Герой футбольного дня. Віталій Кварцяний

Стаття 52 Регламенту всеукраїнських змагань з футболу 2015/16: "Після закінчення матчу чемпіонату, Кубка та Суперкубка клуб-господар повинен провести прес-конференцію у залі прес-центру стадіону з обов’язковою участю головних тренерів обох команд"…

Якщо наш футбол перебуває в плачевному стані, то це не привід добивати його невиконанням елементарних норм Регламенту. Поразки завжди гіркі, але тренери професійного футбольного клубу зобов'язані терпіти і залишатися врівноваженими навіть тоді, коли їхня команда зазнала врай болісного програшу. Віталій Кварцяний, звісно, багато зробив і для волинського футболу, і для українського. Але це не дає права спеціалістові ігнорувати офіційні і обов'язкові прес-конференції та флеш-інтерв'ю. Гіркоти вчорашній витівці Кварцяного додає те, що даний випадок став далеко не першим, коли Віталій Володимирович проігнорував спілкування з пресою.

Поки сам Кварцяний не виступить з заявою, ми можемо лише здогадуватися щодо мотивів такої поведінки спеціаліста. У "Волині" багато проблем, і Кварцяному, який є не лише тренером, але й президентом "Волині" та головою Волинської федерації футболу, всі вони каменем лежать на серці. На тижні лучани подали надію, провівши непоганий поєдинок проти одного з лідерів чемпіонату України луганської "Зорі". І хоч у Кварцяного як завжди були претензії до своїх підопічних, в цілому картиною виступу своєї команди спеціаліст залишився задоволений: "З огляду на всі фактори і обставини, команда зіграла непогано. Головне - у нас є всі шанси для того, щоб успішно зіграти з "Зорею".

Тож вчора на стадіоні ОСК "Металіст" чекали бою. "Волинь" привчила вболівальників до того, що з харків'янами матчі складаються напружено, на полі ведеться запекла боротьба. Два останні матчі між суперниками завершилися нічиєю (3:3 та 2:2), тож мало хто прогнозував, що "Металісту" вдасться так легко взяти три очки в черговій серії протистояння.

"Волинь" залишили кілька її лідерів, але якщо порівнювати двох суперників, то більших змін взимку перетерпів саме "Металіст". Харків'яни вийшли на поле у вкрай не прогнозованому складі з чотирма геть недосвідченими виконавцями та з іменитими футболістами на незвичних позиціях. Олександр Севідов, можна сказати, експериментував, тож програвати за таких умов було вдвічі прикріше. Чаша терпіння й так переповнена проблемами, негараздами, збитками… Тож зараз будь-яка крапля, – навіть найменша, - здатна вивести по-дитячому вразливого Кварцяного з рівноваги.

Віталієві Володимировичу махнути б на все рукою, поберегти себе, відсторонитися від футболу, здорових клітин в якого залишилося вкрай мало. Та, мабуть, поки дозволяє здоров'я – до тих пір людина переживатиме, проявлятиме емоції, битиметься за щось святе у цій грі.