Весняні підсумки. Сталь. Голландські експерименти

Команди з невеликих міст часто мають свій особливий шарм. Тут футболісти і вболівальники живуть по-сусідству і кожен день можуть зустрічатися на вулиці, а після матчу особисто обговорити всі перипетії гри. Саме сімейна атмосфера дозволяє всім разом радіти перемогам і переживати гіркоту поразки. "Сталь" з Кам'янського до недавнього часу була близька до ідеалу. Володимир Мазяр відповідав образу "свого" тренера, а в складі команди не було гравців, які б виділялися із загального ряду.

Гармонію порушив вихід в елітний дивізіон, через що "Сталі" спочатку довелося виїхати з рідного міста (сподіваємося тимчасово), а також підписувати футболістів, які навряд чи будують довгострокові плани навколо кам'янської команди. Взимку ситуація і зовсім була близька до критичної. Новий менеджмент, який дістався "Сталі" в спадок від донецького "Металургу", має своє, не таке як у попереднього керівництва бачення розвитку клубу. Цілком природно, що стався конфлікт інтересів, що і зовсім загрожувало існуванню команди. Лише після втручання головного інвестора ситуацію вдалося вирішити, хоча переможцем все ж варто назвати Вардана Ісраелян і його соратників.

Чи виграла від цього "Сталь", сказати складно. Першу частину сезону команда Володимира Мазяра завершила на сьомому місці, що було розцінено новим президентом як незадовільний результат. Боротися за місце в Лізі Європи був покликаний маловідомий голландський фахівець Ерік ван дер Меєр. Новий тренер дав одне ефектне інтерв'ю, кардинально змінив тактику, але не зміг підняти "Сталь" вище в турнірній таблиці. У підсумку сезон команда з Кам'янського закінчила на восьмій сходинці без особливих передумов до якісних поліпшень в наступному чемпіонаті.

Трансферна кампанія

Взимку з "Сталі" пішли чотири гравці, які вважалися основними в команді Володимира Мазяра. Правий захисник Володимир Адамюк пішов на підвищення в "Дніпро", лівий півзахисник Юрій Путраш був покликаний замінити Сухоцького в "Олександрії". Владислав Кулач, права на якого належать "Шахтарю", вирішив спробувати свої сили в турецькому чемпіонаті, форварда орендував аутсайдер "Ескішехірспор", який в підсумку вилетів з вищого дивізіону. Руслан Бабенко відправився підкорювати Норвегію до складу клубу "Буде-Глімт". У втрати також варто записати і Володимира Гоменюка, якому набридло боротися з травмами, і він завершив кар'єру.

Таким чином, Ісраеляну довелося збирати для Еріка ван дер Меєр півкоманди. Для початку були повернуті Джордже Лазіч і Габріель Карвальо, які виступали за донецький "Металург". В оборону був придбаний нігерійський універсал Латіфу Акім, який грав в Норвегії. Додати креативу в центрі поля повинні були брати Гор і Едгар Малакяни, останньою командою яких був вірменський "Ширак". Спробував реанімувати свою кар'єру колись найдорожчий український футболіст (по переходах всередині чемпіонату) Костянтин Кравченко, але через травму хавбек так і не зіграв жодного матчу.

Нарешті, вже по ходу весняної частини приїхав голландський форвард Гійон Фернандес. Фактурний нападаючий мав непогану статистику в Ередивізії, де він грав за "Ексельсіор", "Фейєнорд", "Зволле" і "Бреду", але насторожував той факт, що останнім місцем його роботи був австралійський клуб "Перт Глорі". Власне, побоювання з приводу його перспектив себе виправдали - Фернандес взяв участь в трьох матчах, в яких нічим особливим не відзначився. Куди більше користі принесли вищеперелічені новачки, за винятком Габріеля Карвальо, якому не вдалося нав'язати боротьбу за місце в основі Сергію Вороніну.

Фізична готовність

Не можна сказати, що "Сталь" підійшла до другої частини сезону в повній бойовій готовності. Навіть візуально було помітно, що підопічним ван дер Меєра не вистачає сил на всю гру. Яснішою картину зроблять цифри - якщо в першому таймі сталевари пропустили лише чотири голи, то після перерви - в три рази більше. Показовим в цьому плані був матч з "Волинню", коли "Сталь" володіла тотальною перевагою в першому таймі, але не знайшла в собі сили, щоб піти на штурм воріт Шуста після пропущеного гола в другій половині. З іншого боку, є приклад матчу з "Шахтарем", в якому "Сталь" протягом усіх 90 хвилин намагалася грати на рівних з іменитим суперником і навіть зуміла врятувати нічию, забивши в компенсований арбітром час.

Тактична гнучкість

Ерік ван дер Меєр повністю змінив малюнок гри "Сталі". При Мазярі команда грала з двома форвардами, роблячи ставку на контратакуючий футбол або довгі передачі, за які повинні були боротися / чіплятися пара нападників. Голландець перебудувався на тактику 4-2-3-1 і на перше місце поставив контроль м'яча і дрібний пас.

Розрахунок був зроблений на технічні можливості братів Малакян і вміння Джордже Лазіча вриватися у вільні зони з глибини поля. Звідси і результат - з дев'яти забитих навесні голів шість припадають на позиційні атаки і стандартні положення. Втім, існують проблеми з реалізацією та обороною власних воріт. "Сталь" так і не змогла вразити ворота знекровлених "Волині" і "Металіста", забила лише один гол "Говерлі", хоча і створила достатньо можливостей. Проблеми в захисті зростали в геометричній прогресії тоді, коли суперник діяв на більш високій, ніж зазвичай, швидкості. Саме тому "Дніпро" в трьох матчах забив дев'ять разів, три голи додав "Шахтар", а ось з потужною, але не такою швидкою атакою "Ворскли" вдалося відіграти на нуль.

