Ярмоленко: битим шляхом Коноплянки

"Сток Сіті", "Тоттнем", "Евертон", "Барселона", "Арсенал" - нині вже очевидно, що з кожним днем список клубів буде розширюватися і в один ланцюжок непоєднуване зчепить прізвище Ярмоленко. Важко сказати, хто ці люди – аґенти, менеджери, піарники, але їхня робота має попит. Трохи поніжившись під ласкавим літнім сонечком після вже майже неочікуваного з огляду на кількість неймовірних варіантів трансферу Євгена Коноплянки в "Севілью", ці особи знову працевлаштовані. Чи то пак їхній передовий досвід взятий на озброєння.

Нічого нового зараз справді не відбувається. Якщо вже й самі "Mundo Deportivo" чи "Sport.es" написали… Авторитет цих видань в очах пересічного українського вболівальника ледь не захмарний, їм довіряють куди більше, ніж вітчизняним ЗМІ. Дарма, що якогось невідомого їм Ґіоане на позицію центрального нападника в орієнтовних складах можуть поставити. Однаково професіонали. У них – зв’язки. Самі видумали новину, а невдовзі, записавши коментар з представником "Барселони", самі її й спростували. Головне, що прізвище на слуху й що навколо нього створюється ажіотаж.

На щастя, не всі українські ЗМІ обмежуються виключно передруком кимось старанно роздутих балачок. Мова ж не лише про коментарі Ігоря Михайловича Суркіса, котрий, роздувши у пориві динамівської величі щоки, розповідає, що "Сток Сіті" - це клуб не рівня футболіста Ярмоленка. Деякі наші колеги, хизуючись тими самими зв’язками із футбольною закулісою, полюбляють козирнути "інсайдами" неймовірно сенсаційного характеру: "Динамо" отримало офіційну пропозицію по Ярмоленку", "Евертон" близький до виходу з переговорів по Ярмоленку", "Динамо" хоче продовжити контракт з Ярмоленком". Стисло, лаконічно, без подробиць. Мабуть, щоб ореол таємничості зберегти. Мовляв, я знаю більше, а ви здогадуйтесь.

Наразі самому Ярмоленкові треба віддати належне. Він розуміє, що наступного літа таки піде з "Динамо" і не приховує, що бажає це зробити. Але при цьому розпочав новий сезон так, немов не проводив літніх зборів разом із рештою команди і вже вийшов на начебто запланований для інших футболістів до старту Ліги чемпіонів пік.

В аспекті ставлення до справи нинішній динамівський лідер дуже схожий на іншого Андрія. Того, який впродовж майже усього сезону-1998/1999 знав, що перейде в "Мілан", але продовжував викладатися в матчах за "Динамо" сповна не лише на євроарені, а й у внутрішніх чемпіонаті і Кубку. Може, тому Шевченко й заграв за "россонері" відразу, майже без адаптаційного періоду?

Бо були ж інші прецеденти. Скажімо, Сергій Ребров, ставши в травні 2000-го гравцем "Тоттнема", заключних шість матчів "Динамо" в чемпіонаті пропустив, а вийшов лише на фінал Кубка проти "Кривбасу", де теж виглядав блідою тінню самого себе. Як відомо, в Прем’єр-лізі кар’єра нинішнього наставника киян не склалася. Може, чемпіонат не той, може, далася взнаки рання зміна тренера "шпор". Проте не можна виключати й інших причин.

До слова, Євгенові Коноплянці постійний ажіотаж навколо його переходу теж заважав. Це було помітно й зі сторони, зовнішнє враження підтвердив і Мирон Маркевич. Ярмоленкові наразі відмежувати себе від чуток вдається і це робить йому честь.

Втім, скільки б Андрій у своїх коментарях не повторював, що нікуди з "Динамо" він зараз уже не піде, можна не сумніватися, що завтра якесь із авторитетних ЗМІ спалахне "сенсацією" на кшталт "Ярмоленко в кроці від переходу в "Манчестер Сіті". Та найбільший абсурд ситуації полягає в тому, що решта видань, аби не губити рейтингів, розуміючи всю утопічність звісток такого характеру, змушені будуть цю новину з першоджерела передрукувати. Дехто при цьому ще й набере Андріїв номер телефону і якщо той візьме слухавку, то запитає, чи справді телефонував йому Венґер. Ярмоленко відповість, що це абсурд (що дуже несподівано) – й готова новина.

Виходить ланцюгова реакція. Й стихійно запущеною вона виглядає лише на перший погляд. Насправді ж за усім цим процесом стоять вмілі ляльководи, яким байдуже, як спланована ними істерія відіб’ється на якості гри того, торгам навколо кого усе це дійство присвячене.