Говерла - Шахтар 1:6. Післяматчева прес-конференція В'ячеслава Грозного

Головний тренер ужгородської "Говерли" В'ячеслав Грозний розповів про свої враження від матчу з "Шахтарем" (1:6).

- Я розумів, що ми граємо з топ-командою, яка за сезон "Динамо" забила 5 м'ячів, "Зорі" – 7, "Реалу" - 3 і так далі. У них топ-гравці. Ми могли хіба що заважати їм грати і вчитися від них. Вони швидкі, технічні, м’яча не втрачають. Ми спробували нову тактичну схему: три центральні захисники і двоє латералів – Гемега і Цуріков. Люлька і Чумак грали в опорній зоні і троє футболістів діяли попереду. Ми хотіли убезпечити футболістів від дуелей один в один, хотіли налагодити систему підстраховки. Але коли ми всі чотири м’ячі в першому таймі забили самі собі, то про що можна говорити? Наш воротар дуже нервово грав, він в перерві вибачився, сказав, що не йде гра. Ми зрівняли рахунок, проявили характер. Але такі помилки… Самі собі забивали і гра завершилася в першому таймі.

Я спитав у перерві: "Чому не виконуєте установки?". Треба догравати до кінця, накривати опонентів. Для нас це велика школа, майстер-клас. Вони грали проти "Реала, " забили їм три м’ячі, а сьогодні ми мусили протистояти їм. Це гравці, за якими полюють провідні європейські клуби. А тут у нас діти. Розмовляли з Мірчею Луческу, попросили від "гірників" кількох гравців в оренду. Мірча Луческу нас похвалив, сказав, що тут молоді хлопці проходять школу. Крім того, нас не завжди справедливо судять. У Полтаві, до прикладу, не дали пенальті у ворота "Ворскли" на останніх секундах, хоча всі бачили, що пенальті був. І Мирослав Ступар про це говорив.

Я довіряю молодим, вони проходять школу. А де ще вони пройдуть такі випробування? Звісно, мені було легше з Кочішем, Шацьких, Фещуком і так далі. Але я хлопців підтримую і кажу, що потрібно працювати, аби був шанс повернутися до "Динамо". Є приклади Буяльського і Макаренка. Такий матч як проти "Шахтаря" – вартий десятьох інших матчів.

По ходу гри я перебудував схему, хотів зіграти у наш звичний футбол. В другому таймі менше помилялися, але все рівно помилялися. Трохи шкода, що потрапили під каток футбольного монстра, який не прощає помилок. Якби навіть ми 1:1 закінчили в першому таймі, все рівно ми б програли. Важке поле для обох команд, але нам важче, ніж "гірникам". Вони розверталися, вибігали за рахунок передач, а ми вовтузилися.

Ми вчимося, ситуація нормальна. Ми з Луческу розмовляли до матчу. Він каже, що повинно бути 16 команд, бо в Україні велике футбольне господарство. Федерація повинна допомогти, як допомагає в Італії. Потрібні зміни. Ми бачили, що було вчора в Олександрії. Можливо, держава повинна допомагати людям, які бажають вкладати гроші у футбол.

Я здивований, що так мало вболівальників. Добре, не йдуть люди на "Говерлу", мовляв, немає своїх, команда Шуфрича. Але ж прийдіть вживу подивіться на "Шахтар". Тим більше, що "гірники" грали основним складом. А на справі бачимо, що у всіх любов до футболу тільки на словах. Все повинно будуватися крок за кроком, поступово.

- Ви нещодавно виступили з ініціативою нововведення в українському футболі (чистий час, кількість замін тощо). Як вважаєте, є шанси, що це приживеться?

- Це вже давно повинні були ввести ці зміни. Але ніхто тренерів не чує, нікому до цього справи немає. Мене не влаштовують затримки часу, обмежена кількість замін. Чому не можна це змінити? Потрібно змінити трактування фолу останньої заміни. Дві жовті карточки – це червона з правом заміни футболіста, а от вже пряма червона – це вилучення без права заміни. У мене в команді тренуються більше двадцяти гравців, а задіяти в матчі я можу тільки 14. В минулому турі вилучили воротаря і я мусив в рамку класти польового футболіста. Це не нормально, бо на воротах мусить стояти воротар. Всі бояться змін. Але й Ви, журналісти, повинні про це говорити, піднімати питання. Бо футбол дуже консервативний.