Чорноморець: про старі граблі, тренерську чехарду та фразу Попандопуло

Не позаздриш нині одеському вболівальнику. "Виною" тому головний футбольний флагман південного міста - "Чорноморець". Той, який знавав у минулі роки яскраві перемоги, завойовані медалі, кубки та почесні призи, вже давно не може похвалитися наявністю необхідних для успіху в футболі славнозвісних трьох китів. Ними, як відомо, є матеріально-технічна база, висока кваліфікація тренера та хороший підбір гравців.

ПЕРШІ ПАРОСТКИ ФІНАНСОВИХ ОБМЕЖЕНЬ

Ще задовго до того, як під час зимової паузи в сезоні 2014/15 Одесу залишив головний тренер Роман Григорчук, в "Чорноморці" почали відбуватися події, що не піддаються логіці. Після того, як команда "моряків", долаючи раунд за раундом в розіграші Ліги Європи 2013/14, пробилася до групового турніру, а потім вийшла до 1/16 фіналу, в футбольних колах України всі потирали руки в передчутті нових успіхів. Але несподівано для всіх всього через три (!) дні після поєдинку з французьким "Ліоном" під виглядом неблагополучної суспільно-політичної обстановки в країні у "Чорноморці" вирішили позбутися відразу шести легіонерів, левова частина яких була ключовими гравцями.

Про суперечливість трактування їх звільнення говорили два вельми цікавих факти. По-перше, за відомою лише клубному керівництву причиною в команді залишився всього один іноземець - бразилець Леонардо Де Матос. Виходить, що ситуація в країні його нітрохи не лякала? Нестикування якесь виходить, чи не так? По-друге, ні в одній професійній команді України масового відходу легіонерів з аналогічної причини ні в ту пору, ні через наступні шість років не було. А якщо врахувати, що в період зимового антракту того ж сезону клуб залишило ще четверо, стало ясно: щось тут не те. Якийсь час Григорчук ще намагався латати діри в складі перед новим сезоном, але на той момент курс на подальшу чистку рядів не змінювався. Вже тоді в Одесі заговорили про виникнення фінансових обмежень в "Чорноморці", які з того часу нагадували про себе не раз і не два. За неофіційною інформацією, після від'їзду тренерського штабу Романа Григорчука в азербайджанську "Габалу" одеський клуб залишився винен чималу суму. І не тільки тренерам, а й футболістам. Про це багато хто з них не соромився говорити відкрито в інтерв'ю.

ВМІННЯ ВДОСКОНАЛЮВАТИ ... АНТИРЕКОРДИ

З тих пір в Чорному морі витекло багато води, але справи в легендарному клубі з року в рік не тільки не поліпшувалися, а навпаки - погіршувалися. Іноді вони дивували футбольну Україну, іноді відверто шокували. Як, наприклад, з облисілим газоном або вигорілою травою на домашній арені "моряків", зеленими квадратиками замість обличь новачків на фото з турецького збору або ціною на квиток в 100 гривень (і це в першій лізі!). Що вже говорити про турнірні показники "Чорноморця", які є свого роду лакмусовим папірцем діяльності клубних структур. Непрофесіональне ставлення до футболу, в якому, як відомо, не повинно бути дрібниць, бумерангом вдарило по результатам команди. Якщо не брати незначне просвітлення в турнірних справах "моряків" у нетривалий період роботи з ними білоруського фахівця Олега Дулуба, весь інший час колишня спортивна гордість Одеси лише встановлювала антирекорди. А ще їх же і вдосконалювала. Зрозуміло, зі знаком "мінус".

Чорною жирною плямою в біографії "Чорноморця" став безпрецедентний випадок, який явно заслужив потрапляння в Книгу рекордів Гіннесса - команда "вилітала" з Прем'єр-ліги два роки поспіль! Такого не пригадують навіть бувалі футбольні статистики. Причому, не тільки України, а й інших країн Європи. Правда, варто нагадати, що першого разу від розставання з елітою "Чорноморець" врятувався завдяки зняттю з чемпіонату ФК "Полтава" і кабінетного рішення на його користь в стінах УПЛ. Для багатьох людей тоді залишалося загадкою: як можна примудритися не зробити висновки після першого провалу і наступити на ті ж самі граблі відразу ж вдруге? В даному випадку мимоволі пригадується фраза з назви відомого спектаклю - "Це можливо тільки в Одесі".

