Герой футбольного дня. Павло Ісенко

Юрій Максимов, незважаючи ні на що, хороший тренер. Тільки по-справжньому сильний фахівець може ризикнути всім у вирішальний момент, і чуйка його не підведе.

Те, як проявив себе 16-річний Павло Ісенко в серії пенальті проти "Маріуполя" - це навіть не про воротарське мистецтво, хоча і без нього, зрозуміло, не обійшлося. Це про впевненість у власних силах, якій можуть позаздрити 30-річні. Хлопець вийшов без тіні страху, реагував строго по м'ячу і не робив жодного зайвого руху.

Кулаков і Ігнатенко пробили не кращим чином, а Корнієнко і зовсім погано, але скільки разів доводилося бачити, як жахливі удари з точки залітали в сітку? Тут же було по-іншому - Ісенко взагалі не допускав помилок.

І це, що характерно, без єдиної зіграної хвилини в чемпіонаті! Кинувши 16-річного воротаря в саме пекло, Максимов тим самим влаштував йому дебют. Бачив, значить, що Ісенко не зламається, а проявить себе. І вже точно це помічав в підопічному Сергій Долганський, в минулому легендарний голкіпер Полтави, який сьогодні тренує в клубі воротарів. Поза сумнівами, він і порекомендував Максимову тінейджера.

Взагалі те, як працює в Полтаві Долганський, це вищий пілотаж. Не дарма після півфіналу Юрій Вірт зізнавався, що йому в складі "Ворскли" сподобалися обидва воротарі - 21-річний Дмитро Різник, який відстояв 120 хвилин, теж був на висоті. Рік тому він не зіграв жодної хвилини на ЮЧС, але виграв зі збірною турнір. А в поточній УПЛ на рахунку Різника вже 14 матчів, з яких 4 - на нуль, в тому числі проти "Шахтаря" (1:0).

За таким Різником Ісенко буде непросто навіть пробитися в основу. Але ж є ще досвідчений Ткаченко, та й 17-річний Кирило Фесюн, за чутками, дуже перспективний малий. Що сказати, школа. Не дарма саме в Полтаві починав свій шлях нинішній страж воріт збірної Андрій Пятов.

Йому, звичайно, було простіше - в його роки "Ворскла" була силою в українському футболі. Сьогодні ж команда застигла в кроці від зони вильоту, і Юрій Максимов прикладає колосальні зусилля, щоб вона туди не скотилася. Поки виходить, але запасу міцності як такого немає - лавка коротка, доводиться ставити зовсім зелених хлопців. Кравчук, Козиренко, Стрижак, Челядин, Павлюк, Дубко - це все хлопці, які народилися в XXI столітті, і вони вже отримують свої хвилини. Максимову не до сентиментів - він кидає в бій то одного, то іншого, і дивиться, хто не злякався, щоб потім зробити на нього ставку.

Ісенко свій шанс реалізував блискуче - і тому ще обов'язково з'явиться в складі до кінця сезону. Може, навіть в фіналі з "Динамо" - чим чорт не жартує.

Єдиний момент - не варто вимагати від школяра чудес на постійній основі і ліпити з нього вселенську зірку прямо зараз. Давайте не забувати, що був у нас уже один такий, в запорізькому "Металурзі" починав. У 17 років відбив пенальті у грі з "Динамо", і Суркіс на емоціях забрав його до себе. А зараз він на заробітках в Саудівській Аравії, і навіть там регулярно привозить смішні голи. Тягар слави страшніший за будь-яку серію пенальті. Для Ісенка це випробування тільки починається.