Чемпіонат України (U-19): думки та перспективи

Хоч після проведення чемпіонату України серед 19-річних і пройшло близько двох тижнів, але цього часу було як раз достатньо для того, щоб усе обдумати та проаналізувати. А нам, погодьтесь, є, що аналізувати з огляду на результати та їх наслідки. Не будемо повторюватись і нагадувати про те, як відбувались події на паркеті харківського Палацу спорту "Локомотив" ім.. Г. Кірпи. Хто слідкував за нашими матеріалами, той все чудово пам’ятає. Але наразі важливий той факт, що цей чемпіонат все-таки відбувся. Вперше за останні кілька років, між іншим. Востаннє подібні змагання, якщо авторові цих строк не зраджує пам’ять, проводились у 2011-му році. І то – це були "Молодіжні ігри" серед 21-річних гравців, і проходили вони у Алушті. Тоді у цих "Молодіжних іграх" брало участь одне з найсильніших поколінь в історії українського футзалу – гравці 1991-93 років народження. Після цього якось і не згадуються одразу подібні змагання серед 21-річних або 19-річних. І от цьогоріч пройшов чемпіонат України (U-19) у Харкові…

Як відомо, чемпіонат серед 19-річних був під загрозою зриву. Річ у тім, що спочатку його планувалося провести з вісьмома командами, які були би розділені на дві групи, а там би потім був плів-офф, де мали би бути розіграні призові місця. Але так сталося, що незадовго до початку змагань взяти участь вирішили тільки три команди, у яких є склади 19-річних футзалістів. І тільки після того, як заявився "СумДУ", проведення чемпіонату стало можливим, але у трохи іншому форматі – чотири команди грали в одне коло.

Чи можна було це передбачити? Думаю, так. Бо у багатьох команд Екстра-ліги (та і Першої ліги – також) наразі немає молодіжних складів. Тому, і не вийшло зібрати хороший склад учасників. Як на мене, щоб такий турнір U-19 все-таки відбувся, Комітету дитячо-юнацького футзалу спільно з АФУ та тренером молодіжної збірної України Олександром Косенком доречно було би подумати про те, щоб на турнірі зіграла збірна України (U-19), складена з гравців, які грають у Екстра-лізі та Першій лізі. А збірна за іменами була би - що треба: воротарі: Сухов ("ЛТК-ІнБев-НПУ"), Бакинський ("Спортлідер+"), Войтович ("Енергія"); польові гравці: Карбула, Зеленкевич, Мороховець (усі - "ЛТК-ІнБев-НПУ"), Кефа, Швед (обидва - "Ураган"), Кусий, Р. Горбатий (обидва - "Епіцентр К10"), Радевич ("Енергія"). Правда, всі ми знаємо, що президент Асоціації футзалу України Сергій Владико хоче, щоб у нас збірна набиралася не за віком гравців, а за ігровими якостями. Однак, у той же час це була би хороша можливість подивитись на найближчий резерв збірної. І тоді у Косенка була би інформація для роздумів. Але шкода, що на той момент залишалось мало часу, до того ж, майже всі гравці вже були у відпустках. Тому, такий варіант, на жаль, відпав, хоча він був би дуже перспективним. Однак, це лише моя суто журналістська думка.

Але у той же час слід враховувати той факт, що на початку наступного сезону (орієнтовно – на початку вересня) у Харкові планується провести міжнародний турнір "Кубок Визволення". Раніше його проводили серед клубів, а тепер намагатимуться реанімувати, залучивши до участі збірні U-19. А це означає, що скоріше за все, ми зможемо побачити декого з тих гравців, які засвітились під час матчів чемпіонату України серед 19-річних. Кого саме? Думається мені, що Олександр Косенко вже зробив певні висновки і декого вже взяв собі "на олівець". У свою чергу, автор цього матеріалу спробує висловити свої припущення, на кого слід звернути увагу не тільки тренерам збірної, а і футзальній спільноті в цілому.

Як відомо, Комітет дитячо-юнацького футзалу визначив кращих гравців змагань. Про них я вже писав. Але хочу ще дещо додати. Окрім Дмитра Бутова, Владислава Воронцова, Андрія Теряєва (всі троє – "Локомотив"), Дениса Зеленкевича (на турнірі грав за "СумДУ", але у Екстра-лізі ми його знаємо за виступами у "ЛТК-ІнБев-НПУ") та Дмитра Ментянника (капітан дніпровського "Спартака-ЮВІКО", який, окрім цього, ще заявлений за "Титан-Зорю" в Екстра-лізі) варто звернути увагу ще на кількох гравців.

По-перше. Хочу звернути увагу на воротаря харківської "Веги" Арсена Беліменка. Хлопчик 2000 року народження, і всі матчі своєї команди він розпочинав у стартовому складі. Зазначу, що він дуже часто виручав свою команду. І якби не він, то "Вега" отримала би вище десяти м'ячів у всіх трьох поєдинках. Думаю, тренерам варто звернути увагу на цього виконавця.

