Ворскла - Металіст 1:1. Тактичний аналіз матчу

Формації команд

Василь Сачко все ще перебуває в процесі побудови команди. Його головним здобутком на даний момент можна вважати те, що у "Ворскли" нині є психологічна стійкість та бажання демонструвати атакуючий футбол, не зважаючи на опонента, в міру своїх можливостей звичайно.

Щодо тактики, то тут потрібно звернути увагу на бажання наставника збагачувати потенціал команди за рахунок набору тактичних схем та засобів ведення гри, відштовхуючись від системи «4-2-3-1», яка легко трансформується в «4-4-1-1» при веденні захисних дій, та на «4-2-1-3», як один з варіантів при веденні атакуючих дій. Проти «Металіста» полтавчани вийшли з номінально двома нападниками, які розташовувались вертикально по полю, місцями міняючи позиції один з одним.

Місце в воротах посів Дмитро Непогодов, в центрі захисту за відсутності одного з лідерів сучасної «Ворскли» - Арменда Даллку, вийшли, Євген Ткачук і Володимир Чеснаков, правий захисник – Вадим Сапай, який більш активно підтримував атакуючі дії команди, на відміну від лівого захисника Ігоря Пердути, що більше був завантажений захисною роботою, працюючи щільно з Сосою. В опорній зоні двійка гравців, нижче розташований Олександр Скляр, і Денис Дедечко в якості восьмого номера. На правому фланзі півзахисту працював Йован Маркоскі, звужуючи гру до центру, він відкривав зону дій під підключення флангового захисника, на протилежному краю – Павло Ребенок. А на вістрі вже вище згадані форварди – Ахмед Янузі ( більше з глибини) і Адіс Яховіч над ним.

Мирон Маркевич в появою в його розпорядженні Дієго Соузи, в першу чергу, дещо змінив гру «Металіста» в центральній частині поля в розрізі завдань та функцій гравців центральної ланки. Якщо раніше харків’яни працювали з яскраво вираженою «шісткою» на футбольному полі, завдання якої виконував переважно Краснопьоров чи рідше Едмар, то тепер позиція «шостого» номера відсутня, натомість перевага віддана зв’язці глибокого плеймейкера в поєднанні з гравцем, що працює від штрафної до штрафної. Це безперечно збільшує атакуючий потенціал команди, хоча за рахунок кількості гравців, що працюють на атаку команди.

В воротах розташувався Олександр Горяїнов, пара центральних захисників – Папа Гуйє і Родріго Моледо, справа – Павло Ксьонз, на протилежному краю – Марсіо Азеведо. В опорній зоні – Дієго Соуза з Едмаром. Перший в атакуючих діях виконує функції глибокого плеймейкера, направляючи атаки команди і на даний час є одним з ключових виконавців «Жовто-синіх», від якого залежить темп атак і загальна командна швидкість. Едмар в фазі гри з м’ячем висувається вище, насичуючи зони попереду, додаючи в першу чергу фізичної складової грі. Лівий вінгер – Алехандро Гомес, що постійно звужує гру в середину, шукаючи вільні зони, як в позиції десятого номера, так і висуваючись на вістря. Правий вінгер – Хосе Соса, на вістрі – Марко Девіч і під ним – Себастьян Бланко.

Дієго Соуза як ключ до переваги «Металіста» в першому таймі

Команди розпочали гру в середньому темпі, що було зручно харків’янам, які останній місяць-півтора виглядають не досить переконливо з огляду на рух на футбольному полі і кількість командних швидкісних атак. Поступово в цьому темпі перевага «Металіста» почала наростати - гості отримали перевагу в центральній частині поля, де позначався більший індивідуальний клас виконавців, і змусили «Ворсклян» глибше сідати до власних воріт. «Ворскла» перелаштувалась на тактичну схему «4-4-1-1», намагаючись максимально близько розташовувати дві лінії захисту одна від одної, але таким чином звільнили простір в центральній частині. Цим скористався Соуза, який розташувався в цій зоні та вдало керував грою, направляючи атаки команди та керуючи темпом, який був зручним для підопічних Маркевича.

