Луческу: Я завжди любив працювати з молодими футболістами

На міні-збір до Туреччини головний тренер донецького "Шахтаря" традиційно взяв кількох молодих гравців. Мірча Луческу не просто переглядає на зборах юні таланти, але й активно працює з ними.

– Чому пріоритет було віддано молодим бразильським хлопцям, а не українським?
– Причина – в їх природному таланті. Придбавають, у першу чергу, талант, а вже потім цей талант розвивається. Різниця також у тому, що бразильців ми вибирали на трансферному ринку, коли вони вже заявили про себе. А своїх хлопців ми ростили. Але щойно ми помічали в комусь із них особливі якості, відразу намагалися забрати до себе. У той же час працювати з молодими бразильцями складніше, адже вони приходять з іншого світу! Ми беремо їх за дуже хороші технічні дані.

Але, на жаль, у них великі проблеми в плані виховання – зовсім інша культура і звички, що відрізняються від Європи. Бразилія – ​​це відкрита країна, де всі люди посміхаються і кожен робить усе, що він забажає. Там немає суворої дисципліни, яка обов'язково повинна бути в професійного футболіста. Їх потрібно навчити бути гнучкими, прищепити їм пунктуальність. Вони мають виробити принципи професійного ставлення до тренувального процесу! Підкреслюю: часто молоді виконавці бувають любителями – важливо зробити їх них професіоналів. Від них потрібно вимагати!

А крім того, ще й контролювати, що ними виконується на належному рівні. Фернандіньо, Адріано та інші набували всього цього тільки до 23–25 ​​років. Те ж стосується нинішнього Тейшейри: гравці стають лідерами, коли отримують великий досвід не тільки у футболі, але й у всіх інших сферах життя. А до цього моменту я борюся за їхній менталітет! Усіх футболістів, які зараз на слуху – Фернандіньо, Вілліана, Адріано, Дугласа Косту та інших, – я спочатку випускав на 15–20 хвилин. Вони проводили по 30–40 матчів за рік. Але я підводив їх поступово.

– У минулому сезоні добре себе проявили гравці U19.
– Це ще одне покоління футболістів – ті, хто в минулому році грав у фіналі Юнацької ліги УЄФА з «Челсі». Вони також постійно під нашим спостереженням: Матвієнко, Зубков, Борячук, Коробенко. Дивимося, яким чином ця група може швидше рости і потрапити до першої команди.

– Ви практично не запрошуєте до команди готових, що відбулися, гравців. Чому?
– Це моя стратегія, я завжди любив працювати з молодими. Навіть коли я працював у «Хунедоарі», семеро моїх підопічних були викликані до збірних. Аналогічно і в «Брешії», де моїм вихованцем був Пірло, в молодому віці потрапив до основного складу. Якщо у футболіста неймовірний талант, я не чекаю, поки він набереться досвіду, а намагаюся його використовувати. Нинішній приклад тому – Арабідзе. Йому 17 років, але я даю йому можливість виступати і в Кубку України, і в чемпіонаті.

Протилежний приклад – «Металіст»: клуб запрошував футболістів дуже високого рівня. Вони були набагато досвідченіші від нашої молоді! Але, на жаль, не виграли нічого істотного в Європі та навіть у чемпіонаті України. І не даремно в нас зараз з'явилися Тайсон, Марлос та Азеведо. Також там були Вільягра, Торсільєрі, Бланко, Шав'єр, Соса, Едмар та Крістальдо. Це інший підхід. Ми ж робили ставку на молодих і перемагали.

– Донедавна існував «Шахтар-3», де молодь могла набиратися досвіду.
– Так, але в «Шахтаря-3» за великим рахунком не було великих завдань. Вони не боролися за чемпіонство або, скажімо, за вихід у другий дивізіон. Тому ми прийняли рішення позичити наших талановитих виконавців командам Вищої ліги.

Там вони можуть відчути, що означає по-справжньому битися за 3 очки і за якісь місця у вищому дивізіоні! Це важливо: формуватися як особистості і як професіонали. Спочатку ми віддавали гравців у «Іллічівець». Коли в цього клубу стали з'являтися проблеми, ми переключилися на «Зорю». Природно, велика заслуга Юрія Вернидуба, який довірив хлопцям місце в складі і допоміг їм вирости. Але не слід забувати, що це наші футболісти, – ми завжди оцінювали їх високо! І зараз чекаємо, що вони повернуться туди, де були виховані, і піднімуться на рівень вище. Вони повинні зробити крок уперед – їм належить виступати в команді, яка зобов'язана щороку завойовувати чемпіонство і грати на найвищому рівні у єврокубках.

До того ж важливо ставати футболістами національної збірної. Багато хто з них туди викликається, але ніхто, на жаль, не є там гравцем основи. Упевнений, що якщо вони потраплять до «Шахтаря» і зростатимуть, то зможуть розраховувати на виступ у національній збірній країни.