"Закарпаття" - "Карпати". Після матчу

Павел Кірильчик:

- У бомбардири зібрався?

- Та ні, так просто виходить (сміється). Я, чесно, дуже радий, що почав забивати. А то зіграв 70 матчів і забив лише один гол.

- Ти виглядаєш дуже втомленим і виснаженим...

- Насправді була страшенно важка гра - карпатське дербі. Тому тим дорожча перемога.

- Свій гол ти побіг святкувати до фанатського сектора...

- Хотів віддячити їм за божевільну підтримку. Заради таких фанатів хочеться грати і перемагати. Велике їм спасибі за те, що приїхали і гнали нас вперед протягом усього матчу.

Василь Кобін:

- Погодка зіпсувала футбол?

- Та нормальна погода. Наша: закарпатська, львівська, західноукраїнська. Поле було нормальним.

- Як було грати перед рідними трибунами?

- Приємно грати, але мушу сказати, що публіка тут старомодна. Кричать дурниці різні. Народ має просто прийти і підтримати свою команду, а не кричати і не ображати команду суперника. Але все одно, я відчув, що приїхав додому.

Ігор Худоб’як:

– Гра в Ужгороді розпочалася для нас з неприємностей, – розповідає Ігор. – Ми пропустили уже на перших хвилинах. Тому повинні були йти вперед і забивати. Було нелегко, адже падав дощ і поле було досить важким. Але добре те, що добре закінчується. До перерви ми відігралися, а в другій половині гри мали моменти для того, щоб збільшити перевагу.

– Чи було важко грати на новій для себе позиції лівого півзахисника?

– Я уже грав зліва на тренуваннях. Вважаю, що немає особливої різниці на якому фланзі грати, це практично одне й теж. Зіграти в Ужгороді лівого півзахисника було навіть цікаво. Намагався зміщуватися в центр поля і бити зі своєї ударної правої ноги. Загалом мені особливого значення немає, де мене надалі використовуватиме Валерій Яремченко. Намагатимуся принести максимальну користь команді на будь-якому місці.

– Після гри головний тренер, напевне, похвалив тебе за вдалу гру?

– Ні, ми просто один одному потисли руки і подякували за хорошу роботу.

– Коли ти забивав переможного м’яча бачив, що Дмитро Бабенко вийшов з воріт і тому вирішив пробити з далекої відстані?

– В той момент я не дивився на голкіпера. Відірвався від оборонця і м’яч якраз добре лягав на ногу, тому й вирішив пробити. У підсумку вийшов гол-красень. Своїми діями, зрештою, у матчі з «Закарпаттям» я залишився задоволеним.

– На «дербі» приїхало багато вболівальників зі Львова. Відчував їх підтримку на «Авангарді»?

– Дуже класно, що в Ужгород приїхали так багато наших фанів. Важко пригадати коли востаннє ми грали на виїзді за такої підтримки. Тим паче, що наші вболівальники влаштували там дуже красиве шоу. Було багато петард, банерів. Я особисто і уся команда вдячні їм за це.

– Тобі подобаються піро-шоу, які в Україні заборонені?

– Дуже. Футбольний матч перетворюється на своєрідну театральну виставу. Насправді не розумію, чому за петарди та «фаєри» карають в Україні штрафами.

Руслан Платон:

- Велика втома і розчарування. Ми вели в рахунку, але загубили нитку гри. Все-таки нам дуже були потрібні три очки. Чомусь команда розгубилася, нічого у нас не виходило. У кінці першого тайму така прикрість взяла – пропустили два голи...

- “Карпати” по грі перемогли?

- Виходить, що по грі. У другому таймі ми полізли вперед, треба було перемагати. Зрозуміло, що в “Карпат” з’явилося дуже багато моментів, і якби вони їх реалізували, рахунок міг би стати непристойним. Я думаю, переломними у грі стали два голи. Якби ми їх не пропустили - перемога не вислизнула б з наших рук.

- Яка твоя подальша доля?

- Не знаю, цей сезон дограю в Ужгороді, а далі буде видно.

Олександр Чижевський:

– Вважаю, що з «Карпатами» була найгірша гра нашої команди в останніх трьох турах чемпіонату. Команда гостей набагато молодша від нас, вони просто нас перебігали. Наші шанси на те, щоб залишитися у вищій лізі, зменшуються, але ми намагатимемося у наступних поєдинках показувати хороший футбол. Що залишається робити? На наші матчі приходять уболівальники, отож потрібно битися до останнього.

– Чи могли допомогти своїй команді, коли «Карпати» забивали голи?

– Перший гол Кірильчика ми отримали зі стандартного положення. Просто не прикрили усіх гравців суперника. Потім ми пропустили контратаку, і Худоб’як дуже красиво пробив. Виходить, що допомогти я не зміг.

– Практично впродовж усього матчу ви протидіяли Фещуку, який, можна сказати, за віком вам як син…

– Фещук молодий і перспективний футболіст. Думаю, в нього велике майбутнє. Зрозуміло, що у протидії з молодшими суперниками мені допомагає досвід. Я правильно обираю позицію і тому, напевно, виграю в опонентів чимало м’ячів.