Попередники Інгульця. Найбільші сенсації в історії національних кубків

Привид Суперліги навис над Європою. Значимість національних ліг може знецінитися, що ж тоді говорити про національні кубки? Ставлення до цих турнірів і так вже трохи поблажливе. Для кого-то кубки стали лише тягарем, ранній виліт не розцінюється як трагедія, а перемоги не вважаються досягненнями. Якраз після тріумфу в Кубку Англії в 2016 році втратив свою роботу в "Манчестер Юнайтед" Луї ван Гал, два роки по тому це трапилося і з Антоніо Конте в "Челсі".

Проте, національні кубки мають і іншу сторону, свій особливий шарм. Ці турніри - ідеальні майданчики для футбольних попелюшок. Коли аутсайдер ліги або навіть команда з нижчих дивізіонів робить прорив в кубку - це завжди подія, яка увічнює в історії і може бути піком в кар'єрі для футболіста або тренера.

Таким сенсаційною і проривною подією став вихід "Інгульця", команди з Першої ліги, до фіналу Кубка України. Історія "Інгульця" поки є унікальною для України, однак для Європи це не прецедент.

Кубок Англії: Віган 2012/2013

Кубок Англії - дуже традиційний турнір, навіть для англійців. Де ще збереглися такі рудименти футболу з минулого, як перегравання? Традиційними для Кубка Англії є і щорічні сенсації, коли команда з четвертого або п'ятого дивізіону вибиває клуб АПЛ. В цьому і полягає "магія Кубка Англії", найстарішого клубного турніру світу, в якому беруть участь більше 700 команд.

В останній раз клуб з другого дивізіону вигравав Кубок Англії в 1980 році ("Вест Хем"). В епоху АПЛ було два фінали з командами з Чемпіоншипа: "Манчестер Юнайтед" - "Міллуолл" (3:0, 2004-й рік) і "Портсмут" - "Кардіфф Сіті" (1:0, 2008).

Однак найбільшою сенсацією останніх років прийнято вважати перемогу "Вігана" над "Манчестер Сіті" в 2013 році. Іспанський тренер Роберто Мартінес вивів "Латікс" у фінал Кубка Англії вперше в їх історії, але ніхто не очікував, що їм вдасться впоратися з "Сіті" Роберто Манчіні, за який грали Венсан Компані, Яя Туре, Давід Сільва, Самір Насрі, Карлос Тевес, Серхіо Агуеро та інші. Проте, "Віган" вистояв весь матч, а на 90+1 хвилині Бен Вотсон забив єдиний гол.

Через три дні в останньому турі АПЛ "Уїган" програв "Арсеналу" і став першим в історії володарем Кубка, який знизився в лізі в тому ж сезоні. А Роберто Манчіні був звільнений.

Кубок Іспанії: Хетафе 2006/2007

У Іспанії теж є свій "Віган". У 2003-му році "Рекреатіво", який вилетів з Прімери, дійшов до фіналу, але все ж поступився не менше сенсаційній "Мальорці", в якій іскрили Самуель Ето'о та Вальтер Пандіані. В історії Копа дель Рей було кілька випадків, коли команди з других дивізіонів опинялися в фіналі, але самий примітний стався в сезоні 1979/80, коли "Реал" Мадрид грав у фіналі проти... "Кастильи", своєї резервної команди. "Основа", зрозуміло, виграла - 6:1.

Два роки тому сенсацію створив "Алавес", вперше в своїй історії вийшовши до фіналу, але за драматизмом мало що зрівняється з епічним півфінальним протистоянням "Хетафе" і "Барселони" в сезоні 2006/2007.

У першому матчі команда Франка Райкарда легко розправилася з суперником, вигравши з рахунком 5:2 (Хаві, Мессі - 2, Гудйонсен, Ето'о - Гуїса, Начо), проте другий поєдинок для неї став кошмаром. Для "Хетафе" же цей матч став одним з найбільших в його історії. Причетний до нього став і гравець "Динамо" Маріс Верпаковскіс, який в той час був в оренді в іспанському клубі.

Як згадував один з героїв того вечора Хаві Каскеро, головний тренер "Хетафе" Бернд Шустер днями намагався вселити впевненість в своїх футболістів, що камбек можливий. Саме Каскеро забив перший гол "Хетафе" на 37-й хвилині, Гуїса до перерви зробив рахунок 2:0, а в другому таймі ще по м'ячу забили той же Гуїса і Дорадо. Каталонський клуб з Дзамброттою, Пуйолем, Хаві, Іньєстою, Савіолою, Роналдіньо і Ето'о не зміг відповісти на жоден з чотирьох забитих м'ячів "Хетафе". "Барселона" вміла втрачати перевагу в три м'ячі ще до приходу Ернесто Вальверде.

У фіналі "Хетафе" протистояв "Севільї" і програв через гол Кануте (1:0). У наступному сезоні команда з передмістя Мадрида залишилася без Шустера і Гуїси, але знову вийшла до фіналу Копи. У цей раз "Хетафе" програв "Валенсії" (1:3). Ці два фінали залишаються єдиними в його історії.

