Юрій Вернидуб: "Наші результати підтверджують, що футбольним експертом бути нелегко"

Безумовно, головною наразі сенсацією відновленого чемпіонату в прем’єр-лізі стала «Зоря»: здавалося б, аутсайдер зумів у трьох весняних матчах набрати сім очок із можливих дев’яти. Відтак ми звернулися до наставника луганської команди, який в ексклюзивному інтерв’ю для «УФ» коментує причини нинішнього спурту своїх підопічних і… соромить вітчизняних футбольних фахівців.

— Юрію Миколайовичу, в чому ж причина несподіваного поповнення «лицьового рахунку» вашої команди на сім залікових пунктів?

— Причин цього вбачаю три…

По-перше, ми дуже добре, продуктивно провели тренувальні збори (зокрема, зіграли багато контрольних поєдинків).

По-друге, на відмінному рівні була наша селекційна служба — наслідки її роботи видно вже тепер.

По-третє, «Зоря» повернулася в рідні пенати: ми, нарешті, граємо в Луганську, на стадіоні «Авангард». Тобто «період поневірянь», дякувати Богу, завершився… Повірте, це — дуже важливий фактор: зверніть увагу на відвідуваність домашніх ігор луганців — щоразу маємо велику глядацьку аудиторію, не менше 10000 людей.

— Давайте, про останній матч — із «Кривбасом»: до березня ця команда начебто претендувала на єврокубки, але тепер, опісля чотирьох поразок поспіль…

— …Вони ще нічого не втратили! У мене від підопічних Юрія Максимова винятково приємні враження: дуже класний колектив із силовою манерою гри. А те, що в них нині багато втрат очок, то це пояснюється, насамперед, складним ігровим календарем. Ви ж зрозумійте: попереду — сім турів, у них є ще купа часу, аби все надолужити… Щодо ж до власне матчу між нашими командами, то, мабуть, «Зоря» була вмотивованіша, мої підопічні більше хотіли позитивного результату (нам же нікуди відступити), ось ми й перемогли.

— Напередодні цієї зустрічі сталася зворушлива «маніфестації» луганських гравців, які вийшли з футболками на підтримку Максима Білого — того, який Іванович.

— Так, і цей крок підтверджує, що у нас нині — дружній колектив! Причому сам Максим, який уже давно перебуває в лазареті, не знав про цю задумку команди, проте він перебував на трибунах упродовж гри, тож мав змогу спостерігати за підтримкою колег. За тим, як усі переживають, турбуються про нього.

— Кому належала відповідна ідея?

— Двом особам — нашому капітану й моєму помічникові Юрієві Коваль. Гадаю, їм за цей креатив варто виписати премію…

— Юрію Миколайовичу, напередодні відновлення чемпіонату в нашій газеті вийшов полосний матеріал, де чотири вітчизняні футбольні експерти (люди по-справжньому авторитетні!) давали прогноз щодо розвитку події у прем’єр-лізі. Так ось троє з цієї четвірки поставили на те, що «Зоря» вилетить до першої ліги, склавши компанію київській «Оболоні». Натомість ситуація складається таким чином, що вашій команді вже майже нічого не загрожує…

— …І це насамперед підтверджує те, що бути експертом — справа не з легких. Ну, що я можу сказати: люди хай собі говорять, що завгодно — і пишуть теж. Виходить, у «Зорю» не вірили? Що ж, тим приємніше змусити скептиків відводити очі! Хоча… Головне те, що ми самі — команда, тренерський штаб, керівництво — віримо в себе, а експерти — хай займаються експертизами.

— Підсумовуючи: що, все ж таки, стало запорукою «луганського ренесансу»?

— Доведеться повторитися, втім… Пропоную розкласти «рецепт» нашого весняного успіху по пунктах.

Перший — вдало проведені змові збори й відповідна селекція.

Другий — унаслідок першого пункту, в команді з’явився так званий «сплав молодості та досвіду», який і є головною передумовою наших успішних результатів.

Третій — «Зоря» нині може похвалитися таким поняттям, як конкуренція: гравці знають, що за місце в сонові треба боротися.

Наразі є молю Бога лише про одне: аби в моїх підопічних не виникла ейфорія.