"Свисток по-українськи". Суддівський аналіз матчів четвертого туру УПЛ

Здається, суддівство Віктора Швецова в дербі «Шахтар» - «Динамо» сподобалося лише одній людині. З прізвищем Луческу. Коли румунський Містер на післяматчевій прес-конференції відзначав арбітраж і констатував, мовляв, завдяки рефері суперники уникнули травм, іронічні посмішки з’явилися навіть на устах у донецьких журналістів. Пан Луческу, певно, забув, що достроково залишив поле і вибув на невизначений строк киянин Ярмоленко, а суперечливих моментів вистачало й без того.

Мабуть, комітет арбітрів ФФУ знав, на що йшов, коли довірив відсудити Класичне дербі Віктору Швецову. Відомий своєю нестриманістю та непослідовністю при винесенні дисциплінарних санкцій рефері запалював пристрасті на полі навіть у зовсім, на перший погляд, пересічних, позбавлених внутрішньої напруги поєдинках. Велике щастя пана Швецова, що в другому таймі зустрічі на «Донбас-Арені» гості виглядали безнадійно настільки, що списувати власну невдачу на суддівство після такої гри було б великим гріхом.

Зрештою, суті справи це не змінює. Суперечливих і непослідовних за своєю суттю рішень одеський арбітр прийняв стільки. що його роботу ми разом з експертами UA-Футболу, колишніми суддями ФІФА Мирославом Ступаром і Сергієм Шебеком розглядали довше, ніж рішення колег Швецова в решті семи матчах четвертого туру. То за умови, що в тих інших поєдинках судді теж не виблискували. Зрештою, про все – згідно хронологічної послідовності.

«Іллічівець» - «Карпати» - 1:1. Суддя – Сергій Лисенчук (Київ)

82-га хвилина. Маріуполець Артем Путивцев виконав передачу зліва в район одинадцятиметрової позначки штрафного майданчика суперників на Віталія Федотова. Віталій прийняв м’яч на груди, після чого спробував приборкати «кулю» за межами карної зони. У цей момент вибити м’яч з під ніг маріупольця спробував оборонець гостей Ігор Тищенко. Вибити вибив, але, на думку судді, спершу львів’янин вдарив суперника по нозі. Лисенчук призначив штрафний, після якого Давид Тарґамадзе зрівняв рахунок у матчі.

Мирослав Ступар: Тищенко вдарив Федотова по нозі і м’яч відскочив від воріт «Карпат» від ноги Віталія. Призначивши штрафний, Лисенчук вчинив вірно.

Сергій Шебек: Якщо уважно придивитися, то добре видно, що спершу Тищенко вдарив Федотова по нозі, а вже від ноги Віталія м’яч відлетів у бік. Хоча спочатку візуально здалося, що оборонець «Карпат» виткнув м’яч чисто. Враження виявилося помилковим. Лисенчук правий, що зафіксував порушення. У штрафному ж майданчику Федотов прийняв м’яч чітко на груди, без допомоги руки.

90+2-га хвилина. Хавбек «Іллічівця» Торніке Окріашвілі, набравши швидкість від центральної лінії, пронісся по лівому флангу повз Дениса Васіна і мав намір зрізати кут й увійти до штрафного майданчика суперників. Не вийшло, бо брудним підкатом прохід грузина зупинив Ґреґор Балажіц. Рефері показав порушникові попередження. Чи достатнє це покарання?

Мирослав Ступар: Гадаю, в матчі більш високої напруги арбітр за таке порушеня вилучив би Балажіца з поля. Оборонець «Карпат» справді добряче вдарив Окріашвілі і якби Лисенчук вилучив словенця з поля, то не помилився б.

Сергій Шебек: Цікавий з методичної точки зору епізод. Балажіц не мав наміру зіграти в м’яч і стрибав чітко в ноги Окріашвілі. Добре, що після дій Ґрегора Окріашвілі не отримав важкої травми. Це епізод між жовтою і червоною картками. Будь арбітр принциповішим і вилучи Балажіца з поля, його ніхто не засудив би. Припускаю, що Лисенчук врахував той факт, що гра закінчувалася, що Окріашвілі не отримав серйозної травми, а в підкаті Балажіца не було фази польоту. Словенець не відштовхувався від газону, не бив суперника двома ногами. В такій ситуації вилучення було б беззаперечним. Окрім того, з рішенням арбітра можна погодитися й виходячи з духу гри.

«Говерла» - «Металург» З – 1:1. Суддя – Юрій Фощій (Черкаси)

Сергій Шебек: Фощій відсудив матч на дуже низькому рівні, наробив чимало помилок. При цьому суддівські похибки були якимись однобокими. І це точно не арбітраж для Прем’єр-ліги.

17-та хвилина. Запоріжець Іван Матяж, отримавши розрізну передачу на хід зі своєї половини, виграв швидкісний забіг в оборонця суперників Александру Данді. Втім, на побачення з Олександром Чуриловим Іван вийти не зумів, бо не зумів вирватися з обіймів стоппера «Говерли». Фощій гру зупинив, призначив штрафний, а порушення Данді, судячи з жовтої картки, не кваліфікував як фол останньої надії.

Мирослав Ступар: Оборонці невдало поборолися з Матяжем за позицію і той за рахунок своєї швидкості почав тікати від Данді. Захисник «Говерли» зрозумів, що це буде вихід один в один і навмисне затримав гравця суперника руками. Червона картка була очевидною. Фощій допустив дуже серйозну помилку. Таке враження, що на початку матчу арбітр був неготовий до прийняття такого рішення. Але це не виправдання. Суддя повинен проявляти макимальну концентрацію з першої хвилини поєдинку й до останньої.

