Василь Тропанець: Бразильці вже розуміють ігрову філософію Балкан

Автор переможного голу у ворота "Прикарпаття" нападник "Балкан" Василь Тропанець відповів на питання UA-Футбол.

- Василю, сім очок у шести матчах літа – прийнятний результат для Балкан?

- Зрозуміло, що розраховували на більше перед рестартом сезону. Але маємо, що маємо. Набрали стільки, скільки заслужили очок.

- Як схарактеризуєте матч з Прикарпаттям? Класика – двічі забили і грали за рахунком?

- Коли виграєш 2:0 і здається, що вже не втратиш перемогу над суперником, то можна бути покараним за таку розслабленість. Нам забили, тому інколи доводилося відверто відбиватися. Хлопці молодці, в достатньо серйозних моментах діяли яскраво. Чудово, що провели багато роботи і заслужено перемогли.

- Можна відзначити Ільницького, який зумів підставити ногу в моменті на початку гри, коли Лободров уже не дотягувався до м'яча?

- Вважаю, що Саша взагалі був найкращим гравцем у цьому матчі. Окрім цього моменту, він зробив багато перехоплень, попередив чимало атак суперника. І в цій перемозі велика заслуга у тому числі й Олекcандра Ільницького.

- У випадку з вашим голом, то від коліна Француза залетів м'яч у ворота?

- Рикошет був, визнаю. Я завдавав удару у бік воріт, м’яч влучив супернику в ногу і незручно для воротаря зрізався у ближній кут. Можна сказати, що гарний удар дарма не пропадає (посміхається).

- У цьому ж моменті чудово стартонули після передачі Луїза Фернандо. Ви найшвидший футболіст у команді, зважаючи на тести?

- Не беруся цього стверджувати. Той же Юречко, напевно, швидший за мене. Фернандо гарну має швидкість. Але думаю за цим компонентом я в ТОП-5 у "Балканах".

- Як у цілому вам три бразильці? Адаптувалися в команді?

- Гадаю, що вони вже розуміють поступово ігрову філософію команди. Спочатку дійсно, на зборах у Туреччині їм діставалося від тренерського штабу, Андрій Пархоменко хотів якомога швидше прищепити їм нашу гру. Всі розуміють, що вони звикли грати в зовсім інший футбол.

Вважаю, що "Балкани" так само грають у цікавий футбол. Тому тренер хотів, щоб вони якомога швидше пристосувалися до нього. Хотіли, щоб швидше вони стали своїми і зрозуміли вимоги до себе в нашій команді.

Прикро, що Лукас напередодні отримав травму, зараз відновлюється. Поступово набирає. Зараз найкраще виглядає саме Нандо (№77), активний попереду, віддає, нагнітає.

- А як щодо побуту?

У Сараті поруч із Зорею є командний готель, де живуть приїжджі. Саме там мешкають усі три бразильці. На мені такий собі обов’язок тримати з ними зв’язок і допомагати. Намагаюсь допомогти, чим можу. Мовний бар’єр? Один із гравців Додо знає англійську, моя англійська також на гарному рівні. Вони вже трішки знають російських слів, а я зі свого боку – трохи вчу з гравцями португальську. Так і знаходимо спільну мову (посміхається).

- Як працюється у клубі, де зібрано стільки династій – Пархоменки, Шуховцеви, Златови, Тропанці…

- Якось не звертали на це уваги. Так було від самого створення команди, тому особливо значення цьому не приділяли.

- Ваша родина також має сільгоспбізнес?

- У моєї родини інші справи, не пов’язані з цим.

- Іменем вашого дядька Бориса Тропанця названий стадіон у Зорі…

- Борис Тропанець грав у "Чорноморці", у Кореї, Росії. Працював головним тренером молодіжної збірної Молдови. Більшість кар’єри провів у Молдові, де й грав, і жив довго.

- Дійсно, коли почали будівництво, то проводили опитування щодо назви стадіону. Хтось з уболівальників запропонував назвати іменем мого дядька за його заслуги в спорті і футболі, і всі погодилися з цим.

- Як щодо стосунків з уболівальниками? Восени у них були претензії до команди…

- Стадіон у нас стоїть на відкритій площі, тому вони не можуть утриматися і приходять дивитися з-за паркану за нашими матчами. Раніше були питання до нас, але тут як і в кожної команди, яка переживає не найкращі часи. Але в будь-якому випадку, вони приходять і підтримують нас. За це їм велика подяка, По-іншому і бути не може, адже ми всі один одного знаємо, як одна велика родина.

- Усі знають, що вітер у вас на стадіоні найбільший, напевно, поміж інших арен. Навчилися правильно розпоряджатися цієї стихією під час матчу?

- Як і скрізь, команда, яка грає за вітром – їй легше. Але якоїсь особливої тактики у цьому розрізі немає.

- Які завдання команди на фінішній прямій? Коли можна чекати амбітних задач клубу?

- Зараз сподіваємося набрати максимум очок у найближчих матчах. А на наступний сезон уже ставитимемо високі задачі. У нас для цього є всі умови. Згоден, перше коло ми дещо провалили, де нам багато не щастило, збіг обставин заважав вигравати. Але команда в нас зараз чудова, кілька матчів влітку програли, але будемо сильнішими. На наступний сезон ми будемо зазіхати лише на верхні щаблі таблиці.