Олександр Ільющенков: "На кожну гру виходжу з однаковими настроєм"

В незавершеному матчі «Карпати» – «Ягеллонія», зі стартових хвилин на поле вийшов молодий голкіпер львів’ян Олександр Ільющенков. Попри те, що воротар за 38 хвилин в гру вступив лічені рази, заслуга не лише захисту, але й його особиста.

– Олександре, на полі ти кілька разів гучно кричав щось гравцям лінії оборони, керуючи захистом. Це за рахунок цього польська команда так мало моментів мала?

– Мені завжди тренерський штаб наголошує, щоб я підказував гравцям, керував діями команди. Захисники мають відчувати все, що робиться на полі і їм потрібна моя підказка. Так мені кажуть робити тренери і це, напевно, дає свій результат на полі.

– Тобто вдала гра в захисті – це і частина твоєї заслуги?

– Ні в якому разі. Це заслуга всієї команди. Так само не лише захисників, але й атакуючих гравців, які пресингом попереду одразу руйнують перші хвилі атак суперника.

– Та все ж взагалі без моментів не обійшлось. Пригадується, в «Ягеллонії» була одна нагода, коли подачу зі стандартного положення головою замикав Гржеляк.

– Там синхронно всі гравці побігли на м’яч: і наші, і їхні. Так вийшло, що у воротарському майданчику було велике скупчення футболістів. Я також пішов на м’яч. Кожен намагався зіграти по м`ячу першим.

– Ти в цей момент контролював ситуацію?

– Десь в цьому моменті я трохи помилився, бо вийшов на м’яч, але так його і не дістав. Але при цьому я завадив влучно пробити нападнику. Трохи його дезорієнтував.

– Тобі не прикро, що матч закінчився так швидко?

– Звичайно, що прикро. Ми переважали суперника і я впевнений, що в той час, що залишився до перерви, нам таки вдалося б забити. Але це погодні умови і з ними нічого не зробиш. Треба приймати все як належне.

– Як тобі за таких погодних умов стоялося у воротах?

– Для мене це не якась новина і несподіванка. Ми за таких умов часто тренуємося. Ну, дощ. І що? Треба грати і на це не зважати.

– А за той час, що таки провів на полі, що можеш сказати про «Ягеллонію»?

– Чесно? Я взагалі вперше про таку команду почув. Але на полі вони показали свої бійцівські якості. Тому було непросто, особливо на такому слизькому полі і за такої погоди. Але немає різниці, який це був матч – перший чи останній, товариський чи офіційний. Я на кожну гру виходжу з однаковими настроєм і не роблю різниці між суперниками.