Сергій Шебек: Дандя перед самим штрафним майданчиком схопив Матяжа за футболку і завалив. Думаю, до суддівського вердикту ніхто не сумнівався, що дії оборонця «Говерли» треба трактувати, як позбавлення явної нагоди забити м’яч. То мала бути пряма червона картка, і дивно, чому Фощій прийняв інше рішення. Це – груба помилка в дуже простій ситуації. Навіть куратор суддівського корпусу ФФУ П’єрлуїджі Колліна визнав, що це порушення треба карати вилученням.

30-31-ша хвилини. У верховій боротьбі за м’яч в середині поля закарпатець Мірко Райчевіч вдарив ліктем Олексія Годіна. Суддя порушення не зафіксував, а запоріжець з закривавленим обличчям залишив поле. Поки Годіну поруч з бічною лінією надавали допомогу, гра продовжилася і Фощій покарав попередженням оборонця «Металурга» Матеуша за блокування Володимира Лисенка в середині поля. Після зупинки гри арбітр ще й прислухався до апеляцій наставника гостей Сергія Пучкова і змусив того залишити технічну зону.

Мирослав Ступар: Фощій чомусь не був сконцентрований на цій боротьбі. І це дивно, адже в сучасному футболі до верхової боротьби футболістів треба приглядатися особливо прискіпливо. На жаль, зараз гравці в таких ситуаціях проявляють безвідповідальність, широко розставляють руки і не панькаються зі своїми опонентами. Звісно, коли робиться рух головою, рука автоматично відкидається трохи назад. Ось і Райчевіч влучив Годіну чітко в брову. Лікоть – то ж чиста, без м’язів, кістка. Удар виходить майже як молотком. Звісно, що Годін отримав розсічення. Хіба Фощій цього не розуміє? Очевидно, ні, адже гри він відразу не зупинив, а через півхвилини дав попередження Матеушу за значно простіший фол проти Лисенка. Виходить два в одному: Райчевіч не отримує справедливої червоної картки, Матеуш бачить перед собою сумнівне попередження. Згідно циркулярів ФІФА, за такі дії, які зробив Мірко, футболіста мають виганяти з поля. Коли в Комітеті арітрів працював я, то вчив арбітрів в схожих ситуаціях діяти саме так. Зверніть увагу, що Райчевіч в підсумку відіграв увесь матч, а Годіна після перерви тренер змушений був замінити.

Більше того, Фощій своїм рішенням спровокував емоції Сергія Пучкова. Не виключаю, що тренер «Металурга», звертаючись до суддів, був до кінця коректним. Мабуть, вилучення Пучкова виглядає закономірним. Але то якщо забути про те, що до цієї суперечки призвело. Виходить помилка накладалася на помилку, але кожна наступна відбувалася в одну сторону. Дії Фощія не піддаються жодній логіці.

Сергій Шебек: Зверніть увагу, що арбітр знаходиться в ідеальній позиції і те, що робить Райчевіч, добре бачить врозріз. Фощій не міг не бачити відмашки Райчевіча ліктем. Мірко розсік Годіну брову. Найцікавіше, що суддя взагалі не зупинив гри. І то в ситуації, коли Годіна винесли за межі поля і перебинтували йому голову. Що ж це за арбітр такий? Я можу надати Юрієві Фощію диски з методичними кліпами ФІФА, де схожі епізоди, в яких гравець постраждав до крові, рекомендовано карати червоною карткою. І це не застарілі поради, як намагався сказати Колліна. Я спілкуюся з чинними інспекторами і вони підтвердили, що на останніх зборах такі моменти теж розбиралися і суддям теж рекомендували вилучати порушників з поля.

Не помітивши такого грубого порушення, Фощій продовжив гру і менш ніж за хвилину попередив Матеуша за елементарний фол. Там було звичайне єдиноборство, яке тягнуло тільки на штрафний. Тому вловити послідовності в діях арбітра я не можу. В результаті Фощій ще й проявив принциповість і вилучив тренера гостей Пучкова. Не думаю, що наставник, бачачи, яку травму отримав його підопічний, не мав права бути невдоволеним. Мені здалося, що Пучков намагався звернути увагу арбітра на те, що з голови Годіна йде кров. При цьому не виключаю, що тренер вийшов з відведеної для нього зони на якийсь метр чи два. Проте рефері в такій ситуації мав проявити не принциповість, а гнучкість.

54-та хвилина. Нападник «Говерли» Дам’єн Ле Таллек майстерно приборкав у повітрі м’яч і намагався наступним дотиком прокинути «кулю» повз Андрія Нестерова. Оборонець «Металурга» в межах штрафного майданчика перехопив м’яч з допомогою руки. Арбітр вказав на одинадцятиметрову позначку і попередив запоріжця. Ле Таллек ударом з пенальті зрівняв рахунок у матчі.

Мирослав Ступар: Рішення арбітра цілком справедливе. Ні до пенальті, ні до жовтої картки Нестерову питань бути не може. Якби Фощій так діяв у двох попередніх моментах, то про нього можна було б говорити як про молодого, перспективного арбітра.

Сергій Шебек: Арбітр справедливо призначив одинадцятиметровий удар і покарав Нестерова попередженням.

65-та хвилина. Андрій Нестеров, не встигаючи випередити у середині поля Володимира Лисенка, збив нападника «Говерли» і отримав за цей вчинок друге в матчі попередження.

