Екс-хавбек Карпат забрав би в Рух Кополовця і Лукаса Переса

Зараз в кар’єрі 31-річного Ярослава Мартинюка – час "Руху", за нього він провів уже 12 матчів цього сезону. А загалом за час дорослої кар’єри це вже 6-й клуб центрального півоборонця, який встиг пограти в легендарних Карпатах Кононова, а ще в Білорусі, в Узбекистані, на Кіпрі і в київському Арсеналі.

Нещодавно вболівальники одержали нагоду поспілкуватися з футболістом онлайн на клубному сайті. Пропонуємо найцікавіше з тієї част-конференції.

- Кого з гравців «Карпат», або серед футболістів, які виступали з тобою за «Карпати», ти хотів би бачити в «Русі»?

- Я обирав би серед топових легіонерів. Наприклад, «Руху» не завадив би Лукас Перес, який грав на високому рівні в Іспанії, Англії. Також взяв би Михайла Кополовця в «Рух». Він би веселив команду своїми діями на полі.

- Який найкурйозніший випадок у тебе був впродовж кар’єри?

- Серйозні курйози зі мною не траплялися. Був момент, коли після «Карпат» я поїхав на збори в Туреччину до команди «Шахтар» з Караганди. Мене запросили, я там зіграв дві гри, забив гол і думав собі, що мене точно візьмуть.

Хлопці в команді говорили, що непоганий футболіст приїхав. Згодом мені кажуть: «Ми на цю позицію шукаємо більш сильнішого гравця». Я їм відповів, щоб вони купили Мессі, розвернувся і пішов.

- Який найпам’ятніший момент із закордонного періоду кар’єри?

- Найприємніші моменти в мене пов’язані з Кіпром, а от найпам’ятніший футбольний період був в Білорусі, коли я виграв з командою бронзу чемпіонату. У Білорусі невисокий рівень футболу, але і не низький. Там є гідні клуби такі, як БАТЕ, «Динамо» Брест, «Шахтар» Солігорськ. Ці команди на класному рівні грають вже, напевно, десять років.

От ми в Туреччині на зборах грали проти БАТЕ. Був дуже цікавий спаринг і я, гадаю, наша команда нічим їм не поступалася. Вони були під навантаженнями, як і ми, але це був дуже класний товариський матч. Вони регулярно грають в Лізі Чемпіонів і ми на їхньому фоні виглядали гідно.

Точно не переїхав би в Узбекистан. Це був дуже важкий період у моїй кар’єрі. Я там пробув півроку. Там жахливі кліматичні умови. Я ще й потрапив в таке місто, де було багато заводів, все запилене. От туди я б ні за які гроші не переїхав. А так, пожив би трохи на Кіпрі. Я там був 3 роки, але все ж таки за кордоном жити нелегко, адже потрібно знати мови і бажано мати там непоганий дохід.

Я завжди прагнув повернутися до Львова. Все життя хочу прожити в Україні. А от знання мови закордоном – дуже важливе. Це один з найголовніших аспектів для футболістів, які прагнуть поїхати грати закордон. На Кіпрі я переважно спілкувався англійською, а грецькою знаю буквально кілька слів. Якщо ти володієш іноземною мовою, то до тебе буде добре ставлення, адже ти розумієш тренера, гравців. Мову потрібно знати однозначно.

- Найбільш пам’ятний матч у твоїй кар’єрі.

- Поєдинок у складі «Карпат» проти «ПСЖ», який ми грали на стадіоні «Україна» у Львові. Пригадую, було дуже холодно, адже ми грали в грудні. Температура повітря тоді коливалася біля позначки мінус двадцять на термометрі. Було хвилювання, адже матч, як не як, дуже високого рівня. Так, тоді це ще не був зірковий грошовитий ПСЖ, але вони вже були на шляху до цього. Французи тоді купували хороших гравців. Я вийшов на цей поєдинок в основному складі. Після матчу обмінявся футболками з Траоре. Вона досі висить в мене вдома.