Перша ліга. "Львів" - "Енергетик" 3:1. Реабілітація вдалась

"Львів" - "Енергетик" 3:1

Голи: Г.Баранець 31, Мандзюк 38, Панас 87 - Лазорик 18

ФК “Львів”: Ситников, Ковальчук, Гальчук, Ільків, Романюк (Лазар, 90+3), Лупашко, Г. Баранець (к) (Мостовий, 88), Б. Баранець (Панас, 24), Худзік (Мачуленко, 90+2), Шептицький (Зозуля, 71), Мандзюк

“Енергетик”: Хомин, Прокопович, Лазорик (к), Гребинський, Данищук, Міліщук (Срібний, 58), Долотко (Василів, 61), Гордієнко, Чернов, Микуш (Дністрян, 46), Козлюк (Семенюк, 68)

Попередження: Б. Баранець 12, Г. Баранець 36, Гальчук 83 — Чернов 37, Срібний 78, Гребинський 84

“Енергетик” - чи не найнезручніший суперник для ФК “Львів”. Судіть самі: історія взаємостосунків цих двох команд налічує п'ять матчів і до сьогоднішнього дня в активі Львова була лише одна перемога, ще раз команди розписали мирову. В решті ігор перемогу святкували футболісти з Бурштину. Тому й не дивно, що в обох таборах цю зустріч інакше як дербі не називають. Відтак, незважаючи на те, що перед командами поставлені зовсім різні завдання, що “Львів” бореться за путівку у Прем'єр-лігу, а “Енергетик” навпаки — намагається втриматись у Першій лізі, гра обіцяла бути цікавою.

Крім того чимало гравців, котрі нині виступають за містян, свого часу грали за клуб з Бурштину і навпаки. Сьогоднішні “енергетики” Бандрівський, Гордієнко та Дністрян у минулому захищали кольори “Львова”. В першому колі, на правах оренди, у Бурштині грав “синьо-золотий” Даньків. Худзік перейшов у ФК “Львів” саме з “Енергетика”. До того ж добре знайомі Миколі Пристаю Ільків та брати Баранці, котрі свого часу під його керівництвом виступали за івано-франківське “Прикарпаття”.

Тепер, власне, про саму гру. Альґімантас Любінскас виставив на матч наступний склад: Ситников на воротах, зліва у захисті грав Ільків, зправа — Романюк, пару центральних оборонців склали Ковальчук та Гальчук, Лупашко діяв на позиція опорного півзахисника. У центрі півзахисту грав Григорій Баранець, на правому фланзі — Борис Баранець, лівому — Худзік. Пару нападаючих склали Шептицький та Мандзюк.

За схемою 4-1-4-1 вирішив зіграти цю гру Микола Пристай. Ворота захищав Хомин. Лазорик та Гребинський діяли у центрі захисту, Данищук на правому фланзі, Прокопович — лівому. Міліщук грав опорного. Зліва у півзахисті діяв Долотко, зправа — Микуш. Пару центральних півоборонців склали Козлюк та Чернов. Попереду — Гордієнко.

Стартові п'ять хвилин територіальною перевагою володіли гості. Пасували м'яч то вперед, то назад, однак нанести бодай один удар по воротах так і не спромоглися. А “Львів” міг вийти забити вже на 6-ій хвилині гри. Простріл Г. Баранця захисники “Енергетика” заблокували, а Лупашко на добиванні з 17-ти метрів не зумів влучити у площину воріт. Дві хвилини по тому був момент у Шептицького: нападник зумів прокинути м'яч повз Гребинського та Лазорика, та своїх захисників підстрахував Хомин.

До хвилини десятої “Львів” вже повністю контролював гру. Втім, не знати чи то оборонці гостей не дозволяли чи то господарі не надто хотіли, але “синьо-золоті” протягом п'яти хвилин, маючи майже стовідсоткове володіння м'ячем, не зуміли організувати жодного небезпечного моменту біля воріт суперників.

Натомість чи не перший удар “Енергетика” по воротах господарів став результативним. На 18-ій хвилині матчу, гол у до свого активу записав Лазорик. “Львів'яни”, вочевидь, не сподівалися, що капітан “енергетиків” наважиться на удар з 35 метрів та ще й влучить у дев'ятку. А дарма! Так що в Альґімантаса Любінскаса, напевно, буде чимало запитань до своїх підопічних. Зокрема, чому на власній половині поля дозволили супернику прийняти м'яч та чому ніхто з “львів'ян”, а в даному випадку це повинен був зробити Мандзюк, так і не додумався завадити Лазорику нанести удар. Винен у пропущеному м'ячі й голкіпер Ситников, котрий, у момент удару, стояв на лінії воротарського майданчика, через що й не зумів врятувати свою команду.

