривцов 45+2), Ракицький, В. Шевчук – Степаненко, Ілсіньо (О-др Гладкий 91) – Дуґлас Коста, Алекс Тейшейра, Бернард (Тайсон 69) – Луїс Адріано

Тренер – Мірча Луческу

Судді: Можаровський (Львів) – О-др Войтюк (Запоріжжя), Беккер (Харків)

Попередження: Артем Кравець 55, Ярмоленко 62, Драґовіч 68, Хачеріді 82, Віда 88 – Ілсіньо 44, Срна 55, Тайсон 120

На 81-й хвилині попереджений, на 115-й хвилині за друге попередження вилучений Рибалка

Цей фінал увійде в історію. Як найпізніший в українській історії. Досі ще ніколи вирішальні поєдинки за Кубок не проводилися після завершення чемпіонату. Якою логікою керувалися укладачі календаря, сказати складно. Очевидне інше. Київ після здобуття чемпіонства і сумнівного штибу свята на цю честь минулої неділі охолов до футболу. На дворі спека і народ тягне в ті місця, де холодніше, поближче до води. Звісно, для тих, хто "і во снє і на яву за "Дінамо" рве сорочку на грудях (а іноді й щось інше, усе залежить від кількості спожитого) – це не виправдання. Однак факт залишається фактом: трибуни на кубковому фіналі були незаповненими. Причому дуже показово, що ще за годину до початку гри квитки були у вільному доступі навіть у касах "Олімпійського". І особливого ажіотажу навколо них при цьому не спостерігалося.

До гри. Склади обох команд читалися і найбільшою несподіванкою на дві команди виявився вихід в опорній зоні "Шахтаря" поряд із Тарасом Степаненком Ілсіньо. Та й то з огляду на форму бразильського конкурента останнього Фернандо нічого дивного в тренерському рішенні немає. Ворота "гірників" захищав Андрій П’ятов. В обороні справа наліво розташувалися капітан Даріо Срна, Олександр Кучер, Ярослав Ракицький та В’ячеслав Шевчук. Зліва в пів обороні очікуванішою була кандидатура Тайсона, але поява Бернарда теж дивувати не повинна. На протилежному краї діяв Дуґлас Коста. Алекс Тейшейра розташувався під нападником Луїсом Адріано.

Наставник киян Сергій Ребров виставив у воротах капітана Олександра Шовковського. В центрі оборони грали Євген Хачеріді та Александар Драґовіч, справа – Даніло Сілва, зліва – Домаґой Віда. Сергій Рибалка традиційно з’єднував оборонну ланку з атакувальною. Над ним грала пара Міґел Велозу – Сергій Сидорчук. Роль вінґерів традиційно виконували Андрій Ярмоленко та Жермейн Ленс. В атаці на безальтернативній основі грав Артем Кравець.

Про паритет на трибунах говорити було годі. "Динамо" підтримували усі трибуни, крім тої, яка розташована за ворітьми, праворуч від центральної. Вочевидь ці місця були виділені для гостей. Однак прихильників "Шахтаря" назбиралося лише на чотири сектори. Решта були всіяні поодинокими, мабуть, нейтральними прихильниками футболу. На обох київському і донецькому фанатських секторах помітно розтяжки "Free Ravlik" на підтримку ув’язнених чинною владою патріотів-партизанів.

На правах господаря динамівці спробували з перших хвилин діяти з позиції сили. Дуже активним завдяки підключенням Віди був лівий край. У першому випадку Домаґой після скидки на хід від Ленса прострелив, але оборонці цей простріл заблокували. У другому ж моменті Віда, ледь увійшовши до карної зони, віддав передачу на Кравця. Артем відразу пробив, але на шляху м’яча був Кучер. А першу гостру ситуацію кияни створили після того, як Ярмоленко, змістившись ближче до центру, віддав коротку передачу на Велозу. Міґел на швидкості накрутив двох суперників і пробив метрів з 25-ти на техніку – над поперечиною.

"Гірники" почали повертати територію хвилини після десятої. При цьому позначити певну зміну пріоритетів донеччанам вдалося, відразу створивши гольову ситуацію. Шевчук зліва виконав навіс, Адріано в боротьбі з двома стопперами виграв повітря і зробив головою скидку на Срну. Даріо, пробивши сходу, могутньої сили ударом влучив у поперечину. Шовковського, який, стрибнувши, не встигав зреагувати на близький відскок, підстрахували оборонці.

