Гітченко: Коли вийду на поле "Ніки", у серці в мене щось трішечки защемить

Напередодні сьогоднішнього матчу 8-го туру Ліги Парі-Матч «Олександрія» – «Карпати» на питання UA-Футбол відповів капітан «зелено-білих левів» Андрій Гітченко, для якого поєдинок на КСК «Ніка» буде з особливим підтекстом – саме в Олександрії, за словами самого гравця, відбулося його становлення як футболіста-професіонала.

– Андрію, з яким настроєм «Карпати» приїхали в Олександрію і що ти особисто будеш відчувати, коли ступиш на поле далеко не чужого тобі стадіону «Ніка»?

– Настрій у нас робочий, можна сказати, бойовий. Знаємо, що на нас чекає непросте випробовування, тож налаштовуємося на гру і хочемо досягти позитивного результату. Що ж до моїх власних переживань, то як ви правильно підмітили, для мене і Олександрія, і стадіон «Ніка» не є чужими. Скажу більше, із цим містом та й з усім періодом моєї кар’єри в «Олександрії» у мене пов’язані тільки найкращі спогади. Я тут фактично й став футболістом, у складі «Олександрії» вигравав турнір Першої Ліги, дебютував у Прем’єр-лізі, вилітав з неї… Але футбольна команда – це ж не тільки гра, очки, перемоги, поразки... Це життя кожного гравця. Так от без перебільшення скажу, що в «Олександрії» у нас була справжня велика футбольна сім’я. Ми усі жили поряд в котеджиках, разом сім’ями дружили, проводили вільний час. Та й зараз, хоча в Олександрії залишилося лише кілька гравців з того складу, ми постійно підтримуємо стосунки між собою – зідзвонюємося, завжди раді бачити один одного під час матчів, не рідко разом відпочиваємо у відпустці. Так що до Олександрії я приїхав, можна сказати, майже як до рідного дому і коли вийду на поле затишної «Ніки», то думаю, у серці в мене щось трішечки защемить.

– За виступами «Олександрії» слідкуєш?

– Так, постійно – і коли вони грали в Першій лізі, і тепер у Прем’єр-лізі також. Дуже радів, коли «Олександрія» повернулася в Прем’єр-лігу і дуже тішуся, що знову гратиму в цьому маленькому, але такому прекрасному місті. По можливості дивлюся усі ігри «Олександрії» і скажу, що у Володимира Шарана добротна команда, в якій чудово поєднуються досвід і майстерність ветеранів, таких як Андрій Запорожан, та юнацька запальність молодих гравців, яких в команді також не бракує. Окремо хочу сказати про воротаря Андрія Новака, гра якого на останньому рубежі додає впевненості усій команді. Ну й звісно відчувається рука головного тренера Володимира Шарана. Богданович вміє поставити командну гру, психологічно налаштувати на кожен матч. З цією командою не просто грати будь-кому. Я бачив наживо гру «Олександрії» у Львові з «Шахтарем» в першому турі і скажу, що команді Мірчі Луческу вдалося виграти лише в другій половині, коли «гірники» включилися на повну. А якби олександрійцям трохи посміхнувся фарт, то все могло б закінчитися й несподіванкою.

– Ти згадав про головного тренера «Олександрії», якому у п’ятницю виповнилося 44 роки. Як гадаєш, бажання його підопічних привітати свого тренера з уродинами, ускладнить життя «Карпатам»?

– Думаю, краватку Богдановичу гравці «Олександрії» не купували. Ну а мотивації їм і так не бракуватиме. Ні для кого не секрет, що наприклад, вивезти очки зі Львова не просто будь-кому, навіть «Шахтарю» чи «Динамо». Так от те саме можна сказати і про Олександрію. Команда Володимира Шарана на своєму полі, при підтримці місцевих фанатів може не тільки створити проблеми, а й відібрати очки не лише у середнячків чи аутсайдерів, а й у лідерів також. Гостям «Ніки», аби повернутися додому не з пустими руками, треба добряче попрацювати, викладаючись на сто відсотків.

– Ти за «Олександрію» зіграв лише в чемпіонаті близько сотні матчів. Які два поєдинки ти б виділив – один зі знаком «плюс», а інший – «мінус»?

