Підсумки сезону. Ворскла. Надія, породжена бажанням розвиватись

Микола Павлов очолював "Ворсклу" менше п’яти років, але й цього часу вистачило для того, щоб стати частиною історії полтавської команди. З Павловим "Ворскла" була п’ятою і була учасником групового етапу Ліги Європи. Під керівництвом Павлова в Полтаві розкрилося чимало талановитих гравців, а місто остаточно закохалося в великий футбол. Але потім Микола Петрович пішов і команда зупинилася в своєму розвитку. Ні з Євтушенком, ні зі Свистуном продовжити рух вперед "ворскляни" не могли. Відтак, коли команду очолив видатний в минулому бомбардир Василь Сачко, нові надії були пов’язані саме з ним.

Втім, перший сезон під керівництвом Сачка "Ворскла" провела тьмяно. Справа навіть не в восьмій підсумковій позиції, а у відсутності малюнку гри як такому, у відсутності такої важливої для команд середнього класу самобутності. Скептики вже встигли записати Василя Вікторовича до списку "фізруків", але новий сезон розкрив тренерський талант Сачка по-новому.

"Ворскла" нарешті заграла у той футбол, який хотів бачити молодий тренер. Футбол, в якому гармонійно поєдналися різні стилі: атлетичний, технічний, швидкісний. Як підсумок – "Ворскла" зайняла високе п’яте місце, тільки за додатковими показниками поступившись луганській "Зорі". Але найважчий іспит попереду: тепер полтавчанам потрібно втриматися на підкореній висоті, а також гідно виступити на міжнародній арені.

Трансферна діяльність

"Ворскла" привчила своїх вболівальників до скромної поведінки на трансферному ринку. Під час зимового вікна полтавчани трохи розвантажили зарплатну відомість, відмовившись від послуг Казакова, Матвєєва, Романчука, Пісоцького та Кривошеєнка.

Розставання з цими футболістами не стало несподіванкою, оскільки жоден з них не мав залізного місця в основі. Казаков програвав конкуренцію Богушу та Непогодову, Романчук серйозно здав, не переконавши тренерів в своїй профпридатності, Матвєєв та Кривошеєнко, очевидно, не вписувалися в ігрову філософію Василя Сачка, а Євгену Пісоцькому травми так і не дозволили зіграти за "Ворсклу" бодай один офіційний матч.

Придбань також було небагато. Євгена Будника виносимо за дужки, оскільки, повернувшись із оренди в "Словані", нападник так і не зміг закріпитися в складі команди Василя Сачка. А от Шиндер та Сімінін підсилили полтавський колектив. Антон, прийшовши до Полтави на правах оренди, довго розкачувався, та постійно отримуючи від тренера місце в основному складі, під кінець другого кола знайшов себе. Що стосується Сімініна, то колишній лідер "Волині" був змушений в Полтаві перекваліфіковуватися з правого захисника в лівого, оскільки правий фланг оборони "Ворскли" надійно прикривав Вадим Сапай, а проблеми були саме ліворуч. Сімініна не злякали такі вимоги – Сергій відразу закріпив за собою позицію лівого захисника і у весняній частині чемпіонату пропустив тільки один матч.

Фізична готовність

Василь Сачко як тренер максималіст намагається розвивати в своєї команди різні чесноти. З фізичної точки зору "Ворскла" нічим не поступалася своїм конкурентам – про це свідчить факт рівної ходи по дистанції. Полтавчани зазнали в сезоні тільки двох розгромних поразок, які, втім, стали наслідком різниці у класі, а не різниці в фізичній підготовці.

Ще один аргумент на користь того, що гравці "Ворскли" протягом сезону перебували у належному тонусі – кількість вольових звитяг. Полтавчани тричі по ходу змагання зуміли зламати хід поєдинку, що, звісно, не було б можливим без характеру та здатності проявляти морально-вольові якості. Нарешті, потрібно згадати і про "суху" серію "Ворскли", яка в підсумку нарахувала 370 хвилин (з 18-го по 23-й тури). Та й взагалі, менше "Ворскли" в турнірі пропустили тільки три команди ("Динамо", "Шахтар" та "Дніпро"), що свідчить про вміння полтавчан захищатися колективно. Показово, що з 22-х пропущених м’ячів на останню двадцятихвилинку припали тільки п’ять (при цьому, два зі стандартів), що дає підстави говорити про спроможність полтавчан усі дев’яносто хвилин діяти уважно та забезпечувати потрібний командний рух.