Зрештою, приноровившись до атакувальних потуг суперників, кияни поступово почали вибігати в контратаки. Спершу активністю двічі відзначився Ленс. На своєму лівому краї він на підступах до карної зони заробив штрафний, а згодом хвацьким фінтом залишив за спиною Срну. Увірвавшись до карної зони, Жермейн на швидкості проскочив ще й Кучера, але опинившись під гострим кутом без опіки, влучити у ворота не зумів. Ще одного разу, підхопивши м’яч на власній половині, через усе поле промчав Ярмоленко. Завдяки швидкості Андрія динамівці вибігали на трьох оборонців суперника вп’ятьох. Ярмоленко, звісно, мав й інші варіанти, але вирішив, накрутивши фінтом Ракицького, пробити самостійно. Однак удар у лідера киян не вийшов і П’ятов спокійно забрав м’яч намертво.

Частим виходам в контратаки динамівці мають завдячувати найперше надзвичайно вдалим діям у середині поля Рибалки, котрий "перекусував" усі атакувальні наміри суперників через центральний плацдарм. Та що "перекусування" - то для динамівців, то обрізка для "гірників". Після таких втрат м’яча донеччани не встигали організовано повертатися на власну половину і динамівці цей вільний простір використовували. Скажімо, Велозу в середині тайму встиг завдати ще одного небезпечного дальнього пострілу – знову трохи неточного.

Втім, ближче до початку заключної третини першого тайму в киян почали виникати проблеми з компактністю в середній ланці. Донеччани, отримавши в зоні між центральною лінією і штрафним майданчиком суперника, створили кілька передумов для небезпечних моментів, а одного разу просто зобов’язані були забивати. Розмашисту атаку, під час якої м’яч був переведений зліва вправо, а звідти – в центр, на підступи до карної зони. Там Дуґлас, вигравши силову боротьбу, віддав розрізний пас на хід Луїсові Адріано. Бразилець, ледь увійшовши до штрафного майданчика, пробив низом у дальній кут – поруч зі стійкою!

Загалом кінцівка тайму була за "гірниками", але попри тиск на ворота киян, витиснути з цієї переваги щось результативне "Шахтареві" не вдалося. Більше того, перед самим свистком на перерву донеччани втратили одного з найкращих у своєму складі Олександра Кучера. Під час жорсткого єдиноборства у власній карній зоні з Кравцем стоппер залишився лежати на газоні й врешті змушений був з закривавленою головою завершити гру. На полі, поспішно розім’явшись, з’явився Сергій Кривцов.

А на самому початку другої половини свою – вочевидь теж продиктовану пошкодженням – заміну провів Ребров. Даніло Сілву замінив Віторіну Антунеш. Тим самим, португалець зайняв місце на своєму лівому краї, а праву бровку в обороні почав контролювати Віда. Розпочали тайм активніше теж динамівці. На самому початку другої половини, коли ще не встигли погаснути запалені київськими фанатами фаєри і не була згорнена розтяжка "З Днем народження, тренере", Ярмоленко, отримавши на правому фланзі м’яч неподалік з карною зоною, трохи пофінтив і навісив у межі воротарського майданчика, в те місце, куди вривався Велозу. Міґел готувався замкнути пас першим дотиком, але його в останню мить випередив у підкаті Срна.

Ще один небезпечний момент у дебюті тайму динамівці створили, організувавши швидкий контрвипад. Знову Ярмоленко, підхопивши м’яч у центрі поля, протягнув м’яч до підступів до карної зони і віддав звідти поперечну передачу низом на Ленса. Жермейн з ударом метрів з 20-ти зволікати не став, але надійно у воротах "гірників", відбивши м’яч у стрибку, зіграв П’ятов.

Втім, після стартових проявів активності кияни поступово збавили оберти. Гравці "Шахтаря" надзвичайної агресії не проявляли, але кияни розуміли, що суперник вочевидь намагається віддати територію свідомо, розраховуючи на швидкі контрвипади. Оскільки по такій грі вирішальною могла стати єдина помилка, ризикувати не хотів ніхто.

На заключну чверть основного часу, коли поєдинок остаточно увійшов у в’язке русло з великою кількістю жорсткої боротьби в середині поля, Луческу випустив на лівий фланг замість Бернарда Тайсона. Тим самим, тренер донеччан позначив бажання додати стрімкості наступові. І справді, "гірники" після цієї заміни захопили територію і намагалися диктувати умови. Однак домінування це вилилося лише в три поданих кутових і дальній удар низом від Дуґласа, після якого м’яч пролетів поруч зі стійкою.

