Герой футбольного дня. Сергій Люлька

Сергій Люлька – непоганий футболіст, але в певній мірі вихованцю київського "Динамо" не вдалося реалізувати свого потенціалу. Напевно, це той випадок, коли варто говорити про "не судилося". Відправившись з "Динамо", де у юного Люльки не було шансів закріпитися в основному складі, в оренду до чеського "Слована", Сергій відкрив перед собою чималі перспективи росту в європейському футбольному середовищі.

В Чехії Люлька добре себе зарекомендував і претендував би на повноцінний контракт з подальшою перспективою продажу до більш статусного клубу з більш сильного чемпіонату. Але обставини склалися так, що Люльку до "Динамо" бажав повернути тогочасний тренер киян Олег Блохін.

Але вийшло за принципом "і сам не гам, й іншому не дам". "Динамо", насправді, Люлька виявився непотрібний і в кар'єрі молодого гравця настала чергова оренда – але цього разу не в закордонний клуб, а до "братньої" для "Динамо" "Говерли". В Ужгороді Сергій мав постійну ігрову практику, використовувався В'ячеславом Грозним як універсал і на перших порах виступав в якості лідера команди. Та з плином часу Люлька наче втрачав інтересу до гри, перетворившись з самодостатнього футболіста на сіру масу, яка не розвивалася, а існувала в ужгородських умовах.

Після закінчення орендної угоди з ужгородцями Люлька повернувся до "Слована" на повноцінний контракт, але це вже був не той гравець, якого чехи бачили кількома роками раніше. В підсумку, за півроку Сергій не провів й з десятка офіційних матчів, після чого повернувся до України.

Тепер Люлька захищатиме кольори одеського "Чорноморця" – команди молодої, перспективної, але з низкою проблем. Чи можна говорити про потребу Люльки в реанімуванні кар'єри? Напевно, так. Але чи стане Одеса для Сергія новим викликом?