Свисток по-українськи. Підсумки півріччя

Вступ

Ми знову повертаємося до того, про що говорили і на початку, і безпосередньо протягом першої частини поточного сезону. Наші арбітри не зробили якісного кроку вперед, хоча статистично кількість помилок, яких припускалися судді, знизилася. Та тут потрібно враховувати той факт, що значна кількість поєдинків поточного чемпіонату були нецікавими і прохідними. На трибунах не було глядачів. І все це змушує говорити про те, що рівень нашого чемпіонату значно знизився. А оскільки знизився рівень чемпіонату, то арбітрам, відповідно, працювати стало простіше.

Специфічні внутрішні умови в повній мірі не дозволяють українським арбітрам розкрити свого потенціалу, а на міжнародній арені призначення дістають одиниці, та й то – на далеко не найскладніші матчі. Євген Арановський та Сергій Бойко працювали на поєдинках Ліги Європи, але в чемпіонаті України ці арбітри перебувають не на провідних ролях. Найкращий український арбітр останніх років Юрій Можаровський зійшов з олімпу, випадаючи з обойми через травму, а також припускаючись досить дошкульних помилок. Зате ренесанс переживає Анатолій Абдула. Харків'янин бездоганно відпрацював першу частину сезону.

Тож виходить, що знову маємо тільки одного арбітра, рівень суддівства якого відповідає позначці "високий".

Статистичні дані

В першій частині чемпіонату України 2015/16 було задіяно двадцять арбітрів, серед яких двоє дебютантів – Ігор Пасхал та Микола Балакін. Для порівняння: в сезоні 2013/14 в Прем'єр – лізі працював 21 арбітр, в сезоні 2014/15 – 23 (це на початок сезону; а вже по ходу турніру кількох арбітрів було відсторонено від роботи). Ці двадцятеро арбітрів в осінній частині чемпіонату провели 112 матчів (без врахування поєдинків Кубка України).

В 112-ти матчах були допущені 43 результативні помилки. Власне, якщо говорити конкретно, то ці помилки припали на 28 поєдинків, решта матчів були "чистими". Серед цих 28-и матчів 16 поєдинків могли завершитися з іншим результатом. Тобто, в 16-ти зустрічах помилки арбітрів реально вплинули на результат. Якщо виводити середній показник, то виходить, що в кожному четвертому поєдинку мали місце суддівські помилки.

В минулому чемпіонаті арбітри результативно помилялися в кожному третьому матчі. Тобто, в цілому картина була більш тьмяною, але ж рівень чемпіонату та інтриги минулого року був значно вищим.

Географія арбітрів

Київ і Київську область представляли 7 арбітрів;

Дніпропетровськ, Харків, Львів, Крим – по 2 арбітри;

Одесу, Чернівці, Херсон, Луганську область, Закарпатську область – по 1 арбітру.

По ходу сезону завершили свою кар'єру Юрій Мосейчук з Чернівців та Сергій Лисенчук з Києва.

Варто зауважити, що Західна Україна в суддівському корпусі представлена вкрай скромно: Ярослав Козик із Закарпатської області, Юрій Можаровський та Юрій Грисьо зі Львова. Знаходився в цій компанії також Юрій Мосейчук, але чернівчанин оголосив про завершення кар'єри, посилаючись на стан здоров'я.

В географії арбітрів не враховано місто Хмельницький, яке, за даними офіційного сайту Ліги Парі-Матч, представлене двома арбітрами – Анатолієм Жабченком та Юрієм Ваксом. З достовірних джерел відомо, що ці арбітри продовжують мешкати на території Криму, хоча за офіційними документами проходять саме як представники Хмельниччини.

Середній вік арбітрів

Середній вік арбітрів, що проводили матчі чемпіонату України в першій частині сезону 2015/16 – 39. В минулому сезоні цей показник сягав позначки 39,7.