Тактична гнучкість

Більшість команд української Прем’єр – ліги діють за схемою 4-2-3-1 (з різними її модифікаціями), але "Ворскла" Василя Сачка сміливо використовує класичну 4-4-2. Нападники Шиндер та Ковпак, відтак, вчаться виконувати на полі різні функції. Антон сповідує більш таранну манеру гри – відтягнутися вглибину, зачепитися за м’яч, зробити скидку, заробити стандарт, в той час як Олександр діє на грані офсайду, старається використовувати простір, а при позиційних атаках - одним дотиком вирішити долю епізоду. Красномовною є статистика: Ковпак має в своєму активі 12 точних ударів, а Шиндер – чотири. За системою "гол+пас", взагалі, Олександр найбільш корисний футболіст "Ворскли", а Шиндер – четвертий (після Ковпака, Турсунова та Громова).

Відсутність яскраво вираженого плеймейкера, відтак, вимагає більш широкого спектра дій від центральних півзахисників. В першій частині сезону багато роботи в центрі поля виконував Денис Дедечко, та після того, як Денис випав з обойми, функції півзахисника box-to-box були покладені на Андрія Ткачука.

Колишній півзахисник львівських "Карпат" з однаковою продуктивністю може діяти як на захист, так і на атаку. Тому у весняній частині змагань Андрій був одним з тих футболістів, хто зв’язував ланки оборони та півзахисту у "Ворсклі". Євген Скляр – другий центральний півзахисник, більше орієнтувався на захист власних володінь.

Показово, що в тактичних побудовах "Ворскли" не знаходилося місця Олегу Міщенку. Звісно, півзахисник випадав з режиму через травму, однак ця обставина не пояснює факту того, що Олег жодного разу не виходив в основі полтавської команди. Все таки, Міщенку зручно діяти саме на позиції під нападником (хоча, може Олег спокійно закрити й фланг півзахисту), а тактична схема 4-4-2 не передбачає наявності класичного плеймейкера. Зазначимо, що на початку 2015-го року в кількох матчах в основі виходив Йован Маркоскі і тоді схема "Ворскли" нагадувала 4-2-3-1.

Оптимальний склад

Запрошення Станіслава Богуша вирішило воротарську проблему "Ворскли": ненадійний Дмитро Непогодов з основного голкіпера перетворився на резервного, а пост №1 стабільно закривав екс-голкіпер київського "Динамо". З приходом Сімініна майже не мав шансів повернутися до основного складу Пердута. Хоча, Ігор може зіграти і в півзахисті, але там виграти конкуренцію у Санжара Турсунова було теж нереально. Справа в обороні стабільно виходив Вадим Сапай, а в центрі захисту або в опорній зоні нерідко з’являвся Євген Ткачук. Вихованець запорізького футболу зіграв в 22-х матчах чемпіонату України (всі – в основі), тому назвати його не основним гравцем "Ворскли" язик не повертається. Євген комфортно почувався на позиції центрального оборонця, "витісняючи" таким чином Володимира Чеснакова в опорну зону, або у резерв (як це було в трьох заключних поєдинках чемпіонату).

Навесні поточного року по-новому розкрився Андрій Ткачук, який з Олександром Скаляром складатиме оптимальну пару центральних півзахисників "Ворскли" і наступного сезону. Попереду продуктивно функціонувала зв’язка Шиндер – Ковпак, а Баранник і Янузі в 2015-му році грали мало. Нарешті, фланги півзахисту "Ворскли" важко уявити без Громова та Турсунова.

Кращий гравець

Дозволимо собі в ранг найкращих гравців "Ворскли" сезону 2014/15 винести двох гравців. Суто за ігрові заслуги вінок лауреата дістається Санжару Турсунову, який за дуже короткий час став одним з лідерів полтавської команди і одним з найбільш креативних її футболістів. Менеджерам "Ворскли" слід пильнувати: швидкість, техніка і сучасна манера гри Турсунова кидається у вічі, тому більш заможні клуби вже занесли узбека до своїх трансферних шорт-листів.

