Рух як основа життя. Тактичний аналіз матчу Шахтар vs Металіст

Мірча Луческу без Тейшейри у складі все більше переходить до тактичної схеми "4-4-2", хоча ця система і раніше використовувалась наставником при роботі у захисті. Адріано у поєднанні з Гладким розташовується трішки нижче за Олександра при розвитку атак, все ж руху на фланги і у глибину поля, який надавав Тейшейра, немає. Тепер двійка нападників розташовується значно ближче один до одного, аніж це було з Тейшейрою чи Мхітаряном у складі.

Проблеми з контролем м’яча в середині поля - ця проблема так і не була вирішена у минулому сезоні. Побудова позиційних атак здебільшого заснована на індивідуальній майстерності, яка полягає у вмінні Тайсона чи Ілсіньо протягнути м’яч в коридорах суперника або між лініями захисту суперника. Більше вертикального футболу з меншим контролем м’яча, гра проти м’яча - це ті критерії, на яких зараз вибудовує команду Луческу.

Ще перебуваючи у рівних складах, у гірників були проблеми з виходом у позиційні атаки. Тут маємо сказати, що такі ж проблеми з розвитком позиційних атак були і у харків’ян. Обидві команди добре працювали проти м’яча, вірно розташовуючись по полю з тиском на центральних півзахисників. Як "Шахтарю", так і "Металісту" необхідний був простір, який вони могли отримати лише на зміні фаз гри.

Фази гри без м’яча "Металіста" і перехід у високий пресинг

Клікніть, щоб збільшити малюнок

На малюнку вище зображено роботу проти м’яча підопічними Рахаєва у системі "4-1-4-1" і вихід у високий пресинг при рівності складів. Краснопьоров і Едмар з маленькими погрішностями, але витримували формацію при роботі без м’яча. Центральні півзахисники мали завданням створення постійного тиску на Степаненка і Ілсіньо, унеможливлювання розвитку атак через центр і при перехопленнях побудова швидких атак. Відповідно рух двійки "восьмих" номерів "Металіста" був залежний від позицій, які займали на полі опорні півзахисники "Шахтаря".

Формації команд

"Металіст" грав компактно на власній половині поля, як видно з першого малюнку, досить вузько, щоб не дозволяти рухати м’яч в коридорах між гравцями другої лінії. І з виходом у пресинг, як показано на малюнку 2 і 3, від Краснопьорова і Едмара на Степаненка і Ілсіньо. При цьому трійка гравців – Кулаков, Торрес і Ребенок - звужуються за спинами "восьмих" номерів, не дозволяючи рухати м’яч в коридорах. Перехід від "4-1-4-1" до "4-3-2-1" раніше не використовувався Рахаєвим, і потрібно сказати, що підопічні Луческу виявились не готовими до такого тиску у цій системі. Що правда, лише перших десять хвилин гри активності харків’ян вистачало для ведення високого пресингу.

Після вилучення Івана Ордеця "Шахтар", який і так був не проти діяти проти м’яча, віддав територію, що поставило перед "Металістом" інші завдання. Необхідний був рух не лише "восьмих" номерів між лініями, але й взаємодія "восьмих" номерів з вінгерами, який би дозволив "ходити" м’ячу і розтягувати побудови суперника не лише у ширину поля, а також у глибину.

Відсутність руху від "восьмих" і "сьомих" номерів "Металіста" між лініями захисту "Шахтаря"

Клікніть, щоб збільшити малюнок

У попередньому аналіз матчу "Металіста" ми відзначали, що за відсутності Гомеса, Соси і Марлоса у харків’ян відсутні якісні вінгери, адже і Ребенок, і Кулаков більше флангові півзахисники, які погано звужують і відкриваються під передачу у коридорах. Їхня сильна сторона - робота лицем до воріт на швидкості з можливістю скористатись зоною на фланзі. Цього разу виставляючи трьох опорних півзахисників, необхідно було розставляти Кулакова і Ребенка вужче, відкриваючи простір під Азеведо і Вілягру на флангах, тим самим компенсуючи кількісне наповнення атак "Металіста".

