Дніпро - Металіст 5:0. Іржаве залізо в металокомпресорі

Ліга Парі-Матч. 22-й тур

16 квітня. Дніпро. "Дніпро-Арена". 8 659 глядачів

Головний арбітр: Дмитро Кутаков (Київська область)

"Дніпро" (Дніпропетровськ) - "Металіст" (Харків) 5:0

Голи: Шахов 32, Руїс 65, Лучкевич 71, Зозуля 74 (пен.), Руїс 90+1

"Дніпро": Лаштувка - Адамюк, Чигринський, Сваток, Андерсон Піко - Політило - Бруну Ґама, Євген Шахов (В. Лучкевич 70), Безус (Ротань 46), Джон Хайро Руїс - Р. Зозуля (к) (Матеус 75)

Тренер – Мирон Маркевич

"Металіст": Ільющенков – Зубейко, Олексій Полянський, Зотько, О-др Каплієнко – Харатін, Артем Касьянов (Д. Рижук 76) – М. Третьяков, І. Корнєв, Е. Соболь (Родіч 72) – Прийомов (к)

В.о. наставника – Олександр Мартюк

Судді: Д. Кутаков (Бровари) – Ярмолинський, Рачинська (обоє – Київ)

Попередження: Андерсон Піко 27, Ротань 59, Сваток 90+2 – М. Третьяков 25, Зотько 39, І Корнєв 87

Від статусного протистояння залишився лише спогад. Так, наче те принципове протистояння було в якомусь іншому житті. Бліді і поки ще живі дніпряни проти радше мертвих, ніж живих харків’ян – така невесела обгортка до зустрічі команд, які ще три роки тому вважалися претендентами на чемпіонський титул. Спроба "Дніпра" завершити каденцію нинішньої команди здобуттям бронзи і національного Кубка – то добре, але сумно. Але такі реалії.

Звичайно, розраховувати, що "Металіст" в його нинішньому стані здатен дати дніпрянам бій, було б утопією. До того ж на виїзд слобожанці приїхали без свого наставника. За офіційною інформацією, Олександр Севідов зараз хворіє, а тому діями команди керував його найближчий помічник Олександр Мартюк. Не вистачало також у заявці "Металіста" лівого крайнього Івана Бобка, котрий у середині тижня вибув з обойми через пошкодження. Замінив екс-одесита на фланзі оборони Олександр Каплієнко. Натомість справа традиційно захищався Євген Зубейко. У воротах грав Олександр Ільющенков. Пару центральних беків склали Олексій Полянський та Іван Зотько. В опорній зоні діяли Ігор Харатін та Артем Касьянов. На вістрі атаки грав лідер команди Володимир Прийомов, а під ним тріо Максим Третьяков – Ілля Корнєв – Едуард Соболь.

Наставник "Дніпра" Мирон Маркевич вочевидь при виборі складу враховував, що через три дні команді грати у півфінальному матчі Кубка проти "Зорі". Щопрравда, Артем Федецький через дискваліфікацію пропускав би цю зустріч за будь-яких обставин. Натомість Папу Ґуйє, Руслана Ротаня, Матеуса і Валерія Лучкевича тренер беріг цілком свідомо.

Ворота дніпрян, як зазвичай, захищав Ян Лаштувка. В центрі оборони поряд із Дмитром Чигринським грав Олександр Сваток. На флангах захищалися Володимир Адамюк (справа) і герой попередньої зустрічі з "Зорею" в рамках чемпіонату Андресон Піко (зліва). В опорній зоні трудився Сергій Політило, над ним розташувалася пара атакувальних центральних хавів Євген Шахов – Роман Безус. В нападі з капітанською пов’язкою вийшов Роман Зозуля, а з флангів його підтримували Бруну Ґама та Джон Хайро Руїс.

З перших хвилин гри глядачі на трибунах почали жити очікуванням невідворотного. Дніпряни відразу окупували половину суперників, але без швидкості гостроти в діях господарів бракувало. Активну участь у наступі брав Адамюк, а ось Андерсон Піко за перших 30 хвилин запам’ятався лише грубим фолом проти Корнєва, за який арбітр виписав бразильцеві попередження і кількома перехопленнями. Вперед лівий бек "синьо-біло-блакитних" бігти не поспішав.

Як наслідок, через певну академічність наступу суперників роботи Ільющенков фактично не мав, а першого на дві команди удару в напрямку воріт Бруну Ґама завдав лише на 27-й хвилині. Щоправда, постріл цей метрів з 25-ти був справді небезпечним. Влуч португалець у ворота, врятувати ситуацію голкіперові було б складно.