У ВІДПУСТКУ - ЧЕРЕЗ САМОІЗОЛЯЦІЮ

За більшу частину часу з шести останніх років "Чорноморець" втомив своїх уболівальників не тільки невтішними результатами, але й збільшеною плинністю кадрів. Якщо раніше за тим або іншим футболістом спостерігали певну кількість часу або ж покладалися на завидну інтуїцію тренера-селекціонера, то тепер в клуб далеко не завжди потрапляють гравці високого рівня. Всезнаючим одеським уболівальникам також відомі випадки появи в команді чиїхось синів або родичів, імена яких не без іронічної посмішки час від часу згадуються й досі.

Не може не викликати занепокоєння і той факт, що за цих шість років тренерська чехарда в "Чорноморці" стала нормою. Після від’їзду Романа Григорчука командою керували вже вісім (!) наставників - Олександр Бабич, Олександр Грановський, Олег Дулуб, Костянтин Фролов, Ангел Червенков, Віталій Старовик, Остап Маркевич та Сергій Ковалець.

Ставши біля керма одеської команди, останній з них взявся за справу, засукавши рукава. Перша стадія знайомства з новими підопічними у Ковальця-старшого відбулася під час весняної карантинної паузи, а друга вже в ході літніх матчів. Після закінчення сезону-20019/20, в якому "моряки" посіли 10-е місце, керівництво клубу знову заявило про завдання повернутися в Прем'єр-лігу.

Незважаючи на специфіку "коронавірусного" чемпіонату, в якому кожна команда у будь-який момент була готова зіткнутися із захворюваністю гравців і тренерів, "Чорноморець" в цілому зумів гідно пройти осінню дистанцію. І хоча не обійшлося без кількох прикрих осічок в рідних стінах (в іграх з тернопільською "Нивою" - 1:2 та "Агробізнесом" - 0:1), команда пішла на зимові канікули в трійці лідерів, опустившись за результатами двох останніх турів з першого місця на третє. Справа в тому, що два останніх матчі осінньої частини - з краматорським "Авангардом" та луцькою "Волинню" підопічні Сергія Ковальця не зіграли через масове захворювання коронавірусом. Кількість тих, хто заразився на той момент, досягла майже півтора десятка, ось і вийшло, що відпустка у футболістів "Чорноморця" почалася раніше інших колег по першій лізі. Вимушено, з попередньою самоізоляцією.

У ПОЛОНІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ВАКУУМУ

Зрозуміло, що тоді, в третій декаді листопада минулого року, думки хворих "моряків" були більше зосереджені на лікуванні від Сovid-19. Однак був ще один важливий фактор: зароблені гроші. Преміальні і зарплату за останній місяць осені вони до цих пір так і не отримали. Більше того, в футбольному середовищі Одеси стали висловлюватися припущення, що заробітної платні за грудень і січень команда може й зовсім недорахуватися. Чутки це чи ні - покаже час. А поки вболівальники занепокоєні майбутнім "Чорноморця", офіційний сайт якого вже давно не сприяє задоволенню їх інформаційних потреб. За неповних два місяці, що минули з дня останньої гри осінньої частини чемпіонату, чогось нового про долю улюбленої команди вони так і не дізналися. Хіба що ознайомилися зі спростуванням про тему банкрутства, яке зробив генеральний директор клубу Анатолій Місюра після аналогічної публікації на UA-Футбол.

Для багатьох людей з когорти небайдужих до "Чорноморця" все ще залишається загадкою, чи має намір американська компанія Allrise Capital крім стадіону у парку Шевченка вкласти гроші і в клуб. І якщо має намір, то в якому статусі - на правах співвласника з нинішнім босом Леонідом Клімовим чи самостійно?

Ще влітку один з представників Allrise Capital Ігор Перун розповідав автору цих рядків про зацікавленість компанії в подальшому придбанні або інвестуванні одеського клубу. За неофіційною інформацією, один з раундів переговорів між сторонами повинен був відбутися в розпал січня. Однак якщо ця зустріч дійсно вже пройшла, то можна припустити, що по руках зацікавлені особи ще не вдарили. Адже якби це сталося - і приховувати щось не було б сенсу. Навпаки - добру звістку завжди поспішають сміливо оприлюднити. Слід гадати, що у долі "Чорноморця" на сьогоднішній день ще залишаються неясності.

"ГРОШЕЙ НЕМА, АЛЕ ВИ ТРИМАЙТЕСЯ!"

