Аґент Кенії та Даушвілі: Зарплата в усіх футболістів Карпат однакова – 500 доларів

Український футбол знаходиться на порозі ґрандіозного скандалу. Ініціював його своїм резонансним інтерв’ю генеральний директор львівських «Карпат» Ігор Дедишин. Вочевидь після численних звинувачень дороги назад у функціонера вже немає. Кількість згадуваних футбольних високопосадовців і висловлених на їхню адресу закидів загрожують подіями з непередбачуваним фіналом. Підтверджує це припущення й реакція віце-президента Федерації футболу України Анатолія Попова. Маховик «Дедишинґейту» розкручується й отримує розголос зокрема й за кордоном.

Вчора через соцмережі бажання висловитися стосовно цієї ситуації на сторінках UA-Футболу виявив футбольний аґент з Грузії Серґо Кутателадзе, який мешкає у французькому Ліллі. За сприяння цього чоловіка свого часу в «Карпатах» опинилися грузинські леґіонери Леван Кенія і Муртаз Даушвілі, естонець Тармо Кінк, камерунець Карман Кен Елла й болгарський тренер Ніколай Костов.

- Як Грузія пішла проти Росії, так «Карпати» зараз виступили проти безладдя в українському футболі, - бере слово Серґо. – Зізнаюся, що сильно здивувався, коли почув, що «Карпати» дискваліфікували через начебто невиплату заробленого Мартінові Боґатінову. Читав інтерв’ю Дедишина і, збагнувши суть проблеми в усіх деталях, згадав про те, як укладали з львів’янами угоди мої підопічні. Побачивши тоді умови контракту, теж спершу жахнувся. В тексті угоди чорним по білому вказано, що зарплата гравця становить 500 доларів. Все решта – преміальні, бонуси й надбавки, які залежать від кількості виграних матчів, займаного командою місця, участі в єврокубках тощо. Не бачив контракту Боґатінова, але за моєю інформацією, ось ці 500 доларів – то фіксована сума для всіх виконавців львів’ян. Все інше залежить від якості роботи. Гравці, з якими співпрацюю я, заробили у Львові доволі дуже добре.

- Леван Кенія, за моєю інформацією, приїздив до Львова, бажаючи доотримати зароблене, зовсім нещодавно…

- Пояснюю, в чому річ. Пам’ятаєте про виставлених на трансфер 19-х футболістів? Серед них зокрема були й Даушвілі з Кенією. В контрактах гравців «Карпат» вказано, що в разі, якщо вони не виходять на поле, не потрапляють до заявки, про надбавки і бонуси не може бути мови. Відповідно не отримували грошей і Леван та Муртаз. Спершу вони обурювалися. Бо не зрозуміли, у чому річ. Але така практика для тих європейських клубів, які відчувають фінансові труднощі – не рідкість. Підписуючи з футболістами контракти, вони обумовлюють ситуацію, що в разі, якщо гравець перестане виходити на поле, він отримуватиме лише той мінімум, який вказаний в угоді. Відповідно Кенія отримував по 500 доларів доти, доки не був проданий за 400 тисяч євро в «Фортуну» з Дюссельдорфа.

- Даушвілі натомість не грав і не тренувався з «Карпатами» понад півроку…

- Якщо відверто, то Буба тоді своїм становищем був дуже невдоволений. Я намагався знайти для Даушвілі нову команду, розглядав варіанти, але нічого змінити не вийшло. Нині Муртаз повернувся до Львова, постійно грає і усім задоволений. Взагалі, вважаю, що більшість футболістів мають подякувати клубу «Карпати». Кенія до переїзду у Львів не грав після «Шальке» два з половиною роки. Пропонуючи його «Карпатам», взяв відповідальність на себе, переконав людей, щоб повірили мені на слово: мовляв, Леван – то дуже сильний гравець. Був переконаний, що він себе проявить з найкращого боку. І керівництво львів’ян мені повірило. А представники голландського «Вітесса», російського «Зеніту», деяких інших клубів не повірили. На мій погляд, Кенія – грузинський діамант, найкращий футболіст Грузії. Добре, що «Карпати» дали Леванові шанс і він його використав.

- Але зараз Кенія знову не грає…

- Нещодавно ми забрали з Дюссельдорфа папір, що Леван став вільним аґентом. Зрозумійте, що криза зачепила не лише українські, а й чимало європейських клубів. Усі намагаються економити.

- Маю інформацію, що Кенія може повернутися в «Карпати»…

- Такий варіант не виключений.

- Де зараз Елла?

- У Львові. Але хочу його забрати, працевлаштувати деінде. Зізнаюся, був певен, що він у «Карпатах» проявить себе сповна. Узяв Армана з другої команди «Барселони». Хлопчина надзвичайно талановитий. Працював з ним психологічно і окремі матчі за «Карпати», скажімо, на Кубок проти «Севастополя», Елла відіграв дуже пристойно. Але цього мало. Та я понині вважаю, що в Армана величезний потенціал. Тому хочу забрати його в Грузію, щоб він трохи набрався ігрової практики.

