Машина гегенпресингу в першій лізі України. Як захищається Інгулець

Сезон 2019/2020 по праву вважається безапеляційно кращим в історії незалежності України серед всіх змагань ПФЛ, включаючи Вищу лігу, коли вона ще входила в сферу впливу цієї структури. Подібного рівня конкуренції в боротьбі за найвищі місця не бачили раніше українські фанати, а непередбачуваність матчів другого за силою дивізіону країни викликає ажіотаж серед букмекерів і любителів ставок.

Але ми сьогодні не про ставки, хоча і до цієї теми обов'язково доберемося, якщо карантин затягнеться. Цікавить, за рахунок чого в сільській місцевості тренеру Сергію Лавриненку вдалося створити машину контрпресингу, яій би позаздрив навіть Юрген Клоппа. З тією лише різницею, що сумарна вартість гравців "Ліверпуля", згідно з даними Transfermarkt, складає 1,19 млрд Євро, а ось всі гравці "Інгульця" вартують більш ніж в 280 разів дешевше (4,23 млн).

45-річний фахівець зробив собі ім'я в "Зірці" з Кропивницького, в дев'яностих він відіграв півтори сотні матчів на всіх рівнях професійного футболу країни на позиції захисника, а в 2014-му прийняв першу команду після п'яти років практики в молодіжному складі. З серпня 2016-го, відразу після тріумфального сезону в першій лізі на чолі «Зірки» і невдалого старту в УПЛ прийняв "Інгулець". За словами президента клубу Олександра Поворознюка, у Лавриненко "довічний" контракт з клубом. Одним із привілеїв, яким з радістю користується наставник в Петровому, є відносно стабільний склад з року в рік, тому будувати командну роботу - одне задоволення.

Отже, за підсумками першої частини сезону "Інгулець" ділить 3-6-е місця з "Минаєм", "Оболонню-Броварем" та "Агробізнесом", але є кілька параметрів, за якими він в топі ліги. Перш за все варто сказати про "інтенсивності пресингу" (PPDA). Ще в минулому сезоні цей показник відзначався багатьма футбольними ЗМІ як один з найвищих в Європі, у порівнянні з топ чемпіонатами.

У цьому ж "Інгулець" перевершив самого себе і зі значенням параметра 6,46 випередив не тільки суперників по першій лізі, а й усі клуби топ-чемпіонатів. За очікуваними голам (xG) Петровці поступилися тільки "Волині" (32,95), за очікуваними пропущеним (xGа) з відривом випередили всіх, включаючи "Рух" (14,46). Відповідно, гандикап і знаходження на вершині таблиці за очікуваними очками (xPoints=38,2) вже нікого не повинно дивувати. Однак знову, як і в сезоні 2018/2019, "Інгулець" недобирає по реальним очками, що можна назвати наріжною проблемою стилю цього колективу. З тими ж "траблами" раніше стикався Клопп в "Ліверпулі", тому ймовірне довгоочікуване чемпіонство Англії стає більше даниною "чемпіонським" голам на останніх хвилинах в рівних матчах, а не реальному домінуванню команди.

Домінувати в першій лізі "Інгульцю" не вдається, але команда стабільно в числі кращих ось уже третій сезон поспіль і реально претендує на вихід у Прем'єр-лігу. Поточний чемпіонат Петровці розпочинали в Харкові і запропонували супернику схему 4-3-2-1 з активним підключенням Євгена Запорожця до пресингу при першій можливості.

Вона і залишалася базовою, при рахунку, що влаштовував. Зазвичай два гравці (форвард і один з вінгерів) працювали по центральним захисникам суперника, а хтось із тріо опорників включався в пресинг, якщо пас віддавався суперником на фланг. Проти деяких опонентів Лавриненко насичував центр поля, не даючи їм розвернутися в цій зоні. Насичувати зону м'яча зобов'язані вінгери з протилежного флангу, які в обов'язковому порядку зміщувалися в центр і допомагали організовувати діагональну підстраховку опорним, що активно приймають участь у відборі.

Знову ж, тактика дій сильно залежить від того чи влаштовує "Інгулець" поточний рахунок.

Також Петрівці активно застосовували "пастки" на флангах, зокрема "Металіст 1925" стикався в таких епізодах з серйозними проблемами для розвитку атак.

Втім, пропустили єдиний м'яч в Харкові підопічні Лавриненка саме в епізоді, коли занадто захопилися масованим підключенням в атаку. Перерваний навіс від Влада Клименка зліва відрізав відразу п'ятьох гравців "Інгульця", подальше закидання Савіна ще трьох, а Давидов в індивідуальній боротьбі виявився спритнішим з двох захисників і необачно залишившого ворота Богдана Шуста.