Утім, “Львів” із відповіддю не забарився. Вже хвилину по тому Хомин, після удару головою Шептицького, був змушений діставати м'яч із сітки власних воріт. Однак арбітр гол не зарахавував. Показав, що Шептицький забив з офсайду. Було положення чи ні, мені з трибуни не було помітно, але судячи з того що й самі футболісти не дуже й то сперечались з арбітром, можна зробити висновок, що він не помилився.

Гол назрівав. Атаки “Львова” ставали все більш небезпечнішими: спочатку Гребинський в останню мить зумів вибити м'яч з-під ніг Шептицького, потім стріляв здалеку Ковальчук — шкіряний пролетів за лічені сантиметри від стійки, а на 30-тій хвилині лише завдяки класній реакції Хомина, м'яч після удару Мандзюка не опинився у сітці воріт “Енергетика”. Та врешті атаки “Львова” таки принесли очікувані дивіденти. Ільків з лівого флангу навісив, а Григорій Баранець головою, на дальній штанзі, результативно замкнув передачу — 1:1. Ще через сім хвилин підопічні Любінскаса повели у рахунку. Романюк зправа навісив, а Мандзюк, класним ударом через себе, відкрив лік своїм голам у весняній частині чемпіонату — 2:1. Це, до слова, восьмий гол Олександра у сезоні і з таким доробком він наразі очолює список бомбардирів клубу.

Гарно здалеку наприкінці першої половини гри пробивав Гордієнко. Нападник, мабуть, зрозумів, що пройти захисників “Львова” йому не до снаги й наважився на удар з метрів двадцяти п'яти — м'яч пролетів за лічені сантиметри від дев'ятки воріт господарів. Тим не менше здавалось, що Ситников контролював ситуацію.

Особисто в мене склалось враження, що “Енергетик” на другий тайм вийшов уже підсвідомо змирившись із поразкою. Стартові хвилин п'ятнадцять заключної половини гри гості грали лише на відбій. А господарі тим часом раз за разом марнували нагоди збільшити перевагу. Шептицький, Мандзюк та Борис Баранець виходили на Прокоповича, Лазорика та Гребинського, у боротьбі з останнім Б.Баранець втратив м'яч. Не дотягнувся до круглого Шептицький після навісу Романюка, Г. Баранець закинув на Мандзюка, але нападника випередив Хомин. Худзік на швидкості без проблем пройшов Чернова та Долотка, прокинув й повз Гребинського, але той збив його. Виконувати штрафний взявся Ільків: влучив у стінку. Мандзюк одним фінтом накрутив Лазорика й Данищука, проте з гострого кута не зумів влучно пробити по воротах.

Гості прокинулися аж на 65-ій хвилині. Знову спробував забити здалеку Лазорик, та не цей раз м'яч пролетів над поперечиною. З двадцяти метрів не влучив у площину воріт Чернов. Декілька хвилин по тому Семенюк зібрав біля себе чотирьох “львів'ян” та ще й примудрився віддати точний пас на Дністряна, проте екс-містянин не вельми вдало розпорядився м'ячем. Його удар з приблизно вісімнадцяти метрів налякав хіба що горобців.

На 75-ій хвилині зустрічі, Мандзюк передачею у розріз вивів Зозулю віч-на-віч із Хомином. Утім, Дмитро не зумів переграти кіпера гостей. Одначе третього пропущеного гола гостям таки не вдалось уникнути. Знову ж таки Мандзюк віддав діагональ на правий фланг на Зозулю. Данищук і Срібний, мабуть, подумали, що Дмитро наноситиме удар, відтак коли він замахнувся, ті постелилися у підкаті, а Зозуля спокійно відпасував на вільного Панаса, котрий без проблем переграв Хомина — 3:1.

На щастя, для “Львова”, арбітр не помітив, що наприкінці гри Ільків у власному карному майданчику відверто штовхнув у спину Дністряна. Тож, матч так і завершився перемогою підопічних Любінскаса з рахунком 3:1. Так що реабілітацію за нічию із “Десною” можна вважати вдалою.

