Сергій Лавриненко: Перед нами стоїть завдання вийти в Прем'єр-лігу, але не факт, що ми до неї готові

В українському футболі виступ в Прем'єр-лізі сільської команди - це маленький фурор! Першовідкривачем став "Колос" з Ковалівки, який за п'ять років пройшов шлях від виступів в Київській області до УПЛ. Наступного року наша футбольна еліта може поповнитися ще одним представником сільської місцевості - ним може стати "Інгулець" з селища Петрове, що нараховує всього 7 тисяч жителів.

Так само як і "Колос", "Інгулець" ще в 2013 грав в чемпіонаті Кіровоградської області, а зараз стукає в двері вищого дивізіону. Більш того, саме "Інгулець" став першою в історії українського футболу командою, яка виступаючи в Першій лізі дійшла до фіналу Кубка України. Одним з головних "винуватців" таких успіхів є головний тренер Сергій Лавриненко. У бесіді з кореспондентом UA-футбол він підсумував рік, що минає, і поділився планами на наступний.

- Як оціните рік, що минає для себе і команди?

- В цілому 2019 рік виявився для нас досить успішним. Якщо минулий чемпіонат для нас десь не склався, особливо осінню частину ми провалили, то в весняний період не програли жодної гри, і дійшли до фіналу Кубка. Вважаю, відмінним досягненням для команди Першої ліги побувати на такому заході, де зустрілися з грандом українського футболу "Шахтарем". Так, розуміли проти кого граємо, тому не марили надіями, що зможемо перемогти.

У поточному чемпіонаті 2019/2020 непогано виступаємо, перебуваючи вгорі турнірної таблиці, і складаємо конкуренцію командам, які ставлять, як і ми, завдання виходу в Прем'єр-лігу. Тому весна буде гарячою і цікавою. Рік 2019-й можна занести нам в актив. З огляду на, що футбольний клуб "Інгулець" молодий, по суті, третій сезон у Першій лізі, то для нього це досягнення.

- Ваша команда стала вже кубковим бійцем. У минулому розіграші на шляху до фіналу, на різних етапах ви вибили представників еліти: "Маріуполь", "Карпати" і "Зорю". Зараз історія повторюється і знову пройдені команди УПЛ "Карпати" і "Дніпро-1". В 1/4 фіналу зустрічаєтеся з ужгородським "Минаєм", що відкриває непогані шанси на потрапляння в півфінал. Там, диви, і до фіналу недалеко. Чи є бажання повторити торішній успіх?

- Якби в минулому році хтось сказав, що ми ставили завдання дійти до фіналу, то це було б неправда. Просто так склалося. Готувалися серйозно до кожного суперника, і коли була стадія 1/4 і 1/2 фіналу, то почала приходити думка - "а який солдат не хоче бути генералом". Так і в цьому розіграші. Конкретного завдання дійти до якоїсь стадії у нас немає. Є суперник, готуємося, максимально мотивовані на даний матч, налаштовуємося, виходимо і б'ємося до кінця. Самі розумієте, що команди з нижчого дивізіону, які поступаються за статусом суперникам вищого рангу, це буде завжди додатковою мотивацією. Вважаю, проти "Минаю" у нас шанси 50 на 50. Це хоча і молодий клуб, але вже з амбітними проектами. Команда цікава, з хорошим молодим тренером, у якого своє бачення на розвиток футболу. "Минай" вніс родзинку в Першу лігу, додав інтригу в чемпіонаті і не даремно перебуває на третьому місці. Тому наше протистояння буде цікавим, а там переможе найсильніший.

- Ваш президент хотів в 1/4 фіналу зустрітися з київським "Динамо", і напевно засмутився, що не вийшло. А ви сильно засмутилися з цього приводу?

- Звичайно ж, не засмутився (сміється). Зрозуміло, що Олександр Григорович у нас максималіст. Ми грали в Кубку з багатьма командами Прем'єр-ліги, в тому числі і з "Шахтарем". Тому, йому хотілося зіграти ще з одним грандом таким як "Динамо", бо такі матчі - це маленька історія, яку хотілося б вписати в наш молодий клуб, що розвивається.

- Напевно ви зможете точно втілити цю мрію вже в 2020 році. Для цього потрібно вийти в Прем'єр-лігу. Повторюся. Чи є таке завдання в цьому сезоні?

