ФК Полтава. Історія кончини, або Чи потрібна була Прем'єр-ліга?

Останніми роками в Україні зникло багато футбольних команд. Причинами цього вимирання були різні фактори: фінансові проблеми ("Кривбас", "Арсенал", "Говерла"), війна на Донбасі ("Металург" Донецьк, "Сталь" Алчевськ), анексія Криму ("Таврія", "Севастополь", "Титан" Арм’янськ). А вже цього року в українському футболі стався форс-мажор: ФК "Полтава" , перегравши у плей-офф за право виступати у Прем'єр-лізі "Чорноморець" із загальним рахунком 3:1, згодом відмовилася брати участь у змаганнях, а президент оголосив про розформування команди. Доволі парадоксальна ситуація, враховуючи заслужене право підвищитися у класі.

Мало знайомі із ситуацією люди не зрозуміють логіки рішення президента команди. Проте ті, хто трохи слідкував за нижчими українськими лігами, знають, що президент "Полтави" є доволі колоритною постаттю і вже неодноразово погрожував зняти команду зі змагань.

Створена команда порівняно недавно – у червні 2007-го року рішенням Полтавської міської ради за сприяння мера Андрія Матковського, який став Почесним президентом клубу, та Леоніда Соболєва, який став головним спонсором та президентом новоутвореної структури. З цього ж року "Полтава" почала виступати у групі Б Другої ліги.

У 2010-му році прозвучала перша заява про те, що клуб не виступатиме у Другій лізі через "упереджене ставлення до колективу з боку ПФЛ", зокрема, в Полтаві обурювалися суддівством. Але вгомонилися і продовжили виступати в Другій лізі опісля зустрічі президента клубу Леоніда Соболєва з тодішнім міністром спорту Равілем Саффіуліним. Хоча не забарився новий виток цієї забавної історії. 25-го грудня того ж року вчергове, - не як грім серед ясного неба, а швидше, як журчання надокучливої мухи, - пролунало повідомлення про припинення існування клубу, який на той момент лідирував у групі "Б". І знову все вирішилося полюбовно – 21-го січня наступного року губернатор Полтавщини Олександр Удовиченко заявив, що клуб продовжить існування. За підсумками сезону 2010/11 "Полтава" посіла друге місце у своїй групі, однак у плей-офф за право грати у Першій лізі поступилась "Сумам".

В сезоні 2011/12 "Полтава" виграла групу Б Другої ліги та вперше в історії пробилася до Першої ліги.

Чергова заява про ліквідацію клубу надійшла від президента "Полтави" у квітні 2017-го року. Передувала цьому забавна історія з танцями навколо матчу проти "Шахтаря". Ще 30-го листопада 2016-го року містяни повинні були приймати "гірників" у матчі 1/4-ї фіналу Кубка України. Через погодні умови та відсутність підігріву на стадіоні матч було перенесено на весну. Повторною датою було призначено 5-е квітня. Однак і цього разу стан газону на стадіоні був не задовільний, тому ФФУ заборонила проводити там матч і запропонувала перенести його на інший стадіон. Соболєв заявив, що стан газону прийнятний, тож в іншому місці його команда цей матч не гратиме. Як результат – матч не відбувся взагалі, ФФУ зарахував донеччанами технічну перемогу, а одіозний президент вчергове пригрозив зняти команду з чемпіонату. Однак полтавці продовжили свій звивистий шлях і що головне – не отримали жодних санкцій за зрив кубкового поєдинку. Змилостивилися над багатостраждальним Соболєвим? В тому випадку скиглення і погрози влаштувати бурю у склянці зіграли на руку "Полтаві".

Остання ж погроза зняти команду зі змагань у червні 2018-го року нарешті була втілена у життя. Леонід Соболєв пояснив це неможливістю виконання вимог Комітету з питань стадіонів та безпеки проведення змагань Федерації футболу України по усуненню недоліків на стадіоні "Локомотив". Полтавська "Ворскла" готова була надати на перших порах свій стадіон для проведення матчів. Однак, за словами Соболєва, у зв’язку з підготовкою стадіону до матчів групового етапу Ліги Європи там можна було провести 2-3 гри. Не більше. Переїжджати ж у інше місто амбіційний президент не хотів, заявивши, що ФК "Полтава" грає лише для своїх вболівальників. З одного боку, підхід правильний, ідейний, але чи не був він банальним прикриттям і громовідводом? Схоже, що для самого президента вихід його команди до Прем’єр-ліги став несподіванкою. Він мусив розуміти, що стадіон "Локомотив" у такому вигляді не зможе приймати матчі найвищого дивізіону. Тим паче, що гіркий і свіжий досвід з галявиною замість футбольного газону у полтавців уже був.

Наприкінці минулого сезону головний тренер "Полтави" Анатолій Безсмертний заявив, що перед командою не стоїть завдання виходу до Прем’єр-ліги. Цілком можливо, таким чином він хотів зняти напругу зі своїх футболістів перед вирішальними матчами, а, можливо, так воно і було. Президент не розраховував на підвищення, його влаштовувала роль середняка Першої ліги, тому ніяких кроків щодо поліпшення інфраструктури (в першу чергу – стадіону) не проводилося. Прем’єр-ліга – це нові витрати, вищий рівень зарплат футболістів, інші вимоги до інфраструктури, утримання молодіжних команд U-19 та U-21. Все це змушує збільшувати бюджет клубу у декілька разів, думка про що могла утворити в горлі Соболєва грудку. Отож реальним і дієвим виходом і з ситуації стала реалізація давно наміченого, але досі в певній мірі ефемерного шляху – зняття з турніру. Нарешті Соболєв відчув себе значимим: чоловік сказав – чоловік зробив. І байдуже, що з -енної спроби.

Проте Соболєв пообіцяв не кидати футболу повністю, а сконцентруватись на вихованні нового покоління футболістів місцевої дитячо-юнацької школи. Що ж, і на тім спасибі. Головне, аби на поприщі дитячо-юнацького футболу пан Соболєв був міцнішим, цілеспрямованішим і більш рішучим, аніж на посаді президента.

Жарти жартами… З цієї ситуації можна насміхатися і кепкувати, вмикаючи режим циніка. Проте не можна не визнавати того, що український футбол, - допоки в його лоні будуть розвиватися ось такі історії, - хворий і отруєний.