Або візьміть Тармо Кінка. Впродовж тих трьох місяців, що він був у «Карпатах», естонець питань по виплаті заробленого не мав. Отримавши ж варіант продовження кар’єри в італійському «Варезе», Тармо сказав про це мені й без проблем пішов. Ні він до клубу, ні клуб до нього претензій не мали.

- Серґо, ваша співпраця з українськими клубами обмежується «Карпатами»?

- Пригадую, як допоміг своєму близькому другові Лаші Джакобії перейти до «Говерли». Цей перехід навіть трансфером назвати складно. Від цієї операції не отримав взагалі нічого. Джакобія завершував кар’єру і я допоміг Лаші ще трохи її продовжити. Взагалі, працюю з командами з усієї Європи. Мій найуспішніший трансфер – перехід івуарійця Боні Вілфреда з празької «Спарти» в арнемський «Вітесс», президентом якого на той час був Мераб Жорданія. Також ми разом з Далібором Лаціною організували перехід Томаша Уйфалуші в «Ґалатасарай».

В кожного клубу своя спецафіка діяльності. «Карпати» обрали свій напрям і ті футболісти, які переходили до Львова, на запропоновані умови погоджувалися. Мені особисто галицький клуб імпонує своїм характером. З точки зору отримання аґентських у Європі здебільшого все ясно. Вільфреда ми продали за чотири мільйони євро, відповідно аґент отримав від цієї суми десять відсотків. З «Карпатами» домовлялися. Мені казали, що бюджет їм дозволяє заплатити стільки й стільки. Сходилися на певній сумі. Особисто мене вона влаштовувала.

- Федецький, Ощипко, Боґатінов, Крістобаль – ці футболісти судяться з «Карпатами» через невиплату заробленого. Мабуть, диму без вогню не буває…

- Зрозумійте, що футболісти «Карпат» отримують на руки два контракти. В одному вказано стабільний місячний оклад розміром 500 доларів, а в іншому – бонусні, преміальні тощо. Якщо бути відвертим, то я теж спершу цієї системи збагнути не міг. Але уважно вчитався і зрозумів, що нічого поганого в такому варіанті немає. Скажімо, виграв дві гри поспіль – бонуси. Вибачте мене, але Даушвілі переходив із «Зестафоні» в «Карпати», отримуючи 1000 ларі, тобто, тих самих 500 доларів. З преміальними в місяць Буба мав близько тисячі доларів. Зараз у нього в Грузії два будинки. Почуває він себе прекрасно. Не думаю, що в «Карпатах» йому погано.

Не знаю, може, то тільки моїх футболістів стосується, може, інші аґенти підписують контракти аби підписати, не заглиблюючись у деталі? Зрештою, переконаний, що всі про все знають, тільки в потрібний момент вдають, що умови контракту стали для них несподіванкою. Візьміть того ж Боґатінова. Ким він був до переходу в «Карпати»? Ставши ж основним голкіпером львів’ян, Мартін отримав виклик у збірну. Навіщо йому жалітися?

На моє глибоке переконання, очищення в українському футболі треба розпочинати не з боротьби з клубом «Карпати», а з чогось іншого. Ось у Грузії минулого тижня арештували вісьмох футбольних арбітрів. Федерація футболу співпрацювала з МВС, надавши правоохоронцям відповідні записи. І це справедливо, адже такі арбітри вбивають футбол. В Україні таких рефері теж вистачає і вони є найбільшим лихом вашої Прем’єр-ліги. Українська ліга, звичайно, сильна, однак з об’єктивним суддівством вона може бути ще потужнішою. Мій син грає за «Лілль», я постійно знаходжуся у Франції, бачу місцевий футбол зсередини і можу сказати, що в Україні чемпіонат не набагато слабший. Матчі єврокубків це теж демонструють. Але з арбітрами, які відверто вбивають окремі команди, прогрес українського футболу гальмується.

- Якщо український чемпіонат не набагато слабший за французький, чому його представників у провідних європейських першостях обмаль, а французів десятки?

- В Україні достатньо хороших футболістів. Скажімо, Ярмоленкові у Європі готові платити стільки, скільки він захоче. Ним цікавляться і я про це чув з перших уст. Англійські клуби готові заплатити чимало як за трансфер Андрія, так і дати йому дуже солідну зарплату. Але ж таких, як Ярмоленко – одиниці. Таких грошей, які в Україні отримує гравець середнього рівня, у Бельгії чи Франції не заплатять ніколи. За винятком топ-клубів, звісно. Скажімо, 19-річний грузин Лука Кікабідзе потрапив у французьку «Бастію». Не можу назвати суми його зарплати, але скажу, що в Україні футболісти менш талановиті або такого ж рівня отримують значно більше. За ті гроші, які отримує Лука, такого ж класу українські гравці вдома не грали б ніколи.

Та візьміть того ж Боґатінова. Не знаю достеменно, скільки він отримував, виступаючи в Македонії, але маю чимало знайомих серед його земляків. Максимальна зарплата у македонських клубах становить 1200-1500 доларів. Боґатінов з його тодішнім рівнем більше 500-та не отримував. Висновки робіть самі.