Кубок України
Кубок України

Кубок України - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Дмитро Різник: Після фіналу заснув о п’ятій ранку


Один з героїв фіналу Кубка України у складі полтавчан поділився своїми думками про гру в інтерв'ю кореспондентові UA-Футбол

Дмитро Різник: Після фіналу заснув о п’ятій ранку

ФК Ворскла

В'ячеслав Кульчицький Автор UA-Футбол

Голкіпер полтавської "Ворскли" мріяв цього літа поповнити поки ще небагатий список своїх титулів черговим - володаря Кубка України. Але покласти в домашню колекцію поруч з медаллю чемпіона світу серед молодіжних команд (U-20) ще одну цінну нагороду йому, на жаль, не вдалося. Незважаючи на впевнену гру в основний і додатковий час, а потім і в серії післяматчевих пенальті кубкового фіналу з київським "Динамо", почесний трофей дістався супернику.

- У Кубку України у нас залишився єдиний матч, і всі наші надії ми пов'язували саме з ним, - розповідає 21-річний страж воріт полтавської команди. - Але, на жаль, так склалося у фіналі, що справа дійшла до пенальті - а це лотерея. У ній на перший план виходить психологія. Неприємний момент... Але ж це футбол, так що все нормально. Рухаємося далі, адже на цьому життя не закінчується.

- Швидкий гол нападника вашої команди Руслана Степанюка додав впевненості?
- Авжеж. Будь-який гол на початку матчу додає впевненості команді. Якщо і були побоювання з приводу того, що після забитого м'яча ми зупинимося, то вони виявилися марними. Хлопці старалися. Хоч потім і пропустили, але все одно дотерпіли і дограли до кінця.

- Після відбитих небезпечних ударів у виконанні Олександра Сироти та Беньяміна Вербича в першій половині першого тайму ви, схоже, впіймали кураж?
- Може бути й так. Я робив свою роботу так, як умію. Адже ми тренуємося для того, щоб відбивати м'ячі. Можливо, в тих моментах не обійшлося і без долі везіння.

- Коли почали відчувати більше хвилювання - перед наближенням додаткового часу чи серії післяматчевих пенальті?
- Не сказав би, що в грі було якесь хвилювання. Інша справа - перед матчем. Мандражом це не назвеш, тут щось з області психології. В таких відповідальних поєдинках головне, щоб переживання і хвилювання не переходили в страх. Думаю, що у нас в цьомуу плані все вийшло. Навіть незважаючи на поразку, ми проявили старанність і, вважаю, гідно провели фінал. Сподіваюся, всім було цікаво спостерігати за цією грою. Заради цього ми і граємо у футбол.

- А які у вас були відчуття перед пробиттям післяматчевих пенальті?
- Було лише легке переживання, не більше того. Я розумів, що пенальті - це лотерея, в ній вже як кому більше пощастить. Кому Бог дасть, той і виграє.

Дмитро Різник: Після фіналу заснув о п’ятій ранку - изображение 1

- На випадок футбольної лотереї тренерський штаб "Ворскли" готував вашого молодшого колегу Павла Ісенко. Однак до його появи справа не дійшла через непередбачену травму Степанюка та його вимушеної заміни, яка послідувала у зв'язку з цим. Такий несподіваний поворот подій з колії вас не вибив?
- Анітрохи. Я готувався максимально, адже не можна розраховувати тільки на те, що відіграю 119 хвилин і уникнувши якогось форс-мажору, замінюсь. Готовий був до будь-якого повороту подій, адже у футболі трапляються різні непередбачувані ситуації.

- Визначали для себе тактику в серії пенальті по кожному, хто б'є чи в цілому?
- Ми детально розбирали, хто з гравців "Динамо" і куди буде бити. Професіоналізм і висока майстерність, як бачите, зіграли свою роль.

- Ваш колега Рустам Худжамов, який нещодавно завершив активні виступи у великому футболі, після вчорашнього фіналу сказав, що виконавці пенальті не залишали шансів воротарям. З його думкою згодні?
- Звичайно, було важко. Якщо подивитися всю серію пенальті, то в основному всі удари припадали під поперечину. Будь-який воротар не відбив би. З одинадцятиметрової відстані важко зреагувати і дострибнути до "дев'ятки". Щоб відбити такий удар, потрібно або там стояти, або зробити якийсь божевільний стрибок.

- Парирувавши пенальті у виконанні Віталія Миколенка ви на якийсь час зберегли шанс для своєї команди, але все перекреслив надто вже недбалий удар Володимира Баєнка. На нього образи у команди немає?
- Ні. Всі розуміють і входять в його становище. Багато майстрів не забивали пенальті, в тому числі і у вирішальних матчах. Так, це був фінал, але це не означає, що якщо Баєнко не забив, то він якийсь вигнанець і потрібно на нього накинутися, вилаяти або побити. Ясна річ, що ні. Адже ми одна команда, і програємо, як і виграємо всі разом. Вчорашній матч - це вже історія. Ми про нього забули і рухаємося далі.

- Вам довелося заспокоювати одноклубника, котрий промахнувся?
- У такі моменти важливо не чіпати людину докорами, не нагнітати ситуацію, а навпаки - підтримати. Щоб не зламалася психологічно. Ось тоді все буде нормально.

Дмитро Різник: Після фіналу заснув о п’ятій ранку - изображение 2

- Після завершення матчу до вас підійшов динамівський колега по амплуа Георгій Бущан. Що він вам сказав?
- Крім нього підійшов ще й інший кіпер "Динамо" - Денис Бойко. Вони мені сказали: "Хлопець ти молодий, і в тебе попереду ще багато ігор, так що не переймайся. Ти молодець, добре "відстояв"!". Я вдячний їм за підтримку. Після їх слів на душі стало легше і трохи "попустило".