Згодом змінювався склад команди, але не змінювалися принципи. Повернувся в основу Олександр Мишуренко, що пропускав перший тур, Олександр Козак відвоював місце в старті у Щедрого, який з Коваленком тепер в кращому випадку був "першим запасним". У підсумку це тріо награло близько 1000 хвилин, взаємозмінюючи один одного. Розкрився в першій частині сезону Олег Синьогуб, про що ми вже згадували у попередніх публікаціях.

Шість гольових передач з позиції лівого фулбека просто не дозволять уникнути порівняння з шотландцем Робертсоном з того ж таки "Ліверпуля".

Крайнім захисникам дійсно відводиться надважлива роль як при побудові атак "Інгульця", так і в пресингу. Саме Синьогуб і Балан найчастіше просувають м'яч, також це активно робили Лупашко та Клименко, який пішов взимку в "Чорноморець". Але все ж саме капітан найчастіше зміщувався до центральних захисників за м'ячем в білд-апі. Те, що капітан "Інгульця" має на даний момент 0 очок за системою "гол+пас" лише його жертва системі, яка вимагає від "мозкового центру" планомірної роботи як раз під час закладки фундаменту атак.

По ходу сезону Лавриненко найчастіше використовував ту ж "ялинку", що і в Харкові, з роллю "метронома" для пресингу у Запорожця. Якщо доводилося відіграватися - Євген опинявся в четвірці першої лінії пресингу, якщо ж мова йшла про утримання рахунку, допомагав "цементувати" опорну зону Клименку з Лупашком. Запорожець провів на полі більше всіх ігрових хвилин (1659) після Шуста і центральних захисників, що ілюструє його незамінність. Тож не дивно, що Євгену навіть доводилося "капітанити", коли Лупашко опинявся поза грою.

У Краматорську в сьомому турі тренер "Інгульця" зіткнувся з серйозними труднощами, вирішивши випустити тріо центральних захисників, що внесло розбрат в доти злагоджену роботу команди. У перерві Лавриненко по суті визнав помилку, змінивши Кучеренка на Іллю Коваленка і знову перейшовши на агресивні 4-2-2-1-1 з "глибинним" нападником Мішуренко. При негативному для себе рахунку "Інгулець" включався в пресинг-роботу вже біля чужих воріт, а опорним півзахисникам допомагав у відборі Лупашко, який зазвичай не виконує цієї функції при рахунку, що влаштовує. Але в цілому в той вечір "Інгулець" не був схожий на себе і навіть "флангові пастки" не працювали як треба через те, що краматорчани активно залучали до розіграшу м'яча воротаря. Також Артур Денчук потягнув пенальті, чим і приніс перемогу своїй команді. Адже навіть недосконале виконання плану на гру могло принести "Інгульцю" цілком непоганий результат.

Проти "Руху" (0:1) не змогли вийти в основі Синьогуб і Лупашко, тому тренер знову змушений був повертатися до схеми з тріо центрбеків. При обороні гості прагнули максимально звужувати простір суперника на флангах за рахунок зміщення тріо опорників і півзахисника з протилежного флангу.

В результаті при рівній грі все вирішив гол Климчука в кінцівці, причиною якого стала плутанина між центральними захисниками і Владиславом Лупашком, який лише за хвилину до епізоду вийшов на поле. В результаті Климчука просто "втратили" між лініями, чим "сімка" львів'ян і скористалась.

У 17-му турі петровський клуб втратив очки ще раз, цього разу програвши у Волочиську (1:2). Проти "Агробізнесу" Лупашко вийшов в основі, на лавці залишився Мішуренко, не грали в старті і Коваленко з Синьогубом, замість яких вийшли зліва Фатєєв і Щедрий.

Якраз вилучення капітана перевернуло хід матчу не на користь "Інгульця". Спершу Владислав притримав суперника після власної позиційної помилки, а другий "гірчичник" заробив в епізоді, коли прагнув виправити помилку партнера, але послизнувся, а прагнення зіграти в підкаті зупинити вже не зміг. Брак людини в центрі тут же був використаний "Агробізнесом", який блискавично зрівняв рахунок. Навіть за рахунку 1:1 гості не забували про атаки і в принципі грали на рівних. Але знову далася взнаки відсутність "зайвого" футболіста при стандарті біля своїх воріт.

Підводячи підсумки, можна сказати, що лише в матчах з "Авангардом" (1:2) та "Минаєм" (1:1) вдома система гри "Інгульця" зазнала провалу. У решті випадках втрати очок були пов'язані або з індивідуальними помилками власних гравців, або з голами суперника на останніх хвилинах. Власне епізодична втрата концентрації - ще один вагомий фактор, над яким потрібно Сергію Лавриненку зі своїми підопічними серйозно попрацювати.