Мирослав Ступар: З цього епізоду роблю такий висновок: якщо я хочу покарати футболіста, то підстави для цього швидко знайду. У мене склалося враження, що всі вчинки арбітра в цьому матчі були запланованими. Фощій шукав причину усунути гравця запорізького «Металурга» з поля і знайшов її у цьому епізоді. То за умови, що Нестеров не фолив так, щоб його дії обов’язково карати попередженням. Втім, припустимо, рефері проявив принциповість. Але де ж була ця прискіпливість в ситуаціях, коли затримував Матяжа Дандя і коли грубо грав Райчевіч? Розумію, що в Ужгороді судити непросто, публіка реагує не зовсім адекватно, завжди захищає свою команду. Ось і Фощій захищав одну команду.

Сергій Шебек: Порушення відбулося поруч з боковою лінією в середині поля. Лисенко прокинув м’яч собі на хід, а Нестеров вибіг напереріз, намагаючись вибити м’яч. Не виключаю, що Андрій навіть трохи дотягся до м’яча, але зачепив при цьому стегно суперника. Лисенко ж красиво впав і лежав так довго, наче його вбили. Мені здається, що суддя купився на реакцію нападника «Говерли».

67-ма хвилина. Ужгородець Мірко Райчевіч вдарив ззаду по ногах Євгена Пісоцького. Рефері зафіксував порушення, але знову обійшовся без дисциплінарних санкцій для серба.

Мирослав Ступар: Черговий фол, який треба карати жовтою карткою. На жаль, арбітр не розуміє ступеня серйозності порушення.

Сергій Шебек: Фощій бодай з урахуванням залишеного без уваги фолу Райчевіча в першому таймі мав покарати балканця зараз, за це брудне порушення.

75-та хвилина. Мірко Райчевіч знову атакував ззаду, але і на цей раз, за порушення проти Андрія Шевчука, попередження не отримав.

Сергій Шебек: Райчевіч з розбігу штовхнув суперника у спину. Суддя мав винести Мірко попередження, бодай зваживши на системні порушення. Окрім того, то був зрив контратаки «Металурга», адже, розвернувшись, Шевчук міг організувати непоганий випад.

Мирослав Ступар: Припустимо, Фощій вирішив не карати за одиночні фоли після ударів ззаду. Але ж скільки разів у цьому матчі брудно зіграв Райчевіч? Може, саме це порушення жовтої картки не заслуговувало. Але за сукупністю фолів хавбек «Говерли» напрацював на картку сповна. Взагалі, повторюю, Фощій був послідовним у винисенні дисциплінарних санкцій стосовно лише однієї команди. Скажімо, на 85-й хвлини він справедлоиво покарав попередженням за симуляцію запоріжця Шевчука. Але чому ігнорувалися грубі фоли з боку гравців «Говерли»?

«Арсенал» - «Ворскла» - 1:1. Суддя – Олександр Білокур (Курахове)

Сергій Шебек: Білокур, якого ми хвалили за роботу в матчі попереднього туру «Волинь» - «Таврія», проявив непотрібну принциповість і тим, звичайно, вплинув на хід гри. Можливо, Олександр, який лише починає кар’єру, хоче такими діями сподобатися куратору суддівського корпусу в Україні. Якщо так, то в цьому прагненні Білокур на цей раз перестарався. Вийшло, що чимало рішень він приймав навпаки – де картки показувати непотрібно, він її демонстрував, в ситуаціях же, коли порушення було відвертим, попередження не було.

6-та хвилина. «Гармаш» Олег Герасимюк грубо атакував на чужій половині поля гомілкостопний суглоб Ігоря Пердути. Рефері зафіксував порушення, але не попередив футболіста «Арсеналу».

Мирослав Ступар: Чиста жовта картка. Порушення Герасимюка дуже серйозне, Олег свідомо зіграв у ноги Пердуті. В цей момент я сподівався, що, можливо, Білокур обрав таку лінію і ьуде притримуватися її впродовж усього матчу. Втім, подальші події моїх сподівань не виправдали. Зрештою, навіть якби то була лінія, то вона не була б виправданням, бо футболіста відразу треба показати, що такі порушення негайно каратимуться попередженням.

Сергій Шебек: Герасимюк зіграв дуже грубо. Пердута намагався вибити м’яч, а Олег вставив йому дуже небезпечну ногу назустріч. Це – беззаперечне попередження.

10-та хвилина. Киянин В’ячеслав Шарпар у боротьбі за м’яч у центрі поля вдарив по нозі Йована Маркоскі. Суддя покарав порушника попередженням.

Мирослав Ступар: Рішення судді цілком справедливе.

Сергій Шебек: Справедлива картка Шарпару за удар по ногах.

14-та хвилина. В’ячеслав Шарпар зупинив прохід Олега Міщенка правим краєм не грубим фолом. На думку арбітра, це порушення тягнуло для попередження і тим самим «Арсенал» на 76 хвилин залишився в меншості.

Мирослав Ступар: Елементарний фол, який не обов’язково мав каратися жовтою карткою. На жаль, Білокур не розуміє, що таке залишати команду в меншості у ситуаціях, коли футболіст на попередження не заслуговував. Не дивно, що після матчу футболісти висловлювалися про арбітра негативно. Вважаю, що в діях Шарпара проти Міщенка не було свідомого бажання зіграти грубо чи навіть порушувати правила. Це були перші паростки непослідовності при винесенні дисциплінарних санкцій, які арбітр згодом демонстрував протягом усього матчу. В обидві сторони.