А, так сказати, за заслуги "перед вітчизною" потрібно відзначити Арменда Даллку, який провів у "Ворсклі" десятий поспіль сезон. При цьому, албанець міг змінити місце роботи хоча б, до прикладу, минулого літа, коли його запрошував турецький "Галатасарай", але Даллку виявився патріотом клубу, якому присвятив більшу частину кар’єри. Залишаючись у "Ворсклі", її капітан переживає з клубом всі успіхи та невдачі, радіє тріумфам і оплакує трагедії.

Розчарування сезону

Денис Дедечко дуже вдало розпочинав у "Ворсклі". Колишній лідер "Кривбасу" майже відразу став своїм у Полтаві, надійно прикривши позицію центрального півзахисника. Півтора сезону Дедечко радував полтавських вболівальників своєю грою, але останні півроку Денису явно не вдалися.

Півзахисник все рідше з’являвся в основному складі команди, а коли з’являвся, то був далеко не тим гравцем, якого ще зовсім недавно тренерський штаб Михайла Фоменка викликав до національної збірної України. Дедечко втратив лідерські якості, розгубив впевненість і, що найбільш прикро, демонстрував все менше й менше бажання грати за полтавську команду. Відтак, перед відповідальним стартом у Лізі Європи полтавчани вирішили не продовжувати контракту з Дедечком і залишилися без футболіста, який при належному підході до справи міг би допомогти "Ворсклі" заявити про себе у Європі.

Кращий матч

19.04.2014. 20-й тур, "Ворскла" – "Металург" З 5:0

Рахунок матчу і та вишуканість, з якою полтавчани забивали голи, змушує саме цей поєдинок визнати кращим для "Ворскли" в сезоні, що минув. Та потрібно розуміти, що полтавчани в цьому випадку зіграли так класно тому, що суперник дозволяв так грати.

З іншого боку, своїми шансами ще потрібно вміти користуватися. "Ворскла" вміє. В якості ще одного прикладу можна навести гостьовий поєдинок проти "Металіста", в якому полтавчани гарно на класі "розкатали" свого суперника.

Що стосується "Металурга", то команда Чанцева прирекла себе на невдачу двома пропущеними у першому таймі м’ячами. Спочатку Олександр Ковпак підловив відскок в чужому штрафному майданчику і пробив точно в кут воріт Старцева. А потім Санжар Турсунов майстерно розібрався з опонентами і підступно для воротаря пробив в ближній кут.

В другому таймі господарі спокійно на класі добили запоріжців. Шиндер і Ковпак на 68-й хвилині організували третє взяття воріт "Металурга" (перший пройшов флангом і асистував, другий забив). Потім Антон самотужки перехитрив те, що залишилося від захисту суперника, а зовсім непристойним рахунок зробив Артем Громов, сильним і точним ударом завершивши класну комбінацію полтавчан.

Завдання на літо та перспективи

Перспективи "Ворскли" доволі світлі. Заборгованість по заробітній платні, від якої зараз страждають більшість клубів УПЛ, у "Ворсклі" якщо й є, то мінімальна (а деякі неофіційні джерела повідомляють, що в Полтаві гроші взагалі виплачують вчасно), тренер амбітний, склад укомплектований, цілі чіткі. Без сумніву, "Ворскла" зобов’язана наступного сезону боротися за потрапляння до п’ятірки кращих команд Прем’єр - ліги, а в Лізі Європи – за вихід до групового етапу.

Власне, єврокубки й стануть тим мірилом, яке покаже істинне обличчя полтавської "Ворскли". Наразі є надія, що при вдалому жеребі (а таким можна вважати не потрапляння в кваліфікації Ліги Європи на суперників рівня дортмундської "Боруссії", "Атлетика" чи "Фенербахче") полтавчани здатні пройти до групового етапу, участь в якому подарує команді Василя Сачка безцінний досвід.

Але для Ліги Європи звісно потрібно підсилюватися. Поки що "Ворскла" оголосила про підписання контракту з Олексієм Дитятьєвим, який за задумом Сачка має зміцнити захисну ланку команди. Та більш нагальною є потреба підсилення атаки та середньої лінії. "Ворсклі" необхідно урізноманітнити свою гру, що можна зробити за рахунок кількох креативних футболістів з нестандартним мисленням. Одним з таких футболістів може стати Младен Бартулович, яким полтавчани активно цікавляться.