Кубок Німеччини: Ганновер 1991/1992, Герта II 1992/1993

Спочатку Кубок Німеччини був турніром для команд з першого дивізіону, так тривало і після створення Бундесліги в 1963 році. Напівпрофесійні і любительські клуби були допущені до змагання тільки в 1974 році. "Матір'ю всіх сенсацій" вважається перемога "Еппінґена" над "Гамбурґом" в тому ж році, перший раз, коли команда третьої ліги вибила суперника з еліти. У 1990 році "Боруссія" Дортмунд стала першою командою Бундесліги, який програв колективу з четвертої ліги ("Гройтер Фюрт"), а в 1997 році "Айнтрахт" Трір з третього дивізіону вибив з одного розіграшу володарів Кубка УЄФА ("Шальке") та Ліги чемпіонів ("Боруссія" Дортмунд). Сенсаційний шлях команди, яка знаходиться зараз на п'ятому рівні, був перерваний в півфіналі після програшу "Дуйсбурґу" в серії пенальті.

Кубок Німеччини 1991/1992 був першим після возз'єднання Німеччини, в якому зіграли команди з колишньої НДР. Також цей турнір залишається єдиним, який виграла команда з другої Бундесліги. "Ганновер" на своєму шляху до свого першого і єдиного виграного Кубку, обіграв такі команди з еліти як "Бохум", "Боруссія" Дортмунд, "Карлсруе", "Вердер" Бремен та "Боруссію" з Менхенгладбаха в фіналі.

Перемога "Ганновера" стала пам'ятною подією в історії Кубка Німеччини, але в наступному сезоні сталося ще більш сенсаційна подія - в фінал вперше вийшов клуб з третьої ліги. Це була резервна команда "Герти". "Малюків з Герти" (Hertha-Bubis) полюбила вся Німеччину. Наймолодшому футболісту в тій команді було 18, найстаршому - 23. В деякій мірі "Герті II" щастило, адже на шляху до фіналу їй зустрілася тільки одна команда Бундесліги. Проте, "малюки" грали з більш досвідченими і сильними суперниками, і їх вихід у фінал не варто недооцінювати.

В останньому матчі їм протистояв "Байєр". На 76-тисячному "Олімпіаштадіоні" був аншлаг. "Леверкузен грав набагато краще. Але ми сподівалися, що якось дотягнемо до додаткового часу та серії пенальті. Або що нам пощастить з якимось випадковим ударом", - згадує Карстен Рамелов, один з небагатьох футболістів тієї "Герти", який зробив помітну кар'єру. Ця надія протрималася до 77-ї хвилини, а потім "Байєр" забив єдиний і переможний гол.

Проте, після матчу "Герту II" вітали як переможців. Команда була на банкеті у мера, а після гри їй влаштували овації на вулицях Берліна. Навіть Драгослав Степановіч, який очолював "Байєр" сказав: "Якби я не був тренером Леверкузена, я б хотів, щоб виграла "Герта". У минулому році знаменному фіналу виповнилося 25 років, і в німецькій пресі йому було присвячено чимало матеріалів.

Кубок Франції: "Кале РУФК" 1999/2000; "Нім" 1995/1996, "Ам'єн" 2001/2002, "Кевійї" 2011/2012, "Лез Ерб'є" 2017/2018

У минулому році в фінал Кубка Франції пробився скромний клуб "Лез Ерб'є", який представляє третій дивізіон (з якого він в результаті вилетів). "Лез Ерб'є" потрапив на суперника з Ліги 1 тільки в фіналі, і це був ПСЖ, один з найбагатших клубів світу. Медіа смакували деталі: бюджет ПСЖ в 270 разів більше "Лез Ерб'є" (540 мільйонів проти 2), на порядок вище і середні зарплати гравців - 700 000 євро в місяць у ПСЖ проти 2500 команди третього рівня. Тренер "Лез Ерб'є" Стефан Масала визнавав, що про перемогу ніхто не думає. "Я буду чесний. У нас абсолютно немає шансів. Питання в тому, скільки ми протримаємося. Кілька секунд? Хвилин? Це було б непогано? Час? Ні, це вже не плануємо. Я просто хочу подивитися Парижу в очі". ПСЖ виграв 2:0, взявши четвертий Кубок поспіль.

"Лез Ерб'є" став четвертим клубом третього дивізіону, який грав у фіналі Кубка Франції. Всі вони виступали гідно - "Нім" і "Кевійї" програли "Осеру" і "Ліону" з мінімальним рахунком, а "Ам'єн" поступився "Страсбургу" в серії пенальті.

Сама ж дивовижна історія сталася в 2000-му році, коли в фінал на "Нант" вийшов клуб з четвертого дивізіону "Кале РУФК". На шляху до найважливішого матчу в своїй історії ця команда навіть обіграла "Бордо", чемпіона Франції-1999.

І в фіналі "Кале" вигравав після першого тайму, але після перерви дубль Антуана Сіб'єрскі (вирішальний гол на 90-й хвилині, з пенальті) приніс "Нанту" перемогу. Однак це не кінець історії. При врученні нагород воротар і капітан "Нанта" Мікель Ландро запросив капітана "Кале" Режінальда Бека, незважаючи на поразку його команди, підняти разом з ним Кубок Франції. Цей красивий жест символізує, що друге місце і весь шлях аматорського "Кале" до фіналу - це теж велика перемога. Спогади про цю гру зітруться, залишиться результат, але разом з ним і це фото - як демонстрація всього найкращого, що є у футболі.