Андрій Новак: Команда заслуговує грати у Прем’єр-лізі

Голкіпер "Олександрії" розповів UA-Футбол про підготовку до другої частини сезону, віхи своєї кар’єри, а також згадав першу половину чемпіонату.

- Як проходить підготовка. Чи звикли вже до навантажень після відпустки?

- Підготовка проходить у звичному режимі. Ясна річ, що перші збори важкі. Але навантаження витримуємо, все йде за планом. Думаю, всі вже втягнулися у роботу.

- На чому Володимир Шаран зараз акцентує увагу у тренувальному процесі?

- Після відпустки – відновлення фізичних кондицій. Але в основному робота ведеться з м’ячами, тому футболістам легше переносити навантаження.

- Одним з трендів на сьогодні є гра голкіперів фактично одинадцятим польовим гравцем. Чи приділяєте цьому увагу на тренуваннях, щоб воротар міг не лише м'яч відбити, а й за необхідністю атаку розвернути?

- Це вимоги сучасного футболу. Авжеж, і Андрій Санич Ковтун [тренер воротарів "Олександрії"] на цьому наголошує, і Володимир Богданович [Шаран] вимагає, щоб ми вдало діяли ногами, допомагаючи захисникам.

- Відомо, що ви шульга. Чи можна праву ногу назвати тещиною?

- Думаю, що так. Не можна сказати, що вона тільки для ходьби, але, в принципі, вона слабша за ліву.

- Ви дебютували на професіональному рівні у 17 років. Пам’ятаєте свій перший матч? Які емоції були перед початком матчу?

- Колись все одно потрібно було дебютувати. Було велике хвилювання, але зі стартовим свистком воно пройшло: всі думки були про гру.

- Після івано-франківського періоду кар’єри ви перейшли до "Карпат". Стати основним воротарем першої команди вам так і не вдалося. Які зробили для себе висновки із львівського періоду кар’єри?

- Чесно кажучи, у "Карпатах" були свої нюанси, про які я не хочу говорити. Поганий досвід – це також досвід. Я зробив для себе висновки, які допомогли мені у подальшій кар’єрі.

- У вашій кар’єрі був один закордонний клуб. "Тирасполь".

- Навіть не знаю, що вам сказати за "Тирасполь". Так, я був там на контракті, але не грав. Тому що був дійсно слабший за колег.

- Перед "Олександрією" ви відіграли два сезони за "Ниву". Які враження у вас залишилися від того часу?

- Враження якнайкращі. Я дуже вдячний Ігорю Петровичу Яворському [тодішньому тренеру "Ниви"] за те, що запросив мене, повірив, давши шанс. Можна сказати, що він реанімував мою кар’єру.

- Чому на вашу думку у клубі постійна нестабільність? Команда час від часу має фінансові проблеми, виходить з відпустки за тиждень до офіційних матчів…

- Думаю, є проблеми у керівництві клубу. Принаймні, коли виступав за "Ниву" я, проблеми йшли з гори. Було все добре, але в один момент просто перестали фінансувати команду. Хоча я вважаю, що за потенціалом та "Нива" могла би претендувати за рік-два на підвищення у класі.

- У цьому чемпіонаті "Олександрія" стартувала дуже здорово, проте перед новим роком відрив від "Сталі" скла всього 3 очки. Чому не вдалося зберегти початковий відрив?

- Не забувайте, що у нас ще є у запасі домашня гра з "Динамо-2". Але, звичайно, всі ігри виграти неможливо апріорі. Можливо, десь фізично змучилися. До того ж я вважаю, що свій відбиток наклали і кубкові протистояння із "Зорею". Тому що в принципі у нас не було настроїв, що Кубок нам не потрібен, а лише чемпіонат. Ми так само налаштовувались на "Зорю" та намагались її пройти.

- "Десна" насправді настільки незручний суперник?

- Можу сказати за себе, що за період виступів у "Ниві" та Івано-Франківську у мене завжди з "Десною" погано складаються ігри. А чи незручний він для "Олександрії"… Чесно кажучи, за першу частину чемпіонату у Чернігові ми дійсно поступились по ділу.

- У цьому сезоні суперники не реалізували у ваші ворота жодного пенальті. У чому секрет? Тиснете психологічно перед ударом із тим, хто битиме?

- Думаю, везіння й Господь допоміг.

- Який матч для вас був найважчим у цьому сезоні?

- Думаю, найважчий і найцікавіший – кубковий із "Зорею" у Запоріжжі.

- Думки про Прем'єр-лігу часто вас відвідують?

- Авжеж, хочеться, з "Олександрією" підвищитись у класі. Тому що я вважаю, команда за інфраструктурою, підбором футболістів та цим тренерським штабом заслуговує грати у Прем’єр-лізі.

- Приклад "Олімпіку" надихає?

- Так. Не хочеться одразу ж вилітати або боротися за виживання. Є бажання стати міцним середняком.