Оптимальний склад

Беззаперечний перший номер "Сталі" - Юрій Паньків, який навесні поступився місцем в рамці Бандурі лише у кубковому поєдинку проти "Дніпра". На правому фланзі оборони по черзі грали Латіфу Акім, Артем Барановський і навіть Денис Васін. Перші двоє використовувалися і в центрі захисту, але оптимальною можна вважати пару Микола Іщенко - Антон Кравченко. Зліва основним був Сергій Воронін.

Центр поля залишився таким же, як і восени - за руйнування атак суперника відповідали Роман Карасюк і Максим Каленчук. Однак в декількох матчах Каленчук зміщувався на фланг, тоді в центрі грав Едгар Малакян. Але це були винятки, зазвичай Едгар діяв справа, тоді як його брат Гор - зліва, роль вільного художника виконував Джордже Лазіч. Позиція форварда виявилася найбільш проблемною для ван дер Меєра. Голландець виставляв на вістрі Дебелка, Васіна і Фернандеса. Гійон надій не виправдав, Денис також використовувався і на фланзі, а Роман часто виходив на заміну.

Кращий гравець

Цього разу ми назвемо кращим не найяскравішого або найефективнішого футболіста, а того, хто справедливо може називатися самим незамінним. Йдеться про центрального півзахисника "Сталі" Романа Карасюка. Опорний хавбек відіграв абсолютно всі матчі чемпіонату від дзвінка до дзвінка, а невеличкий перепочинок отримав лише в кубковій грі проти "Гірника", та й то вийшов на заміну під кінець зустрічі.

Роман не забивав голів, не віддавав результативних передач, але його працездатність і дисциплінованість дозволяли "Сталі", яка ще два роки тому грала у Другій лізі, гідно протистояти командам, що вважаються старожилами вищого дивізіону. Карасюк - це той гравець, який рідко потрапляє в об'єктив камери, але якого хотів би бачити в своїй обоймі будь-який тренер. Тому не дивно, що зміна наставника ніяк не вплинула на його роль в команді.

Розчарування

15 жовтня 2011-го року Євген Будник вперше вийшов в основному складі "Металіста" в рамках чемпіонату і забив переможний гол у ворота одеського "Чорноморця". На той момент могло здатися, що академія харківського клубу почала давати перші результати. Але взимку Євген перейшов до "Ворскли", що, в принципі, теж виглядало непогано, так як Микола Павлов відомий своїм умінням працювати з молодими футболістами. У Полтаві Будник отримав більш ніж достатньо шансів, щоб стати основним гравцем команди, але покладених надій не виправдав. Не допомогло і відрядження до Чехії. Довелося йти в оренду в "Сталь", яка, тим не менш, виглядала цілком підходящим місцем для того, щоб колись перспективний гравець атакуючого плану довів свою профпридатність.

Євгену вже 25, вік, коли футболіст зобов'язаний постійно покращувати свою статистику. Але Будник, схоже, знову не знайшов свою команду. У "Сталі" він часто виходив на заміну в другому таймі, але дійсно допомогти партнерам зміг лише раз - в грі з "Олександрією", коли віддав відмінний результативний пас на Романа Дебелка. Те, що він має всі дані, щоб бути якісним виконавцем, ні у кого не викликає сумніву, проблему, швидше за все, потрібно шукати в площині психології. Щоб розкрити весь свій потенціал, Євгену Буднику потрібно набути впевненості у власних силах. Поки ж доводиться констатувати, що він не став тим гравцем, за якого "Сталі" варто було б поборотися цього літа.

Кращий матч

10.04.2016. Чемпіонат України. 21-й тур

"Сталь" - "Шахтар" 3:3

Голи: Каленчук, Лазич, Іщенко - Едуардо, Дентіньо, Малишев

У цьому матчі глядачі побачили все те, чого вони чекають від якісного футболу. За 90 хвилин гри команда ван дер Меєра, показала високу індивідуальну майстерність, цікаві тактичні ходи, емоції, а головне - характер і волю. Двічі "Сталь" виходила вперед, але кожного разу гірники відігравалися, а на 79-й хвилині вже вони повели в рахунку, напевно, увірувавши в свою перемогу. Але сталевари знайшли в собі сили піти на останній штурм, за що були винагороджені відмінним голом, забитим, що символічно, колишнім гравцем "Шахтаря" Миколою Іщенком.

Перспективи та завдання на літо

Після програного "Чорноморцю" матчу Ерік ван дер Меєр заявив, що хотів би залишитися на посту головного тренера "Сталі", проте все залежить від рішення президента. Вардан Ісраелян поки ніяких заяв не робив, але напевно розуміє, що якщо голландець залишиться, йому доведеться неабияк потрудитися на трансферному ринку, щоб команда могла грати в той футбол, який хоче її наставник. Поки "Сталі" катастрофічно не вистачає нападника (втім, як і абсолютній більшості клубів УПЛ), не завадила б альтернатива віковому Джордже Лазічу, та й брати Малакяни при всій своїй перспективності повинні мати гідну конкуренцію.

Уже відомо, що команду покине ціла група гравців захисної лінії, а саме досвідчений Пшеничних, Барановський і Карвальо. Загалом, цього літа варто очікувати велику кількість новачків. Питання тільки в тому, чи будуть вони тимчасовим вирішенням проблеми, або ж "Сталь" буде працювати на перспективу. Серйозність намірів можна буде вимірювати й по тому, як швидко клуб завершить реконструкцію стадіону, що дозволить команді повернутися до рідних уболівальників в Кам'янському.