Крім фінансових заборгованостей перед футболістами, це ще і питання кадрового та організаційного характеру. Що стосується кадрів, то вже відомо про гравців, які покинули або ж можуть покинути одеську команду. Нещодавно до півзахисника Владислава Хамелюка (він перебрався в донецький "Олімпік") та захисника Андрія Слінкіна, що виявив бажання вкотре змінити клуб, на минулому тижні приєднався ще один гравець - півзахисник Олег Кожушко. До списку тих, хто залишив "Чорноморець", може додатися і досвідчений захисник Станіслав Микицей, є запрошення з клубів рангом вище у найкращого гравця першої ліги Артура Авагімяна, Романа Підківки, Владислава Клименка, Артема Ковбаси, Максима Мельничука та Владислава Бугая.

Всі п'ятеро поки не поспішають з переходами, адже за період виступів у "Чорноморці" встигли стати справжнім колективом однодумців, які згуртувалися в бажанні завоювати путівку до Прем'єр-ліги. Зрозуміти їх можна: у футболістів є мета, яку разом з Сергієм Ковальцем хочеться втілити в життя. Варто також враховувати і фінансову складову у вигляді невиплачених поки зарплат і преміальних. Взагалі складно уявити, з якої причини члени одеської команди до цих пір їх не отримали. Адже зараз місячний оклад футболіста "Чорноморця" не надто високий. Він не йде ні в яке порівняння з тими сумами, які видавалися їх попередникам в сезоні-2012/13 та 2013/14. Тоді один гравець одеської команди отримував зарплату, якої нині вистачило б на оплату праці 40-50 чоловік! Але тепер інші часи, і з огляду на нетривалий вік активних виступів, кожен футболіст прагне потрапити в багатший клуб. Зрозуміло, що крилату фразу зі знаком "мінус" "Грошей немає, але ви тримайтеся!" не хочеться чути нікому, хто віддає на полі всі сили боротьбі з ризиком отримання травми або серйозного каліцтва.

ЧИ ПОТРІБЕН НАМ БЕРЕГ ТУРЕЦЬКИЙ?

На сьогоднішній день говорити що-небудь про те, хто офіційно залишить "Чорноморець", рано. Про це кореспонденту UA-Футбол поки нічого не вдалося дізнатися і у генерального директора клубу Анатолія Місюри.

- Поки команда не повернеться з відпустки, конкретних рішень приймати не будемо, - сказав він. - Ось коли Сергій Іванович (Ковалець - Прим. В.К.) вийде, тоді й визначимося, хто залишається в клубі, а хто ні, і кого шукаємо, а кого ні.

Поки шанувальники чорно-синіх з нетерпінням чекають будь-яких новин з клубу, тренерський штаб обмірковує давно сформований план роботи на період зимового антракту. Адже від того, в яких умовах буде закладатися фундамент на весняну частину чемпіонату, багато в чому залежатиме рішення поставленого на сезон завдання. У зв'язку з цим не можна не звернути увагу на суперників по першій лізі, які є головними конкурентами "Чорноморця" в боротьбі за підвищення в ранзі. Всі без винятку як мінімум один з етапів зимової підготовки проведуть на Середземноморському узбережжі Туреччини, де є все необхідне для ефективної роботи - відмінний сервіс, високоякісні поля і наявність різноманітних спаринг-партнерів з різних країн. Туди поїдуть волочиський "Агробізнес", рівненський "Верес", харківський "Металіст 1925", МФК "Миколаїв", луцька "Волинь" і київська "Оболонь". Навіть не віриться, що в цьому списку може не виявитися "Чорноморця" - клубу з куди більшою історією і титулами. Ще важче уявити реакцію одеських футболістів, які крім пригніченості через недоотриманих за контрактом коштів відчують розчарування в разі рішення не проводити збори в Туреччині. Чи не вийде так, що процес підготовки до весняного відрізку сезону-2020/21 "моряки" почнуть з повним дисбалансом щодо психології?

- Ми працюємо над цим питанням, - сказав з приводу місця проведення зборів Анатолій Місюра. - Але поки рішення не прийняте. Є пропозиції, але є і питання, що стосуються локдауна.

Як бачимо, щодо усіх важливих питань - повної виплати заборгованостей футболістам, збереження кадрового потенціалу команди і проведення зборів за кордоном - ситуація до цих пір не ясна. Як би не вийшло так, що невизначеність вкупі з інформаційним вакуумом не змусила одеських уболівальників згадати відому фразу персонажу Попандопуло з комедії "Весілля в Малинівці": "Чує моє серце, що ми напередодні грандіозного шухеру".