Зрозуміло, що показник середнього віку арбітрів Ліги Парі-Матч знизився за рахунок двох дебютантів – Балакіна та Пасхала. Микола Балакін взагалі є унікальною постаттю, адже дебютував на найвищому рівні у 27 років, в той час як зазвичай в Україні на такому рівні судити починають в 33-35.

Власне, 33-35 років як середній вік арбітрів – то той показник, до якого ми повинні прагнути. Хоча процес омолодження слід здійснювати обережно, аби не позбутися досвідчених суддів, які в силу свого віку здатні "витягувати" найскладніші матчі. Не даремно ФІФА лобіює інтереси вікових арбітрів. У нас же Куратор знизив віковий ценз, намагаючись омолодити суддівський корпус, заплющивши при цьому очі на проблему неналежної підготовки молодих арбітрів.

Класифікація помилок арбітрів

Помилки, яких найчастіше припускалися українські арбітри, можна поділити на наступні категорії:

- помилки, що стосуються призначення / не призначення пенальті;

а) невірне трактування єдиноборств футболістів;

б) гра рукою у штрафному майданчику;

- помилки, що стосуються винесення дисциплінарних санкцій;

- помилки, що стосуються фіксування взяття воріт;

- помилки, породжені необ'єктивним суддівством.

Характеристика помилок арбітрів

1. Помилки, що стосуються призначення / не призначення пенальті

В першій частині чемпіонату України 2015/16 арбітри допустили 25 помилок, пов'язаних з призначенням або не призначенням одинадцятиметрових ударів. З тих 25-и помилок 17 було допущено в процесі трактування результатів єдиноборст.

Найчастіше помилок з цієї категорії припускалися Євген Арановський (три помилки), Сергій Лисенчук, Анатолій Жабченко, Ярослав Козик, Сергій Бойко, Іван Бондар, Костянтин Труханов (по дві помилки). У Дмитра Кутакова та Віталія Романова – по одній помилці.

Окремо варто виділити помилки, коли арбітри придумували пенальті там, де єдиноборства велися в рамках правил. Таких похибок було чотири.

Решта, - 8 помилок, - пов'язані з помилковим трактуванням гри рукою у штрафному майданчику.

Дана тема є дуже дискусійною і проблематичною, оскільки наші арбітри й досі не користуються єдиною системою трактування гри рукою у штрафному майданчику. Для початку вкотре нагадаємо критерії, за якими УЄФА рекомендує визначати гру рукою:

- чи був рух руки до м'яча, або ж м'яч сам влучив у руку;

- чи знаходилася долоня / рука гравця в природному положенні;

- чи хотів гравець збільшити площу свого тіла;

- чи намагався гравець уникнути контакту руки з м'ячем;

- відстань, яку м'яч пролетів перед тим, як влучив у руку;

- чи міг гравець уникнути удару м'яча рукою

- чи використовував гравець навмисно руку для того, аби торкнутися м'яча.

Критерії чіткі і зрозумілі, але в українському футболі чомусь і досі існує проблема різного трактування гри рукою у штрафному майданчику. Колліна, очевидно, дає своїм підопічним волю, в питаннях гри рукою покладаючись не на загальноприйняті норми УЄФА, а на власну думку окремого арбітра. Тому й виникають прецеденти, коли в однакових ситуаціях арбітри приймають абсолютно протилежні рішення (для прикладу, - матчі "Чорноморець" – "Ворскла" та "Говерла" – "Олександрія", коли в одному випадку арбітр Євген Арановський справедливо не призначив пенальті в ворота гостей, хоча у штрафному майданчику полтавців м'яч влучив захиснику "Ворскли" в руку, а в другому в схожій ситуації Віталій Романов – призначив).

- Помилка чи моральне падіння? Суддівський ляп в матчі "Говерла" - "Олександрія"

Ще одна проблема – то вигадування власних критеріїв. У нас царює оманливе твердження, у відповідності до якого якщо м'яч летить у площину воріт і на своєму шляху знаходить руку захисника – то це апріорі пенальті, без будь-яких вагань. Насправді ж, це абсурд. Потрібно керуватися саме вищевказаними критеріям, - незалежно від того, в якому напрямку летів м'яч. Як ілюстрацію маємо епізод з матчу "Олімпік" – "Шахтар", коли арбітр Іван Бондар помилково призначив пенальті у ворота "Шахтаря" і вилучив Ордеця за те, що м'яч влучив йому в руку буквально перед лінією воріт.

