Перевірка на міцність. Підсумки третього туру Ліги Парі-матч

Третій тур Чемпіонату України серед команд вищого дивізіону навряд чи залишив байдужими вітчизняних вболівальників. Кожен з семи матчів мав свою інтригу і де більше, а де менше виправдав сподівання. Чого варте хоча б протистояння в Одесі, де діючий чемпіон майже 90 хвилин не міг зламати супротив недавніх випускників місцевої академії. Не менш цікаво було слідкувати за центральним поєдинком туру, в якому зустрілись дві кризові з ігрової точки зору команди, що повинні показувати приклад, вести за собою інших учасників змагального процесу. Футбол в Україні, незважаючи на усі старання "доброзичливців", є і продовжує розвиватись, а ми в свою чергу, зберігаючи здоровий оптимізм, але не забуваючи про конструктивну критику, відмічаємо ключові епізоди чергового раунду Ліги Парі-Матч.

ОДНАКОВІ УМОВИ, РІЗНА СИТУАЦІЯ

Наскільки яскравою була перемога "Зорі" над "Шарлеруа", настільки ж блідо команда Юрія Вернидуба зіграла проти "Сталі". Звичайно, свою роль зіграло поле стадіону "Метеор", на якому грати в притаманному луганцям стилі фактично не можливо. Втім, головна причина поразки "чорно-білих" криється в глобальній ротації основного складу. Як показав поєдинок, на сьогоднішній день "Зоря" не має необхідного ресурсу, аби однаково вдало виступати у всіх турнірах. Калінін, Танковський, Луканов при всій своїй перспективності поки не готові на рівних протистояти більш досвідченим опонентам, Ярмаш, Чечер, Ліпартія, Гречишкін грають ефективно в компанії з основним складом, але не тоді, коли їм самим потрібно бути лідерами на полі.

Тож перспективи в Чемпіонаті України команди Юрія Вернидуба багато в чому будуть залежати, наскільки далеко луганцям вдасться пройти у Лізі Європи, адже тренер ясно дає зрозуміти, що пріоритетом для нього є виступ на міжнародній арені. І справа не в тому, що футболісти не готові з фізичної точки зору, в цьому аспекті проблем у "Зорі" не було ніколи. Справа в емоційній складовій, адже навіть основні гравці Караваєв, Любеновіч та Будківський в протистоянні зі "Сталю" не були схожі самі на себе. Повинен пройти певний час, поки для "Зорі" матчі Ліги Європи перестануть бути чимось надзвичайним. Допоки ж Вернидубу доводиться жертвувати матчами Чемпіонату, аби його підопічні встигли набратись емоційних сил до наступної еврокубкової баталії.

Василь Сачко, на відміну від Юрія Вернидуба, не міг собі дозволити тасувати склад, та і не звик тренер "Ворскли" до різких рухів. Внесені зміни порівняно з матчем проти "Жиліни" були, скоріше, вимушеними і не такими кардинальними. Однак в протистоянні з "Дніпром" полтавцям вкрай важливо було повернути впевненість у власних силах, що міг забезпечити лише позитивний результат. Чи стала таким нічия? Напевне, так, враховуючи статус суперника (фіналіст Ліги Європи) та останні результати зелено-білих. Сачку вдалось мотивувати своїх підопічних на бій, зробити їм ін’єкцію сміливості, що дозволило більшу частину поєдинку володіти ініціативою. Додати б ще трохи майстерності, і перемога від "Ворскли" нікуди б не ділась.

Чи вистачить максимальної концентрації та наполегливості для того, аби відіграти два м’ячі фори у "Жиліни", сказати складно. Зрештою, словацька команда не виглядає непереможною і її успіх став наслідком в першу чергу незрозумілого провалу команди Василя Сачка. Ситуація вимагає від тренера рішучих, а може навіть і ризикових кроків. Не виключено, що в четвер ми побачимо зовсім іншу "Ворсклу", не ту, яку суперник вивчив досконало. Хай там як, а ресурси для змін у полтавців є, що засвідчив вихід тих ж Олега Баранніка та Младена Бартуловіча. Не забуваймо, що в обоймі залишається і Олег Міщенко – гравець, який вміє діяти нестандартно. А саме нестандартності дуже часто "Ворсклі" не вистачає для досягнення результату.