Взагалі, було помітно, що в ендшпілі гри окремі гравці "Динамо" підсіли. Особливо – Кравець, котрий почав програвати боротьбу вгорі і майже не чіплявся за м’яч внизу. Найгірше для киян, що другого класичного нападника в їх обоймі в цьому матчі не було. Але залишати Кравця на полі означало давати суперникові фору. Ребров прибрав Артема, випустивши замість нього Олега Гусєва. Тим самим, Олег змістився на край, а на вістрі атаки почав грати Ярмоленко.

Гусєв увійшов у гру дуже активно. Спершу ледь не змусив помилитися Шевчука на своєму правому фланзі, а потім, змістившись вліво, зрізав кут і віддав розрізний пас на хід Ярмоленку. Андрій, здавалося б, виграв у Срни позиційно і міг вибігати на побачення з П’ятовим, однак проскакуючи повз Срну, впав. Звісно, динамівці вимагали призначення пенальті. Втім, чіткої відповіді на те, чи зачепив капітан "гірників" динамівця, не дає навіть відеоповтор.

Донеччани в кінцівці виглядали свіжішими, вони змушували суперників зупиняти контрвипади ціною порушень і попереджень. Але парадокс у тому, що гострішими були нечасті наступальні операції "Динамо". Скажімо, після пострілу Сидорчука метрів з 25-ти м’яч пролетів поруч із хрестовиною, змусивши П’ятова здійснити ефектний стрибок. Проте найреальнішою була нагода Велозу незадовго до завершення основних 90-та хвилин. Ярмоленко перевів м’яч зліва у межі півкола на Сидорчука, а той миттю скинув м’яч під удар Велозу. Міґел стріляв сходу з лінії карного майданчика без перешкод, а коли м’яч пролетів поруч із лівою "дев’яткою", впав на газон у розпачі.

Також не можна обійти увагою ситуацію, яка виникла між цими двома ударами. То коли Ярмоленко, обігравшись із Антунешем, прострілював зліва. Кривцов у центрі карної зони цю передачу перервав, а Степаненко, забравши відскок, помчав у контратаку. Перед Тарасом був простір і динамівці, аби не випробовувати долю, кинулися у ризиковані підкати в середині поля відразу вдвох. Чисто киянам зіграти не вдалося. То був зрив перспективної атаки, який карається попередженням. Юрій Можаровський картку справді показав, але Віді, тоді як повтор показав, що фолив на Степаненкові вочевидь Рибалка. Для Сергія це попередження могло виявитися другим і відповідно додатковий час "біло-сині" могли розпочати в меншості.

Але гра поновилася в рівних складах. Луческу з початком овертайму кинув у бій замість Ілсіньо Олександра Гладкого, котрий став діяти попереду, Адріано опустився трохи нижче, а Тейшейра перекваліфікувався в опорного хава.

Між тим, у динамівців з початком додаткового часу наче відкрилося друге дихання. Кияни діяли осмисленіше і, захопивши територію, тримали оборону суперника в постійній напрузі. До честі "гірників", захищалися вони зібрано і до ударів по воротах П’ятова справи доводити не дозволяли. Спекотно в карній зоні донеччан стало лише після того, як Велозу подав штрафний, а Гусєв, вискочивши з-за спини Кривцова, встиг проштовхнути м’яч у напрямку воріт. Втім, П’ятов був майже поряд і пробити себе не дав. Значно не безпечнішим міг бути випад, спричинений елементарною помилкою Ракицького. Під пресингом суперників Ярослав неподалік від власної карної зони віддав пас у ноги Ярмоленку. Андрій миттю відпасував на Ленса і побіг відкриватися вправо. Зліва від Жермейна мчав Гусєв, позиція якого виглядала перспективнішою. Однак Ленс таки вирішив віддавати на Ярмоленка. Вийшло не надто точно і момент було вичерпано.

Безумовно, помилка Ракицького пов’язана із втомою. Втім, втомився не лише він, а й решта учасників двобою. Скажімо, Драґовіч, який, вийшовши на м’яч після вертикальної передачі з половини суперника, замість спокійно відпасувати Шовковському, трохи не розрахував сили пасу і тим самим вивів на побачення з Шовковським Гладкого. Олександр, склалося враження, отримавши такий подарунок, трохи розгубився. Маючи час і простір, нападник якось незграбно і не дуже сильно штовхнув м’яч просто в руки Шовкорвському.

До зміни воріт ще раз проявив себе Ярмоленко. Отримавши м’яч на правому фланзі після вкидання з аута у виконанні Віди, Андрій на вході до карної зони розвернувся і тим самим звільнився від опіки Ракицького. З ударом Андрій зволікати не став і вистрелив у ближній – "Шахтар" врятував П’ятов.