У чотирьох випадках арбітри вигадували одинадцятиметрові удари, оскільки порушення правил, у відповідності до критеріїв, які визначають гру рукою, не було. Автори цих помилок: Олександр Іванов, Юрій Грисьо, Іван Бондар і Віталій Романов.

В трьох випадках, навпаки, арбітри не призначили пенальті за гру рукою в ситуації, коли цього вимагали правила: двічі в подібній манері помилився Юрій Вакс, одного разу – Сергій Лисенчук.

2. Помилки, що стосуються винесення дисциплінарних санкцій

Невміння арбітрів вірно виносити дисциплінарні санкції часто ставало причиною конфронтацій на футбольному полі і навіть за його межами. Як і в трактуванні гри рукою, в питанні винесення карточок судді оперували не якимись загальноприйнятими нормами, а власними розсудами. Найяскравіший приклад – то матч "Динамо" – "Олімпік", в якому Віталій Романов показав одинадцять жовтих карточок, три з яких перетворилися на червоні. Зокрема, в простій ситуації був вилучений Євген Хачеріді, якому потім добряче дісталося на горіхи як від тренера "Динамо", так і від вболівальників.

Найчастіше проблеми з винесенням дисциплінарних санкцій, крім Романова, мали Євген Арановський, Сергій Лисенчук, Сергій Бойко і Іван Бондар.

3. Помилки, що стосуються фіксування взяття воріт

Подібних помилок було лише дві, зате вони доволі кричущі. В матчі "Говерла" – "Чорноморець" Сергій Бойко після подачі одеситами кутового не зафіксував взяття воріт Рудька після того, як м'яч після удару Петька опинився у сітці воріт ужгородців. Причини свистка Бойка незрозумілі й досі.

Друга подібна помилка сталася в матчі "Металіст" – "Дніпро", коли арбітр Анатолій Жабченко, навпаки, зарахував гол там, де цього не повинен був робити. Володимир Прийомов з порушенням правил виборов у Едмара позицію та нагоду для удару, але арбітр неправомірних дій в грі нападника "Металіста" не вгледів.

4. Помилки, породжені необ'єктивним суддівством

Дану категорію мусимо виділяти через відсутність раціонального пояснення деяких помилок арбітрів. Були ситуації, котрі виглядали однозначно, просто і беззаперечно, але судді все одно чомусь приймали діаметрально протилежні рішення від тих, які читалися по грі.

Зокрема, в матчі "Олімпік" – "Шахтар" асистент арбітра Олександр Корнійко при рахунку 2:2 на останніх хвилинах зустрічі не побачив кількаметровий офсайд Степаненка і зарахував гол, який Алекс Тейшейра забив з передачі Тараса. Цей випадок спричинив серйозний резонанс, який пояснення Колліни лише підсилили. Куратор після того матчу виступив на телебаченні, але адекватного пояснення діям своїх підопічних не дав.

- А вам подобається? Суддівське свавілля донецького дербі на очах у Колліни

Друга кричуща помилка мала місце в матчі "Говерла" – "Олександрія", коли арбітр Віталій Романов на останніх хвилинах зустрічі призначив одинадцятиметровий удар в ворота господарів за нібито гру рукою у виконанні Лухтанова. Після того випадку обурення В'ячеслава Грозного набуло нових масштабів. І хоч з тренером "Говерли" не завжди вдається бути солідарним, але в цій ситуації ужгородці дійсно мали право називатися жертвою арбітражу.

