Перша ліга. "Нива" - "Миколаїв" - 2:3. Тріумф холодного розрахунку Федорчука

Другий тур чемпіонату України-2013/2014 у першій лізі

19 липня. Тернопіль. Міський стадіон. 9000 глядачів

«Нива» - «Миколаїв» - 2:3

Голи: Шестаков 13, Загинайлов 51 – М. Сергійчук 7, М. Сергійчук 16, С. Чучман 23

«Нива»: А. Новак – В. Романюк (к), Лазорик (к), В. Білий (Басараб 25), Яневич – Г. Баранець, І. Малиш – Шестаков, Б. Баранець, Загинайлов – І. В. Мельник (Товкацький 59; Т. Яворський 86)

Тренер – Ігор Яворський

«Миколаїв»: Восконян – Бринько, І. Луценко (Найко 46), Пєсков (к), Д. Волков (Буличов 20) – С. Чучман, Андрій Ковальов (Каблаш 80) – А. Голенков, Чорній, Джеґереная (Ординський 61) – М. Сергійчук

Тренер – Олег Федорчук

Судді: Шурман (Київська область) – Приймачук (Рівне), Журибіда (Луцьк)

Попередження: Шестаков 21, Яневич 27, Б. Баранець 53, В. Романюк – І. Луценко 36, Ординський 74, Чорній 89, Найко 90+5

Повернення тернопільської «Ниви» до другого ешелону вітчизняного футболу стало подією для «Файного міста». Не чимось надзвичайним, адже аншлагу не було. Напередодні на міському 15-тисячному стадіоні очікувався якщо не аншлаг, то прихід приблизно десяти тисяч вболівальників видавався реальністю. Не виключено, що найвірніші прихильники команди ще пам’ятають, яким жахливим був попередній візит тернополян до першої ліги. То був справді візит, бо посівши останнє місце в сезоні-2008/2009, команда повернулася туди, де відіграла сім сезонів поспіль. Те саме 18-те місце, яке означало пониження в класі, «жовто-зелені» посіли в чемпіонаті-2001/2002 й тим самим за якихось два роки перетворилися з елітного на друголіговий колектив.

Іншими словами, про першу лігу в Тернополі спогади болючі. І стартова перемога «Ниви» в Полтаві місцевих вболівальників якщо й збадьорила, то в стан ейфорії точно не ввела. А відмовки, мовляв, від походу на стадіон галичан відволікла звістка про телетрансляцію на каналі «Футбол» виглядає смішно бодай з огляду на те, що в доброї половини мешканців міста дивитися цю частоту змоги нема. Тому перша в історії клубу пряма трансляція з Тернополя – то радше промоція команди перед Україною. Шкода, що промоція ця розпочалася в найгірших традиціях вітчизняного телебачення – за тривалими теревенями і блоком реклами ввімкнення в ефір відбулося вже тоді, коли національний гімн на честь старту першості в місті відлунав.

Таким чином, наставникові «Ниви» Ігореві Яворському, аби повернути місту притаманну в 90-ті роки атмосферу футбольного буму, перемагати «Миколаїв» було необхідно. Оскільки гра в Полтаві склалася для тернополян майже зразково й перевага команди скромними 2:1, м’яко кажучи, не ілюструється, то Ігор Петрович вирішив не змінювати переможний склад. Може, дарма, адже наставник суперників Олег Федорчук славиться вмінням аналізувати гру і вишукувати в діях суперників слабкі місця.

Тож, у воротах господарів грав Андрій Новак. В обороні справа наліво вийшли Віталій Романюк, капітан Микола Лазорик, Василь Білий та Віктор Яневич. Дует «хвилерізів» склали Григорій Баранець та Ігор Малиш. Під нападником Ігорем Мельником діяли Сергій Шестаков (справа), Борис Баранець і Сергій Загинайлов.

Олег Федорчук мав серйозні проблеми з воротарською позицією. В матчі першого туру проти «Зірки» травмувався досвідчений Дмитро Козаченко і замість нього тренеру довелося випускати молодого Валерія Восконяна. Справа в обороні діяв Олександр Бринько, зліва – Дмитро Волков. Дует стопперів склали Ігор Луценко та капітан Євген Пєсков. За опорну зону відповідали Станіслав Чучман та Андрій Ковальов. На вістрі атаки грав Михайло Сергійчук, який, до слова, матч у Кіровограді розпочинав з лави запасних. Під ним – Артем Чорній, Антон Голенков (справа) і Георгій Джеґереная (зліва). Тим самим, у порівнянні з грою проти «Зірки» в складі «корабелів» з’явилося відразу п’ять нових гравців.

