Василь Кобін: Радий, що жереб звів нас з київським Динамо

Головний тренер "Миная" пригадав перипетії драматичного чвертьфінального поєдинку кубкового розіграшу із "Інгульцем", розповів про особливості віщого сну, проаналізував можливості підопічних у півфінальному протистоянні з київським "Динамо" та підтвердив наміри керівництва щодо підвищення у ранзі.

- На відміну від левової частки команд Першої ліги "Минай" вів підготовку до весняної частини сезону із урахуванням виступу у чвертьфіналі Кубка України. У зв’язку з цим тренувальний процес мав якісь особливості?

- Ніяких особливостей не було. Ми просто почали підготовчий процес раніше за інших - от і все. Попервах орієнтувались кубковий матч проводити 5 березня, однак його перенесли на 11-е. Це дало нам змогу за додатковий тиждень підтягнутись у плані тактики.

- Судячи по першому офіційному матчі нинішнього року, у якому ваша команда зуміла здолати петровський "Інгулець" у кубковому протистоянні, зимова робота не пройшла дарма?

- Виходить, що так. Ми працювали впродовж двох місяців, під час яких, як-то кажуть, пролили чимало поту та крові. Це вилилось у позитивний для нас результат. Причому, не тільки у результат, а й у якість гри загалом. Її хлопці показали досить непогану, як для першого матчу

- У суперництві із фіналістом минулого розіграшу довелося важко?

- Дійсно, було непросто. Ми розуміли силу "Інгульця". Ця команда добре збалансована в усіх лініях, в ній виступають досвідчені гравці, які знаходяться на піку своєї кар’єри. Якщо брати середній вік футболістів, то він становить 27-29 років. Відтак ми готувались до непростої гри.

- Виходить, що сон Василя Кобіна напередодні матчу з "Інгульцем", виявився віщим?

- У підсумку - так. Але після другого нереалізованого пенальті, коли ми почали поступатись у рахунку, мені подумалось: можливо, сон снився мені не на цей матч, а інший? Проте далі все стало на місця і матч завершився нашою перемогою.

- Ви взагалі вірите у сни?

- У цей, що приснився напередодні поєдинку із "Інгульцем", довелося вірити. А взагалі сни бувають різні. Деколи, коли сняться жахи, ти відкриваєш очі і розумієш, що це маячня. Але недавній "футбольний" сон змусив заспокоїтися і повірити у те, що все буде добре.

- Що частіше сниться - футбол чи гарні жінки?

- (Сміється). До речі, давно не було ніяких снів, от тільки згаданий сон про нашу перемогу приснився. А щодо іншого, то мені сняться лише мої жінка та діти.

- Розкажіть про емоції чвертьфіналу.

- Емоції переповнювали всіх, хто був на стадіоні у той день. Драматичність кубкового матчу була особлива! Все складалося так, що напруга трималась максимально - стільки, скільки вона може триматись у футболі. У цьому поєдинку було все - і три вилучення, і велика кількість жовтих карток, і серія післяматчевих пенальті! А перед нею в основний час ми повели в рахунку, потім пропустили м'яч у свої ворота та не використали стовідсоткову нагоду на дев’яностій хвилині. Пізніше створили ще два голевих моменти у додатковий час, проте не забили. Потім було вилучення, а під час серії пенальті попервах програвали 0:2. Тож можна сказати, що у середу ми витягнули "мертву" гру.

- А що творилось у роздягальні після завершення поєдинку?

- Після кожної перемоги у нас вирують емоції. Серед членів команди є людина, яка неабияк заряджає своєю енергією. Це наш спортивний директор Михайло Кополовець. За декілька хвилин роздягальня перетворилась на суцільний балаган (посміхається).

- "Минаю" пощастило, що рішення про проведення змагань в Україні без глядачів вступило в силу на наступний день після кубкового поєдинку із "Інгульцем". Згодні?

