Металіст багатьох дратує, але користі від нього більше ніж від 14 інших клубів УПЛ. Відповідаємо чому

Питання здається складним – від неоднозначних історій не втекти: дивний продаж клубу у 2012, зв'язок із Тереховим, порушена обіцянка не повертатися у футбол до 2023 року, непорозуміння з інфраструктурою та небажання віддавати борги колишнього власника клубу. Але насправді все простіше – розбираємось.

Для початку потрібно дати відповідь на запитання, навіщо Харкову взагалі ще один "Металіст". У місті вже є клуб, який виступає в УПЛ. Порівнянь не уникнути, але ставити їх поряд із проектом Ярославського – моветон.

По-перше, не зрозуміло чого від себе хочуть "1925-ті": начебто цілили в єврокубки, але занадто довго борсалися за бортом Прем'єр-ліги, а зараз ефектно пливуть прямо посередині турнірної таблиці. 5-1-5 – їх красива, але безперспективна статистика з точки зору боротьби за високі місця.

Незрозуміле керівництво не додає серйозності проекту – у клубі постійно змінюються власники. Навіть Ярославський в інтерв'ю Циганику зізнавався, що не знає хто у "1925-му" за головного. Клуб створювався разом із уболівальниками, був "народним", але фанатів з акціонерів клубу згодом кудись видавили і зараз більша частина акцій розподілена між якимись компаніями. Немає потужної фігури, з якою б асоціювався клуб.

Народного кохання від харків'ян "Металіст 1925" теж не дочекався. Публіка не ходить на матчі "сурогату" (як називає його Ярославський). Вони з "відродженим" ділять один і той же ОСК "Металіст", але відвідуваність соромно порівнювати – "Металіст" в середньому збирає в 3 рази більше глядачів на свої матчі, ніж "1925-й".

Творцям "Металіста 1925" просто не вдалося переконати харків'ян йти на футбол. Вони начисто програли цю війну Олександру Владиленовичу і, здається, заздалегідь не мали шансів. Все футбольне інформаційне поле навколо Харкова з березня зайняло відродження, поки "Металіст 1925" героїчно виходив до УПЛ. У "1925-го" немає ні порівнянної фанбази, ні гучних імен у керівництві, ні бюджету на сильні трансфери, щоб перешуміти "Металіст". Як підсумок – порожні, порівняно із "відродженим", трибуни та відсутність найменшого розуміння, що клуб робитиме, коли перестане бути єдиною харківською командою в УПЛ.

Але цю могилу клуб вирив собі сам, лише на третій сезон спромігшись переступити через Першу лігу. До проекту недостатньо серйозно поставилися самі творці – тепер час пожинати плоди. "Металіст 1925" – клуб, який не хоче напружуватись.

З іншого боку, великий футбол місту-мільйоннику повернув саме "Металіст 1925" і за це йому можна подякувати. Незважаючи на всі перераховані вище умовності, команда поки що грає на рівні міцного середняка УПЛ та їх суперництво з "відродженим" дасть Харкову багато. Гучне дербі, яке може стати четвертим матчем країни, після ігор за участю "Шахтаря", "Динамо" та "Металіста".

Якщо повернутись до цифр, то можна побачити, що ці смішні, порівняно з "Металістом" Ярославського показники, вже дуже серйозні на тлі УПЛ: "1925-й" із запасом третій клуб за відвідуваністю домашніх матчів у лізі, програючи, зрозуміло, лише "Динамо" та "Шахтарю", де неясно, як рахують глядачів на трибунах, якщо постійно з'являються новини про "накрутки".

Варто згадати, як Олександр Владиленович взагалі йшов. 2012 року на нього нібито почала тиснути влада, змусивши продати клуб. До того моменту Ярославський мав затяжний конфлікт із мером Харкова Кернесом. У той же час бізнесмен активно розпродавав свій бізнес у місті, залишивши готель Kharkiv Palace та аеропорт – дві найбільші інвестиції. Це натякає на існування конфлікту і, можливо, Ярославського справді змусили продати команду. Пасивність майбутніх власників лише підкріплює впевненість у цьому.

Але навіщо "Металіст" Ярославському? Можна довго згадувати зізнання у любові до футболу та пасажі про бажання "повернути" його до Харкова від Олександра Владиленовича. Але все той же Ярославський багато разів говорив про влучний "момент". Він сам згадав про "Металіст" ще у 2016, публічно розмірковуючи про повернення до клубу, але повернувся лише зараз. Що це означає? Значить те, що власник повернувся тільки тоді, коли йому вигідно. Одні кажуть, що Олександр Владиленович цікавиться Екополісом ХТЗ, хтось згадує інші проекти, але суть одна – мабуть, Ярославський захотів повернутися до харківського бізнесу.

