"Олександрія" - "Металург" (Д) 0:0. Суха інтрига футбольних шахістів

Украина. Александрия. Стадион "Ника". 3 500 зрителей

Главный арбитр: Сергей Даньковский (Киев)

Ассистенты: Андрей Еремеев (Николаев) ,Олег Дробытько (Полтава)

"Александрия" - "Металлург" 0:0

"Александрия": Панькив, Сахневич, Ковба (Гавриш 57), Довгый (Салхи 89), Макриев (Шевченко 67), Гитченко, Сидоренко, Генев, Старенький, Любенович, Протич
"Металлург": Бандура, Данило, Нельсон (Годин 85), Морозюк, Лазич, Воловик, Траоре, Соарес (Казарян 66), Димитров (Иванко 90+4), Шина, Прийма
Предупреждения: Гавриш 64, Любенович 65, Сахневич 76 - Лазич 58

Весняні перипетії чемпіонату, коли луганська «Зоря» в перших трьох турах набрала 7 очок, а «Оболонь» перемогла «Волинь», призвели до того, що напередодні календарного матчу з донеччанами ПФК «Олександрія» почувався, м’яко кажучи, не вельми затишно в турнірній таблиці. Жовто-чорним, схоже, починаючи з моменту домашньої поразки в першому весняному турі, вже не достатньо просто сподіватися на осічку партнерів по Лізі. Потрібно здобувати максимум очок в кожній грі, відбирати їх у кожного з суперників. Для донецького ж «Металургу», що перебуває всередині турнірної таблиці, а від зони УЄФА його , за не зіграного матчу в Сімферополі, відокремлює всього пару очок, навпаки, приїзд в Олександрію виглядав інакше. В разі успіху донеччани могли вже зараз опинитися за півкроку від Ліги Європи. Хоча принцип для синьо-білих виглядав так само, як і для господарів: необхідність максимуму очок на фініші чемпіонату ніхто не скасовував.

Тим не менше, сказати, що команди дозволили собі підійти до гри розкуто – обом суперникам нічим уже ризикувати, і з різних на те причин – не можна. Обидва наставники виставили на гру традиційні для останніх турів склади своїх команд. Коуч жовто-чорних Леонід Буряк виставив аж дев`ять футболістів основи та поставив дві заміни, з тих, що в трьох останніх турах є незмінні. У воротах той самий капітан Паньків, Ковба (замінений іменником матчу Гавришем, - але не на 70 хвилині, як у двох попередніх матчах, а вже на 57-й хвилині), Гітченко, Сидоренко, Макрієв, Генєв, Старенький (уже вдруге в домашньому матчі весни замінює Салхі, який загалом проводить третій матч на замінах), Любенович та Протіч. Розміняно лише Допілку і Баришича, що виступали в двох попередніх матчах - цього разу Сахневичем та Довгим (цей футболіст уперше з`явився на полі за нового тренера).

Схожа і традиційна для себе схема спостерігалася і в Володимира П`ятненка. Дев`ять гравців з`являються на полі вдруге за весну : Бандура, Шина, Димитров, Соарес, Траоре, Воловик, Лазич, Нельсон, Морозюк. Але замість Чечера й Мкртчяна в основі в своїй другій весняній грі (за відсутності матчу проти «Таврії») виходять Прийма і Данило.

Таким чином, обидва тренери показали: результат нам потрібен, але робитимемо ми його обережно. І враження від гри підтвердило цю розстановку: правило - безпека власних воріт понад усе, планомірний розвиток атак і жодних авантюр – домінувало на полі в діях гравців весь матч.