Ще один важливий аспект – можливість проводити єврокубкові матчі вдома. Поки що прогнози оптимістичні: є висока ймовірність, що матчі кваліфікації Ліги Європи "Ворскла" гратиме у Полтаві (але як буде в разі виходу до групи передбачити наразі нереально), що в свою чергу породжує іншу проблему… Проблему байдужості вболівальників. У Полтаві стадіон вкрай рідко заповнюється під зав’язку, що точно не додає футболістам наснаги. Хотілося б, щоб на поєдинки, в яких "Ворскла" відстоюватиме честь України, людей збиралося чимало і атмосфера була дійсно футбольною.

Коментар експерта

Сергій Чуйченко, нападник "Ворскли" 1996-1998 рр.

Я думаю, команда буде й надалі виконувати ті завдання, які стоять перед нею. Було у "Ворскли" підсилення, змінився склад, ветерани пішли з команди, а перспективних Сачко залишив. Я вважаю, що в єврокубках полтавчани точно не зганьблять Україну.

Очевидно ж, що "Ворскла" – це команда першої п’ятірки Прем’єр-ліги. І наступного сезону, думаю, вона також буде на своєму місці. Склад у команди стабільний, підібрали чимало якісних гравців, тому завдання виконуватимуть успішно.

Важливим також є те, що в команді немає заборгованостей по заробітній платні. Все виплачується стабільно, проблем немає, а це ще один фактор на користь того, що "Ворскла" успішно боротиметься як в Україні, так і на міжнародній арені.

#	футболіст	матчі	хв.	старт	заміна	в заявці	голи (пен.)	паси	гол+пас
	Воротарі
31	Станіслав Богуш	27	2430	27	0	3	0	0	0	1	0
12	Дмитро Непогодов	4	360	4	0	25	0	0	0	0	0
21	Олександр Ткаченко	0	0	0	0	3	0	0	0	0	0
	Захисники
17	Володимир Чеснаков	28	2372	28	0	3	0	0	0	5	0
34	Євген Ткачук	27	2411	27	0	4	0	1	1	3	0
23	Вадим Сапай	27	2329	26	1	0	1	1	2	4	0
4	Арменд Даллку	26	2340	26	0	0	0	1	1	7	1
40	Ігор Пердута	17	924	9	8	3	0	2	2	3	0
3	Сергій Сімінін	13	1170	13	0	0	0	0	0	2	0
18	Кирило Процишин	0	0	0	0	1	0	0	0	0	0
	Півзахисники
77	Санжар Турсунов	31	2667	31	0	0	6	5	11	4	0
7	Арем Громов	29	2459	27	2	0	9	4	13	3	0
15	Денис Дедечко	24	1950	22	2	3	3	1	4	3	1
6	Олександр Скляр	23	1864	20	3	5	1	1	2	6	1
8	Андрій Ткачук	21	1348	15	6	10	2	1	3	3	0
10	Йован Маркоскі	17	481	7	10	9	0	1	1	2	0
99	Олег Міщенко	12	209	0	12	4	1	0	1	1	0
22	Євген Будник	2	77	1	1	9	0	0	0	1	0
14	Джемаль Алі Кизилатеш	1	1	0	1	6	0	0	0	0	0
2	Сергій Логінов	0	0	0	0	10	0	0	0	0	0
27	Тімур Погранічний	0	0	0	0	2	0	0	0	0	0
29	Дмитро Кравченко	0	0	0	0	2	0	0	0	0	0
	Нападники
39	Олександр Ковпак	29	1961	20	9	1	12 (2)	3	15	1	0
9	Ахмед Янузі	19	1002	11	8	3	2	1	3	7	1
24	Олег Бараннік	18	885	11	7	3	1	2	3	2	0
11	Антон Шиндер	13	1068	13	0	0	4	2	6	5	1
47	Богдан Січкарук	2	49	0	2	6	0	0	0	0	0
	Пішли из команды по ходу сезона
	Іван Кривошеєнко	9	229	2	7	8	0	1	1	0	0
	Олександр Романчук	2	94	1	1	13	0	0	0	0	0