І тут у 2019 давній приятель Ярославського Красніков (був спортдиром у тому самому "Металісті") створює свій "Метал", який впевнено йде по Другій лізі катком ще до того, як у березні 2021 року Ярославський офіційно оголошує про бажання відродити "Металіст".

"Металіст" з'явився вчасно і для міськради. ВО мера Харкова – Ігор Терехов, у минулому права рука Кернеса, балотується на місцевих виборах і йому не завадила б підтримка серйозного бізнесмена. Відродження "Металіста" – найпотужніший PR-хід, враховуючи, що ім'я кандидата на посаду мера Харкова регулярно миготить поруч із назвою команди. Клуб – серйозна інвестиція, яка, звичайно, не окупиться, зате допомога майбутньому мерові (все веде до того, що Терехов візьме вибори) може дати набагато більше.

Парадокс у тому, що навіть за великого бажання Ярославського не можна дорікнути у переслідуванні корисливих цілей. Все, у що він вкладається, так чи інакше приносить користь місту. Він сам постійно нагадує про свою роль у розвитку не лише місцевого футболу, а й інфраструктури. За його словами (які ніхто не спростував) він вклав у реконструкцію стадіону 30 мільйонів доларів. Також за його рахунок до Євро-2012 було збудовано харківський аеропорт та модернізовано вокзал, а загальну суму фінансових вкладень у місто він у березневому інтерв'ю Бурбасу оцінив у 300 мільйонів доларів. Варто зазначити, що аеропорт у його власності та гроші з нього отримує теж він, що в принципі не так важливо, коли йдеться про об'єкт міської інфраструктури. Олександр Владиленович не меценат, але від його присутності у футболі та бізнесі міста останній поки що лише вигравав.

Хоч і пройти сезон без поразок не вийшло, але "Металіст" все одно не просто із запасом найпотужніший клуб Першої ліги, а й міцний середняк для УПЛ. Про що й говорити, якщо склад "відродженого" оцінюється трансфермарктом вище "1925-го" – 8.93 мільйонів євро проти 8.68 мільйонів. Відсутність проблем із суперниками по першій лізі вже не показник – клуб пройшов у 1/4 Кубка України вибивши вже другу команду з УПЛ на своєму шляху. "Десна" виходила майже основним складом, а з "Колосом" не поставили пенальті – добре для заголовка, але в першому випадку по ходу матчу лідери з'явилися на полі та не допомогли, а у другому – команда з Ковалівки, по суті, нічого так і не створила біля воріт Каневцева, спробувавши знайти лише 11-метровий після 90-ї хвилини.

Спортивні успіхи клубу за Ярославського незаперечні: п'ять бронз поспіль (могло бути і шість, якби не скандал із договірним матчем) – подібною стабільністю не може похвалитися жоден клуб, в історії української Прем'єр-ліги. Наразі Владиленович також заявляє про найсерйозніші наміри: "Перше місце – мрія, друге-третє – мета", – так заявляє про завдання на УПЛ Ярославський. Очевидно, для цього знадобляться гроші і вони вже вкладені. За рахунок бізнесмена реконструюється інфраструктура академії, було відновлено трибуни та покрівлю стадіону.

Головний нюанс усієї історії в тому, що до Ярославського немає довіри. Він може прийти і навести лад, але немає жодних гарантій, що він не піде так само, як зробив це 9 років тому.

У будь-якому разі, не лише харківський, а й український футбол у короткостроковій перспективі лише виграє від приходу нового-старого власника до "Металісту". УПЛ була потрібна стабільна третя сила, а не "весела" "Зоря", яка загрожує лідерам команди резервом, якщо ті не підпишуть контракт або "Ворскла", яка ганебно вилітає з Ліги конференцій від фіннів. На даний момент в УПЛ просто глибоченна прірва між Шахтарем з Динамо та рештою турнірної таблиці. І мова насамперед не про спортивну, а про фінансову стабільність. Регулярне виникнення історій із затримкою зарплат у Вищій лізі країни – не норма. У футболі гроші з'являються там, де багато команд добре грає, і поява "Металіста" підвищить загальний рівень УПЛ. До того ж, тепер всій лізі потрібно буде готуватись не до чотирьох, а до шести матчів у сезоні. "Металіст" вийде до УПЛ, і в цьому немає сумнівів. І добре, що ані спонтанні поразки від "Агробізнесів", ані дивацькі нічиї з "Гірниками" цьому не завадять.