Нінкович: З Алієвим і Мілевським ходили по нічним клубам в режимі нон-стоп

Екс-півзахисник київського "Динамо", а нині гравець австралійського "Сіднея" Мілош Нінкович розповів про порушення режиму в київському клубі і чому вдячний Юрію Сьоміну.

"Я був в "Динамо" дев'ять років. Схоже, що більше мене в київському клубі провів лише один легіонер - Бадр Ель-Каддурі. Я прийшов в клуб в 19 років. Спочатку було важко грати в футбол - велике місто, гарні дівчата, нічне життя. Перші три роки у мене випали.

Перед тренуваннями нам постійно вимірювали тиск - якщо було більше 150, то ти не тренувався. В "Динамо" ми часто були з Алієвим і Мілевським. Бувало, ми гуляли без зупинки. У мене і у Мілевського високий тиск був постійно, тому ми просто робили пробіжку і плавали в басейні.

Зараз вже все можу сказати. Одного разу ми удвох з Мілевським пішли на дискотеку і затрималися там до семи ранку. У Сербії в такий час прокидаються і снідають. Але Мілевський каже: "Пішли в інший клуб. Треба знайти дискотеку, яка працює до восьми". Ми пішли туди, але вже нікого не було. Кажу, що треба йти, але він відповідає: "Ні, вона відкривається в 9 ранку". Ми почекали і пішли туди. Пробули на дискотеці до 11-12, а потім повернулися на клубну базу поспати, оскільки тренування було призначене на 17. Чи треба говорити, що в цей день ми не тренувалися?

І таке було постійно. Я кілька разів ходив до президента після травм і просив його, щоб він мене відпустив кудись. Він відкривав свій блокнот і говорив: "Як же ти не будеш травмуватися, якщо ти був в такому-то клубі до четвертої ранку, а в такому-то - до шести?" У нього все було записано, навіть майже все те, що я пив", - сказав Нінкович в інтерв'ю сербському виданню b92.net.

Я багато чим зобов'язаний Суркісу, адже він завжди вірив у мене. Після приходу Сьоміна я став основним гравцем і непогано зіграв на ЧС-2010. Я захотів змінити обстановку, так як на той момент я вже шість років грав в Україні, тому втратив мотивацію. Я знову зустрівся з президентом, але він сказав: "Я вірив в те, що ти заграєш, Мілош. Ти заслужив продовження контракту!" Тоді я подумав, що це не найправильніше рішення.

Проте, я провів у Києві прекрасний час, з яким у мене пов'язано багато дуже хороших спогадів. Там народилася моя дочка - Ангеліна, за Сьоміна я грав більше всіх, виграв чемпіонат, Кубок і Суперкубок України, брав участь в Лізі чемпіонів ... Без сумнівів, це найкращі роки мого життя.