Порівняльні характеристики Дедечка з Дієго Соузою в першому таймі

Порівнюючи індивідуальні дій Дениса Дедечко і Дієго Соузи, виразно помітно перевагу гостей в центральній частині поля і надто глибоке розташування «Ворскли», що дозволило бразильцю значно вище працювати з м’ячем. Наприклад, в грі проти «Чорноморця» Дієго також мав значний вплив на гру, але в тому матчі одесити змушували опускатись бразильця на крок нижче, що сповільнювало розвиток атак «Металіста». Нині менша кількість браку в порівнянні з грою проти одеситів пояснюється більшим простором, що отримав Соуза, і відповідно, часом на прийняття рішень. Поступившись центральною частиною поля, Дедечко шукав простір вище, активно підтримуючи атаку команди та намагаючись використати зону між захисниками й півзахисниками суперника, що в такому розташуванні не завжди встигають її покривати, адже Едмар, що в захисті більше звужує цю зону, при втраті м’яча «Металістом» не встигав повернутись.

Порівняльні характеристики Ребенка з Алехандро Гомесом у першому таймі

Аналізуючи порівняльні характеристики Павла Ребенка, що був лідером атак «Ворскли» в цій грі і ніс найбільшу загрозу воротам суперника, з Алехандро Гомесом, потрібно звернути увагу, наскільки якісніше до перерви працював вінгер «Металіста» в атакуючій фазі атаки, що пояснюється не тільки вищим рівнем індивідуальної майстерності, але й кількістю адресатів, що він мав, обираючи варіант розвитку атаки.

З поновленням гри наставники не змінили розташування гравців, але полтавчани відразу спробували збільшити темп гри, піднімаючись вище, тим самим обмежуючи в просторі гравців центру поля суперника. Хвилин 10 від початку другого тайму гра продовжилась так само, як і в останні хвилини першого тайму, але, починаючи з 55-60 хвилини, «Металіст» вочевидь підсів фізично.

З аналізу порівняльних характеристик Соузи і Гомеса, розбитих на 15-хвилинні відрізки, виразно помітно, що в період з 60 по 75 хвилину, вони на двох виконали лише 4 дії, що пов’язано, зі зменшенням руху, а відповідно - звільненням від опіки суперника і зменшенням загального руху команди. З іншої сторони, саме в цей проміжок часу відзначається збільшення активності від Дедечка з Ребенком. Наприклад, з 60 по 75 хвилину Соуза віддав лише одну точну передачу, тоді як Дедечко - 3 точних і всі з них вперед, до яких додалось два підбора, два виграних єдиноборства і один відбір.

Харків’яни повернули гру під свій контроль в останній третині другого тайму, коли накопичення фізичної втоми почало позначатись і на полтавчанах. З вирівнюванням функціонального стану на перший план знову вийшла індивідуальна майстерність. Мирон Маркевич провів заміну, випустивши на поле замість Бланко Клейтона Хав’єра, з появою якого на полі Соуза активніше йшов вперед, міняючись місцями з Хав’єром, ще раз показавши можливості їхньої пари та потенціал, з яким можна буде працювати наставнику «Жовто-синіх». На пару хвилин раніше Сачко замінив Маркоскі на Артема Громова, очевидно, розраховуючи додати в активності на правому фланзі, збільшити тиск і більше фізично впливати на гру.

Порівняльні характеристики Дедечка з Дієго Соузою в другому таймі

Як видно з наведених даних за підсумками всього матчу, другий тайм Денис Дедечко провів рівніше в порівнянні з опонентом, поступившись йому лише в кількості передач, але, якщо аналізувати передачі вперед, відбори, підбори і єдиноборства, то тут вже полтавчанин мав невеличку, але перевагу.

Порівняльні характеристики Ребенка з Гомесом в другому таймі

В аналізі дій Алехандро Гомеса хотілося б звернути увагу на збільшення впливу на гру від аргентинця. Ще влітку, даючи характеристику Гомесу, тоді ще потенційному новобранцю «Металіста», зверталась увага саме на вміння гравця вдало змінювати позиції та працювати по всій ширині поля, а також - на середню кількість гострих передач, що може свідчити, про адаптування футболіста до українського чемпіонату. Хоча з неприємних моментів можна відзначити, що не завжди партнери по команді використовують навики Алехандро в атаці, доволі часто ігноруючи його в відкритих позиціях, як мінімум - по двох останніх матчах.

Підсумки

Як і в матчі проти «Чорноморця», так і в даній грі харків’яни гірше провели саме другу половину матчу, що ще раз засвідчує про спад в фізичній готовності команди, адже на початку чемпіонату і до середини вересня саме друга половина гри краще давалась підопічним Мирона Маркевича і левова частка перемог у цей відрізок часу досягалась по перерві. З останніх чотирьох матчів чемпіонату «Жовто-сині» програли три других тайми при одній нічиїй. Ця статистика, напевне, найяскравіше висвітлює проблеми сьогоднішнього «Металіста».