- Так, обговорювали це з тренерським штабом. Ми прекрасно розуміли, що буквально "на прапорцеві" зіграємо цей матч, адже було відомо, що на наступний день зранку відбудеться засідання уряду щодо прийняття рішення по карантинних заходах. Той факт, що вдалося зіграти за підтримки глядачів, звичайно ж, був для нас плюсом. Й справді, підтримка трибун була відмінною впродовж усіх 120 хвилин. Вболівальники не виключились і під час серії пенальті, підтримавши Андрія Поповича, якому це додало сил та впевненості. Впевнений: не було би на трибунах глядачів - не було б таких емоцій.

- З президентом "Інгульця" Олександром Поворознюком ви особисто знайомі?

- Ні. Проте знаю, що він дуже хороша, закохана у футбол, людина.

- Мабуть не помилюсь, якщо висловлю припущення, що вихід до півфіналу Кубку України відмічали цілу ніч усім селом?

- Дійсно, так все і було.

- Можна собі уявити, з яким нетерпінням у "Минаї" чекали на результати жеребкування півфінальних пар…

- Так, впродовж двох днів усі були в очікуванні команди, яка дістанеться нам у суперники. Ніхто не хотів "Динамо", а бажали отримати по жеребу "Маріуполь" або переможця пари "Десна" - "Ворскла". Всі вважали, що з столичною командою краще було б зіграти у фіналі.

- Діставши у суперники київське "Динамо", більше розчарувалися чи зраділи?

- Особисто я зрадів. Адже якщо підходити до ситуації стратегічно, то краще грати з динамівцями у півфіналі, ніж у фіналі. У такому випадку наші шанси пройти "Динамо" трохи збільшуються. Ми ж бо розуміємо, що на фінальний матч київська команда неодмінно приїде основним складом і віддаватиметься грі максимально. Адже фінал - це фінал, у такому поєдинку все може бути. Тож якщо врахувати, що досвіду подібних ігор у нашої команди немає, то шансів у півфіналі "Минай" матиме більше.

- Майже півтора роки тому в 1/8 фіналу кубкового розіграшу "Минай" вже зустрічався із столичним грандом. Чим запам’ятався вам той поєдинок?

- Ми досить непогано провели тоді перший тайм. Однак потім повністю провалили початок другого, пропустивши за вісім хвилин три голи і у підсумку поступилися.

- За час, що минув з моменту тієї зустрічі, ваша команда збагатилася досвідом виступів на професіональному рівні. Відтак амбіції щодо чергової кубкової дуелі з "Динамо" у "Миная" досить високі, чи не так?

- Звісно, хлопці набули досвіду. Та у подібних матчах не стільки грає роль досвід, як психологія людей. Підопічні зіграли з "Динамо" і пересвідчилися, що нічого страшного у цьому протистоянні немає. Суперник хоч і серйозний, проте грати з ним можна. Це і має зіграти на нашу користь, адже хлопці прекрасно знають потенціал "Динамо". Київська команда з тих пір не надто змінилася, тому у плані психології вони будуть краще підготовлені.

- Підвищені преміальні за прохід у наступне коло змагань у "Минаї" передбачені?

- Гадаю, що якісь грошові винагороди будуть. Адже такий труд повинен бути заохочений.

- Наприкінці наступного тижня поновиться чемпіонат у Першій лізі. Старт весняної частини сезону "Минай" готовий зустріти у всеозброєнні?

- Так, ми ретельно готувались і провели продуктивну роботу. Розуміючи, що кубковий матч можемо як виграти, так і програти, акцентували увагу на одинадцять ігор чемпіонату. Гадаю, що команда добре підготувалась до весни, а кубкова перемога над "Інгульцем" лише додасть команді більшої сил та впевненості у собі на всю тривалу турнірну дистанцію.

- Закарпатські вболівальники мабуть мріють зараз лише про одне: знову побачити представника свого краю у Премєр-лізі. Що скажете з цього приводу?

- Якщо брати до уваги завдання, яке поставило перед нами керівництво клубу, то можу сказати одне: зробимо все можливе для того, аби підвищитись у ранзі. А як воно вийде у підсумку - побачимо наприкінці травня. Ми розуміємо, що у "Миная" будуть досвідченіші та фінансово сильніші конкуренти, однак будемо битися до кінця.