При роботі у захисті і при передах у пресинг Кулаков і Ребенок звужували зону, у цьому випадку достатньо контролювати відстань до Торреса. У атаках вони теж були вужчі, але роботи у коридорах і відкривань під передачу між лініями не було. Очевидно, індивідуальна майстерність вище згаданих виконавців на даний час не дозволяє їм працювати спиною до воріт в умовах обмеженого простору та часу. Необхідно швидко працювати з м’ячем і головне добре орієнтуватись у ситуаціях та швидко приймати рішення, нажаль, нашим виконавцям не вистачає цих навиків.

На малюнку вище показано роботу проти м’яча "Шахтаря" ще у повних складах і у меншості. Так чи інакше, дуже компактно розташовані лінії, які не залишали достатнього простору, щоб Кулаков і Ребенок могли ним скористатись. Як видно з першого і другого малюнку, "сьомі" номери харків’ян звужують, ширина покривається високими фланговими захисниками. У другому випадку Краснопьоров і Едмар відволікають опорних гірників, створюючи простір, але ним не змогли скористатись вінгери "Металіста".

Різниця у роботі без м’яча підопічними Луческу у повних склад та у меншості - це лише різниця створення тиску від двійки форвардів на Торреса. У такому випадку низьке розташування Краснопьорова виправдане, адже дозволяє отримувати чисельну перевагу чотири проти двох у центрі. Навіть коли Адріано залишився один, Олег або Едмар часто, навіть переважно, залишались за лінією м’яча. Перебуваючи у більшості, підопічні Рахаєва чисельно у першу чергу не достатньо підтримували атаку. Як видно з малюнку 3 і 4, надто багато гравців "Металіста" перебуває за лінією м’яча.

Сумуючи все вище описане, можемо сказати, що недостатній рух в коридорах від "восьмих номерів" харків’ян, відсутність відкривань між лініями від "вінгерів" не дозволяли "Металісту" вести комбінації через центр. Тут важливо було звузити коробку "Шахтаря" відкриваннями між лінями, адже фланги (Азеведо і Вілягра) працювали достатньо активно і переведення м’яча до них через Кулакова чи Ребенка, які б встигали працювати з м’ячем між півзахисниками і захисниками, дозволяло отримувати зони глибоко у нападі під Азеведо і Вілягру. Використання крайніх захисників шляхом руху м’яча до них через Торреса – це у першу чергу час на зміщення коробки гірників на фланг, що не несло такої небезпеки.

По перерві Рахаєв спробував вирішити проблему тиску на центр захисту, змінюючи систему гри з "4-1-4-1" на "4-4-2". Едмар при атаках займав позицію центрфорварда, змушуючи Кривцова і Ракицького опускатись нижче до власних воріт, а Жажа працював ще більше від воріт, аніж до перерви. Жажа мав забезпечити рух м’яча між лініями, для цього він міг зміщуватись глибоко до середини чи на фланг, а Едмар в глибину поля. Теоретично це мало б збільшити простір для вінгерів між лініями захисту. І фактично в купі з втомою гірників, відстань від захисників до півзахисників була більшою. Але руху вінгерів все рівно не було, що видно з самого верхнього малюнку на четвертому кадрі.

На відео приведені всі вище описані епізоди. В динаміці добре помітно, що група гравців атаки не використовувала простір між лініями захисту суперника, знаходячи м’яч лише у середині поля. Також показані епізоди роботи проти м’яча "Металіста" і "Шахтаря"

Підсумки

Не можна не погодитись з Ігорем Рахаєвим, що його команда вірно з тактичної точки зору веде гру, але індивідуальних якостей виконавців не вистачає, щоб реалізувати тактику. Фактично вимушені констатувати факт, що Рахаєв весняну частину сезону і міжсезонні збори працював над побудовою гри команди, що видно з роботи команди проти м’яча, але за відсутності атакуючої групи гравців ці напрацювання просто не діють у атаках. Змінювати в лічені тижні систему гри напевно було б ще важче, а дана схема за даних виконавців поки що не працює.

Не зважаючи на втрати Луческу таких виконавців, як Тейшейра і Коста, все ж їх є ким замінити, можливо, Марлос чи Адріано під Гладким не так якісно можуть з’єднувати ланки, але основна проблема "Шахтаря" - це рух м’яча у середині і вона з’явилась ще рік тому після продажу Фернандіньо. Відповідно у наставника був час, щоб перебудувати команду під більш вертикальний футбол, який наразі приносить результат …