Сергій Шебек: Хочу звернути увагу, що навколо епіцентру єдиноборства було велике скупчення гравців. Припускаю, що Шарпар зачепив ногу Міщенка з необережності. Гадаю, в таких ситуаціях достатньо обмежитися призначенням штрафного. На картку ж, особливо якщо вона друга, такий фол не тягне. Перед Міщенком не було простору, він від суперника з м’ячем не відірвався, поряд знаходилося ще двоє футболістів «Арсеналу». Цю атаку проникаючою чи небезпечною не назвеш. Тому принциповість Білокура мені незрозуміла. Своїм необдуманим вчинком він змучив «Арсенал» грати впродовж 75-ти хвилин у меншості. Також не можу не згадати, що до 14-ї хвилини гра було не грубою, суперники на двох сфолили п’ять або шість разів. Навіщо за таких обставин вилучати гравця?

65-та хвилина. Полтавець Євген Ткачук зупинив прохід Артема Кравця по лівому флангу з допомогою стегна. Рефері призначив штрафний, але додатково порушника не карав.

Мирослав Ступар: Ткачук збив Кравця на тому ж місці і за тих же обставин, за яких друге попередження отримав Шарпар. Мабуть, раз одне таке рішення вже було, то й тут вартувало покарати карткою Ткачука.

Сергій Шебек: Дзеркальне відображення тої ситуації, зя яку друге для себе попередження отримав Шарпар. Порушення відбувалося в тій же точці і на тій же половині поля. Тільки атакував «Арсенал» і в ідентичному єдиноборстві Ткачук зробив підніжку Кравцю. Проте тут Білокур обмежився лише призначенням штрафного удару та усним зауваженням для порушника. Де ж та, проявлена на 14-й хвилині, суддівська принциповість?

66-та хвилина. Після подачі господарями кутового Рафаель ударом головою влучив у руку свого партнера за командою Володимира Аржанова. Свисток судді промовчав, а Володимир розвернувся і вразив ворота Дмитра Непогодова, встановивши тим самим остаточний підсумок матчу.

Мирослав Ступар: Таке враження, що арбітр компенсував цією помилкою свої попередні похибки проти «Арсеналу». Найімовірніше, Аржанов не хотів підігравати рукою свідомо, але все ж саме за допомогою руки він зупинив м’яч і другим дотиком спрямував його у ворота. Припускаю, що Білокур міг порушення не бачити, в такому разі на допомогу йому мав прийти додатковий асистент. Що ж, може для «Арсеналу» це компенсація за той гол, який забив у їхні ворота з допомогою рук Джонатан Кристальдо з «Металіста».

Сергій Шебек: Після того, як Рафаель продовжив передачу з кута поля, Аржанов здійснив рух рукою у напрямку м’яча і тим самим зробив собі скидку під ноги. Білокур правильно обрав позицію, але не виключаю, що один з гравців «Ворскли» перекривав арбітрові видимість. Проте порушення відбувалося безпосередньо перед очима додаткового асистента Володимира Міланича, якого точно ніхто не перекривав. Що ж, вкотре доводиться говорити про бездіяльність арбітрів за ворітьми.

85-та хвилина. Нападник ворсклян Артем Громов, отримавши передачу на хід, міг виходити на побачення з Євгеном Боровиком, однак лайнсмен зафіксував у полтавця дуже сумнівний офсайд.

Мирослав Ступар: Тоненький офсайд був і асистентові арбітра, який його зафіксував, треба віддати належне.

Сергій Шебек: Дуже цікавий момент. Ноги Громова були на одній лінії з передостаннім оборонцем «Арсеналу», а ось корпус був нахилений уперед. Момент для асистента важкий, але він розібрався в ситуації правильно.

Мирослав Ступар: Слідкуючи за суддівством Фощія і Білокура в четвертому турі, можу розділити стурбованість, гравців, тренерів і власників, які бідкаються, що арбітраж не відповідає рівню команд. Молодим арбітрам, які хочуть вписатися до когорти арбітрів Прем’єр-ліги, треба робити певні висновки після свого бездарного суддівства.

«Зоря» - «Металіст» - 2:2. Суддя – Євген Арановський (Київ)

13-та хвилина. Капітан господарів Микита Каменюка, отримавши довгу передачу від Олександра Грицая, знаходився на грані втрапляння в офсайдну пастку, але, на думку лайнсмена, положення поза грою уникнув. Микита вийшов сам на сам з Владіміром Дишленковічем, перекинув воротаря і відкрив рахунок у матчі.

Мирослав Ступар: У цілому Арановський відсудив цей матч на хорошому рівні, але цей гол, забитий Каменюкою, трохи зіпсував загальне враження. В силу того, що асистент Корнійко дав собі певну фору у виборі позиції, трохи випередивши атакуючу лінію «Зорі», він не міг чітко розгледіти, хто був до воріт ближчим – Каменюка чи Моледо. Зі стоп-кадру робимо висновок, що Микита на півкорпуса випередив передостаннього оборонця суперників.

Сергій Шебек: Гарним орієнтиром для оцінки цього епізоду слугує стрижка поля. Згідно цієї лінії можна зауважити, що асистент Корнійко випередив атаку приблизно на півтора метри. Відповідно момент лайнсмен дивився спотвореним. Насправді ситуація була дуже непростою. Каменюка був ближчим до воріт «Металіста» в порівнянні з Моледо не більше, як на півметра. До того ж сам епізод був динамічним, швидкоплинни. Асистент мав шанс прийняти вірне рішення лише в тому випадку, якби він правильно зайняв відповідну позицію.