– У позитивному плані однозначно мій дебют у Прем’єр-лізі в сезоні-2011/2012. У тій грі «Олександрія» приймала «Ворсклу» і ми виграли 1:0. Я вийшов у стартовому складі, але не дограв до кінця через вилучення. Однак команда вже без мене втримала переможний рахунок, а героєм став наш воротар Юра Паньків, який відбив пенальті. Після гри я на радощах його ледь не задушив у своїх обіймах (сміється – Авт.). А із знаком «мінус» назву також гру з того ж сезону. Це було вже ближче до завершення чемпіонату і ми вдома приймали «Дніпро». У нас були шанси втриматися у Прем’єр-лізі, але для цього треба було вигравати у дніпропетровців. В першому таймі ми забили і другий розпочинали за рахунку 1:0. І от десь хвилині на 55-й мене знову вилучають з поля за друге попередження і все закінчилося поразкою 1:5. Один з голів нам забили з «лівого» пенальті. Ці два вилучення – єдині у мене в усіх іграх Прем’єр-ліги. А найцікавіше, в обох згаданих матчах нас судив один і той же арбітр. Більше того, в тому сезоні він судив «Олександрію» п’ять, а можливо й шість разів і в кожній грі вилучав нашого гравця та ставив у наші ворота пенальті – ось така собі була в нього обов’язкова програма.

– По ночам він тобі не сниться?

– Ні, але відношуся я до нього, як до людини і судді, з «особливою повагою», тому й навіть ім’я його називати не хочу.

– Давай повернемося у сьогодення. Ти сказав, що «Карпати» приїхали до Олександрії за позитивним результатом. А нічия – також буде позитивний результат, враховуючи, що ви граєте у гостях?

– Ні. Ми хочемо вигравати в кожному матчі і гра на виїзді проти «Олександрії» не буде винятком. Звичайно, я не можу стверджувати, що «Карпати» обов’язково виграють. Але ми докладемо максимальних зусиль, щоб взяти три очки. Коли ж все закінчиться нічиєю, то тоді, аби казати, хороший для нас це результат чи ні, треба дивитися, як розвиватимуться події у грі. Ось на цьому тижні наші команди грали в єврокубках і «Дніпро» та «Динамо» вдома з своїми суперниками взяли по одному очку. Але ж ніхто не скаже, що це для них поганий результат. Адже і кияни, і дніпропетровці врятували одне очко, забивши наприкінці матчу і після гри ніхто з них не казав, що не задоволений результатом.

– В останніх трьох іграх чемпіонату «Карпати» взяли тільки одне очко, а загалом, включаючи кубкову зустріч, не виграють вже чотири матчі. Що сталося з командою після непоганого старту сезону?

– Справді, після чотирьох турів ми займали третє місце і як жартували, було б добре, коли б сезон на цьому закінчився. Ну а коли серйозно, то з «Динамо» ми дуже хотіли показати і хороший футбол, і очки взяти, але не вийшло. Схоже, перегоріли до матчу, тому й вийшла відверто провальна гра. З «Дніпром» зіграли набагато краще і я вважаю, що по грі ми точно не мали програвати. Ми не забили щонайменше два не сто-, а двістівідсоткові моменти. Було ще кілька непоганих шансів, але і їх ми також змарнували. Водночас, загалом непогано відігравши і в обороні, зробили дві дитячі помилки. А «Дніпро» такого не вибачає, от вам і 0:2.

– А що завадило дотиснути вдома у більшості «Зорю»?

– Почну з того, що «Зоря» сьогодні також далеко не найслабша команда в Україні. Не хочу говорити про невезіння, але фарту нам явно бракує. Із «Зорею» ми погано відіграли перший тайм і я розумію наших вболівальників, які свистом проводжали нас у роздягальню на перерву. Але ж у другому таймі «Зоря» не переходила середину поля, а ми не вилазили з їхнього карного майданчика. Моментів була купа, але що з того, коли забили тільки один м’яч. Зрозуміло, результат 1:1 нас абсолютно не влаштував. Та мене найбільше обурило, що дехто після гри розказував, що «Зоря» не дала нам нічого створити.

– Можливо, «Карпатам» все ж бракує нападника чи вже звикли грати без нього?

– Ні, нападник нам потрібен, це однозначно. Дуже радий за Мішу Сергійчука. В «Карпатах» у нього ніяк не виходило забивати. А от перейшов у «Говерлу» і вже забив, причому його гол приніс ужгородцям перемогу. Дай Боже, щоб продовжував так і далі, а взимку повернеться з оренди до Львова і почне забивати вже за «Карпати».

– Проти «Олександрії» не зіграє Ігор Худоб’як, який забив «Зорі» та й загалом у нинішніх «Карпатах» чи не найчастіше опиняється на позиції центрального нападника.

– Ігор – прекрасний футболіст і нам його дуже бракуватиме з «Олександрією». Зрозуміло, що позиція центрфорварда – не його, але й на ній він дуже корисний команді. Тож доведеться комусь Ігоря на ній замінити. Головне, щоб ми забили на один гол більше, ніж суперник. Як я вже казав, я слідкую за іграми «Олександрії» і завжди за неї вболіваю. Однак у неділю робитиму усе, щоб вона «Карпатам» програла.