Люлька: Від Чорноморця прозвучала конкретика

Новачок "Чорноморця" Сергій Люлька поділився враженнями від переходу в одеський клуб.

- Розкажи про те, як виник варіант з переходом в "Чорноморець"?

- "Моряки" шукали правого захисника, а у мене якраз закінчився контракт зі "Слованом". Хоча в інтернеті писали, що я укладав його на два з половиною роки, насправді, угода була піврічне. Мій агент допоміг зв'язатися з "Чорноморцем", провели переговори. Прозвучала конкретика. Це дуже важливо для гравця. Я побачив, що в мені дійсно зацікавлені. Приїхав на базу. Мої можливості були відомі тренерському штабу за попередніми виступами, так що, це був більше не перегляд, а скоріше вже звичайні тренування разом з новою командою. Нещодавно підписали контракт, тепер готуємося до нового сезону.

- Користуючись нагодою, вітаю тебе з народженням дитини.

- Дякуємо. Нещодавно донечці виповнився місяць. Зростає, радує батьків. Десь ще тиждень після пологів ми з дружиною вибирали ім'я. У підсумку вирішили назвати Кароліна.

- Чи плануєш переїхати до Одеси з сім'єю?

- Дружина і дочка знаходяться в Києві. Не хотів їх смикати, поки не улагоджу всі питання. Найближчим часом займемося пошуком квартири. До речі, в минулому році тиждень відпочивали в Одесі після весілля. Тоді все сподобалося - місто чудовий, море.

- Як тебе прийняли нові партнери? Кого-то раніше знав?

- З Дімою Коркішко ми дружимо з восьми років, ходили разом ще в академію "Динамо", були в збірній. З Владом Калитвинцевим перетиналися в "Динамо-2", інших хлопців знаю за виступами в УПЛ.

- Ти пройшов усі сходинки структури київського "Динамо" (дитяча школа, "Динамо-3" в другій лізі, "Динамо-2" у першій лізі). Що завадило закріпитися в головній команді за ці роки?

- Я кілька разів був на зборах з першою командою, але, мабуть, найреальніший шанс був у мене в кінці 2012 року, коли в клуб прийшов Олег Блохін. Він повернув мене з оренди з "Слована". Я поїхав на збори з основою, але в грі проти "Динамо-2" порвав зв'язки гомілкостопа. Поки відновився, чемпіонат підійшов до кінця, і мене вирішили віддати в оренду "Говерлі", щоб набирав форму.

- Ти двічі пробував сили в "Словані". Які залишилися спогади від цього чеського клубу?

- Коли я поїхав туди в перший раз, то був ще зовсім молодий ...

- Та ти й зараз не відносишся до категорії ветеранів.

- (Посміхається) Ну, зараз все одно постарше - двадцять шість років. А тоді мені було всього 22 роки. В'ячеслав Заховайло відвіз мене в Ліберець. Пощастило, що на два тижні раніше в "Слован" прибули ще два гравці "Динамо-2" - Бутенін і Морозенко. Вони допомогли швидше освоїтися. Я відразу отримав шанс. Було дуже хвилююче, переживав, але швидко закріпився в основі. Дебютував в Лізі чемпіонів, потім відіграв в Лізі Європи проти "Дніпра". В цілому, це був хороший досвід, який допоміг мені зробити якісний стрибок в футбольному плані. Погодьтеся, це зовсім інший рівень, ніж перша українська ліга. Не дарма ж мене потім Олег Блохін повернув до Києва.

- А що не склалося в 2016 році, коли ти повернувся до Чехії?

- Особливо і розповідати нічого. Мені говорили, що є варіант з однією командою, але потім сказали, що якийсь час доведеться пограти в "Словані". Переговори тривали близько місяця. Причому, умови підсумкового контракту відрізнялися від спочатку обумовлених. Ялозили щось. Так і не зрозумів, чи потрібен я був тренеру чи ні. Вийшло, що, по суті, втратив півроку кар'єри.

- Як би ти оцінив час, проведений в "Говерлі"?

- Провів за ужгородців близько шістдесяти матчів. Перший рік запам'ятався з позитивної сторони. Склад був непоганий, і гроші справно платили. Ми отримували від футболу задоволення. Але коли почалися фінансові проблеми, постійні обіцянки погасити борги - моральний стан скотилося нижче нікуди. Це було просто мука, а не гра.

- Ти чотири рази перетинався з "Чорноморцем" в той період, граючи виключно внічию.

- Я добре запам'ятав два матчі, які ми провели в Ужгороді. Наприклад, в 2014, коли "моряки" були на ходу, виступали в Лізі Європи. Та й в "Говерлі" тоді були пристойні виконавці. Гра вийшла хороша, на зустрічних курсах. А ось в Одесі, куди я не поїхав, ми тоді програли - 1:2, нам забив в падінні через себе Джа Джедже.

- Як тобі інфраструктура "Чорноморця" в порівнянні з твоїми колишніми клубами?

- По одеської тренувальній базі взагалі питань немає. Тут всі умови для проживання, відновлення, хороші поля, харчування. У тому ж "Словані" такого немає. Вся інфраструктура знаходиться на стадіоні. Про "Говерлу" навіть говорити не буду. Команді нічого не належало, все знаходилося в оренді.

- Твої враження від тренувального процесу в "Чорноморці". Важко було увійти в ритм цієї команди, зрозуміти вимоги?

- На початковому етапі було важко у фізичному плані. Справа в тому, що за 5 турів до кінця чемпіонату, я полетів з Чехії, але не зміг повернутися з-за проблем з візою. Довелося близько двох місяців підтримувати форму в спортзалі самостійно. А в тактичному плані влитися було легко. Вимоги тренерського штабу відразу зрозумів. Я люблю підключатися до атак, і мені подобається, що наша команда намагається побудувати гру на контролі м'яча.

- На якій позиції тобі найбільш комфортно?

- Моя рідна позиція - правий захисник, але можу зіграти і зліва. Особливої ​​різниці не відчуваю. У "Говерлі" спершу допомагав зліва, а потім вже перевели на інший фланг. В'ячеслав Грозний пробував мене і в опорній зоні, але там відчуваю себе менш органічно. В "Словані", бувало, ставили правим півзахисником.

- Що з улюбленим ігровим номером?

- У "Чорноморці" взяв 27-й, але особливих переваг немає. В "Словані" дали 8-й, тому що, коли я прийшов в клуб, інші виявилися зайняті. У "Говерлі" дозволяли брати з 1-го по 30-й. З огляду на, що я був одним з наймолодших, вибирав, коли інших варіантів майже не залишилося. Грав під 23-м номером.