- Найбільше напевно був засмучений Павло Ісенко...
- Навіть не знаю. Це вам треба у нього запитати, адже в той момент я не дивився, хто як засмучений, тому що сам був не в кращому настрої.

- Як пройшла ніч після фіналу?
- Важко. Адже додому відправилися відразу після закінчення матчу, а нічні переїзди стомлюють. В автобусі всі мовчали, думаючи про те, як би скоріше забути цей фінал. Зрозуміло, що для цього потрібно, щоб пройшов якийсь час. У Полтаву повернулися о чотвертій годині ранку, після чого роз'їхалися по домівках.

- Заснути відразу емоції напевно не дозволяли?
- Десь хвилин двадцять ще думав про гру, а ліг близько п'ятої ранку. На той момент вже не було ні моральних, ні емоційних сил. Очі просто закрилися - і заснув.

- Хотілося б торкнутися теми тріумфального півфіналу в Маріуполі. Не можу не поцікавитися: хто перед ким потім виставлявся - герой матчу голкіпер Ісенко перед командою чи команда перед ним?
- (Сміється). Та ніхто ні перед ким не виставлявся! Просто похвалили Пашу і застерегли від негативних наслідків у зв'язку з підвищеною увагою до нього, що випала останнім часом. Головне - не злетіти високо. А на той момент ми вже налаштовувалися на фінал, думаючи тільки про гру з "Динамо".

- Тема молодого воротаря тривалий час обговорювалася в ЗМІ. Так і до зіркової хвороби недалеко...
- Тут вже все залежить лише від його людських якостей. Ми налаштовуємо його на те, щоб він не розслаблявся, а навпаки - працював ще більше в два рази, доводячи свою спроможність. І щоб ні в якому разі не думав про те, що Паша, мовляв, все вміє - і тепер він зірка, цар і бог. Ісенко - хлопець тямущий, все розуміє. Старанно працює, викладається на кожному тренуванні. Він - молодець.

- Правда, що у зв'язку із зовнішньою схожістю з норвезьким нападником дортмундської "Боруссії" його в команді стали називати Холландом?
- (Посміхнувся). Так, називали: Васильович (асистент головного тренера Віктор Уляницький - Прим. В. К.) пару раз сказав, що Паша - молодший брат норвежця.

- Той факт, що матч такого високого рівня пройшов без глядачів, засмутив?
- Звичайно! Без глядачів зовсім інший антураж, зовсім інші емоції. Одна справа, коли порожні трибуни, а зовсім інша, коли вони заповнені - оце вищий пілотаж! Адже ми заради того і граємо, щоб стадіони були заповнені.

Дмитро Різник: Після фіналу заснув о п’ятій ранку - изображение 3

- Наскільки складним для "Ворскли" видався шлях до фіналу?
- Ох, важкий шлях! Особливо якщо врахувати наші виступи в чемпіонаті. Осінню його частину ми провалили, і були навіть думки про те, як би не "вилетіти". Але прийшов Вільйович (головний тренер Юрій Максимов - Прим.В.К.), який дав нам другий поштовх, після чого ми почали битися до кінця. Розуміли, що вилазити з ями буде важко, і тому налаштовувалися на кожну гру. Потихеньку, з потом і кров'ю, ми пробилися і в розіграші Кубка до фіналу. Кожен із суперників, з ким доводилося зустрічатися в рамках цього турніру - "Колос", "Десна" і той же "Маріуполь" доставили нам чимало клопоту. У всіх матчах доводилося битися, легко не було ні з ким - це вже точно. У ковалівської та чернігівської команд виграли з мінімальним рахунком 1:0, а у маріупольської - по пенальті. До фіналу ж просто так не дістанешся.

- Хто вболівав за вас у вчорашньому матчі біля екрану телевізора?
- О-о-о! Всі - і моя дівчина, і сім'я, і ​​багато друзів. Перед грою вони писали мені повідомлення в соцмережах, в яких бажали удачі. Я вдячний всім їм за підтримку.

- Бажаю, щоб цікавих фіналів на вашому футбольному шляху було чимало. І неодмінно з позитивним підсумком.
- Велике спасибі.

Оцініть цей матеріал:
Коментарі
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
Ди (Киев)
Бедняжка...в 5 утра!!!! Ох и тяжёлая у него работа..и путь.. перенервничал...радуйся, что по 12 часов в сутки на стройке не пишешь за копейки, чтоб детей прокормить и одеть кое как! Извините....достали....
Відповісти
2
4
Повернутись до новин
Коментарі 4
Ди (Киев)
Бедняжка...в 5 утра!!!! Ох и тяжёлая у него работа..и путь.. перенервничал...радуйся, что по 12 часов в сутки на стройке не пишешь за копейки, чтоб детей прокормить и одеть кое как! Извините....достали....
Відповісти
2
4
Матч Футболович
кто на что учился... что бы быть там где он есть, он пахал похлеще стройки с малых лет.
Відповісти
1
2
Ди (Киев)
Извините, я футболом занимался с 6-ти лет. Почти 10лет. В Киеве. И "пахали" мы в свое удовольствие! С уроков убегали, чтоб "пахать" до седьмого пота. Это было счастье! ...А по образованию я далеко не строитель. Друзья есть, прекрасные люди. Среди них есть и инженеры, кандидаты наук, музыканты...которые вынуждены зарабатывать на жизнь таким образом. Потому что честные и не умеют воровать.
 
0
4
Матч Футболович
Хороший вратарь растёт! Удачи тебе парень!!!
Відповісти
4
0

Новини Футболу

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус