Остап Маркевич про чистку в Чорноморці: Іншого виходу не було, потрібно дати поштовх команді

У середу одеський "Чорноморець" прибув до Туреччини, де продовжить підготовку до весняної частини змагань. У цій країні команду зустрічав її керманич Остап Маркевич, який вирушив до Анталії заздалегідь, аби взяти участь у виїзному етапі ліцензування тренерів. А напередодні головний тренер "моряків" дав ексклюзивне інтерв’ю кореспонденту UA-Футбол, у якому розповів про останні новини із табору команди, спростував чутки щодо молдавського легіонера та поділився враженнями щодо роботи в Одесі.

- Минуло три з половиною місяці з моменту вашої появи на тренерському містку одеського "Чорноморця". Зрозуміти особливу специфіку футбольного середовища Одеси за цей час ви вже встигли?

- Я зрозумів, що будь-які події або обставини, які складаються в команді, якимось неймовірним чином миттєво розповсюджуються по Одесі. Чи бентежить мене ця особливість? Ні. Для мене вона є досить цікавою, і я ставлюся до неї цілком позитивно. Адже все, що ми робимо, спрямоване лише на добро.

- Вболівальники зі стажем згадують ті часи, коли після зимової відпустки команда традиційно збиралася на стадіоні на перше тренування і наявність новачків в ній жодним чином не приховувалося. Більше того, керманич "Чорноморця" по завершенні заняття охоче розповідав групі вболівальників, що чатували на нього біля входу на спортивну арену, про всі кадрові зміни у колективі. Однак на початку 2000-х у клубі започаткували завісу секретності, яка триває до цих пір. Можливо, практикувати це й надалі не варто?

- Ця особливість, либонь, є впливом часу. Вважаю, що вона залежить від кожної особистості. Скажімо, я не бачу ніяких проблем у тому, щоб розповісти про те, що відбувається у команді, будь-кому із її прихильників. Мені навіть телефонують справжні вболівальники "Чорноморця", які мають сорокарічний (а дехто і значно більший) стаж. Скажу більше: навіть з Америки пишуть! Там серед емігрантів є один затятий симпатик команди, який вдень та вночі цікавиться її справами. І я розповідаю. Зізнаюсь: я навіть ніколи не міг подумати, що люди настільки щиро та проникливо переживають за долю "Чорноморця"! Багатьох болільників я постійно зустрічаю на вулиці і по блиску в їх очах бачу, як вони живуть усім, що пов’язано з командою. Таких щирих емоцій, повірте, ніколи не підробиш! Чесно кажучи, раніше я думав, що найвідданіші вболівальники у Львові, однак переконався, що в Одесі люди переживають за свою команду надособливо - і серцем, і душею. Цим я дуже вражений. Заради таких людей я із своїми колегами зробимо все, що в наших силах, аби повернути справжній футбол в Одесу.

- Є такий фільм - "Искусство жить в Одессе". Якщо перефразувати з цієї назви слово "жить" на "работать", то що б відзначили у першу чергу?

- Не знаю, чи є якісь спеціальні кліше чи шаблони стосовно роботи в Одесі чи в якомусь іншому місті. Скажу так: я відношусь до своїх обов’язків досить серйозно. І якщо у чомусь глибоко розберусь, то знаю, що це потрібно робити з душею, віддаючись справі самовіддано, на всі сто відсотків. Інакше результату не буде - і це стосується не тільки футболу, а будь-якої сфери діяльності.

- Впродовж останніх тижнів вболівальники тільки й говорять про величезні кадрові зміни у "Чорноморцеві". Починаючи із 1936 року ще ніколи в історії одеського футболу не було такого, щоб команду залишило аж 19 футболістів. Причини розлучень у кожного з них різні?

- Звичайно. І це не є, як колись висловлювались, махання шашкою заради того, аби показати свою значимість як "начальника". Ні. По кожному футболістові рішення приймалися після детальних розглядів питань, вивчення ситуації та ретельному аналізу. Іншого виходу у нас не було. Адже "Чорноморець" дуже давно не знаходився на тому місці, на якому він нині є. Тому потрібно було дати новий поштовх та подих. Що ж, тепер подивимось, як буде далі.

- Левова частка вболівальників більше всього жалкує про втрату одного з найкорисніших гравців - Володимира Танчика. Залишити його у команді можливості не було?

- Чесно кажучи, з деякими футболістами ми не хотіли розлучатися - це було їхнє бажання. Ми ж бо не можемо тримати людей силоміць, адже той, хто не налаштований більше знаходитись у клубі, не зможе принести користь і не зможе викластись на сто відсотків. А ми беремо в команду лише тих, хто викладається на полі максимально. Що ж стосується Танчика, то згадуючи про тих, з ким не було бажання розставатися, мав на увазі і його. З Володею я особисто розмовляв кілька разів, переконував його залишитись. Однак не відчув, що він реально цього хоче.

- На сьогоднішній день офіційно відомо про тринадцятьох футболістів, які зараховані до штату одеського клубу. Ще велика кількість і досі перебуває на оглядинах. Коли остаточно маєте визначитись з кандидатами?

- Вирішується питання по воротареві Віталію Мирному, тривають переговори й щодо інших футболістів. Гадаю, що на тренувальних зборах у Туреччині наш колектив буде сформовано на вісімдесят відсотків. Скоро ви всіх побачите.

- З початком зимової перерви у чемпіонаті, як і у період літнього міжсезоння, у різних засобах масової інформації з'являється безліч чуток та відвертих фейків щодо переходу того чи іншого футболіста до "Чорноморця". Зокрема, називаються прізвища захисників Михайла Тишкула із молдавського "Петрокуба" (Хинчешти), Євгена Непляха з луцької "Волині", Михайла Калугіна з білоруського "Дніпра" (Могилів), півзахисника Кирила Дришлюка із "Олександрії" та нападника Сергія Петрова з харківського "Металіста 1925"…

- Так, були у нас і Неплях, і Дришлюк, однак з певних причин ми не стали укладати з ними контракти. Це ж можу сказати і про Петрова, якого теж вже немає в нашому розташуванні. Щодо Тишкула, то ми не маємо намірів щодо нього, адже такого гравця я взагалі не знаю! Що ж стосується Калугіна, то він працюватиме за нами у Туреччині, тож питання по ньому ще будемо вирішувати.

- Серед ймовірних кандидатів деякий час був і Євген Смирнов, який раніше вже виступав у "Чорноморці"…

- Так, був Смирнов. Однак через певні причини в нашій команді його не буде. Тема щодо можливого переходу гравця вже давно закрилась.

- Скільки вакансій у кількісному вимірі ще плануєте заповнити?

- Все залежить від того, який футболіст нам буде запропонований і чи матиме він намір до нас перейти. Якщо це буде кандидат дійсно хорошого рівня, то ми будемо розглядати питання щодо його працевлаштування у "Чорноморці".

- Чи плануєте перегляд іноземних легіонерів у Туреччині?

- Так. На перегляді в команді буде троє африканців. Не буду зараз називати їхні прізвища, але вони точно приїдуть з метою оглядин.

- Нинішній статус "Чорноморця" у процесі переговорів з тим чи іншим кандидатом суттєво впливає?

- Впливає. Деякі кваліфіковані футболісти, які грали у Прем'єр-лізі та продовжуватимуть у ній виступати й надалі, не виявили бажання переходити у "Чорноморець".

- Не захотіли грати у першій лізі?

- Так. Я їх розумію і тому не можу засуджувати. Це їх вибір. Втім, у процесі перемовин є і позитивний факт. Деякі гравці, які окрім нас також мають пропозиції від інших хороших клубів першої ліги, вибирають "Чорноморець". Це дуже добре.

- Всі, хто добре розуміється на футболі, тверезо усвідомлюють той факт, що надолужити згаяне восени і ліквідувати 15-очкове відставання від третього місця за одинадцять турів неможливо. Відтак із честолюбними планами щодо Прем'єр-ліги варто зачекати до наступного літа?

- Я би не вживав слово "неможливо". Адже все можливо. Багато буде залежати від кількох чинників - зимової підготовки, комплектації та перших ігор весняної частини сезону. Зрозуміло, що перед нами стоїть складне завдання, однак будемо пробувати його вирішити. Можу усіх запевнити: намагатимемось обов’язково здобувати максимальний результат у кожному турі. А далі будемо бачити.

- Із своїм батьком, Мироном Маркевичем, часто радитесь?

- (Без роздумів) Звичайно. Виникають деякі складні питання, які вимагають відповідного досвіду. І я радий, що в мене є рідна людина, з якою можу порадитись. Впевнений, що до порад вдаються й інші молоді тренери. Навіть якщо у них немає батька із багатим футбольним досвідом, то вони мають якогось старшого за віком тренера, до порад якого завжди звертаються. Навіть у цьому не сумніваюсь. Є чимало прикладів, коли найкращі тренери світу були на зв’язку із досвідченішими колегами. От, скажімо, Хосеп Гвардьола постійно контактував із Йоханом Кройффом, а Юрген Клопп - із Вольфгангом Франком. І це є нормально. Та людина, яка каже мені, що знає все, викликає бажання відразу ж від неї втекти. А якщо це стверджує футболіст, я з ним закінчую співпрацю.

- В Одесі ви вже встигли відвідати деякі видатні місця та скупатись у Чорному морі на Водохреще. А із специфічною одеською мовою, яку ще можна почути у приморському місті, вже встигли ознайомитись?

- В тому то й справа, що я шукаю місця, де можна її почути. Однак ніяк не можу їх знайти. Я навіть запитував про це у працівників клубу із числа одеситів, та мені відповіли: на жаль, ця мова поступово сходить нанівець. Мені неабияк прикро, адже такого неординарного діалекту, інтонації, маси запозичених у різних національностей слів та фраз немає більше ніде у світі!