- Так, однозначно завдання таке стоїть. Але це не говорить, що ми готові до УПЛ, так як Кубок - це коротка і спринтерська дистанція в один матч, яких не так багато. Чи зможемо витримати довгу дистанцію в тридцять матчів з такими суперниками, а ось це вже питання? На прикладі "Колоса" і "Дніпра-1", де вони в Першій лізі були беззаперечними лідерами, то зараз в матчах УПЛ відбуваються пробуксовки. У дніпрян був період, коли вони зазнали сім поразок поспіль, і це сильно б'є по психологічному стану футболістів, з якого не так просто вийти. Навіть Дмитро Михайленко сказав: "Така правда - ми дійсно дуже слабкі для Прем'єр-ліги". Тому, я думаю, ми ще не готові до довгої дистанції, потрібно багато працювати, а головне потрібно якісно підсилитися, так як зараз Прем'єр-ліга стала більш рівною і різниця між першим і вищим дивізіоном істотна. І в фінансовому плані і в інших питаннях все-таки УПЛ виглядає привабливіше.

- Яка різниця в ігровому плані існує між Першою та Прем'єр-лігою?

- На мою думку, в Першій лізі більше силової боротьби, команди добре готові функціонально, є бажання, б'ються і на цьому можна якийсь період часу протриматися, але якщо немає майстерності і кваліфікованих футболістів, це швидко позначиться. У Прем'єр-лізі клас гравців вищий, і коли граєш в чемпіонаті з такими командами як "Зоря", "Десна", "Олександрія" то ти стаєш сильнішим. Навіть ті футболісти, які були рік тому в Першій лізі, граючи в такому середовищі, де рівень команд набагато вищий, безсумнівно вони стають більш впевненими.

- Як оціните на сьогоднішній день рівень Першої ліги?

- Він став сильнішим навіть у порівнянні з минулим сезоном, рівніший, бо зараз вісім команд борються за перші три місця, що дозволяють перейти в еліту. І внизу турнірної таблиці ще не все зрозуміло. Кожен тур несе якусь родзинку, і кожен тур може кардинально поміняти розташування команд в таблиці. Одним словом - цікаво, таким і повинен бути чемпіонат. Не цікаво, коли будь-яка команда задовго до кінця сезону стала чемпіоном або вилетіла, не вирішуючи ніяких завдань. Коли є спортивний принцип, йде боротьба до останнього туру - це підігріває інтерес до футболу.

- Цікава деталь. Минулорічний і нинішній старт чемпіонату ви починаєте з поразок. Можна сказати, неприємна традиція?

- Може такий збіг обставин, адже ми не готуємося до поразок (сміється). Так склалось. Напевно, надмірне бажання стартувати з перемог десь і заважає. "Біжимо" вперед, хочемо реалізувати свої моменти, забуваючи про свої тили. Тут потрібен баланс, щоб в грі збігалися і оборонні, і атакуючі дії.

- Які матчі вдалися в осінній частині чемпіонату, а які ні?

- Можна розділити питання на дві частини: в плані гри або результату. Наприклад, матч з "Рухом" ми програли 0:1, пропустивши м'яч на п'ятій хвилині компенсованого часу з далекого удару. Але якщо взяти весь зміст гри, і як вона розвивалася, то діями хлопців залишився задоволеним. А ось результат для нас виявився негативним. "Шалений" удар вирішив долю поєдинку. Хоча перед пропущеним голом у нас було два виходи один на один, але не забили. І як часто в футболі буває, нас моментально покарали. Такі ігри подвійно прикрі, коли футболістів і особливо лаяти нема за що. За зміст є бажання варто похвалити, але в душі і таблиці - поразка. Така ж гра була і з "Металістом-1925" в 16 турі, де також пропустили на 94-й хвилині, хоча вели 1:0. Та ж історія з "Гірником-Спорт" - вели 1:0, пропустили на 91-й хвилині. Тому осад залишився, удача від нас відвернулася. Але були матчі, коли ми на морально-вольових в кінцівці домагалися перемоги. Це і з "Миколаєвом", і з "Металургом", де виривали перемогу на останніх секундах матчу. Знову ж це баланс, десь Фарт нам дав, а десь забрав.

- Якщо поглянути на таблицю у команди один з кращих показників в графі пропущених м'ячів - 14. Це говорить про надійність оборони на чолі з досвідченим воротарем Шустом.

- Якщо брати цей показник, то можна думати саме так. Але насправді це не зовсім так. Тому що оборона починається з нашої групи атаки, вони високо прессингують, максимально створюючи проблеми супернику. Якщо взяти статистику Wyscout, то кількість ударів по наших воротах з усієї ліги у нас мінімальна. Це заслуга не тільки захисників, а й усієї команди. Ми намагаємося перевести гру якомога далі від наших воріт, зустрічати або на половині суперника, або в центрі поля, і відповідно кількість небезпечних моментів біля наших воріт стає меншою.

- У підтвердженні ваших слів, ось що сказав головний тренер "Дніпра-1" Дмитро Михайленко після програного кубкового матчу вашій команді: "Суперник добре захищався, дуже досвідчена команда в обороні, тому й важко створювати моменти".

- Погоджуся з моїм колегою. Мабуть Дмитро Станіславович мав на увазі досвід не тільки вік футболістів, але і досвід в тому, що ми зберегли практично склад протягом останніх двох сезонів. Тому кожен гравець знає, що йому робити на полі, і в цьому наша сила, плюс зіграність. Ми багато роботи проводимо над оборонними функціями в стабільному складі. І якщо є заміни, то тільки точкові, що дозволяють швидко влитися в колектив, хлопці швидко сприймають наші вимоги. Нам приємно чути відгуки про себе від такого фахівця. Значить, не даремно працюємо, і такі слова тільки надихатимуть на подальше якісне вдосконалення.

- Як би все добре не складалося, завжди є мінуси. Чи є якісь проблеми в командній грі?

- Так, зрозуміло, тренер на сто відсотків не може бути задоволений. Хочеться, щоб конкуренція на кожне місце була б ще вищою. Це побажання і мрія кожного наставника. Є потенціал у хлопців, вони максимально ефективно повинні його розкрити. А це можливо тільки в сильному чемпіонаті, при сильній конкуренції. Завдання - на кожну ігрову позицію мати по дві людини, які між собою конкурують. Хто сильніший, той і грає. Тоді можна бути задоволеним.

- Припустимо, ви вирішите задачу і опинитеся в еліті. Будете й далі дотримуватись вектору комплектації за рахунок українських виконавців або ж будете кликати талантів з-за кордону? Зараз в команді один легіонер: грузин Січінава.

- Ніка Січінава це вже український грузин (сміється). Він проживає в Україні понад дванадцять років, приїхавши ще дитиною, обзавівся сім'єю і практично став нашим рідним (посміхається). Він з 12-ма забитими м'ячами є найкращим бомбардиром не тільки команди, але і чемпіонату. Ми завжди готові бачити футболіста незалежно від віку, національності, якщо він складе конкуренцію і буде сильніше, ніж ті, хто у нас є. Тоді буде виправдано витрачати гроші на нові придбання.

- Щоб грати в Прем'єр-лізі, потрібно мати відповідну інфраструктуру, що відповідає регламенту змагань. Зараз будується новий стадіон, чи встигнуть будівельники до нового сезону зробити команді подарунок?

- Будівництво йде. Проїжджаючи щодня повз об'єкта, бачимо - щось додається, техніка їздить, робітники працюють. А чи зможуть стадіон здати в термін, мені важко відповісти. А так все інше на хорошому рівні. Є база, є тренувальне, а також штучне поле з освітленням. Мінус те, що ми знаходимося в сільській місцевості, і змінити це неможливо.

- А як з командами U-21 і U-19. Адже про це потрібно думати вже зараз?

- З президентом клубу є певні напрацювання, і це питання буде вирішуватися найближчим часом. Зараз багато талановитої молоді і зібрати по двадцять чоловік на дві команди, ми зможемо. Інше питання - якість футболістів. Правда, на перших порах ніхто не буде вимагати якості цих гравців. Весь акцент буде зроблений на першу команду, а потім поступово і поетапно зосередимося на резерві. Адже проблема в тому, що ми живемо в сільській місцевості і доморощених своїх хлопців дуже мало. Кількість населення Петрового - сім тисяч чоловік. Тому ми розуміємо, що знайти місцевих футболістів, наприклад, сто чоловік майже не реально.

- А приклад ковалівського "Колоса"?

- Важко порівнювати. Адже Ковалівка розташована за 40 кілометрві від Києва, а ми за 60 від Олександрії, яка, як ви розумієте, це не Київ. Ми географічно розташовані так, що довколишніх великих міст біля нас немає.

- Щоб головний тренер Сергій Лавриненко побажав своїм уболівальникам і команді в новому футбольному році?

- Уболівальникам терпіння в тих завданнях, які перед нами стоять. Ми разом пройдемо складний шлях до нашої вершини, і рано чи пізно вони побачать команду в Прем'єр-лізі. А команді побажаю добре відпочити в міжсезоння, приїхати з новими силами, готуватися до тривалих баталій в чемпіонаті і Кубку. І головне - пройти цей шлях без травм.

- Ви, як і ваші підопічні, поїдете в сонячні краї?

- Уже був у відпустці. З'їздив з родиною до Кракова, подивився прекрасні і історичні місця цього красивого міста. Приїхав і одразу ж за роботу. Є багато питань і по турецькому збору, і по селекції, тому потрібно бути на місці. Вже зараз потрібно думати про дату кубкової зустрічі з "Минаєм". Бачите, ще старий рік не закінчився, а вже потрібно вирішувати нові проблеми (сміється).

Фото - ФК "Інгулець", ФК "Рух", ФК "Шахтар"