Таблиця 1. Помилки арбітрів

Помилки асистентів арбітрів

Асистенти арбітрів також припускалися результативних помилок, тобто, або забивалися голи з положення "поза грою", або зривалися потенційно гольові атаки. Таких моментів було шість. Їх припустилися асистенти Анатолій Дутчик, Олександр Корнійко, Сергій Приступа, Євген Петраков, Андрій Шамека і Олександр Якименко.

Таблиця 2. Помилки асистентів

Основні причини виникнення помилок арбітрів та асистентів арбітрів

- не однакова інтерпретація єдиноборств у штрафному майданчику, різна оцінка боротьби;

- неправильна інтерпретація гри рукою у штрафному майданчику;

- відсутність належного рівня концентрації та уваги;

- неправильний вибір позиції;

- пасивність асистентів;

- слабке зорове сприйняття;

- психологічна несумісність членів бригади арбітрів;

- брак або відсутність психологічної стійкості;

- невміння гнучко користуватися правилами гри;

- людський фактор.

Помилки "за" і "проти" відносно окремих команд

Минулого чемпіонату на користь "Металіста" судді помилилися 19 разів, що явно контрастувало з кількістю помилок на користь решти учасників чемпіонату. Цього року явно вираженого "лідера", на чию користь арбітри помилялися найчастіше, наразі немає. Хоча, можна звернути увагу на "Ворсклу", якій судді "посприяли" в шістьох матчах, а проти неї зіграли лише у двох. В лідерів – приблизно паритет. Трохи більше страждав від помилкових рішень арбітрів "Олімпік", а от на користь "Говерли" судді помилялися частіше, аніж проти неї.

Таблиця 3. Помилки "за" і "проти"

Підсумок

Кожен з українських арбітрів в першій частині сезону 2015/16 показав той рівень, на який здатен. Акцентуємо уваги на цьому через те, що здібності і можливості наших суддів на завжди співпадають з результатом виконаної роботи.

Окремо кілька слів скажемо персонально про деяких арбітрів. Юрій Можаровський першу частину поточного сезону не може занести собі до активу. Найкращий український арбітр кількох останніх років випадав з ритму через травму, а в тих матчах, на яких працював, припустився кількох помітних помилок. Продовжує розчаровувати Євген Арановський, якому, незважаючи на помилки, довіряють досить рейтингові матчі і який працює в Лізі Європи. Сьогодні про Євгена ми змушені говорити як про арбітра з низьким рівнем кваліфікації. Опустився Анатолій Жабченко. Усі необхідні характеристики для успішної роботи Анатолій має, але його надто емоційна манера роботи, керування не розумом, а серцем, не дозволяють цьому арбітрові повністю розкрити свого потенціалу. Значно краще можуть судити Юрій Вакс, Сергій Бойко, Ярослав Козик. Ці арбітри здатні якісно відпрацювати на окремих матчах, але в цілому стабільності хлопцям не вистачає. На пристойному рівні працює Сергій Березка. Тішить Анатолій Абдула. Після періоду занепаду та втрати психологічної стійкості, харків'янин знову повернувся на високий рівень і першу частину поточного сезону провів практично бездоганно.

- Любіть українське. Ренесанс Анатолія Абдули

На основі статистичних даних, власних спостережень та критеріїв складаємо умовний рейтинг українських арбітрів першої частини сезону 2015/16.

Високий рівень суддівства

а) високий рівень суддівства без огріхів

Анатолій Абдула

б) достатній рівень суддівства з мінімальними погрішностями

Сергій Березка, Юрій Мосейчук, Олександр Головков

в) достатній рівень суддівства з окремими поодинокими помилками

Микола Балакін, Юрій Можаровський, Ігор Пасхал

Середній рівень суддівства

Сергій Бойко, Юрій Вакс, Олександр Дердо, Олександр Іванов, Ярослав Козик, Дмитро Кутаков, Костянтин Труханов, Юрій Грисьо.

Низький рівень суддівства

Євген Арановський, Іван Бондар, Сергій Лисенчук, Віталій Романов, Анатолій Жабченко.

Фото - UA-Футбол