Микола Пристай, головний тренер ФК “Енергетик”:

- Вітаю ФК “Львів” з перемогою, бажаю йому успіхів, адже знаю, що перед командою поставлені серйозні завдання, а саме, здобути путівку у Прем'єр-лігу. Наші ігри завжди були принциповими. Вдома ми перемагали “Львів”, у гостях — також. Однак сьогодні результат не на нашу користь. Ми вели у рахунку, але суперник був більш мобілізований, більш цілеспрямований. Маю претензії до психологічноо стану наших гравців.

- Чи стимулювала вашу команду перед грою третя сторона?

- Стимулювання було скоріше з нашої сторони... Але ще раз скажу, що психологічно деякі гравці не були готові грати проти футболістів такого рівня. Бо ж “Львів” пограв у вищій лізі, майстерності у них побільше. Окремі наші футболісти часто програвали боротьбу. Зрештою, результат на це вказує. ФК “Львів” - команда, що заслугоує грати у вищому дивізоні.

А ми будемо боротися зі всіма. Наше завдання: сколотити команду. Переглянути сильні й слабкі сторони. А в міжсезоння, якщо треба буде, докомплектуємо гравців. Хоча всім відомо, що ми беремо футболістів низького рівня. Молодих. На перспективу.

- У “Енергетику” грає декілька футболістів, котрі у минулому виступали за “Львів”...

- Дністрян — молодий футболіст. А Гордієнко прийшов до нас від вас. Пам'ятаєте, він у нас ще був кращим бомбардиром. Що стосується львів'ян, то у нас є ще Микуш Тарас та Василь Василів. Це перспективні гравці. Щодо Гордієнка, то він не показав сьогодні своєї гри. Його постійно переслідують травми. Є в хлопця з ними проблеми. А щоби грати стабільно і сильно, треба багато тренуватися.

- Ви свого часу працювали з братами Баранцями, Ільківим, Худзіком. Наскільки виросли дані гравці у професійному плані за цей час?

- Однозначно, що виросли. І я дуже задоволений, що мені довелось попрацювати з ними. Ми взяли цих хлопців у “Прикарпаття” з другої ліги і вони повністю виправдали наші сподівання, грали в основі. Думаю, їхній шлях у футболі буде вдалий.

Альґімантас Любінскас, головний тренер ФК “Львів”:

- Перед матчем я переглянув статистику ігор “Львова” з “Енергетиком”. Це непростий суперник для нас. Але сьогодні ми грали з бажанням, команда не впала духом після пропущеного гола. Нарешті ми зіграли з двома нападниками і це виправдалось. Хоча роботи ще не початий край.

- На вашу думку, є провина Ситникова у пропущеному м'ячі?

- Він ще молодий, тому й помилився... Я в перерві сказав хлопцям, що у футболі дрібниць немає. Саша Мандзюк подивився на захисника, але не зіграв до кінця — ми пропустили, але згодом він виправився — гол забив. У кожній грі треба намагатися не робити серйозних помилок і уникати дрібниць.

- ФК “Львів” вперше під вашим керівництвом зіграв із двома нападниками. Ви задоволені діями Мандзюка і Шептицького?

- Коли команда виграє, я не берусь когось критикувати, тим паче, що емоції ще не минули. Але скажу, що є безліч моментів над якими треба працювати і працювати. Треба було Шептицькому головою грати, а він ногою грав. Добре, що стає на ноги Козак, Чепурненко невдовзі буде готовий. Буде більший вибір гравців. І в майбутньому, можливо, гратимемо у три форварди.

- Вам не здалось, що забивши другий гол “Львів” дещо заспокоївся?

- Я б так не говорив. “Енергетик” - непроста команда. Це суперник не дозволяв нам грати так, як ми хотіли... Замінив братів Баранців. Чомусь їх судді дуже люблять, часто жовті дають. Тому, аби не допустити другої жовтої, довелось їх замінити. А з другої сторони хотілось молодим дати зіграти. Коли вигравали з різницею в один м'яч, не наважувався випускати їх, а коли 3:1, то інша річ.

- Як прокоментуєте епізод, коли Лазар готувався виходити на заміну у футболці Білого...

- Знаєте, коли я вперше у якості тренера дебютував у “Жальгірісі”, це був 1983 рік, 31 рік тоді я мав, то спортивний костюм одягнув на виворіт. А все через нервове напруження. Сьогоднішня ситуація подібна: хлопець дуже хотів грати і він навіть не глянув на футболку. Зрештою, суддя повинен це проконтролювати... Добре, що Роман Лаба це побачив.