Сталь Дніпродзержинськ. Гартування елітою

Проте саме "привид" "Металурга" може порушити ту гармонію, завдяки якій "Сталі", власне, і вдалося гідно дебютувати на вищому рівні. Останній тиждень в Дніпродзержинську розгорілася справжня війна між менеджерами, що піднімали клуб з низів, і функціонерами, що переїхали з Донецька. Дійшло до того, що перші загрожують розпустити "Сталь", якщо Вардан Ісраелян залишиться на посаді президента. Питання в тому, чи вистачить у них повноважень, враховуючи, що клуб - приватна власність, тому все залежить не від рішень громадської організації, що бореться за свої права, а від фактичного власника.

У будь-якому випадку конфлікт має бути вирішений, щоб "Сталь", зарекомендувавши себе міцним середняком, продовжила писати свою історію. Перша частина сезону в нових для себе умовах не обійшлася без помилок і недоліків, але й позитивних моментів було предостатньо.

Трансферна діяльність

Ще коли не було до кінця ясно, що "Сталь" займе місце "Металурга" у Прем'єр-лізі, у Дніпродзержинську почали будувати фактично нову команду. З тих, хто посідав друге місце в Першій лізі, залишилися лише сім футболістів. По-перше, пішли обидва воротарі - Єгор Попович та Іван Піцан, яким було б важко скласти конкуренцію досвідченим Юрію Паньківу та Олександру Бандурі. По-друге, розлучитися вирішили з захисниками Олексієм Пінчуком, Сергіэм Платуновим, Олегом Дмитренкои та Микитою Микитенком. Втім, поповнення оборони вийшло вельми значним - з "Металіста" приїхали Сергій Пшеничних та Микола Іщенко, з Одеси - Юрій Путраш, якого, щоправда, частіше використовували в півзахисті, з Луцька - Сергій Воронін. Нарешті, з донецького "Металурга" до складу "Сталі" перейшов Артем Барановський.

Півзахист залишився без Олега Шутова, Сейхана Алієва, Євгена Сантрапинських та Анатолія Масалова. Зате підтягнувся вихованець "Дніпра" Руслан Бабенко, який провів непоганий сезон у "Волині". Забезпечувати швидкість на фланзі повинен був Денис Васін, для якого "Сталь" стала вже п'ятим клубом у кар'єрі. З "Ворскли" за ігровою практикою приїхав Євген Будник. Ще одним представником донецького "Металурга" став Антон Поступаленко, але зігравши всього один матч за дніпродзержинську команду 27-річний хавбек перебрався в донецький "Олімпік". Нарешті, перед завершенням трансферного вікна контракт з клубом підписав хавбек збірної Вірменії Рум'ян Овсепян, який також минулий сезон відіграв за "Металург".

В атаці "Сталь" залишилася без свого кращого бомбардира Станіслава Куліша, який зробив вибір на користь "Металіста". У Кривий Ріг відправився Роман Дацюк, але його відхід складно назвати серйозною втратою, враховуючи, що результативністю він, м'яко кажучи, не відзначався. У той же час ставка була зроблена на досвід в особі Володимира Гоменюка і молодість, яку представляв Владислав Кулач. Перший, нагадаємо, півроку втратив через розбірки з "Металістом", другий після "Іллічівця" відмучилися в запорізькому "Металурзі", за який у дев'яти матчах так і не зумів забити жодного гола. Втім, потенціал обидва нападаючих мали досить високий, як і інші новачки "Сталі". Так що трансферну кампанію дніпродзержинської команди можна було вважати, щонайменше, задовільною.

Фізична готовність

Володимиру Мазяру було непросто ідеально підготувати свою команду до сезону, враховуючи велику кількість новачків і перехід на принципово новий рівень. Найчастіше "Сталь" потужно починала обидва тайми, але серйозно збавляла оберти наприкінці матчу. Через втрату концентрації, що є прямою причиною недостатньої фізичної готовності, дніпродзержинці упустили нічию з "Карпатами" і "Волинню" на початку сезону, втратили по два очки в іграх з "Металістом" і "Чорноморцем" в жовтні, а головне - не змогли протриматися п'ять хвилин до сенсації в київській грі з "Динамо".

Втім, гра з "біло-синіми" також продемонструвала, що команда Мазяра набрала непогану форму і здатна витримувати високий темп і тиск з боку суперника протягом майже всього матчу. З іншого боку, "Сталі" трохи пощастило, що після поєдинку на "Олімпійському" була пауза для збірних, завдяки чому підопічні Мазяра не впали у функціональну яму і набрали чотири очки в трьох заключних цьогоріч турах. Хоча гра з ще одним фаворитом - "Зорею" - стала проекцією на всю першу частину чемпіонату: вдалий дебют із забитим голом і провал у другому таймі, що призвело до поразки з рахунком 1:2.

Тактична гнучкість

Тренерський штаб "Сталі" досить несподівано, як для новачка, взяв за основу тактику з двома нападниками. Володимир Мазяр реально оцінював можливості своєї команди, тому намагався прищепити підопічним простий, але ефективний спосіб гри. Дніпродзержинці прагнули грати вертикально, не затримуватися в центрі поля, а доставляти м'яч у лінію атаки або за рахунок дальніх передач, або за рахунок флангових проривів. У той же час не можна сказати, що "Сталь" у всіх матчах грала за класичною схемою 4-4-2. Другий форвард часто опускався в глибину поля, намагаючись відвести за собою захисника, в такому випадку тактика трансформувалася в традиційні для України 4-2-3-1.