Уже на другій хвилині гри рахунок, проте, міг бути відкритий. Господарі поля створили собі один із найнебезпечніших для взяття воріт «Металурга» моментів за всю гру. Сергій Старенький, голеадорські здібності якого, схоже, новий тренер не перестає відкривати (в кожній грі цей футболіст має моменти для взяття воріт, а минулого матчу Сергій став автором другого для себе голу), заробляє штрафний удар. Господарі сильно, вочевидь, могли б пошкодувати, що команду залишив Таргамадзе – точка зліва для майстра стандартів була б рівня пенальті. Утім, і в Андрія Гітченка, який уже відзначався голом у матчі з командою зі сходу України (з «Металістом» у Харкові), з ударом вийшло добре, пробив він у район дев`ятки, і воротар був би безсилий, якби зовсім не багато поталанило з точністю. На 5-й хвилині про свою присутність на полі нагадав уже весняний новобранець олександрійців Димітар Макрієв – голкіпер Бандура на місці. Поступово гра цілковито перейшла в послідовну боротьбу обох скіпів за центр поля. Активніше в першу чверть матчу виглядали донеччани, однак до серйозних небезпек не доходило - надійно грали воротар господарів або захисники. Господарі оговталися, і перехопили ініціативу. На 16-й хвилині Сергій Старенький вже особисто пробивав по воротах – та забракло точності, «свій» один момент на матч він не зреалізував. За хвилину свій черговий в останніх матчах вихід майже сам-на-сам з воротарем гостей має болгарин Димітар Макрієв, і… невдача. На 29-й хвилині після кутового помилився з виходом Олександр Бандура, але Шина допоміг партнерові по команді, а коли шкіряна поля потрапила до гравців групи атаки ПФК, вони не змогли покарати голкіпера гостей за необачність далекого виходу з воріт. До кінця тайму реальні моменти для взяття воріт створювали і гості: Соарес і Траоре. Драман Траоре не зміг, проте, переграти капітана олександрійців Юрія Паньківа (вдруге за гру Юра зіграв чудово).

По перерві пресинг донеччан, помітний і в першому таймі, зріс. У перші 15-ть хвилин олександрійці, на відміну від першого тайму, не могли навіть подолати середину поля. Мабуть, саме тому Леонід Йосипович Буряк вирішив уже на 57-й хвилині вводити в дію свіжі резерви – Віталій Гавриш справді освіжив гру, щойно вийшовши на зелений газон. Відзначився в свій день народження Віталик, щоправда, в подальшому лише жовтою карткою. Але ж він захисник, і це найкращий подарунок для оборонця, – коли його команда не попускає. В другому таймі гра стала дещо нервовішою, ніж у першій половині гри. На мій погляд, це тому, що арбітр матчу дещо занервував сам – в хід пішли жовті картки. У донеччан в другій третині матчу добре виглядають Морозюк і Шина, господарі вирізняються злагодженою контр-грою в умовах суттєвого натиску з боку краще зіграного по сезону колективу «Металурга». Відчутну перевагу над своїм суперником мають синьо-білі, зокрема, на лівому фланзі, але втілити її в життя доннечанам так і не вдалося. Натомість, оговтавшись від шоку перших хвилин другого тайму після шаленого тиску гостей, олександрійці і самі почали створювати конструктивну гру в атаці. На 72-й хвилині стався епізод, у якому в штрафній суперника впав Желько Любеновіч, однак арбітр, симпатії якого до гостей здавалися трибунам вже відчутними, пенальті не дав. На 74-й хвилині уже воротам жовто-чорних знову для себе загрожує Траоре – і всі стали свідками вже третього сейву Юрія Паньківа за матч. Під кінець матчу «Олександрія» значно додала, і зміст гри вирівняла. «Металург» був до цього готовий: голу забити ніхто з суперників не спромігся. Добре все, що добре закінчується. І цього разу, щоправда, для «Олександрії» відбулося вже без фільму жахів доданих хвилин – свідками чого стали всі, бачивши, як жовто-чорні втратили 4 очки, пропустивши в доданий час. Отож, суха нічия. І важко сказати, наскільки вона на користь кожному з суперників.

Інтрига в матчі була. Проте гра нагадувала майстерну шахову партію двох шахістів, кожен із яких робить правильний кнтр-хід у відповідь на хід суперника. Не дивно тому, що партія «Олександрія»- «Металург» (Донецьк) так і завершилася сухою нічиєю: моментів для взяття воріт було-бо створено обмаль (під час яких, до того ж, захисні редути перегравали своїх атакуючих візаві).