Господарі розпочали гру дуже агресивно. Тернополяни пішли у наступ, а при втраті м’яча відразу застосовували колективний відбір. До загострень поблизу воріт Восканяна не доходило, проте тиск на володіння «корабелів» здійснювався суттєвий. Миколаївці при цьому зробили акцент на надійність. Гості не соромилися вибивати м’ячі – в аут чи куди подалі, а наступ підопічних Федорчука ґрунтувався на швидкісних даних Сергійчука. Спершу Михайло протягнув м’яч з центру і з місця лівого інсайда вистрелив метрів з 25-ти – неточно. А вже через три хвилини Сергійчук свій шанс використав блискуче. Господарі затіяли неквапливу і трохи самовпевнену перетасовку в середині поля, яка закінчилася банальною обрізкою. Позиційною перевагою миколаївці скористалися майже хрестоматійно: передача вперед і швидкісний забіг Сергійчука. Михайло з легкістю втік від Білого і вразив дальній кут воріт Новака – 0:1.

Не можна сказати, що пропущений гол сильно вразив тернополян. Навпаки, вони кинулися вперед ще агресивніше і могли вирівняти рахунок через лічені хвилини, коли після подачі кутового удару головою завдавав центрбек Лазорик. Восканян витягти м’яч з кута вже не встигав, проте «куля» розминулася зі стійкою ліченими сантиметрами. Зрештою, вже на 13-й хвилині галичани рівновагу поновили. З надзвичайною, навіть дивовижною легкістю. Банальна вертикаль від центральної лінії дійшла до забутого суперниками Шестакова. Сергій, знаходячись справа біля кута штрафного майданчика, прийняв м’яч собі на хід і другим дотиком вистрелив з підйому в дальній кут. Удар вийшов більярдним: м’яч, відбившись від стійки, влетів у сітку – 1:1.

Втім, пристрастей цей м’яч не вгомонив. Минуло всього три хвилини і Сергійчук вдруге залишив тернопільських оборонців з носом. То Бринько виконав довгу діагональну передачу майже з меж власного штрафного майданчика Михайлові на хід, а той на швидкості залишив за спиною Лазорика і, входячи до карного майданчика, пробив – запущена на техніку «куля» під Новаком. Андрій м’яч зачепив, та не зупинив. Сергійчук пробіг повз голкіпера і вразив порожні ворота – 1:2.

То вже був справді ляпас й поки господарі приходили до себе, Федорчук провів вимушену заміну. Пошкодження отримав Дмитро Волков і замість нього вийшов Юрій Буличов. Не встиг він як слід притертися до партнерів, як «Миколаїв» збільшив свою перевагу. Почалося все з того, що в чергову контратаку втік Чорній. Його збив Шестаков і отримав за це попередження. Штрафний з 30-метрової відстані особливої небезпеки в собі не таїв, проте після рикошету куля вилетіла на кутовий. Чорній швидко розіграв м’яч з партнером і виконав навіс справа. Пєсков, вигравши боротьбу на ближній стійці, продовжив передачу, а замкнув її ударом в порожні ворота Чучман – 1:3.

Без радикальних змін Яворський обійтися вже не міг. Поки телекамери вихопили сумне обличчя голови Тернопільскої облдержадміністрації Валентина Хоптяна, за спиною якого красувалася пляшка коньяку, тренер провів заміну стоппера: замість Білого, який програв кілька швидкісних забігів Сергійчуку, вийшов Михайло Басараб. В принципі, з завданням свіжий гравець впорався – колишньої свободи автор дублю вже не мав.

А ось з наступом справи у «Ниви» складалися набагато гірше. Фактично, все створене господарями в другій половині тайму – заслуга братів Баранців, а також воротаря суперників Восканяна, котрий не зумів зафіксувати м’яч після простого навісу суперників справа і виклав м’яч на ногу Григорієві Баранцю. Той з гострого кута в порожні ворота влучити не зміг. Наприкінці тайму гарний пас вліво, відрізавши трьох оборонців суперника, виконав Борис, але ця атака логічного завершення не отримала. Й перед самим свистком на перерву з 25-ти метрів вистрелив Григорій – м’яч вдарився в стійку, пролетів за спиною воротаря та вилетів у поле.