ФОРМУЛА УСПІХУ

Всьому свій час, говорить українська приказка. Зоряний час молодої команди Олександра Бабіча настав другого серпня, коли після восьмимісячної перерви "Чорноморець" вперше зіграв на рідному стадіоні. Для того, аби все склалось якнайкраще, потрібно було, щоб молоді футболісти здобули досвід, граючи на нейтральних полях, місцеві вболівальники зголодніли за грою наживо, а суперник – діючий чемпіон – не встиг набрати оптимальних кондицій. В підсумку, отримавши шалену підтримку від трибун, моряки змусили понервувати Сергія Реброва і компанію, а також довели, що навіть за умови переформатування багатьох команд, національна першість не гарантує фаворитам режиму найбільшого сприяння.

Для повного щастя не вистачило лише набраних балів, однак тут вже говоримо про зоряний час іншого учасника події – Сергія Мякушка. Адепти українізації "Динамо" давно хвилювались за доля вінгера, який якнайкраще проявив себе в складі ужгородської "Говерли". Тим більше за перспективи Мякушка стало лячно після того, як він не потрапив до заявки команди в перших трьох матчах сезону, а на заміну Джремейну Ленсу був куплений парагвайський форвард Дерліс Гонсалес. Втім, Сергій Ребров, витримавши гросмейстерську паузу, шанс Сергію таки дав і він ним скористався сповна, ставши тим елементом, якого не вистачало "Динамо" для забитого голу. Швидкість, бажання, вміння користуватись м’ячем – всі ці якості дозволяють Мякушку вже зараз претендувати на потрапляння в основу київської команди. Принаймні заявку на це він зробив.

ІНОДІ КРАЩЕ МОВЧАТИ

"Ми розмовляли з тренером "Говерли"про те, щоб вони (орендовані у "Динамо"гравці – прим.) грали за нашою схемою й структурою. Якщо вони хочуть повернутись в "Динамо», то повинні показувати відповідний рівень і модель гри, яка у нас тут». Мало того, що київський клуб хоч і з добрими намірами, але серйозно підставився, виставивши в Чемпіонаті України фактично другий склад, так ще й Сергій Ребров підлив масла у вогонь, забувши, що вихованці динамівської академії вже не є гравцям дублю, а виступають в складі конкурента по вищому дивізіону. Хтозна, про яку структуру говорив Сергій Станіславович, але В‘ячеслав Грозний вирішив навчити молодих динамівців тактичної гнучкості і в протистоянні з "Шахтарем"використав модель гри з п’ятьма захисниками (ніхто не застрахований від того, що "Динамо"не доведеться використовувати таку тактику проти гірників). Результат це дало лише в першому таймі, поки за справу не взявся Алекс Тейшейра. Гол зламав план Грозного на гру, а перебудуватись на більш агресивний лад його підопічні не змогли.

ЦИФРИ

Бразильський півзахисник "Шахтаря"Алекс Тейшейра в грі з "Говерлою"відмінним ударом в дев‘ятку забив свій 50-й гол в чемпіонатах України. При цьому він повторив унікальну серію колишнього нападаючого донецького клубу Андрія Воробея – Алекс також забив в семи матчах поспіль в рамках національної першості. Починаючи з травня, Тейшейра завдав 11 точних ударів, тоді як Воробей в сезоні 2000/01 відзначився дев‘ятьма голами.

А ось "ювілей"Юрія Вернидуба виявився не таким вдалим – в 100-му матчі в якості тренера у вищому дивізіоні його команда програла. Загалом, на чолі "Зорі"Юрій Верниду здобув 39 перемог, 28 разів грав у нічию та 33 рази поступився.

СИМВОЛІЧНА ЗБІРНА ТРЕТЬОГО ТУРУ

СВИСТОК ПО-УКРАЇНСЬКИ. СУДІВСЬКИЙ АНАЛІЗ МАТЧІВ ТРЕТЬОГО ТУРУ

ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