29-та хвилина. Олександр Грицай розрізним пасом виводив на побачення з Дишленковічем Даніло. На цей раз, на думку асистента арбітра, бразилець знаходився до воріт «Металіста» трохи ближче, ніж передостанній оборонець харків’ян Родріґо Моледо – офсайд.

Мирослав Ступар: Минуло всього 15 хвилин і Корнійко в ситуації, яка абсолютно схожа з тією, що призвела до першого гола «Металіста», вже діяв цілком правильно. Вкотре переконуємося, що причиною помилки лайнсмена може стати навіть мінімальна похибка при виборі позиції.

Сергій Шебек: Ситуація абсолютно ідентична з тою, що сталася на тринадцятій хвилині. Різниця лише в тому, що на цей раз Корнійко знаходився в правильній позиції і помітив, що Даніло трохи випередив центрбека «Металіста» Моледо.

«Волинь» - «Дніпро» - 1:3. Суддя – Анатолій Абдула (Харків)

Сергій Шебек: Абдула провів прекрасний матч. До Анатолія прийшов справжній клас і він на одному високому рівні проводить усі матчі без винятку. Приємно відзначити, що цей суддя виправдовує видані нами для нього аванси за підсумками минулого сезону. На мій погляд матч «Шахтар» - «Динамо» вартувало довірити саме Абдулі. Тоді б того страхіття, яке ми бачили впродовж усього донецького матчу, не було б.

65-та хвилина. Волинянин Ярослав Кінаш, розуміючи, що він програє в швидкості Євгену Коноплянці, спробував збити суперника з допомогою підсічки. Втім, Євген, навіть трохи отримавши по ногах, накивав від футболіста господарів п’ятами. Коли ж Ванче Шиков у середині поля вибив з-під ніг Коноплянки м’яч, рефері повернувся до попереднього епізоду і, показавши Кінашу друге в матчі попередження, залишив господарів у меншості.

Мирослав Ступар: Не дивлячись на те, що Віталій Кварцяний прокоментував вилучення Кінаша неоднозначно, вважаю, що Абдула вчинив правильно. Віталій Володимирович бідкається, що його футболістів вилучали у трьох турах з чотирьох проведених. Може то проблема не арбітражу, а виховної роботи тренерського штабу «Волині», який не бачить, як його футболісти грають і що вони не знають правил гри? Абдула вчинив згідно «букви закону». Може, Кінаш цього не знає, але навмисний намір збити футболіста команди суперника теж карається попередженням. Така спроба була і Ярослав навіть трохи зачепив Коноплянку. Порадив би пану Кварцяному запросити когось з місцевих арбітрів, нехай прочитають футболістам «Волині» правила. Може, тоді й вилучень стане менше.

Сергій Шебек: Кінаш намагався вдарити Коноплянку і хоч повноцінно ніг Євгена не дістав, та за свій намір справедливо отримав друге попередження. Абдула абсолютно правильно трактував цей епізод як відверту спробу вдарити суперника. Саме в таких випадках, а не тих, про які ми говорили в огляді попередніх матчів, арбітр і має проявляти принциповість.

74-та хвилина. Капітан гостей Руслан Ротань виконав передачу зі штрафного зліва. Верхову боротьбу виграв Євген Селезньов, від голови якого м’яч влучив у поперечину, а потім впав на газон. Суддівська бригада вирішила, що «куля» пересікла лінію і Анатолій Абдула вказав на центр. «Дніпро» повів – 2:1.

Мирослав Ступар: Після матчу Селезньов сам сказав, що він не бачив, чи перетнув матч лінію воріт, а лише почув свисток арбітра і помітив, як той вказав на центр. На прикладі цього моменту виправдало себе перебування на полі додаткового асистента. Абдула, як би він не старався, зафіксувати взяття воріт у цьому епізоді не міг. Лайнсмен на лінії воріт теж не перебував, оскільки фіксував положення поза грою. Виходить, прийняти вірне рішення арбітру в полі допоміг додатковий асистент Анатолій Жабченко. На цьому прикладі можу відзначити прекрасну командну роботу, яку в нашому чемпіонаті вдається помітити не дуже часто.

Сергій Шебек: Цей чисто забитий гол арбітр зарахував завдяки підказці додаткового асистента Анатолія Жабченка. Нарешті ми дочекалися першої і наразі єдиної в сезоні реальної допомоги арбітра за ворітьми. То за умови, що момент був непростим і жоден з гравців обох команд включно з арбітром у полі Анатолієм Абдулою і асистентом на лінії не бачив, перетнув м’яч лінію воріт чи ні. Зазвичай гравець, який бачить, що м’яч після його удару побував за лінією воріт, здіймає руки, проявляє емоції. З Селезньовим нічого подібного не було.

«Шахтар» - «Динамо» - 3:1. Суддя – Віктор Швецов (Одеса)

Сергій Шебек: Зауважив, що напередодні матчу не лише мене, а й багатьох спеціалістів та журналістів, які анонсували протистояння «Шахтаря» і «Динамо», здивував сам факт призначення судити цей матч арбітра Швецова. На прес-клубі Колліна мотивував це рішення тим, що Віктор вдало провів зустріч третього туру «Дніпро» - «Зоря». Старих провин Швецова Куратор вирішив не згадувати. У статусі інспектора матчу працював заступник Колліни Василь Мельничук, який останнім часом супроводжує поєдинки «Динамо» навдивовижу часто. Гадаю, було б більше користі, якби Василь Григорович поїхав до Ужгорода і навчив приймати вірні рішення Юрія Фощія.