З поновленням гри домінують знову кияни. Головною рушійною силою у їх складі виступає свіжий Юнес Беланда, котрий незадовго до того замінив Сидорчука. Марокканець часто чіпляється за м’яч на підступах до карної зони, нав’язує суперникам боротьбу. Та ідеальну нагоду забити кияни втрачають після подачі кутового. Навіс зліва ударом головою завершував Хачеріді. П’ятов зреагувати не встиг, однак підстрахував воротаря, вибивши кулю головою з лінії воріт, Шевчук.

"Гірники" відповіли на цей момент своїм "стандартом". Срна зі штрафного навісив справа, а Кривцов замикав цю передачу ударом головою – поруч зі стійкою!

Остаточно в нічийну гавань гра зайшла після 115-ї хвилини, коли Рибалка, пішовши у небезпечний підкат у середині поля проти Гладкого, таки отримав друге попередження. Не виключено, що нападник "гірників" додав падінню артистизму, однак, імовірно, покарав Рибалку Можаровський за сукупністю заслуг. Від того моменту динамівці стали грати обережніше. Їх суперники особливої агресії теж не проявляли. Пенальті.

Характер цієї серії визначив перший удар. Міґел Велозу якось невпевнено розбігся, але поклав воротаря і, здавалося б, пробив у протилежний кут напевне. Однак м’яч пролетів поруч зі стійкою. У "гірників" першим з позначки бив Срна. Бив у своєму стилі – впевнено, спокійно, розвівши м’яч і Шовковського по різних кутах. Драґовіч з Луїсом Адріано роблять те саме. А потім бити взявся Антунеш. Віторіну бив без розбігу, у стилі Джузеппе Синьорі. Але на тому вся схожість із великим капітаном "Лаціо" закінчилася. Антунеш вдарив по центру і П’ятов спокійно цей м’яч відбив. Коли ж Дуґлас Коста пробив так, що в Шовковського не було найменших шансів, "Динамо" вважалося приреченим. Олег Гусєв, пробивши в дев‘ятку без шансів для П‘ятова, свій удар забив, але далі все було в руках Капітана. І Шовковський своєю рішучістю й рухами корпусом справді переграв Тайсона. Серія продовжилася і Ярмоленка, продемонструвавши дивовижну холоднокровність, зрівняв рахунок. Але у "Шахтаря" ще був удар, який взявся бити один з найненависніших в очах київської публіки гравець – Ярослав Ракицький. Мабуть, у тому мала полягати якась символіка. На ділі ж Ракицький, пробивши на силу, влучив у хрестовину.

Фактично, після цього "гірники" були приречені. Ще більше їх деморалізував, поклавши П’ятова і вдаривши м’яч в інший бік, Беланда. Щоправда, Алекс Тейшейра пробив так само, як Дуґлас Коста. Розв’язка настала при сьомому ударі. Хачеріді свій удар реалізував холоднокровно, покотивши кулю в інший від воротаря кут, а ось Гладкий, який, здається, ще до удару прямував до позначки на ватних ногах, пробив прямолінійно. Шовковський впевнено відбив м’яч. Усе – динамівці виграють Кубок в 11-те, Шовковський у своєму 600-му матчі – вдесяте.

Фанати "Динамо", які почали вибігати на бігові доріжки ще після нереалізованого Ракицьким пенальті, висипали на поле масово. За лічені хвилини газон був вкритий багатотисячним людським морем, яке вже не збиралося стримувати своїх емоцій. Істеричні заклики ді-джеїв стадіону повернутися на свої місця не діяли. Між тим, з’явилися на трибунах і спецпризначенці, котрі, щоправда, не стали псувати свята і лише огородили сектори, які займали фанати "Шахтаря", від поля.

Нагородження таки відбулося, приблизно через півгодини після заключного удару в післяматчевій серії. Глядачів на трибунах залишилося вже вкрай мало, тому коло пошани динамівці почали з діагоналі до того віражу, який займають фанати. Відкланявшись найвідданішим прихильникам, гравці таки виконали ритуал, пробіглись вздовж майже порожніх трибун. У цей час над "Олімпійським" лунали традиційні динамівські мотиви, однак їх через вчинений ведучими галас ніхто не чув. Склалося враження, що пани Мага і Плахотнюк у цей час розмовляли між собою, не реагуючи на решту присутніх. Вгомонилися Петро і Андрій лише тоді, коли кияни з кубком у руках зникли в під трибунних приміщеннях.

фото - Олександр Приходько