Волинь - Олімпік 4:0. Румунський удар

Українська Прем'єр-ліга 2014/15. 12-й тур

Луцьк, стадіон "Авангард"

Головний арбітр: Сергій Березка (Київська область)

"Волинь" (Луцьк) - "Олімпік" (Донецьк) 4:0

Голи: Матей 37, Бікфалві 43, Бікфалві 71, Кобахідзе 90+1

"Волинь": Неділько (Кичак 46), Матей (Сваток 90+2), Немчанінов, Кобахідзе, Жуніч, Шабанов, Бікфалві, Мемешев (Гуменюк 61), Федорчук, Бабенко, Сімінін

"Олімпік": Махарадзе, Кадимян (Лисенко 46), Шериф, Міщенко, Тищенко, Огиря, Моха, Драченко (Гельзін 80), Дорошенко (Ситник 66), Гришко, Іванов

Попередження: Бабенко 35, Жуніч 63 - Лисенко 87

Протистояння "Шахтаря" та "Дніпра" відтягло на себе всю увагу футбольної громадськості, залишивши інші матчі в тіні. Воно й зрозуміло: у Львові пройде битва двох претендентів на чемпіонство, а такими матчами не нехтують. Але своя цінність була і в гри "Волинь" – "Олімпік". Вчорашня поразка "Ворскли" давала донеччанам шанс закріпитись у п’ятірці лідерів і скласти пару "Зорі" в статусі "опозиційної" сили українського футболу.

Для донеччан то був реально важливий поєдинок. До кінця літньо-осінньої частини чемпіонату залишилось зовсім мало матчів, тож завдання втриматись в п’ятірці не виглядає для "Олімпіка" непідсильним. Тим більше, що з грандами цього року донеччанам грати уже не доведеться, а таких команд як "Волинь" боятися підстав немає. Колектив Романа Санжара цього сезону програвав тільки "Шахтарю", "Чорноморцю" і "Дніпру", тож виїзд до Луцька навряд чи лякав новачка УПЛ.

Але й недооцінювати "Волинь" донеччани не мали права. Команда Віталія Кварцяного нагадує зараз пораненого звіра, який не втратив жагу до життя. Можна сказати, що перша частина чемпіонату подарувала вболівальникам "Волині" більше розчарувань, аніж радості, бо в нинішніх не конкурентних умовах лучани могли значно міцніше стояти на ногах, поглядаючи в бік Ліги Європи. З іншого боку, ще нічого не втрачено і поєдинок проти "Олімпіка" був для підопічних Кварцяного битвою саме за перспективи.

Віталій Володимирович знову повернувся до варіанту основного складу з Сандро Кобахідзе на вістрі атаки. Мемешев, Ерік і Матей сформували лінію під форвардом, а Бабенко з Федорчуком грали в центральній зоні між нападом та захистом, який, в свою чергу, уособлювали Сімінін, Шабанов, Жуніч, Немчанінов і воротар Неділько.

"Олімпік" вийшов в традиційній побудові. В порівнянні з матчем проти "Металіста" Роман Санжар зробив дві заміни: в центрі захисту поруч з Міщенком замість Дитятьєва вийшов Гришко, а в опорній зоні з'явився Іса Шериф, в той час як Олександр Ситник залишився на лаві для запасних. Іванов – Дорошенко, Тищенко – Драченко – звичні зв’язки на флангах; Моха допомагав Кадимяну атакувати з центру, а Огиря працював з Шерифом в опорній зоні. Заурі Махарадзе – голкіпер.

Донеччани, без сумніву, вивчали "Волинь", але не врахували фактору індивідуальної майстерності. Герої матчу Матей та Ерік трохи випадали з командних дій "Волині" (які, взагалі, були далеко не ідеальними), але, натомість, вистрілили індивідуально. І вистрілили так, що "Олімпік" вже в першому таймі був загнаний у глухий кут.

Поки "Олімпік" звикався з важким полем та погодними умовами, гравці "Волині" прицілювалися до воріт Махарадзе. Спочатку Ерік класно пробив зі штрафного, змусивши воротаря стрибати в дальній кут, а потім активністю відзначився Федорчук, з ударом якого Махарадзе впорався з великими труднощами. Після того удару Мемешев ще на добиванні зіграв, але Махарадзе і тут виручив свою команду.

Ось так гостинно лучани прийняли суперника, котрий завітав до Луцька в якості команди з зони єврокубків. "Олімпік" старався не відходити від свого організованого, тактично вишколеного малюнку гри, але фарб на чужій половині поля донеччанам явно не вистачало. Після швидкого проходження центру поля гості губилися. На 18-й хвилині контратаку "Олімпіка" ударом завершив Моха, на 19-й гострий пас Огирі ледь не вивів на ударну позицію Ісу (Шабанов в підкаті зіграв відмінно) – ось, по суті, і все.

То не могло йти в порівняння з моментами Матея та Еріка, після яких змінювався рахунок. На 37-й хвилині "Волинь" швидко ввела м'яч з ауту, Федорчук легенько відпасував на Еріка, той віддав далі на свого співвітчизника Матея, який, в свою чергу, пасувати нікому не став, а сильно пробив у дальній кут. Вийшло ідеально точно.

Донеччани ніби приходили до себе, але "Волинь" завдала другого удару – вдвічі болючішого. Пресинг на чужій половині поля дав свої плоди. Лучани відібрали м'яча, Ерік зіграв в стінку з партнером і сильно пробив метрів із 35-ти. Шкіряний сколихнув поперечину, відлетів в поле в зону Ігоря Тищенка. Захисник не акцентовано вибив кулю вперед, але підбирання виграв Ерік і завдав другого удару – цього разу вже філігранно точного. То була кінцівка першого тайму, тож гості вже не мали часу до перерви щось змінити.

Чи міг бути шанс "Олімпіка" в тому, що на другий тайм через ушкодження не вийшов Неділько? Мабуть, міг, якби Кичак в районі 55-ї хвилини після дальнього удару Огирі випустив м'яча з рук не в бік від себе, а за спину. Але Кичак пережив цей момент, а далі вже працював впевнено. Та й в "Олімпіка", якщо відверто, далі то й моментів реальних не було. Лисенко двічі опинявся на ударній позиції, але спочатку заметушився, давши шанс Жунічу, а потім пробив неточно. На тому все.

"Волинь", натомість, свою перевагу збільшила. Після класного прострілу Кобахідзе міг відзначатися Гуменюк, але сьогодні був день румунський. Третій командний гол "Волині" провів Ерік, який вміло зіграв на добиванні після того, як Махарадзе відбив перед собою простріл Кобахідзе, а Міщенко замість того, щоб вибити м'яча, незграбно проштовхнув його трохи вперед. І тільки після того забив не румун. Бабенко подав зі штрафного, Федорчук пробив головою, Махарадзе відбив, але Федорчук знову підхопив м'яча, віддавши пас паралельно на Сандро Кобахідзе. Грузив вразив вже порожні ворота.

"Волині" якщо перемагати – то тільки розгромно" – то наші слова з анонсу цього поєдинку. І як тут не повірити в якусь магію: четверта в сезоні поразка "Олімпіка" – і четверта з великим рахунком.