Голодюк: Одинадцять років пролетіли непомітно

Півзахисник "Карпат" Олег Голодюк у коментарі прес-службі клубу розказав по розставання із львівською командою.

– У мене доволі змішані відчуття... З однієї сторони важко, бо залишаю свій дім. З іншої – маю певні очікування, адже зміна команди буде новим викликом для мене. Хочеться подивитися, як я зможу проявити себе не в рідному клубі.

Гол у ворота дортмундської "Борусії" - мабуть, цей момент є особливим. Взагалі той рік був найкращим у кар’єрі всіх футболістів, які тоді грали у "Карпатах". Щойно забирав трудову книжку у відділі кадрів. Мені сказали, що я відпрацював у клубі одинадцять років. Непомітно вони пролетіли ... Кожен рік був для мене незабутнім.

Кожен гравець, який провів у Львові хоча б рік, однозначно скаже про львівських вболівальників лише хороші і теплі слова. Уявіть, що я відчуваю, якщо грав за "Карпати" одинадцять років... Ні для кого не секрет – вболівальники у Львові є найкращими в Україні. Мені їх дуже не вистачатиме. Але це життя, це футбол. Думаю, ми ще неодноразово зустрінемося. Прикро, що в останніх сезонах ми не тішили наших вболівальників і не особливо радували їх, адже вони на це заслуговують. Проте впевнений, що приємних моментів було набагато більше. Можу сказати, що пишаюся тим, що грав у зелено-білій футболці.

Я залишаюся в прекрасних відносинах з керівниками клубу. Окрему подяку хочу висловити почесному президенту "Карпат" Петру Петровичу Димінському. Клуб пішов мені на зустріч і до завершення контракту ми припинили наші відносини, щоб я мав змогу поїхати на збори з іншою командою. Мені запропонували нову угоду. Це також дуже приємно. Я вирішив, що настав час змінити свою футбольну прописку. За всі роки президент до мене дуже добре ставився. Ще починаючи з того моменту, коли я закінчив Львівське училище фізичної культури. У нас було багато індивідуальних бесід. Можливо, звучала певна критика. Але я подорослішав і розумію, що ця критика була конструктивною. Якби не таке відношення Димінського, то, можливо, з мене взагалі б не було футболіста. Тому хочу окремо подякувати Петру Петровичу.

Львів – це мій дім. Я однозначно сюди колись повернуся. Можливо, їду зараз у таке собі довгострокове відрядження. "Карпати" назавжди залишаться для мене рідною командою, а Львів – домівкою. Я прожив тут 15 років, тому інакше бути не може.