Другий тайм розпочався з заміни: замість Ігоря Луценка на поле вийшов Володимир Найко. В ігровому плані команди спершу обмінялися швидкісними випадами від Сергійчука і Загинайлова. З тим та іншим оборонці впоралися, хоча Лазорику з нападником миколаївців було складніше. А на 51-й хвилині Борис Баранець неподалік від правого кута штрафного майданчика суперників змусив себе збивати. Штрафний виконував Загинайлов. Він закрутив м’яч у дальній верхній кут, а Восконян на цей постріл не зреагував. М’яч зняв «павутину» з миколаївських воріт – 2:3.

Окрилені успіхом господарі кинулися на емоціях забивати третій гол й були близькими до успіху відразу в кількох атаках. Той же Загинайлов виконав простріл з місця лівого інсайда, а Ігор Мельник, виходячи на передачу, вдало підставити ноги не зміг і «куля» покотилася в руки голкіперові суперників. Згодом після прострілу зліва стоппер гостей панічно виносив м’яч головою з власного воротарського майданчика. Вийшло на голову Григорієві Баранцю, який метрів з 17-ти відразу пробив – над поперечиною. Вкидання тернополянами ауту породило нову небезпеку: Мельник увірвався в штрафний майданчик і, дійшовши на швидкості до лицьової лінії, викочував м’яч на Григорія Баранця. Тому оборонці суперника зняли м’яч з ноги в підкаті буквально в останню мить.

Щоб команда не збавляла обертів, Яворський провів заміну нападника – замість Мельника вийшов Василь Товкацький. Трохи згодом Федорчук замінив пасивного Джеґеренаю на Володимира Ординського. Втім, спрямований більше на оборону Ординський вгамувати активність суперників теж не зміг. «Нива» продовжила» домінувати і в середині тайму мала отримати чисельну більшість. Однак суддя матчу відмовився помітити брутальний випад Пєскова, коли той ударом ліктем в обличчя ледь не відірвав голову Григорієві Баранцю під час прориву правим краєм.

Через цю бездарну суддівську помилку градус гри миттєво виріс, причому як на полі, так і на лаві запасних. Ще встигли глядачі вгамуватися після скандування про сексуальну орієнтацію арбітра, як грубий підкат зробив Романюк – попередження. Тренери теж не могли стримати емоцій й врешті Федорчук змушений був додивлятися матч з трибуни після того, як не стримавшись, тренер гостей штовхнув четвертого арбітра.

Між тим, «Нива» продовжувала наступати й мала ще два шанси відігратися. Спершу після навісу Романюка справа ударом в падінні головою не влучив у ворота Шестаков. Потім вже Борис Баранець не поцілив у рамку, виконуючи без перешкод постріл метрів з 20-ти. Тернопіль виглядав значно свіжішим і не дивно, що в другій половині гості переходили половину поля нечасто. Правда, один з таких випадів на 78-й хвилині ледь не поховав надії «Ниви» на порятунок. Голенков, Сергійчук і Ковальов організували стрімку контратаку, яку завершував ударом метрів з 20-ти на виконання у верхній кут Ковальов. М’яч пролетів поруч з хрестовиною, за умови, що врятувати ворота Новак вже не встигав.

Відразу після нереалізованого моменту Ковальов залишив поле, а замість нього вийшов Олександр Каблаш, котрий в заключних десять хвилин добре попресингував тернопільських гравців на їхній половині поля. Ігор Яворський в свою чергу змушений був на заключний відрізок випускати Тараса Яворського і міняти того, ким він хотів підсилити гру в другому таймі – Василя Товкацького. Останній впродовж 20-ти проведених на полі хвилин був непомітним.

Яворський-молодший, зрештою, теж нічим особливим в ендшпілі гри не запам’ятався. Господарі серйозно набігалися до 80-ї хвилині і це призвело до спаду в кінцівці. В діях тернополян було бажання, але не вистачало холодного розрахунку. Останню нагоду господарі втратили після виконання Григорієм Баранцем штрафного. Півоборонець навісив, а Ігор Малиш, який впродовж гри виконав величезний об’єм чорнової роботи, випередив Восконяна, але пробив головою у ближній кут неточно. Розпач, а за мить пролунав фінальний свисток. Холодний розрахунок Федорчука взяв гору над емоційним футболом Яворського. Проте показово, що з поля команду тернополяни проводили овацією і скандуванням «Нива». Не дивно, адже програвши матч, «жовто-зелені» продемонстрували головне – характер. Продемонстрували те, чого не було в двох попередніх першолігових «Нив» навіть близько.