Зрозумівши, що суперник грати дає, в середині першого тайму активніше почали використовувати довгі закидання вперед вже й харків’яни. Без особливого успіху, та все ж.

Ситуація на полі почала виглядати для "Металіста" вже не настільки безнадійною і саме в цей момент своє вагоме слово сказали всі головні творці звитяги над "Зорею". Піко, підключившись до атаки чи не вперше, навісив, а Зозуля, вигравши позицію в Зотька, зробив скидку головою на Шахова. Євген, елегантно поклавши корпус, пробив зльоту метрів з одинадцяти точно в кут.

Пропустивши, оборона харків’ян відверто посипалася. Серія грубих помилок не завершилася другим взяттям воріт лише завдяки відмінній грі Ільющенкова. Спершу Олександр у стрибку зреагував на удар п’ятою Шахова, котрий ось так красиво замикав передачу від Ґами. Після подачі ж корнера головою у височенному стрибку бив Чигринський. Зреагувати на цей могутній кивок Ільющенкову було складно, але екс-львів’янин таки зробив ефектний сейв.

Витримавши цей шквал і трохи заспокоївшись, наприкінці першого тайму харків’яни вже й самі втратили найліпшу в матчі нагоду відзначитися. Соболь розігнав контратаку і на вході до карної зони заробив штрафний, але Прийомов пробив зі "стандарту" з 20-метрової відстані над поперечиною.

Дніпряни на цей спалах нахабства відповіли по-своєму. Піко, опинившись на місці лівого півсереднього без опіки метрах в 25-ти від воріт, красиво клацнув по дузі у дальній верхній кут. Ільющенков на постріл вочевидь не реагував. Але на його щастя м’яч у стулку не влучив.

Після перерви Маркевич зняв з гри свого улюбленця Безуса, котрий знову надто часто перетримував м’яч, і кинув у бій Руслана Ротаня. Капітан позначив свою присутність на полі доволі швидко – фірмовою подачею кутового. Навіс Руслана справа продовжив ногою з району ближньої стійки Зозуля, а Чигринський замикав цей простріл метрів з трьох. Вочевидь опинившись фактично перед лінією воріт, Дмитро на мить втратив концентрацією і замість удару в нього вийшов поштовх, після якого Ільющенков забрав м’яч намертво.

Та було б помилково говорити, що другу половину господарі розпочали аж надто агресивно. Так, територією вони володіли, але особливої гостроти поблизу з гостьовими ворітьми не створювали. Суперники в свою чергу за прикладом першого тайму знову на контратаці заробили штрафний на підступах до господарських воріт, але Полянський ударом на силу влучив у стінку, а Харатін, підібравши м’яч після відскоку, пробив уже по воротах – на цей раз кулю намертво забрав Лаштувка.

Власне, у такому неквапливому руслі гра тривала до середини тайму. Аж доти, доки дніпряни знову не використали свою перевагу в індивідуальній майстерності. Харків’яни в цій гольовій атаці, може, не сильно й помилилися, а Зубейко в півколі навіть випередив Шахова. Втім, м’яч відскочив до Руїса і той відразу вгатив зльоту. М’яч ліг на ногу костаріканцеві ідеально і шансів зреагувати на удар Ільющенков вочевидь не мав. Куля пірнула в нижній кут ідеально точно – 2:0.

На тому опір харківяни припинили остаточно. Лучкевич, вийшовши замість Шахова, не перебував на полі навіть хвилини, як уже став автором забитого м’яча. Вирішальна роль у цьому м’ячі належить Піко. Андерсон на своєму фланзі отримав передачу від Політила і, холоднокровно обігравши Третьякова, зряче навісив у район дальньої стійки. Лучкевич, перестрибнувши Каплієнка, промахнутися не міг – 3:0.

Остаточно ж добив "Металіст" Зозуля. Маркевич вже готував Романові заміну, коли нападник увійшов до карної зони, поліз у боротьбу і, мабуть, свідомо підставився під фол. Отримавши по ногах від Полянського, Роман впав, а потім сам розвів голкіпера і м’яч по кутах – 4:0.

В решту часу суперники відверто догравали матч. Харків’яни були раді бодай з того, що побиття не продовжується, а дніпряни вочевидь уже берегли сили для Кубка. Та забити вп’яте господарі змогли навіть в економ-режимі. Причому спершу бідолашний Ільющенков здійснив черговий сейв, перевівши з-під поперечини на кутовий м’яч після удару Бруну Ґами. Та результативним виявився розіграш корнера. Руїс отримав м’яч у районі лівого кута карної зони і, не довго думаючи, майстерно підкрутив кулю під дальню стійку – 5:0.