Леонід Кучук: "Можливо, підсилимося на кілька позицій"

За півроку в Києві Леонід Кучук устиг сформувати собі досить чітку репутацію. Завжди спокійний, виважений, розсудливий, Леонід Станіславович рідко коли дозволить собі критикувати суддівство та не часто підвищує голос на своїх підопічних.

Утім, це не єдині чесноти білоруського фахівця, якого футбольна Україна дедалі частіше асоціює зі словом «професіонал».

«Матуку — це не трансферна помилка»

— Леоніде Станіславовичу, як оціните ваше прем’єрне півріччя в Україні? Що було хорошого, а що — кепського?

— Ви знаєте, ознайомчий період — це вже минуле і, гадаю, не дуже доречно його згадувати нині, коли усі наші думки спрямовані на весняну частину сезону. Зрештою, я вже неодноразово наголошував на тому, що повністю свій потенціал футболісти «Арсеналу» ще не розкрили. Ми зазнали кількох неприємних поразок — згадаймо хоча б матч із одеським «Чорноморцем», у якому поступилися 0:1. Дуже прикрий був поєдинок: хоча супернику ми й не поступалися, але після вилучення Майкла Одібе залишилися в меншості та втратили кілька реальних нагод зачепитися бодай за нічию. Були й інші невдачі, але, думаю, наші вболівальники цим періодом радше задоволені, аніж навпаки. Ми зуміли оновити команду, і ротаційний процес пройшов майже безболісно. Наразі на зборах у Туреччині сумлінно працюємо, аби уникнути тих помилок, яких припустилися восени. Можливо, підсилимося на кілька позицій.

— До слова, щодо новачків. Чому в літньо-осінньо-зимовій частині чемпіонату взагалі не грав камерунець Ерік Матуку? Він — ваша трансферна помилка?

— Подібна категоричність недоречна. Так, Ерік не витримував конкуренції, але це не означає, що у майбутньому він не гратиме у футболці «Арсеналу». Зараз він працює у нашому таборі, до нього претензій не маю. Подивимося, як справи підуть надалі. Врешті, я на нього всерйоз розраховую.

— А ким із літніх новобранців ви найбільше задоволені?

— Виокремлювати когось не хочу і не буду. Хоча, безумовно, такі люди, як Георге Флореску, Майкл Одібе та Велі Лампі, —значно підсилили нашу гру. Сподіваюся, що вони прогресуватимуть і надалі. Задоволений також Володимиром Гоменюком та Олександром Кобахідзе. Ці футболісти додали «Арсеналу» варіативності та різноманітності у нападі. Добре проявив себе й Олександр Ковпак, універсалізм якого я хотів би підкреслити. Цей футболіст може однаково успішно відіграти як на вістрі, так і на фланзі. Повірте, така практичність дуже корисна для команди.

— Відверто кажучи, здивував переїзд Олександра Грицая з «Арсеналу» в «Зорю» у статусі вільного агента. Леоніде Станіславовичу, чи ще хтось розпрощається з колективом цієї зими?

— Станом на сьогодні (розмова відбулася у четвер, 26 січня. — Г.К.) можу сказати, що ні. Втім, упевненим бути складно: хтозна, яка пропозиція може прийти по будь-якому нашому гравцеві. Лише додам, що ті футболісти, які перебувають у нас на правах оренди, залишаються.

«Є певні плани й на Кубок України»

— Конкуренція на яких позиціях вас турбує найбільше?

— Нічого конкретного щодо підсилення сказати «Українському футболу» не можу. Так, «Арсеналу» потрібні хороші та якісні виконавці у всі лінії, й це — логічно. Розумієте, головне, аби футболіст був висококласний. Селекційна робота ведеться, вивчаємо чимало інформації, тримаємо на олівці низку виконавців. Інша річ, що небагато з них врешті-решт підпишуть контракт із нашим клубом. Зазначу: як правило, віддаю перевагу універсальним гравцям, котрі в разі форс-мажору можуть закрити відразу кілька позицій.

— Які найяскравіші моменти ви хотіли би виокремити у першій частині чемпіонату?

— Не притаманно мені виділяти якісь матчі. Подеколи буває, що результат є, а гри — немає, і навпаки. Хочеться, аби все було ідеально. Звичайно, у пам’яті залишилися матчі з «Дніпром», коли ми у Києві розписали з ними справжній триллер — 3:3. Хороший рівень гри продемонстрували з «Шахтарем». Звісно, я маю на увазі не той розгром на «Донбас-Арені» (усміхається).

— Пане Леоніде, неодноразово фахівці визначають, що у вашому розпорядженні — два рівноцінні склади. Задоволені кількістю своїх підопічних?

— Головне, аби ця кількість не зменшувалася шляхом травм та дискваліфікацій. На щастя, подібні явища нас, у цілому, оминали. Сподіваюся, що надалі подібного також не буде.

— Які ваші плани на підготовку до сезону?

— Скажімо так, неоригінальні. Тренуємося у Туреччині, закладаємо фізичний фундамент, шукаємо спаринг-партнерів.

— До речі, як гадаєте, чому більшість українських команд їздить на збори саме до Туреччини?

— Тут, у принципі, причина популярності саме цієї країни тривіальна. На берегах Босфору без проблем можна знайти спаринг-партнера, що є ледь не ключовим моментом упродовж зборів. Звичайно, ще й інфраструктура, тренувальні поля, кліматичні умови — усе це робить Туреччину зручним місцем для проведення зборів.

— Наостанок хочу дізнатися: за рахунок чого «Арсеналу» до снаги обійти своїх конкурентів за місце у Лізі Європи?

— На конкурентів, гадаю, сенсу дивитися немає. Якщо ми продемонструємо максимальний результат у чемпіонаті України, де залишилося не так уже й багато зіграти, то зможемо не слідкувати за іншими. Також не забуваймо про Кубок України. У нас на нього також є певні плани…