У згаданому вже матчі з "Динамо" Мазяр не посоромився зіграти на 0:0, через що в центрі захисту вийшли відразу три гравці, перед якими до того ж діяли два опорних хавбека. Такий хід ледь не увінчався успіхом - мало того, що "Сталь" тримала на замку свої ворота до 88-ї хвилини, так ще й сама мала кілька можливостей, щоб засмутити Олександра Рибку.

Оптимальний склад

На початку сезону обидва воротарі "Сталі" отримували приблизно рівну кількість часу, але після провалу в поєдинку з "Дніпром" Мазяр більше довіряв Паньківу, ніж Бандурі. На правий фланг оборони з центральної зони був переведений Володимир Адамюк, а на протилежному фланзі часто грав Сергій Воронін. Спочатку основною парою центрбеків вважалися Пшеничних та Іщенко, але Антон Кравченко зумів виграти конкуренцію у Миколи, якому, таким чином, дісталася роль гравця ротації. Центр півзахисту "Сталі" складно уявити без Романа Карасюка і Максима Каленчука. Правда, другий час від часу поступався місцем на полі Руслану Бабенку чи Валерію Кучерову. Правий край півзахисту дістався Денису Васину, а ліворуч, поки не отримав травму, основним вважався Путраш. Після того, як Юрій випав з гри на тривалий термін, Володимир Мазяр тасував Антона Котляра, Євгена Будника та Олександра Козака.

В атаці, як зазначалося вище, повинні були грати Кулач і Гоменюк, але Володимир через травму і погану форму дав шанс Роману Дебелко, який намагався справно виконувати роль форварда таранного типу.

Кращий гравець

Мабуть, у складі "Сталі" складно виділити одного героя, кожен грав в силу своїх можливостей і зробив усе від себе залежне, щоб дніпродзержинська команда не опинилася серед аутсайдерів. Тому відзначити хочеться гравців, які за два роки пройшли шлях від Другої до Прем'єр-ліги, і доводять, що "другий ешелон" здатний підживлювати еліту свіжою кров'ю.

Приміром, Володимир Адамюк здивував всіх не тільки чіпкою грою при захисті власних воріт, а й сміливими рейдами на чужу половину поля. Роман Карасюк лише один матч починав на лавці запасних, його працездатність дозволяла "Сталі" не програвати центр поля більш досвідченим суперникам. Те ж стосується Максима Каленчука і Валерія Кучерова. Знизив свою результативність Антон Котляр, який у Першій лізі заробив 24 очки за системою гол + пас, але вінгер поступово звикає до більш щільної гри і напевно здатний додати у другій частині чемпіонату.

Кращий матч

Чемпіонат України. Третій тур

2 серпня. Дніпропетровськ. Стадіон "Метеор"

"Сталь" - "Зоря" 2:0

Голи: Путраш 25, 55

"Сталі" знадобилося всього три тури, щоб відсвяткувати свою першу перемогу в еліті. Та ще й над таким серйозним суперником. Так, "Зоря" вийшла на матч не самим основним складом після емоційної перемоги в Лізі Європи, так, луганській команді заважав реалізувати весь свій потенціал неякісний газон стадіону "Метеор". Однак це все - проблеми суперника. "Сталь" здорово відіграла в захисті і створила значно більше гольових моментів, два з яких вдалося реалізувати. В обох випадках ключовими виконавцями були Васін і Путраш. Перший прострілював, другий забивав, правда, в епізоді з першим голом сполучною ланкою між двома крайніми півзахисниками виявився Дебелко.

Розчарування

Результативність ніколи не була сильною стороною Володимира Гоменюка, хоча колись він ставав кращим бомбардиром чемпіонату, за що і отримав прізвисько "Кримський Руні". Форвард брав своє за рахунок постійної зарядженості на боротьбу, саме ця якість сприяла його переходу спочатку в "Дніпро", потім в "Металіст". Навряд чи варто було очікувати серйозних змін в ігровому стилі Гоменюка і після його переходу в "Сталь". Втім, враховуючи манеру гри команди, яка практично ідеально підходить під "скіли" Володимира, як уболівальники, так і експерти розраховували побачити від нападника значно більше, ніж одна результативна передача у восьми матчах.

Зрозуміло, що на ситуацію вплинув простий у "Металісті" і травма по ходу цього сезону. Однак, щоб позбутися від не приємного звання "Розчарування першої частини сезону", форварду потрібно серйозно попрацювати взимку і навесні зіграти набагато активніше. У футболі адже репутацію так складно заробити і так легко її втратити.

Перспективи та завдання

Головне, що зараз потрібно "Сталі", це розібратися в собі. Конфлікт рідко коли веде до конструктиву. Поки не можна сказати точно, якою ми побачимо дніпродзержинську команду у другій частині чемпіонату. Принаймні, у ЗМІ ходять чутки, що "Сталь" може очолити Олександр Севідов, відставки Мазяра не виключає і Вардан Ісраелян. Такі кардинальні зміни, звичайно ж, спричинять за собою як кадрові перестановки, так і тактичні нововведення в грі команди. Але якщо припустити, що Володимир Мазяр залишиться на своєму посту, то напевно він спробує в першу чергу посилити конкуренцію на флангах, як у захисті так і в центрі поля. Та й у цілому достатня глибина складу нікому ще не шкодила. Поки "Сталь" виглядає міцним середняком, який не буде вести боротьбу за Лігу Європи, але здатний вплинути на розподіл місць інших більш досвідчених колективів.