Андрей Ткачук: С Металлистом ничьи не будет

Півзахисник "Ворскли" Андрій Ткачук розповів про підготовку до домашньої зустрічі проти "Металіста".

- Андрію, "Ворскла" потрапила в якусь нічийну смугу: 5 матчів на старті та й кубковий поєдинок без виявленого переможця в основний час. Як це пояснюєте?

- Пояснення знайти важко, адже на кожну гру виходимо з наміром перемогти. Що не програємо - то вже добре, але відсутність перемог ніякої радості нам не приносить.

- Дуже багато років вже існує 3-очкова система за виграш. Тому "Ворскла" відчутно відстає з таким графіком…

- Звичайно, для місця у турнірній таблиці було б краще, якби ми програли "Шахтарю" та "Дніпру", але виграли у решти суперників.

- Кілька слів про кубковий матч у Чернігові, адже більшість глядачів не мали змоги побачити цей поєдинок…

- Кубок - завжди Кубок, і там практично не існує різниці, яку лігу представляє той чи інший суперник. Ми контролювали гру, а коли на 50-й хвилині сталось вилучення Вадима Сапая, стало трохи важче. Було помітно, що ближче до завершення ігрового часу хлопці втомились. "Десна" зуміла зрівняти рахунок і у подальшому більше контролювала м’яч. Однак наступних справжніх гольових нагод не створила. У нас їх було більше, проте з реалізацією не склалось. Тож справа дійшла до серії пенальті.

- Навряд чи ви тренували цей компонент, однак ти та твої одноклубники жодного разу з "позначки" не схибили. Хвилювався?

- Якщо чесно, то навіть по обличчях наших футболістів, які погодились виконувати 11-метрові, я бачив, що вони впевнені у собі. Це і знайшло відображення у визначенні того, хто пройде до 1/8 фіналу.

- Наступна зустріч у вас з "Металістом", який також 4 рази поспіль грає внічию у Лізі Парі-Матч. Що скажеш про харків’ян?

- Я добре знаю Олександра Севідова, адже із цим тренером працював у "Карпатах". Тому очікую на бойову гру. А те, що і ми, і вони грають внічию, вважаю це збігом. Не думаю, що і у суботу ми поділимо очки.

- Навесні один з вирішальних матчів за вихід до єврокубків "Ворскла" проводила у Харкові і перемогла…

- Той поєдинок відклався у пам’яті, тим більше це зовсім нещодавно відбувалось. За грою "Металіста" я не дуже стежив. Багато хто залишився з часу нашого останнього побачення, кілька кваліфікованих виконавців додались. Тож, як мінімум, суперник не став слабшим, а, може, навіть і посилився.

- А той факт спільної праці з Олександром Севідовим може якось допомогти у грі проти його нинішньої команди?

- Навряд чи. Знаю лише, як він буде налаштовувати підопічних на гру, не сумніваюсь, що харків’яни вийдуть на поле зарядженими. А тренерських його секретів я не знаю.

- Ти у "Ворсклі" не одразу став гравцем основного складу. Що заважало - адаптація чи конкуренція?

- Звичайно, до нового колективу, як то кажуть, треба було влитися. До того ж у Полтаві зовсім інший футбол порівняно з "Карпатами". На звикання також пішов певний час. Раз тепер граю, значить, ці процеси вже позаду.

- Як морально почувають себе футболісти "Ворскли" після вильоту з Ліги Європи УЄФА? Яким чином це відбивається на іграх?

- Це був сильний удар для всієї команди, адже цілий рік ми працювали на виконання цього завдання. Тому дуже прикро, коли так довго йдеш до мети, а потім вилітаєш після першої ж гри. Не скажу за всіх, але особисто я ще повністю не відійшов від ігор з "Жиліною".

- Чи стане сил у "Ворскли", щоб хоча б повторити результат минулого сезону? Чи знову думаєте про це?

- Як я пригадую, рік тому ми також розпочали не найкращим чином. У першому колі, може, й недобрали очок, але наприкінці сезону надолужили згаяне. Вірю, що буде не гірше і у нинішньому чемпіонаті.