Суддівство донецького матчу було жахливим, проте Колліна на згадуваному прес-клубі назвав роботу одесита відмінною. З уст Куратора прозвучала дуже цікава фраза: «Головне, що він не вбив». Не знаю, що італієць мав на увазі. Кого мав не вбити Швецов – інтригу, команди, ще щось чи когось? На мою думку, матч «Шахтар» - «Динамо» з точки зору суддівства носив однобокий характер і епізоди, на які ми звернули увагу, це промовисто демострують.

1-ша хвилина. Після того, як київський француз Бенуа Тремулінас, опікаючи Дуґласа Косту, поклав бразильцеві руку на плече, рефері зафіксував порушення. Даріо Срна, виконавши штрафний, відкрив рахунок у матчі.

Мирослав Ступар: Якщо штрафний призначити дуже хочеш, то причиною може стати ледь не будь-яке єдиноборство. В принципі, за Дуґласом Костою був оборонець, який формально міг заважати. Але, за великим рахунком, порушення там не було. Срна шансом скористався. Але така лінія фіксації баскетбольних фолів для футболу неприпустима. Особливо в матчах такої напруги, де контактної боротьби надто багато. Фіксувати треба лише навмисні порушення, які не дають розігнатися атаці чи футболісту.

Сергій Шебек: Незначне порушення правил з боку Тремулінаса було. Бенуа трохи притримав Дуґласа і, відповідно, підстави для призначення штрафного в арбітра були. З іншого боку ми бачили такі ж дрібні фоли в середині поля, на які Швецов уваги не звертав. Проте за формальною ознакою арбітр на першій хвилині не помилився. Хоча якби суддя не дав свистка, йому теж ніхто не дорікнув би.

4-та хвилина. «Гірник» Тайсон після прориву лівим флангом видав передачу в центр штрафної площі на Луїса Адріано. Останнього опікав Хачеріді. Євген завадив Луїсу так, що той в боротьбі впав. «Куля» відскочила в район одинадцятиметрової позначки і Алекс Тейшейра, фактично, виконував пенальті, але Коваль, своєчасно вийшовши з воріт, врятував свою команду. Чи мав рефері зупинити гру і призначити однадцятиметровий за підсумками єдиноборства Хачеріді і Адріано?

7-ма хвилина. Киянин Юнес Беланда, прокинувши м’яч між Дмитром Гречишкіним і Даріо Срною, входив у штрафний майданчик. Не вийшло, бо марокканець після контакту з суперниками впав. Вчинене оборонцями «гірників» дуже виглядало на «коробочку». Втім, швецов порушення не зафіксував.

Мирослав Ступар: Гречишкін і Срна зробили Беланді елементарну «коробочку». Це порушення очевидне для всіх, крім Швецова.

Сергій Шебек: Рефері, знаходячись в ідеальній позиції, не призначив стовідсоткового пенальті у ворота «Шахтаря». Чомусь Швецов забоявся. Чому – треба питати Колліну і самого Швецова. Порушення проти Беланди було відвертим. Спершу Гречишкин поставив Юнесу шлагбаум ногою, потім заплітав ногу, а з іншого боку Срна штовхав марокканця. Виходить «коробочка» і Беланда втриматися на ногах, звісно, не міг. Арбітр призначити такого пенальті не захотів.

І смішно виглядають виправдання Колліни, який простиставив епізоду на сьомій хвилині ситуацію у штрафному майданчику «Динамо» на четвертій. Щоправда, з тих повторів, які ми бачили впродовж трансляції, чітко розібратися, чи притримував Хачеріді Луїса Адріано, неможливо. Якщо мінімальна затримка й була, то у Швецова були всі підстави дати «Шахтареві» змогу завершити атаку Адже Алекс Тейшейра знаходився в ідеальній позиції і цілком міг подвоїти рахунок. Переконаний, якби порушення з боку Хачеріді справді було, то Швецов, довго не роздумуючи, вказав би на позначку.

18-та хвилина. Динамівець Даніло Сілва, підхопивши м’яч поруч з власним штрафним майданчиком, прагнув організувати швидкісну контратаку. На заваді став Дуґлас Коста, який збив співвітчизника в середині поля. Рефері порушення зафіксував, але не вважав, що воно тягне на жовту картку.

Мирослав Ступар: Дуґлас доганяв Даніло Сілву ззаду і був націлений на свідомий фол, щоб зірвати розвиток продовження атаки. За такі епізоди перед порушником треба не лише пальцем помахати, а й жовтою карткою. Швецов мав попередити Дуґласа просто для того, щоб показати свій рівень і продемонструвати, що він послідовний у прийнятті рішень. Після цього моменту стало зрозумілим, що прогнозувати, як буде діяти арбітр в ідентичних випадках, складно.

Сергій Шебек: Даніло набрав високу швидкість, а Дуґлас не видумав нічого кращого, ніж вдарити суперника ззаду по ногах. Навіть арбітр-початківець розуміє, що це чиста жовта картка. Чому Швецов не дотримався елементарних рекомендацій, відомо лише йому. Подальші події продемонструють, що це була не обрана лінія лояльності, адже кияни отримували картки за набагато простіші порушення.

45-та хвилина. Вінґер господарів Тайсон, зрізавши кут, намагався зміститися зліва у центральну зону. Та бразильця в районі кута штрафного майданчика зачепив Лукман Аруна. Рефері призначив штрафний і «виписав» нігерійцю попередження.

Мирослав Ступар: Звичайний ігровий момент. Штрафний справедливий, але до чого тут жовта картка? Якщо не було попередження на 18-й хвилині, то як воно могло бути тут?