Слід відзначити, що однозначно такий результат є більш прийнятним для донецьких футболістів, які приїхали в гості до суперника, якому перемоги потрібні, як повітря. За рахунок невдалої гри конкурентів по турнірній таблиці – «Дніпро» програв «Динамо», а «Таврія» з «Арсеналом» не виграли, у «Металурга» - чудові шанси поборотися за УЄФА-путівку: перебуваючи тепер на сьомій позиції, вони відстають всього на чотири очки від «Дніпра», але мають у запасі матч з Сімферополем. Щодо «Олександрії», то вже всьоме за цей чемпіонат доводиться говорити, що набуття одного очка для ПФКА краще, ніж втрата всіх трьох. До речі, олександрійці тепер стали однією з «наймиролюбивіших» команд в лізі – такі ж результати, по сім нічиїх, мають сьогодні тільки «Таврія» та «Ворскла». Однак загалом ситуація для «Олександрії» в світлі перемог «Зорі» та «Оболоні» в турі і за незнання результату завтрашньої гри «Карпат» проти «Металіста» виглядає не зовсім привабливо. Від «Оболоні», що йде останньою, олександрійці відірвалися завдяки цій нічиїй, до речі, аж на одне очко, - і заповітне 14-те місце вони ділять із «Карпатами».

Таким чином не відомі епітети, якими можна було б хоч приблизно описати матч наступного туру «Карпати»- «Олександрія». До того ж, «Карпати» очолює попередній наставник олександрійців – Володимир Шаран - і це тане для львів’ян у 24-му турі додатковим стимулом. «Карпати», щоправда, навесні не вилискують шиком: ні по грі, ні по результату. Однак галичани чудово розуміють: другого такого шансу, як обіграти саме «Олександрію», сусідку по таблиці, в них може вже в чемпіонаті й не бути. Те саме розуміють і гравці та тренерський штаб ПФКА: матч проти галиційських футболістів перетворюється відтак для жовто-чорних на спробу вирішального ривку з ями низу таблиці, і іншого, менш іменитого суперника, на них уже до кінця чемпіонату не очікує. Формула виходить філософська: якщо «Карпатам» не обігрувати «Олександрію» вдома, то кого і де їм взагалі обігрувати? І: якщо «Олександрії» не виграти у «Карпат» на виїзді, то також невідомо, кого ще можна переграти в чужих, та й рідних стінах. Для «Олександрії», в контексті боротьби за прописку в еліті, взагалі кожен матч відтепер перетворюється за градусом емоцій і відповідальністю на кубковий. Шкода, що зараз не початок першості: команда третю гру поспіль демонструє змістовний футбол, а досвідчені виконавці, що прийшли в зимове міжсезоння, разом із старожилами клубу створюють чудовий ансамбль, в грі якого вгадується задатки великого футболу. Проте, побачимо.

Владимир Пятенко, главный тренер «Металлурга»:

- Игра была тяжелой. Мы были готовы к этому. Знали, что «Александрия» борется за выживание, это ни для кого не секрет. Мы знали, что они будут биться, отдавать на поле все свои силы, использовать все свои возможности. Наша команда пыталась играть в свою игру. Где-то получалось, где-то – нет. Поле конечно было тяжелым. Я думаю, по эпизодам, по каким-то ярким моментам в игре мы сегодня превосходили «Александрию». Ничья есть ничья. Нам никто не подарил это одно очко - мы его заработали.

Леонид Буряк, главный тренер «Александрии»:

- Я извиняюсь за мой голос, потому что четыре дня с температурой был. Думаю, что и «Металлург» и мы провели очень хорошую игру. Может быть, есть претензии по качеству со стороны наших футболистов. Считаю, что по отдаче футболистов, накалу таких матчей в Украине не хватает. Если бы в каждой игре присутствовала такая самоотдача футболистов, то футбол бы от этого только выиграл. Я думаю, что со всеми эмоциями, судейскими претензиями со стороны тренеров «Металлурга», от нас – это все эмоции. В принципе, была очень хорошая игра.