По-друге. Окрім трьох зазначених гравців "Локомотива" (Бутова, Теряєва та Влада Воронцова), варто ще придивитись до Олега Виставного. Дуже перспективний хлопець, як на мене. Він тактично навчений, до того ж виконує непоганий об'єм роботи. І у стартовій четвірці "Локо" він відіграє важливу роль. Також непогано відіграв Ігор Дмитрієв. Саме його точний удар став фактично золотим для "Локомотива". Але не це найголовніше. Ігор гарно читає гру, а найголовніше - у його арсеналі є гарматний удар. І він це довів у матчах чемпіонату України.

По-третє. Непогане враження справив на мене капітан "СумДУ" Олександр Фадєєв. У нього є непогані задатки для того, щоб стати гарним футзалістом. Сергій Песоцький, вочевидь, має до нього придивитись. Бо можливості Зеленкевича знають усі. А от Фадєєв особисто для мене став відкриттям.

По-четверте. У харківській "Везі" були ще два хлопці, на яких, на мою думку, варто звернути увагу. Це два універсали Владислав Василенко та Максим Дяченко. Принаймні, якщо брати польових гравців "Веги", то до них, як на мене, має бути найменше претензій.

І по-п'яте. Дуже непогане враження склали потенційні новачки "Локомотива": запорожець Ігор Борисов та амвросіївці Віталій Скляров і Павло Скубченко. Двох останніх я добре знаю ще за часів УДЮФЛ. А враховуючи те, що вони 1998 та 1999 р. н. відповідно, то у них ще є час для того, щоб прогресувати. І я впевнений, що вони будуть прогресувати.

Я зазвичай рідко помиляюсь у своїх прогнозах щодо того, хто зможе незабаром опинитись у великому футзалі. Сподіваюсь, що інтуїція не підведе мене і тепер.

Що буде далі? Є у нас багато варіантів. Наразі йдуть розмови про те, щоб усі клуби, які мають у себе молодіжні склади, заявляли їх у Другу лігу, яка з наступного сезону має відродитись. Там мають грати кращі аматорські колективи України та молодіжні склади команд Екстра-ліги та Першої ліги. Але чи буде хтось там грати з тих команд, у яких вже є молодіжні склади? Поки що невідомо. Але це – один з варіантів. Ще один варіант – це продовження роботи щодо подальшого розвитку чемпіонату України серед 19-річних. У якому форматі? Можливо, у такому ж, як проводився він і цьогоріч. Можливо – дещо в іншому. Про це ще буде йти дискусія до початку сезону, коли вже точно стане відомий формат змагань під егідою Комітету дитячо-юнацького футзалу України. Окрім того, можна не сумніватись, що буде спроба зробити так, щоб хоча б ці ж самі команди, які цього річ грали у віковій категорії U-19, змогли у таких же складах зіграти в наступному сезоні у чемпіонаті U-21, якщо він, звісно, буде. Звичайно, хотілося б, щоб такий турнір теж був. Тоді у Олександра Косенка буде можливість дивитися за молоддю і робити намітки, кого у перспективі можна буде викликати до національної збірної. І тоді ніхто не буде казати, що у нас немає молодих та талановитих гравців, і що "молодіжна" або "юніорка" створені штучно. Однак, для цього треба подолати масу проблем. Яких саме? Це окрема розмова. Але якщо коротко, то можна сказати наступне: важливо, щоб у цьому були зацікавлені всі сторони процесу, який називається "Розвиток футзалу в Україні".

Отже, наразі для нас у контексті подальшого розвитку та популяризації молодіжного футзалу стоять три питання. Перше з них – що робити з юнаками 1998 року народження, які вже намагаються стукати у двері дорослих команд? Ми вже бачили двох представників цієї вікової категорії у матчах Екстра-ліги. Маються на увазі Назар Войтович та Артем Мороховець. Отже, варто очікувати, що у цьому сезоні ми побачимо ще кількох хлопців 1998 р. н. Але це – лише припущення. Питання друге – чи побачимо ми у Другій лізі молодіжні команди? І третє питання – що робити з хлопцями 1997 року народження? У одному зі своїх матеріалів дворічної давнини я писав про те, що саме покоління-97 має дійсно "вистрілити" після того, як у молодіжному фут залі буквально гриміло покоління-91-94 (Крикун, Сірий, Шамлі, Кравцов, Савенко, Шотурма, Літвінов, Королишин, Рахметов – усі ці хлопці зараз грають у дорослому футзалі). Ці питання стають ще більш актуальними з огляду на те, що все йде до того, що футзал стане олімпійським видом спорту. Тому, недаремно зараз УЄФА організовує турніри серед юніорських та молодіжних команд. І нам треба теж про це думати, якщо ми хочемо, щоб у нинішньої збірної України була гідна зміна. Тому – нам залишається лише думати про те, як зробити, щоб цей перспективний механізм запрацював.