Богдан Стронціцький: "Для Шарана робота в "Карпатах" — кар’єрний крок уперед"

Із Володимиром Шараном, який нещодавно очолив ФК «Карпати», Богдан Стронціцький знайомий не один рік. Обоє наприкінці 1990-х виступали за львівську команду. В інтерв’ю «Газеті» Богдан Едуардович розповів про свого колишнього партнера по команді, кадрові проблеми «зелено-білих» і роботу в тернопільській «Ниві».

— Богдане Едуардовичу, що можете сказати про Володимира Шарана?

— Володя як футболіст пройшов дуже хорошу школу. У віці 17 років він потрапив у склад «карпатівців». Тоді була дуже жорстка дисципліна в команді. Це, мабуть, вплинуло на його ставлення до футболу. В. Шаран завжди був професіоналом. Виступав у київському «Динамо», дніпропетровському «Дніпрі», потім повернувся в «Карпати». Грати в таких клубах ― багато вартує. Володя завжди був дисциплінованим на полі та в побуті. Він — гравець атакуючого плану, сповідував комбінаційну гру. Такий футбол прищеплює підопічним як наставник. «Олександрія», з якою донедавна працював В. Шаран, без «зіркових» виконавців змогла вийти в Прем’єр-лігу. Так, нині ця команда на дні турнірної таблиці, але окремі її матчі були дуже цікавими. Як на мене, колектив із районного центру без великого фінансування досягає непоганих успіхів.

— А який характер у Володимира Шарана ― спокійний чи запальний?

— Запальний, він ніколи не любив програвати. Чи це тренувальний матч, чи якась неважлива з турнірного погляду гра – зав­жди грав на перемогу. Крім того, Шаран завжди хотів бути лідером.

— Після «Олександрії» робота в «Карпатах» для Володимира Шарана є кар’єрним кроком уперед?

— Думаю, так.

— Чому?

— Не рівняйте «Олександрію» з «Карпатами». Львівський клуб завжди на видному місці в українському футболі. Думаю, теперішнє турнірне становище «зелено-білих» є тимчасовим, вони не заслуговують на нього. «Карпати» є самобутньою командою, яка в усі часи славилася характером, самовіддачею. Ці принципи близькі Шарану. Він родом із Західного регіону. Впевнений, для Володимира Шарана робота в «Карпатах» — крок уперед у кар’єрі.

— Як оціните гру «Карпат» в осінній частині чемпіонату? Чому торік команда вийшла в Лігу Європи, а тепер унизу турнірної таблиці?

— Річ у тім, що нові легіонери «Карпат» не замінили тих футболістів, які покинули команду ― Кожанова, Кузнєцова. Серед іноземців немає яскравого лідера. Тому Володі потрібно шукати підсилення. До речі, Сергій Кузнєцов зробив помилку, покинувши «карпатівців». Восени він повернувся в команду, підсилив атаку «зелено-білих», а через чотири тури поїхав зі Львова. Таке рішення є великим мінусом, насамперед для Кузнєцова, а не для «Карпат». Адже, граючи у Львові, Сергій потрапив на олівець тренерів збірної України. А тепер утратив шанс потрапити до складу «синьо-жовтих». Із Кузнєцовим атака «Карпат» виглядала цікавішою. Тому нині «карпатівцям» потрібно шукати саме форварда.

— А інші позиції потребують підсилення?

— Жоден тренер світу не відмовиться від підсилення. Але пріоритетом у трансферній роботі «зелено-білих» повинна бути лінія атаки. У «Карпатах» у нападі грає Батіста. Але він не є «гострим» форвардом, часто робить зайве.

— Є ще Лукас…

— Так. Але одного форварда замало, потрібно ще хоча б двох.

— А як ви оціните воротарську ланку «Карпат»? Андрієві Тлумаку вже більш ніж 30 років. Олександр Ільющенков і Роман Мисак, навпаки, ще дуже молоді. Чи немає проблем із голкіперами?

— Воротар у віці 33 років може ще дуже довго грати на пристойному рівні. Тлумак передає досвід молодим Ільющенкову та Мисаку. Обох вважаю воротарським майбутнім «зелено-білих». Їх потрібно потроху «обкатувати».

— Схоже, ще один голкіпер — Мартін Богатінов — може покинути «Карпати». На вашу думку, він не потрібен «карпатівцям»?

— Воротар з іноземним паспортом повинен бути на голову вищим за своїх доморощених конкурентів. У «Карпатах» свого часу грав Мацей Налєпа. Він був справжнім лідером у житті та на полі. Налєпа був хорошим воротарем. Не дарма його запрошували московський «Спартак» і низка інших закордонних команд. Як на мене, замість воротаря-іноземця краще взяти хорошого легіонера в лінію нападу. Тлумак — голкіпер такого самого рівня, а в деяких аспектах навіть кращий за Богатінова.

— Богдане Едуардовичу, ви якось непомітно покинули «Карпати». Чому так сталося?

— Працював півтора року в дублюючому складі «Карпат». Потім зрозумів, що на цій роботі немає перспективи професійного росту. Тож зважився на зміну обстановки, зробив крок убік, щоби потім зробити два кроки вперед. Перейшов у «Кримтеплицю». Робота в цій команді, вважаю, була корисною для мене. Долучився до виховання Олександра Бандури. Він із «Кримтеплиці» перейшов у команду Прем’єр-ліги ― донецький «Металург». Нині Олександр показує непогану гру.

— Тепер ви працюєте головним тренером тернопільської «Ниви». Як працюється в цій команді?

— У тернопільському клубі немає фінансової стабільності. Тому регулярно доводиться коригувати плани. Сподівалися, що зміни відбуватимуться на краще, та, на жаль, вони тільки на гірше. Гравцям уже три місяці не виплачують зарплати. Через брак коштів ми ще не почали підготовку до весняної частини сезону.

— Вам, колишньому воротареві, нескладно бути головним тренером команди, керувати діями нападників, півзахисників і захисників?

— Відверто кажучи, спочатку було складно. Намагаюся постійно навчатися та вдосконалюватися.