Сергій Шебек: Аруна пробігав поруч з Тайсоном і на ходу зачепив стегно бразильця. Звісно, це порушення. Але хіба в діях Лукмана була грубість чи умисел, які заслуговували на попередження? Проте Швецов відразу, не роздумуючи, з непроховуваним задоволенням показав динамівцеві жовту картку. Хіба, згадуючи про момент на 18-й хвилині – це не подвійні стандарти? Показово, що навіть колишній футболіст «Шахтаря» Олександр Сопко, коментуючи цей матч, не погодився з карткою для Аруни.

58-ма хвилина. Пожежна ситуація в штрафному майданчику «Динамо». Нападник господарів Луїс Адріано не зумів виконати удар зльоту і м’яч швидше покотився у напрямку воріт «Динамо». Дуґлас Коста підкоригувати політ м’яча як слід не зумів і «куля» потрапила до рук Максима Коваля. Динамівський воротар при цьому випередив Едуардо і хорват, не встигаючи до м’яча, вгрів Максима ногою по ребрах. За голкіпера вступився Євген Хачеріді, який вступив з Едуардо в перепалку. Врешті, після невеликої сутички рефері покарав жовтими картками Хачеріді і Луїса Адріано.

Мирослав Ступар: Проста ситуація, яка часто буває і яку легко спрогнозувати. Коваль фіксує м’яч і не випускає його з рук, а Едуардо з відомих лише йому причин копає воротаря в бік. Логічно, що в таких ситуаціях оборонці свого голкіпера захищають. Можливо, такі дії не зовсім правильні, але зазвичай так і є. Виникла штовханина, і футболістів намагався розборонити додатковий асистент Віталій Годулян. Швецов стояв у стороні і в ситуацію не втручався. Але на те він має свисток та інші превентивні заходи, які арбітр не застосовував. Також дивує, чому картки отримали Хачеріді та Луїс Адріано, але без покарання залишився той гравець, який спровокував конфліктну ситуацію, тобто Едуардо. Хорват залишився поза полем зору арбітра чи він не винен, що спровокував таку конфліктну ситуацію? В цьому епізоді вартувало обмежитися однією жовтою карткою для Едуардо. Бо особливлої конфронтації, окрім словесної перепалки між гравцями, там не було. Гадаю, Швецову своєчасно проводити аналітичну діяльність заважала недостатня ступінь мобілцізації та концентрації уваги.

Сергій Шебек: Едуардо, розуміючи, що Коваль вже заволодів м’ячем, одначе підбіг і двічі копнув воротаря по ребрах. Арбітр мав проявити швидкість мислення і реакції, відразу побігти до хорвата з жовтою карткою в руках і попередити його. Інші гравці, зокрема Хачеріді й Луїс Адріано, помітивши рішучість рефері, відразу б охололи. До конфронтації не дійшло б. Швецов же до епіцентру подій пересувався пішки, вальяжною ходою, якийсь час спостерігав за інцидентом осторонь. Звісно, що оборонець відразу почав захищати воротаря, почалися обопільні поштовхи. Можливо, за підсумками конфронтації, попередивши двох гравців, Швецов вчинив вірно, але до цього справу можна було не доводити, обмежившись покаранням для гравця, який спровокував сутичку – Едуардо.

65-та хвилина. Капітан «Шахтаря» Даріо Срна в середині поля відвертою підніжкою збив Бенуа Тремулінаса. На думку Швецова, це не порушення правил.

Мирослав Ступар: Ще одне непослідовне рішення Швецова. Зрештою, мені, як експерту, теж важко пояснювати елементарні речі. Ситуація очевидна, а трактується чомусь зовсім по-іншому, не так, як вимагають правила гри.

Сергій Шебек: Тремулінас, перехопивши м’яч у середині поля, вибігав на оперативний простір і мав змогу розпочати перспективну атаку. Розуміючи це, Срна навмисне вдарив француза по ногах. Швецов, замість попередити капітана «Шахтаря», відморозився і навіть не зупинив гри. Що це – некомпетентність чи щось інше?

67-ма хвилина. Нападник киян Дьємерсі Мбокані в межах штрафного майданчика прокинув м’яч між Дуґласом Костою і Ярославом Ракицьким. Шлях до воріт конголезьцю Ракицький закрив з допомогою корпуса. Гра плече в плече чи блокування? Арбітр порушення в діях «гірника» не помітив.

Мирослав Ступар: Мбокані проштовхнув м’яч повз Ракицького, а далі була жорстка чоловіча боротьба. За трактування цього епізоду я ставлю Швецову десять балів. Так вартувало діяти з самого початку.

Сергій Шебек: В цьому епізоді повністю підтримаю рішення Швецова. Жорстке єдиноборство в рамках правил, в якому Ракицький правильно виставив корпус, а Мбокані після зіткнення впав.

75-та хвилина. Мбокані зірвав прорив Срни в центральному колі з допомогою підніжки. Рефері попередив динамівця.

Мирослав Ступар: Рівень неупередженості арбітра стосовно двох команд проявляється саме в одинаковій трактовці схожих епізодів. Тут жовта картка справедлива. Але чому в аналогічних ситуаціях не отримували покарань футболісти «Шахтаря»?

Сергій Шебек: Арбітр знову проявив принциповість і дав Мбокані за поштовх Срни попередження, хоча не скажеш, що атака, яку розпочинав капітан «гірників», була надто небезпечною.

76-та хвилина. Тайсон, вибивши м’яч, який котився до Андрія Ярмоленка, прямою ногою в’їхав динамівському капітанові в область паху. Арбітр не зафіксував порушення, а Ярмоленко не зміг продовжити гри і був замінений. Додамо, що Тайсон у своєму «твіттері» вже вибачився перед Ярмоленком за свій вчинок.

