Олімпік - Говерла 1:2. Компенсація за незручності

Українська Прем'єр-ліга 2014/15. 18-й тур

Київ, Стадіон ім. Баннікова

Головний арбітр: Віталій Романов (Дніпропетровськ)

"Олімпік" (Донецьк) - "Говерла" (Ужгород) 1:2

Голи: Дорошенко 39 (пен.) - Хльобас 70, Фещук 85

"Олімпік": Литовка, Гошкодеря, Дитятьєв, Шериф (Міщенко 84), Лисенко, Огиря, Моха (Тищенко 66), Доронін, Драченко, Дорошенко (Семенина 74), Гришко

"Говерла": Коваль, Гришин (Хльобас 58), Аруна (Акімов 90+1), Люлька, Ягодінскіс, Фещук, Герасим'юк, Мякушко (Трухін 90), Тудосе, Акакпо, Хомин

Попередження: Огиря 30, Моха 56 - Аруна 43, Герасим'юк 44, Тудосе 79

"Говерлу" можна наділити епітетом багатостраждальна. Чи не кожен матч за участю ужгородців обростає новинами про ті чи інші проблеми, всупереч яким закарпатці виходять на поле і борються за своє право залишитись у Прем’єр – лізі. Актуальною темою в аспекті поєдинку проти "Олімпіка" було добирання ужгородців до Києва, і з Києва. "Ми практично не спали в потязі; було дуже холодно, лежали в костюмах і шапочках. Але це питання до того, що робиться в країні. Та ми просили, щоб матч нам призначили на другу годину дня, щоб ми змогли назад повернутися потягом. А так доведеться їхати разом з дублем в переповненому автобусі до Ужгорода більше тисячі кілометрів" – така логістика тільки підвищувала для "Говерли" значення звітного матчу. Подолати такий шлях і програти – погодьтеся, це серйозний психологічний удар.

Але крім того В’ячеслава Грозного не обійшли боком й інші проблеми. Нещодавно в ЗМІ з’явився текст відкритого листа вболівальників ужгородської команди, в якому небайдужі до закарпатського футболу люди кинули камінь в город Грозного, мовляв, В’ячеслав Вікторович не дає шансу своїм. "Пане Грозний, Ви вбиваєте закарпатський футбол" – криком душі пролилися слова. В’ячеслава Вікторовича такі заяви дуже зачепили: "хтось хотів би, щоб "Говерла" вилетіла в Першу лігу; то я їх розчарую: ми не збираємося вилітати"... От нам і інтрига, і родзинка. Для "Говерли" цей матч став надто принциповим, щоб просто так його віддавати.

Максим Коваль зайняв місце у воротах "Говерли". Зліва в захисті вийшов Хомин, який програє конкуренцію за місце в основі. Ягодінскіс, Акакпо і Люлька – звичні обличчя на решті позицій в обороні. В центрі поля трикутник сформували Тудосе, Герасим’юк та Аруна. Саме Лукман грав ближче до нападника Фещука, а з флангів атакували Мякушко та Гришин.

Роман Санжар виставив доволі неочікуваний склад. Литовка голкіпер, Дитятьєв і Гришко центральні захисники - це все звично. Справа в обороні знайшлося місце Дороніну, зліва грав Гошкодеря. Шериф і Огиря закривали опорну зону, Драченко, Дорошенко, Моха з глибини допомагали нападнику Лисенку.

Гості почали з моменту імені Мякушка – Герасим'юка. Перший обіграв двох захисників, увійшов до штрафного майданчика і віддав точну передачу на Олега. 9-й номер пробивав з близької відстані, але з доволі гострого кута, тому у ворота не влучив.

Свого продовження цей момент "Говерли" не знайшов. Далі в матчі було багато боротьби, в якій було важко виявити фаворита. Моментами краще діяв "Олімпік", моментами – "Говерла". Донеччани могли забити в районі 15-ї хвилини, коли Гришко зі штрафного з другої спроби таки змусив Коваля кинутися в кут. Потрохи "Олімпік" нащупував слабкі місця суперника і притискав ужгородців до власних воріт. Шериф вивалився один на один з Ковалем, але з ударом забарився. А потім Іса не влучив по м’ячу після шикарного прострілу Мохи. Роман Санжар болісно сприйняв ці нереалізовані легіонером моменти.

Але донеччани не опускали рук і до перерви таки змогли відкрити рахунок. Це Драченко проривався правим флангом і Хомин не за правилами зупинив опонента. Просто прокляття якесь для лівих оборонців "Говерли": то Коротецький двічі пенальті привезе, то тепер Хомин. Дорошенко з "точки" переграв Коваля, хоч голкіпер і вгадав кут удару. А наприкінці тайму Максим витягнув з-під поперечини ще й удар головою від Лисенка. У В’ячеслава Вікторовича було багато їжі для роздумів – його команда поступалася справедливо.

Другий тайм "Говерла" почала невпевнено – ситуацію на полі контролював "Олімпік", хоч небезпечних моментів господарі майже і не створювали. В основному атаки донеччан розвивались правим флангом, де опинялись то Драченко, то Моха, то Шериф. При цьому в діях "Олімпіка" відчувалась обережність – надто боялися підопічні Санжара пропустити. І, як часто буває, чого найбільше боїшся – те і стається. Саме так. З нічого "Говерла" рахунок зрівняла. Пішла передача з центру поля від Герасим'юка в напрямку Мякушка, Сергій поборовся і в результаті тієї боротьби м’яч відскочив лівіше, в зону Хльобаса. Дмитро роздумувати не став, а відразу пробив у дальній кут – філігранно точно.

Для "Говерли" то був сигнал, віщій знак. Гості відчули, що можуть здобути більше, аніж нічия. На 81-й хвилині ледь ужгородці не вийшли вперед після того, як Герасим'юк ударом вгамував паніку в штрафному майданчику Литовки після подачі кутового – стійка. Грозному той момент залишив би шрам на серці, якби голом на 85-й хвилині не відзначився Максим Фещук: Аруна подав зі стандарту, а нападник, вигравши позицію, класно пробив головою – Литовка був безсилим.

Надто мало часу, сил і віри залишалося в "Олімпіка" для того, щоб відігратися. Гошкодеря пробив з лівого кута штрафного майданчику – Коваль на місці; у "Говерли" відповів Трухін – тепер вже майстерність показав Литовка. На тому і розійшлись.

"Говерла", продемонструвавши характер і волю, отримала компенсацію за незручності, з якими добиралась до Києва, і з Києва до Ужгорода. Роль цієї перемоги для В’ячеслава Грозного переоцінити важко. Але в той же час наставник повинен розуміти, що одиничний успіх – ужгородці виграли вперше за останні сім поєдинків – не привід почивати на лаврах. А для "Олімпіка" ця поразка – ще один болісний удар по єврокубкових амбіціях.