Мирослав Ступар: Щойно Тайсон зіграв так, як він зіграв, я, знаходячись в студії телеканалу «Футбол», відразу сказав: «Протяжка». Часто тренери вчать футболістів, щоб коли б’єш по м’ячу, зіграти в протяжці. Для того, щоб налякати суперника, може, навіть спричинити його травму. Але за це з поля ніхто не вижене. Тайсон зіграв не по-джентельменськи, непрофесійно, як аматор, який вийшов на поле не для того, щоб грати у футбол, а щоб налякати суперника. Бразилець пронісся шипами по животу і стегну Ярмоленка і наніс йому травму.

Після всього того слова Луческу про те, що суддівство було відмінним, вигладяють як провокація або знущання. Тренер «Шахтаря» сказав, мовляв, добре, що ніхто не отримав травми. Чому ж тоді не дограв гри Ярмоленко? Вважаю, ницо на такому рівні вдаватися до таких містечкових трюків. А що залишив цей фол без реакції Швецов, взагалі в голові не вкладається. Навіть якщо ти не хотів вилучати Тайсона, то бодай жовту картку показати можна. Тим паче, що Тайсон після такого брудного вчинку не підійшов до Ярмоленка, не вибачився. Переконаний, подай бразилець динамівському капітанові руку, вони б як професіонал професіонала зрозуміли. І це трохи втихомирило б емоції.

Сергій Шебек: Після того, як Тайсон вибив м’яч, у нього була змога прибрати ногу і уникнути тим самим удару в Ярмоленка. Проте, переконаний бразилець, свідомо пішов на зіткнення, зробив ногою протяжку і вдарив суперника в область паху. Тайсон міг порвати Ярмоленкові пах. Цей момент навіть розглядати нічого – арбітр мав показати порушникові пряму червону картку.

Нижче наводжу методичний кліп УЕФА, на якому продемонстроване аналогічне порушення в матчі Ліги чемпіонів. В наведеній під роликом рекомендації зазначено, що такі порушення карають вилученням. Швецов, у свою чергу, взагалі не зупинив гри. Так, від моменту він знаходився далекувато. Але ж порушення відбувалося на очах в асистента Олександра Войтюка. Але й він «осліп». Зупинив гру Швецов лише після того, як кияни вибили матч в аут. Найсмішніше, що Колліна, виправдовуючи дії підопічного, заявляє, що ні він з Мельничуком, сидячи на трибуні, ні судді не бачили, що ж там сталося насправді. Якщо так, то матчі взагалі можна проводити без арбітрів. Або видумати ще кілька додаткових асистентів. Може, бодай в когось настане прозріння.

90+3-тя хвилина. Після довгої передачі зі своєї половини поля динамівець Жермейн Ленс прагнув увірватися справа до карного майданчика суперників, але, наштовхнувшись на спину Ярослава Ракицького, впав. Арбітр не вважав, що дії оборонця «Шахтаря» можна кваліфікувати як порушення.

Мирослав Ступар: За 30 секунд до цього епізоду лівим флангом атаку провів «Шахтар» і майже аналогічне порушення сталося проти Тайсона. Швецов його зафіксував. Але через півхвилини тим же флангом йде оборотка, Ракицький фолить так само, як нещодавно динамівський оборонець, але свисток арбітра мовчить. Це ж абсурд, адже призначення чи не призначення штрафного на підсумок гри вже не впливало, «Динамо» однаково не встигало відігратися. Скажете, Швецову у цьому епізоді мав допомогти Можаровський? Впродовж цього матчу я переконався, що арбітр у полі своїх помічників не слухав, приймав всі рішення, окрім положень поза грою, самостійно. Що ж, наприймався до того, що розмовляли ми про роботу Швецова стільки, скільки не обговорювали жоден матч.

Сергій Шебек: Цей момент відбувався на очах у додаткового асистента Юрія Можаровського і лайнсмена Войтюка. Коли Ленс прокинув собі м’яч і намагався увійти до штрафного майданчика, Ракицький виконав класичне хокейне блокування. Рішення однозначне – штрафний удар. При цьому не було б помилкою, якби рефері показав Ракицькому жовту картку за відверте блокування. Дивно, чому вся суддівська бригада побоялася на другій доданій хвилині взяти на себе сміливість і призначити за рахунку 3:1, коли доля зустрічі вже вирішена, штрафний. Чим цю помилку можна виправдати? Після всих цих моментів, мабуть, стане зрозумілим, чому арбітром цього матчу призначили Швецова і чому в статусі інспектора поїхав до рідного міста Мельничук.

Мирослав Ступар: Швецов – то наче відображення нашого суспільства з усіма його характерними вадами. Неприємно, коли свисток у арбітра фальшивить. Колліна пояснює, що він призначив суддею матчу «Динамо» - «Шахтар» саме Швецова, бо той провів на хорошому рівні поєдинок «Дніпро» - «Зоря». Але то ж зовсім інші ігри. «Дніпро» банально не налаштувався і тому програв. То не матч з категорії «дербі». Найкращі команди мають судити найкращі арбітри. Швецов, м’яко кажучи, до їх числа не входить. За тиждень до матчу одне з видань попрозало мене назвати трійку арбітрів, які, на мою думку, можуть відсудити «Класичне». Я назвав Абдулу, Годуляна і Можаровського. Двоє останніх на цей матч таки потрапили, але в статусі додаткових асистентів, які залишилися без роботи. Зрештою, при всій повазі до своїх колег, Швецов би їх однаково не послухав.